Відмінності між версіями «Національна академія наук України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(→‎Література: Додано вміст)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показані 38 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
 
| назва = Національна академія наук України
 
| назва = Національна академія наук України
 
| назва_укр =
 
| назва_укр =
  +
<!-- лого з вд
 
| зображення = National Academy of Sciences of Ukraine.png
 
| зображення = National Academy of Sciences of Ukraine.png
| розмір_зображення = 175px
+
| розмір_зображення = 175px -->
| підпис =
 
 
| мапа =
 
| мапа =
 
| розмір_мапи =
 
| розмір_мапи =
 
| підпис_мапи =
 
| підпис_мапи =
| абревіатура = НАН України (НАНУ)
+
| абревіатура = <!--з вд = НАН України, НАНУ -->
 
| гасло =
 
| гасло =
 
| заснована = [[14 листопада]] [[1918]]
 
| заснована = [[14 листопада]] [[1918]]
Рядок 18: Рядок 18:
 
| штаб-квартира =
 
| штаб-квартира =
 
| розташування = {{Прапор|Україна}} [[Київ]], [[Вулиця Володимирська (Київ)|вул. Володимирська]], 54
 
| розташування = {{Прапор|Україна}} [[Київ]], [[Вулиця Володимирська (Київ)|вул. Володимирська]], 54
| координати = {{coord|50|26|41|N|30|30|45|E}}
+
| координати = {{coord2|50|26|41|N|30|30|45|E}}
 
| регіон =
 
| регіон =
 
| членство =
 
| членство =
Рядок 34: Рядок 34:
 
| центральний_орган =
 
| центральний_орган =
 
| материнські =
 
| материнські =
| дочірні =
+
| дочірні = [[Установи НАН України]]
| бюджет = 2,3&nbsp;млрд грн (2015)<ref>[http://www.nas.gov.ua/tradeunion/news/Documents/%D0%91%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%202015.pdf Бюджет НАН 2015]</ref>
+
| бюджет = 4.16&nbsp;млрд. [[Гривня|₴]] (2019){{Ref-бюджет України|2019|dod3|655}}
 
| штат =
 
| штат =
 
| добровольці =
 
| добровольці =
 
| ЄДРПОУ = 00019270
 
| ЄДРПОУ = 00019270
| веб-сайт = {{URL|http://www.nas.gov.ua}}
+
| веб-сайт = http://www.nas.gov.ua
 
| примітки =
 
| примітки =
| колишні_назви =
 
 
}}
 
}}
 
'''Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни''' (''НАН України'')&nbsp;— вища наукова самоврядна організація України<ref name="About NANU">[http://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx Про НАН України]</ref>, що є найбільшим центром [[Наука в Україні|наукових досліджень в Україні]].
 
'''Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни''' (''НАН України'')&nbsp;— вища наукова самоврядна організація України<ref name="About NANU">[http://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx Про НАН України]</ref>, що є найбільшим центром [[Наука в Україні|наукових досліджень в Україні]].
   
У складі НАН України станом на початок [[2017]] року діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 [[доктор наук|доктори наук]] та 6814 [[кандидат наук|кандидатів наук]]<ref name="About NANU"/>. На 01.01.2017 до складу НАН України входять 186 [[дійсний член|дійсних членів (академіків)]], 361 [[член-кореспондент|членів-кореспондентів]] та 98 іноземні члени<ref name="About NANU"/>. Керівні органи НАН України розташовані у [[Київ|Києві]].
+
У складі НАН України станом на початок [[2017]] року діють 163 наукові установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази<ref name="About NANU"/>. Загальна кількість працівників у НАН України станом на 01.01.2018 становила 29870 осіб, зокрема 15529 наукових працівників. Серед них 2362 доктори наук та 6807 кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 52,8 року, докторів наук&nbsp;— 64,9 року, кандидатів наук&nbsp;— 50,1 року. Станом на 01.01.2018 до складу НАН України входять 177 дійсних членів (академіків), 352 члени-кореспонденти та 98 іноземних членів.<ref>{{cite web | url = http://www.nas.gov.ua/UA/About/Pages/default.aspx | title = Про Академію | publisher = | author = | date = | accessdate = 2018-06-26| language = }}</ref>
   
 
== Назви ==
 
== Назви ==
Рядок 71: Рядок 70:
 
{{main|Історія НАН України}}
 
{{main|Історія НАН України}}
   
Українську академію наук засновано за указом [[гетьман]]а [[Скоропадський Павло|Павла Скоропадського]] і урочисто відкрито 27 листопада 1918 року.<ref>* Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук (Нарис історії). Частина I (1918—1930).— Мюнхен: Інститут для вивчення історії та культури СССР. Досліди і матеріали (серія 1, ч. 21), 1955.— С. 15.</ref> Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та [[Акліматизаційний сад ВУАН|Акліматизаційний сади]], Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені [[Західна Україна|Західної України]] (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.
+
Українську академію наук засновано за указом [[гетьман]]а [[Скоропадський Павло|Павла Скоропадського]] 14 листопада 1918 року.<ref>* Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук (Нарис історії). Частина I (1918—1930).— Мюнхен: Інститут для вивчення історії та культури СССР. Досліди і матеріали (серія 1, ч. 21), 1955.— С. 15.</ref> Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та [[Акліматизаційний сад ВУАН|Акліматизаційний сади]], Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені [[Західна Україна|Західної України]] (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.
   
 
[[Файл:Vladimir I. Vernadski (timbre soviétique).jpg|thumb|праворуч|175px|[[Володимир Вернадський]]&nbsp;— перший президент УАН]]
 
[[Файл:Vladimir I. Vernadski (timbre soviétique).jpg|thumb|праворуч|175px|[[Володимир Вернадський]]&nbsp;— перший президент УАН]]
   
Установче спільне зібрання 14 листопада 1918 обрало президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем&nbsp;— [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангела Кримського]]. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії.
+
Перше спільне зібрання 27 листопада 1918 обрало президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем&nbsp;— [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангела Кримського]]. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії.
 
У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів&nbsp;— історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.
 
У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів&nbsp;— історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.
   
Рядок 117: Рядок 116:
   
 
Після досягнення незалежності НАН України постала перед значними фінансовими труднощами. Неможливість купувати обладнання і реактиви, низька оплата роботи науковця, відсутність держзамовлення для практично-орієнтованих досліджень спонукала тисячі співробітників НАН залишити Україну чи науку. З іншого боку, перед вченими, особливо в галузі гуманітарних наук, розкрилися великі перспективи творчої праці. Юристи, історики, соціологи, економісти взяли активну участь у процесах державотворення. Якісно поліпшилися умови спілкування і взаємодії вчених із колегами за кордоном.
 
Після досягнення незалежності НАН України постала перед значними фінансовими труднощами. Неможливість купувати обладнання і реактиви, низька оплата роботи науковця, відсутність держзамовлення для практично-орієнтованих досліджень спонукала тисячі співробітників НАН залишити Україну чи науку. З іншого боку, перед вченими, особливо в галузі гуманітарних наук, розкрилися великі перспективи творчої праці. Юристи, історики, соціологи, економісти взяли активну участь у процесах державотворення. Якісно поліпшилися умови спілкування і взаємодії вчених із колегами за кордоном.
  +
  +
=== Герб, логотип ===
  +
[[Файл:National_Academy_of_Sciences_of_Ukraine.png|міні|праворуч|150пкс| Офіційний логотип НАН України]]
  +
У НАНУ є офіційний логотип, виконаний у формі герба. В логотипі використано гілки плодових кущів і силует фасаду будівлі Президії НАНУ. Внизу зазначено рік заснування академії&nbsp;— 1918.
   
 
== Структура НАН України ==
 
== Структура НАН України ==
   
 
=== Загальні збори ===
 
=== Загальні збори ===
{{main|Список академіків НАН України}}
+
{{див. також|Список академіків НАН України}}
Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на листопад [[2013]] року до складу НАН України входять 199 дійсних членів (академіків), 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.<ref>[http://www.nas.gov.ua/UA/About/95/Pages/aboutNASU.aspx Про НАН України з нагоди її 95-річчя]</ref>
+
Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на листопад [[2013]] року до складу НАН України входять 199 дійсних членів (академіків), 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.<ref>{{Cite web |url=http://www.nas.gov.ua/UA/About/95/Pages/aboutNASU.aspx |title=Про НАН України з нагоди її 95-річчя |accessdate=31 травень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140612115141/http://www.nas.gov.ua/UA/About/95/Pages/aboutNASU.aspx |archivedate=12 червень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
   
 
Дійсними членами НАН за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. У жодних нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності «видатного внеску» чи «визначних здобутків». Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних зв'язків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.<ref>[http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2002/regulations/OpenDocs/020405_2.pdf Статут НАН України]</ref>
 
Дійсними членами НАН за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. У жодних нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності «видатного внеску» чи «визначних здобутків». Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних зв'язків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.<ref>[http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2002/regulations/OpenDocs/020405_2.pdf Статут НАН України]</ref>
   
 
=== Президент ===
 
=== Президент ===
{{main|Список президентів Національної академії наук України}}
+
{{див. також|Список президентів Національної академії наук України}}
 
Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа [[Дійсні члени НАН України|дійсних членів НАН України]] [[Таємне голосування|таємним голосуванням]] простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється [[Статут]]ом НАН України.
 
Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа [[Дійсні члени НАН України|дійсних членів НАН України]] [[Таємне голосування|таємним голосуванням]] простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється [[Статут]]ом НАН України.
   
Рядок 177: Рядок 180:
   
 
== Видання НАН України ==
 
== Видання НАН України ==
[[Файл:visnyk AN URSR 1.jpg|thumb|left|130px|Вісник АН УРСР за [[1983]] рік.]]
+
[[Файл:visnyk AN URSR 1.jpg|thumb|Вісник АН УРСР за [[1983]] рік.]]
   
У 1921—28 виходили «Звідомлення ВУАН», 1928—47&nbsp;— «Вісті ВУАН», у 1947-1991 - «Вісник АН УРСР».
+
У 1921—28 виходили «Звідомлення ВУАН», 1928—47&nbsp;— «Вісті ВУАН», у 1947—1991&nbsp;— «Вісник АН УРСР».
   
АН УРСР випускала такі періодичні видання: «Доповіді АН УРСР» (з [[1939]]), «[[Український біохімічний журнал]]», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Украинский химический журнал», «[[Український ботанічний журнал]]», «Автоматическая сварка», «[[Украинский математический журнал]]», «[[Фізіологічний журнал]]», «Прикладна механіка», «[[Український фізичний журнал]]», «Автоматика», «Економіка Радянської України», «[[Український історичний журнал]]», «[[Слово і час]]», [[Радянське право (журнал)|«Радянське право»]], «Народна творчість та етнографія», щорічник [[«Антропологія»]] (1927-1930). Установи НАН України мають широкі міжнародні наукові зв'язки. Регулярно проводиться обмін друкованими виданнями з усіма країнами народ. демократії, а також з наук. установами та бібліотеками США, Англії, Франції, Японії, Індії та ін. країн.
+
АН УРСР випускала такі періодичні видання: «Доповіді АН УРСР» (з [[1939]]), «[[Український біохімічний журнал]]», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Украинский химический журнал», «[[Український ботанічний журнал]]», «Автоматическая сварка», «[[Украинский математический журнал]]», «[[Фізіологічний журнал]]», «Прикладна механіка», «[[Український фізичний журнал]]», «Автоматика», «Економіка Радянської України», «[[Український історичний журнал]]», «[[Слово і час]]», [[Радянське право (журнал)|«Радянське право»]], «Народна творчість та етнографія», щорічник [[Антропологія (щорічник)|«Антропологія»]] (1927—1930). Установи НАН України мають широкі міжнародні наукові зв'язки. Регулярно проводиться обмін друкованими виданнями з усіма країнами народ. демократії, а також з наук. установами та бібліотеками США, Англії, Франції, Японії, Індії та ін. країн.
   
 
Серед невиданих значимих праць [[Біографічний словник українських діячів науки]].
 
Серед невиданих значимих праць [[Біографічний словник українських діячів науки]].
Рядок 197: Рядок 200:
   
 
=== [[Відзнаки НАН України]] ===
 
=== [[Відзнаки НАН України]] ===
* Відзнака «[[За наукові досягнення]]»
+
* Відзнака «[[Нагрудний знак «За наукові досягнення» (НАН України)|За наукові досягнення]]»
 
* Відзнака «[[За професійні здобутки]]»
 
* Відзнака «[[За професійні здобутки]]»
 
* Відзнака «[[За сприяння розвитку науки]]»
 
* Відзнака «[[За сприяння розвитку науки]]»
Рядок 207: Рядок 210:
 
=== Сучасний стан НАН ===
 
=== Сучасний стан НАН ===
 
{| class="wikitable floatright"
 
{| class="wikitable floatright"
|+ style="text-align: right;" | Бюджетне фінансування науки за кордоном у 2012&nbsp;р.<ref>[http://www.nas.gov.ua/publications/books/series/9789660247048/Documents/2013_7/Nauka_Ukr_V7_2.pdf Українська наука цифри і факти]</ref>
+
|+ style="text-align: right;" |Бюджетне фінансування науки за кордоном у 2015&nbsp;р.<ref>{{Cite web|url=http://data.uis.unesco.org/Index.aspx?DataSetCode=SCN_DS&lang=en#|title=Science,technology and innovation|website=data.uis.unesco.org|accessdate=2019-01-18}}</ref>
 
|-
 
|-
 
! scope="col" | Країна !! scope="col" | % від [[ВВП]]
 
! scope="col" | Країна !! scope="col" | % від [[ВВП]]
|-
 
! scope="row" | Ізраїль
 
| 3,05
 
 
|-
 
|-
 
! scope="row" | Фінляндія
 
! scope="row" | Фінляндія
| 2,55
+
| 0,84
 
|-
 
|-
! scope="row" | Японія
+
! scope="row" | Німеччина
| 2,3
+
| 0,81
 
|-
 
! scope="row" | Росія
 
| 0,76
 
|-
 
|-
 
! scope="row" | США
 
! scope="row" | США
| 1,9
+
| 0,70
 
|-
 
|-
! scope="row" | Німеччина
+
! scope="row" | Ізраїль
| 1,95
+
| 0,55
 
|-
 
|-
! scope="row" | ЄС (27 країн)
+
! scope="row" | Італія
| 1,24
+
| 0,51
 
|-
 
! scope="row" | Японія
 
| 0,51
 
|-
 
|-
 
! scope="row" | Китай
 
! scope="row" | Китай
| 1,1
+
| 0,43
|-
 
! scope="row" | Італія
 
| 0,74
 
 
|-
 
|-
 
! scope="row" | Польща
 
! scope="row" | Польща
| 0,4
+
| 0,42
|-
 
! scope="row" | Росія
 
| 0,37
 
 
|-
 
|-
 
! scope="row" | Україна
 
! scope="row" | Україна
| 0,29
+
| 0,24
|-
 
! scope="row" | Україна (2015)<ref>[http://ua.112.ua/suspilstvo/derzhava-na-finansuvannya-nauki-v-2015-r-vidilit-0-2-vvp-minosviti-185881.html Держава на фінансування науки в 2015&nbsp;р. виділить 0,2&nbsp;% ВВП,&nbsp;— Міносвіти //ua.112.ua]</ref>
 
| 0,2
 
 
|}
 
|}
 
Кількість наукових співробітників НАН України знижувалась упродовж незалежності. Відносно стабільними роками для НАН України були 2000—2010&nbsp;рр. Починаючи з 2010&nbsp;рр., фінансування НАН України й науки в цілому невпинно погіршувалося<ref>[http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_Ukrainian_science/article/14044.007.pdf Стратегічні напрями розвитку НАН України/ Кадровий потенціал наукових установ. Розв'язання соціальних проблем науковців // Оф. сайт НАН України]</ref>. 2015—2016&nbsp;рр., попри зміну влади в Україні, характеризуються подальшим різким зниженням фінансування як академічної так і університетської науки, НАН України та інших галузевих академій наук України. Станом на 1 січня 2015 року в НАН працювало 37447 осіб, з яких 34609&nbsp;— в наукових установах. За 2014 рік кількість наукових працівників Академії знизилася на 5619 осіб (13&nbsp;% від попередньої чисельності). До аспірантури у 2014 році прийнято 581 особу, що на 34,2&nbsp;% менше, аніж у 2009 році.<ref>[http://dt.ua/UKRAINE/u-nanu-lishe-6-doktoriv-nauk-vikom-do-35-rokiv-169917_.html]</ref>
 
Кількість наукових співробітників НАН України знижувалась упродовж незалежності. Відносно стабільними роками для НАН України були 2000—2010&nbsp;рр. Починаючи з 2010&nbsp;рр., фінансування НАН України й науки в цілому невпинно погіршувалося<ref>[http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_Ukrainian_science/article/14044.007.pdf Стратегічні напрями розвитку НАН України/ Кадровий потенціал наукових установ. Розв'язання соціальних проблем науковців // Оф. сайт НАН України]</ref>. 2015—2016&nbsp;рр., попри зміну влади в Україні, характеризуються подальшим різким зниженням фінансування як академічної так і університетської науки, НАН України та інших галузевих академій наук України. Станом на 1 січня 2015 року в НАН працювало 37447 осіб, з яких 34609&nbsp;— в наукових установах. За 2014 рік кількість наукових працівників Академії знизилася на 5619 осіб (13&nbsp;% від попередньої чисельності). До аспірантури у 2014 році прийнято 581 особу, що на 34,2&nbsp;% менше, аніж у 2009 році.<ref>[http://dt.ua/UKRAINE/u-nanu-lishe-6-doktoriv-nauk-vikom-do-35-rokiv-169917_.html]</ref>
   
В зв'язку з недофінансуванням наукові установі змушені вдаватися до скорочення працівників та переводити працівників на неповний робочий день. Подорожчання комунальних тарифів призвело до того, що наукові установи намагаючись скоротити витрати на електроенергію відключають її на вечірній та нічний час, що призводить до неможливості проведення довготривалих експериментів з фізики, хімії, біології, медицини та ін., що вимагають безперервного живлення приладів. В результаті в 2016 році все це вилилося в найбільш масові за останні десятиліття загальноакадемічні акції протесту працівників установ НАН України 19 квітня 2016&nbsp;р.<ref>[http://www.nas.gov.ua/tradeunion/news/Documents/%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%2015.06.2016.pdf Про акцію протесту 19 квітня 2016&nbsp;р.]</ref>, друга акція відбулася 15 червня 2016&nbsp;р.
+
В зв'язку з недофінансуванням наукові установі змушені вдаватися до скорочення працівників та переводити працівників на неповний робочий день. Подорожчання комунальних тарифів призвело до того, що наукові установи намагаючись скоротити витрати на електроенергію відключають її на вечірній та нічний час, що призводить до неможливості проведення довготривалих експериментів з фізики, хімії, біології, медицини та ін., що вимагають безперервного живлення приладів. В результаті в 2016 році все це вилилося в найбільш масові за останні десятиліття загальноакадемічні акції протесту працівників установ НАН України 19 квітня 2016&nbsp;р.<ref>[http://www.nas.gov.ua/tradeunion/news/Documents/Про%20акцію%20протесту%2015.06.2016.pdf Про акцію протесту 19 квітня 2016&nbsp;р.]</ref>, друга акція відбулася 15 червня 2016&nbsp;р.
   
 
=== Представлення розробок НАН України ===
 
=== Представлення розробок НАН України ===
Рядок 262: Рядок 259:
   
 
=== Критика ===
 
=== Критика ===
Існує серія критичних статей, у яких НАН порівнюється з подібними світовими науковими організаціями.<ref>[http://nauka.in.ua/articles/GK/GabovichEkonomist%2808%29N1p60-71.pdf О. Габович «Економіст», 2008]</ref>
+
Існує серія критичних статей, у яких НАН порівнюється з подібними світовими науковими організаціями.<ref>{{Cite web |url=http://nauka.in.ua/articles/GK/GabovichEkonomist%2808%29N1p60-71.pdf |title=О. Габович «Економіст», 2008 |accessdate=8 лютий 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160811130723/http://nauka.in.ua/articles/GK/GabovichEkonomist%2808%29N1p60-71.pdf |archivedate=11 серпень 2016 |deadurl=yes }}</ref>
   
 
== 100-річний ювілей ==
 
== 100-річний ювілей ==
 
18 травня 2017 року Президент України підписав Указ про відзначення 100-річного ювілею Національної академії наук України, яке заплановане у 2018 році.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/1362017-21878 Указ Президента України №-136/2017 від 18.05.2017]</ref>
 
18 травня 2017 року Президент України підписав Указ про відзначення 100-річного ювілею Національної академії наук України, яке заплановане у 2018 році.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/1362017-21878 Указ Президента України №-136/2017 від 18.05.2017]</ref>
  +
  +
10 жовтня 2018 року [[Національний банк України]] випустив [[ювілейна монета|ювілейні монети]] зі [[100 років Національній академії наук України (срібна монета)|срібла]] й [[100 років Національній академії наук України (монета)|нейзильбера]] приурочені 100-річному ювілею Національної академії наук України.
  +
  +
<gallery caption="Монети НБУ присвячені НАНУ" perrow="4" widths="150px">
  +
  +
Академія наук аверс.jpg
  +
Академія наук реверс.jpg
  +
Академія наук срібна аверс.jpg
  +
Академія наук срібна реверс.jpg
  +
  +
</gallery>
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|2}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* ''І. М. Дзюба''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43408 Академія Наук України Національна] // [[Енциклопедія сучасної України]]. — Київ, 2001. — Т. 1.&nbsp; — С. 250—289.
+
* ''І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=43408 Академія Наук України Національна] // [[Енциклопедія сучасної України]].&nbsp;— Київ, 2001.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;&nbsp;— С. 250—289.
* Видатні вчені Національної Академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (1918–1998): Путівник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т архівознавства; Редкол. О. С. Онищенко та ін. — К., 1998. — 307 с.
+
* Видатні вчені Національної Академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського (1918—1998): Путівник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т архівознавства; Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко та ін.&nbsp;— К., 1998.&nbsp;— 307 с.
* Національна Академія наук України: Персональний склад: 1918–1998 / Уклад. В. М. Палій, Ю. О. Храмов; Відп. ред. В. Ф. Мачулін. — 3-є вид., доп. і перероб. — К.: Фенікс, 1998. — 279 с.
+
* Національна Академія наук України: Персональний склад: 1918—1998 / Уклад. В.&nbsp;М.&nbsp;Палій, Ю.&nbsp;О.&nbsp;Храмов; Відп. ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Мачулін.&nbsp;— 3-є вид., доп. і перероб.&nbsp;— К.: Фенікс, 1998.&nbsp;— 279 с.
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii260.htm Українська Академія Наук] / [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1980. — Т. 9.
 
* ''Кревецький І.'' Українська Академія Наук у Києві // Літературно-науковий вісник, V—VIII&nbsp;— Л., 1922
 
* ''Артемський А.'' Що таке Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН).&nbsp;— К., 1931
 
* ''Палладін О.'' Академія Наук УРСР (1919—1944).&nbsp;— К., 1944
 
* ''Ветухів М.'' Основні етапи розвитку АН УРСР // Літ.-наук. збірник УВАН, І.&nbsp;— [[Нью-Йорк]], 1962
 
* ''Марченко В.'' Планирование научной работы в СССР. На опыте Украинской Академии Наук.&nbsp;— [[Мюнхен]], 1953
 
* ''Полонська-Василенко Н.'' Українська Академія Наук. Нарис історії. І-II.&nbsp;— Мюнхен, 1955—1958
 
* ''Полонська-Василенко Н.'' Історія України: У 2-х т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року. К.: Либідь, 1992.&nbsp;— 608 с.
 
* Історія АН УРСР. І-II.&nbsp;— К., 1967
 
* ''[[Терлецький Валентин Михайлович|Терлецький В.]]'' АН УРСР 1919—1969. Короткий історичний нарис.&nbsp;— К., 1969
 
* The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences, XI, No. 1-2.&nbsp;— Нью-Йорк, 1969
 
* ''Nemoshkalenko V., Novikov М., Pelykh V.'' Academy of Sciences of the Ukrainian SSR.&nbsp;— K., 1970
 
* ''Vernadsky V.'' The First Year of the Ukrainian Academy of Sciences (1918—1919).&nbsp;— Нью-Йорк, 1970
 
* ''Кумпаненко В.'' О глубоком кризисе в применении украинского языка в публикации научных исследований и научных работ АН УССР в 1969 г. // Укр. Вісник, вип. III.&nbsp;— Балтімор-Вінніпеґ, 1971
 
* АН УРСР сьогодні.&nbsp;— К., 1977
 
* История Академии Наук Украинской ССР.&nbsp;— К., 1979 (за ред. Б.Патона).
 
* Розвиток науки в Українській РСР за 40 років. К., 1957;
 
* ''Палладін О.&nbsp;В.'' Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки (1919—1944).&nbsp;— К., 1944;
 
* ''Семененко М.&nbsp;П.'' Досягнення науки в Україні за роки Радянської влади. «Вісник АН УРСР», 1958, №&nbsp;1.
 
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 302: Рядок 291:
 
* Архівні фонди музейних установ гуманітарного циклу Всеукраїнської академії наук (1918—1934&nbsp;рр.): монографія / Л. Іващук ; [наук. ред. В.&nbsp;М.&nbsp;Удовик] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського.&nbsp;— К. : [б. в.], 2012.&nbsp;— 348, [4] с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 252—278.&nbsp;— ISBN 978-966-02-6643-8 : 4
 
* Архівні фонди музейних установ гуманітарного циклу Всеукраїнської академії наук (1918—1934&nbsp;рр.): монографія / Л. Іващук ; [наук. ред. В.&nbsp;М.&nbsp;Удовик] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського.&nbsp;— К. : [б. в.], 2012.&nbsp;— 348, [4] с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 252—278.&nbsp;— ISBN 978-966-02-6643-8 : 4
 
* Відділення механіки НАН України. Історико-біографічний довідник / Нац. акад. наук України ; [ред. О.&nbsp;Ю.&nbsp;Палкіна].&nbsp;— Київ: Академперіодика, 2015.&nbsp;— 343 с. : портр.&nbsp;— ISBN 978-966-360-289-9
 
* Відділення механіки НАН України. Історико-біографічний довідник / Нац. акад. наук України ; [ред. О.&nbsp;Ю.&nbsp;Палкіна].&nbsp;— Київ: Академперіодика, 2015.&nbsp;— 343 с. : портр.&nbsp;— ISBN 978-966-360-289-9
* Історія Академії наук України. 1918–1923: Документи і матеріали / Упоряд.: В. Г. Шмельов (старш. упоряд.), В. А. Кучмаренко, О. Г. Луговський та ін.; Редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.; АН України, Ін-т укр. археографії та ін. К.: Наук. думка, 1993. 515, [1] с. — (Джерела з історії науки в Україні).
+
* Історія Національної академії наук України. 1951—1955. Ч. 1 : Документи і матеріали / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського ; [упоряд.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Яременко та ін. ; редкол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко (голов. ред.) та ін.].&nbsp;Київ: . в.], 2012.&nbsp;884 с. : іл.&nbsp;— (Джерела з історії науки в Україні).&nbsp;— Бібліогр.: с. 859—879 (303 назви).&nbsp;— ISBN 978-966-02-6667-4
  +
* Історія Національної академії наук України. 1951—1955. Ч. 2 : Додатки / НАН України, Нац. б-ка Україні ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського ; [упоряд.: Л.&nbsp;М.&nbsp;Яременко та ін. ; редкол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко (голов. ред.) та ін. ].&nbsp;— Київ: [б. в.], 2012.&nbsp;— 916 с.&nbsp;— (Джерела з історії науки в Україні).&nbsp;— Бібліогр.: с. 716—805 (1711 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-02-6668
* [http://www.nas.gov.ua/text/infNASU/nasudovidnyk2016.pdf Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу: / Б.&nbsp;А.&nbsp;Маліцький, О.&nbsp;О.&nbsp;Грачев, О.&nbsp;Н.&nbsp;Кубальський, В.&nbsp;А.&nbsp;Корнілов, В.&nbsp;П.&nbsp;Рибачук, В.&nbsp;І.&nbsp;Хорєвін, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Віденіна, Л.&nbsp;Р.&nbsp;Головащенко, Л.&nbsp;П.&nbsp;Овчарова; гол. ред. акад. НАН України В.&nbsp;Л.&nbsp;Богданов; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.&nbsp;М.&nbsp;Доброва».&nbsp;— К. : Фенікс, 2016.&nbsp;— 228 с., іл. ISBN 978-966136-323-5]
 
  +
* Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / Упоряд.: В.&nbsp;Г.&nbsp;Шмельов (старш. упоряд.), В.&nbsp;А.&nbsp;Кучмаренко, О.&nbsp;Г.&nbsp;Луговський та ін.; Редкол. П.&nbsp;С.&nbsp;Сохань (відп. ред.) та ін.; АН України, Ін-т укр. археографії та ін.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1993.&nbsp;— 515, [1] с.&nbsp;— (Джерела з історії науки в Україні).
* ''Шпак А.&nbsp;П., Юркова О.&nbsp;В.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Natsionalna_akademiia Національна академія наук України] // {{ЕІУ|7|244}}
 
 
* [https://web.archive.org/web/20161213113544/http://www.nas.gov.ua/text/infNASU/nasudovidnyk2016.pdf Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу: / Б.&nbsp;А.&nbsp;Маліцький, О.&nbsp;О.&nbsp;Грачев, О.&nbsp;Н.&nbsp;Кубальський, В.&nbsp;А.&nbsp;Корнілов, В.&nbsp;П.&nbsp;Рибачук, В.&nbsp;І.&nbsp;Хорєвін, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Віденіна, Л.&nbsp;Р.&nbsp;Головащенко, Л.&nbsp;П.&nbsp;Овчарова; гол. ред. акад. НАН України В.&nbsp;Л.&nbsp;Богданов; НАН України, ДУ «Інститут дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.&nbsp;М.&nbsp;Доброва».&nbsp;— К. : Фенікс, 2016.&nbsp;— 228 с., іл. ISBN 978-966136-323-5]
  +
* Члени-засновники Національної академії наук України: Збірник нарисів / Упоряд. С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький; Відп. ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій; Ін-т історії України НАН України.&nbsp;— К., 1998.&nbsp;— 375 с.
 
* ''Шпак&nbsp;А.&nbsp;П., Юркова О.&nbsp;В.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Natsionalna_akademiia Національна академія наук України] // {{ЕІУ|7|244}}
  +
*[[Ясь Олексій Васильович|Ясь О.]]   Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.: тексти та контексти '''//''' Український історичний журнал. '''– '''  2018. – № 6. – С. 4–32. https://www.academia.edu/38305965
  +
* [[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].   Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… // Вісник НАН України.&nbsp;— 2018.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 5–17. https://www.academia.edu/37932065
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* {{УМЕ15|частина=(Все)Українська академія наук (ВУАН)|сторінки=1953-1954}}
 
* [http://www.nas.gov.ua/ НАН України]
 
* [http://www.nas.gov.ua/ НАН України]
 
* [http://www.znc.com.ua/ Західний науковий центр НАН України і МОН України]
 
* [http://www.znc.com.ua/ Західний науковий центр НАН України і МОН України]
 
* [http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalna_akademiia Стаття «Національна академія наук України»] в [[Енциклопедія історії України|Енциклопедії історії України]]
 
* [http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalna_akademiia Стаття «Національна академія наук України»] в [[Енциклопедія історії України|Енциклопедії історії України]]
 
* [http://brittlebooks.library.illinois.edu/brittlebooks_closed/Books2009-03/akadna0001syskat/akadna0001syskat.pdf Систематичний каталог видань ВУАН 1918—1929]
 
* [http://brittlebooks.library.illinois.edu/brittlebooks_closed/Books2009-03/akadna0001syskat/akadna0001syskat.pdf Систематичний каталог видань ВУАН 1918—1929]
* [http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/full/440132a.html Ukraine scientists grow impatient for change], by Quirin Schiermeier // [[Nature]], [http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/index.html Vol 440 No 7081], 9.03.2006, 132-133 / Кірін Шірмайер. [http://maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html Повільний поїзд наближається] // Переклад на сайті «Майдан»
+
* [http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/full/440132a.html Ukraine scientists grow impatient for change], by Quirin Schiermeier // [[Nature]], [http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/index.html Vol 440 No 7081], 9.03.2006, 132—133 / Кірін Шірмайер. [http://maidan.org.ua/static/mai/1142165229.html Повільний поїзд наближається] // Переклад на сайті «Майдан»
 
* Quirin Schiermeier. [http://www.nature.com/news/conflicting-laws-threaten-ukrainian-science-1.19470 Conflicting laws threaten Ukrainian science]. Country's austerity budget stands in way of law to modernize Soviet-era academy // [[Nature]] 531, 18–19 (03 March 2016)
 
* Quirin Schiermeier. [http://www.nature.com/news/conflicting-laws-threaten-ukrainian-science-1.19470 Conflicting laws threaten Ukrainian science]. Country's austerity budget stands in way of law to modernize Soviet-era academy // [[Nature]] 531, 18–19 (03 March 2016)
 
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Visti_Akademii_nauk_USRR/ Окремі випуски «Вісті Академії наук УСРР»]
 
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Visti_Akademii_nauk_USRR/ Окремі випуски «Вісті Академії наук УСРР»]
Рядок 317: Рядок 312:
 
{{Державні академії України}}
 
{{Державні академії України}}
 
{{Президенти Академії наук України}}
 
{{Президенти Академії наук України}}
  +
{{Нормативний контроль}}
   
 
{{ВП-портали|Україна|Наука}}
 
{{ВП-портали|Україна|Наука}}

Версія за 11:23, 17 вересня 2019

Національна академія наук України
National Academy of Sciences of Ukraine.png
Владимирская 54 Киев 2010 01.JPG
Приміщення Президії НАН України на вулиці Володимирській № 54 у Києві
Абревіатура НАН України і НАНУ
Засновано 14 листопада 1918
Тип Академія наук і open-access publisherd[2]
Штаб-квартира Київ
Розташування Україна Київ, вул. Володимирська, 54
Координати 50°26′41″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д.H G O
Президент Патон Борис Євгенович
Дочірні Установи НАН України
Бюджет 4.16 млрд. (2019)[1]
Код ЄДРПОУ 00019270
Веб-сайт nas.gov.ua
Нагороди
орден Леніна орден Дружби народів

CMNS: Національна академія наук України на Вікісховищі

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України[3], що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукові установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази[3]. Загальна кількість працівників у НАН України станом на 01.01.2018 становила 29870 осіб, зокрема 15529 наукових працівників. Серед них 2362 доктори наук та 6807 кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 52,8 року, докторів наук — 64,9 року, кандидатів наук — 50,1 року. Станом на 01.01.2018 до складу НАН України входять 177 дійсних членів (академіків), 352 члени-кореспонденти та 98 іноземних членів.[4]

Назви

Назва Академії не раз зазнавала змін. Хронологію цих змін подано нижче у таблиці:

Назви Академії
Українська академія наук 19181921
Всеукраїнська академія наук 19211936
Академія наук УСРР 1936
Академія наук УРСР 19371991
Академія наук України 19911993
Національна академія наук України від 1994

Історія

Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року.[5] Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.

Володимир Вернадський — перший президент УАН

Перше спільне зібрання 27 листопада 1918 обрало президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем — Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.

Президенти НАН України
Вернадський Володимир Іванович 19181919
Левицький Орест Іванович 19191921
Василенко Микола Прокопович 19211922
Левицький Орест Іванович 1922
Липський Володимир Іполитович 19221928
Заболотний Данило Кирилович 19281929
Богомолець Олександр Олександрович 19301946
Палладін Олександр Володимирович 19461962
Патон Борис Євгенович з 1962
Агатангел Кримський, вчений секретар Академії наук (1918—1928).

Більшовицький уряд УРСР підтвердив заснування УАН, визначивши її структуру і фінанси. Вже 1921 року відбулося перше скорочення наукових співробітників ВУАН. Декретом від 14 червня 1921 року Рада Народних Комісарів УСРР схвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», згідно з яким Академія визнавалася найвищою науковою державною установою республіки і підпорядковувалася наркомату освіти. ВУАН поділялася на 3 відділи, кожен з яких мав у своєму складі кафедри, інститути або комісії. Ці наукові центри створювалися навколо одного з академіків ВУАН і сприяли зосередженню зусиль науковців довкола певного наукового напрямку чи проблеми. Такі центри були автономними та самостійно визначали напрям власних досліджень. Сама Академія не мала жорсткої ієрархічної структури.

Таке становище зберігалося до кінця 1920-х років, поки радянський уряд не прибрав залишки автономії через втручання у процедуру виборів керівництва Академії. 1934 року внаслідок реорганізації відділи були фактично ліквідовані. У лютому 1936 ВУАН перейменували в АН УРСР. РНК УРСР затвердила новий статут АН УРСР, за яким вищим органом академії стали Загальні збори, основними осередками науково-дослідної роботи — її наукові інститути. Після перейменування Академія стала не національною, а територіальною науковою установою. Її знову поділено на три відділи: суспільних наук, математично-природничий і технічний. 1938 року Другий відділ поділено на фізико-математичний і біологічний.

На початок 1941 у складі АН УРСР існувало 26 інститутів. У них працювало 3092 співробітники, серед яких 60 академіків, 66 членів-кореспондентів, 164 доктори і 325 кандидатів наук. Інститути розміщувалися в Києві, Харкові, Дніпрі та Львові.

Приміщення Президії НАН України на вулиці Володимирській № 54 у Києві

Під час Німецько-радянської війни інститути були евакуйовані в 1941 році. Більшість інститутів та Президія АН УРСР переїхали до Уфи, Інститут електрозварювання — до Нижнього Тагіла, інші установи — до Свердловська (нині Єкатеринбурга), Челябінська, Златоуста та інших міст СРСР. Зусилля академії були спрямовані на подання допомоги фронту і тилу. Першочергове місце посіли наукові розробки в галузі оборонної промисловості, поліпшення методики лікування поранених тощо. В березні 1944 почалась реевакуація інститутів АН УРСР до Києва.

До 1960 були створені 20 нових інститутів (всього існувало 44). У 1954 засновано Кримський філіал АН УРСР. У 1956 році створено Донецький науковий центр АН УРСР, а згодом і інші центри: Західний, Харківський, Південний та Дніпропетровський. На 1977 рік АН УРСР мала 121 дійсного члена і 175 членів-кореспондентів. Три її секції охоплювали 11 відділів і 82 наукові установи. У 1980-х роках більшість наукових співробітників Академії була зосереджена у Секції фізико-технічних і математичних наук (у 1986 — 76 % працівників), у Секції хіміко-технологічних і біологічних наук (19 %), у Секції суспільних наук (5 %). Загальна кількість наукових співробітників зросла до 15 340. Разом із прогресом у фізичних і технічних науках проводилося фальшування історії АН УРСР, приховувалися з ідеологічних причин імена видатних науковців.

Після досягнення незалежності НАН України постала перед значними фінансовими труднощами. Неможливість купувати обладнання і реактиви, низька оплата роботи науковця, відсутність держзамовлення для практично-орієнтованих досліджень спонукала тисячі співробітників НАН залишити Україну чи науку. З іншого боку, перед вченими, особливо в галузі гуманітарних наук, розкрилися великі перспективи творчої праці. Юристи, історики, соціологи, економісти взяли активну участь у процесах державотворення. Якісно поліпшилися умови спілкування і взаємодії вчених із колегами за кордоном.

Герб, логотип

Офіційний логотип НАН України

У НАНУ є офіційний логотип, виконаний у формі герба. В логотипі використано гілки плодових кущів і силует фасаду будівлі Президії НАНУ. Внизу зазначено рік заснування академії — 1918.

Структура НАН України

Загальні збори

Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на листопад 2013 року до складу НАН України входять 199 дійсних членів (академіків), 366 членів-кореспондентів та 108 іноземних членів.[6]

Дійсними членами НАН за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. У жодних нормативних документах НАН немає уточнення щодо сутності «видатного внеску» чи «визначних здобутків». Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних зв'язків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.[7]

Президент

Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН України таємним голосуванням простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України.

Президія

У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на п'ять років. До Президії входять президент НАН, віце-президенти, академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів. До нинішнього складу Президії НАН України входить 36 осіб. На виборах у квітні 2009 року було обрано 35 осіб: президент Борис Патон, перший віце-президент Анатолій Шпак, три віце-президенти (Антон Наумовець, Віталій Походенко та Валерій Геєць), головний учений секретар Анатолій Загородній, 13 академіків-секретарів відділень та один в.о. академіка-секретаря, 6 голів регіональних наукових центрів та 9 інших членів Президії. Загальні збори НАН України у квітні 2010 року додатково обрали членом Президії НАН України Бориса Гриньова. У засіданнях також беруть участь з правом дорадчого голосу три виконуючі обов'язки членів Президії та 13 радників Президії НАН України.

Структура відділень НАН України

У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 14 відділень наук:

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України.

Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.

До структури Академії входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика».

Регіональна структура

У складі НАН України діють 6 регіональних центрів:

Установи, розташовані в Києві (108 установ), не входять до жодного з регіональних центрів.

Фінансування академії

У 2007 році загальний бюджет НАН України становив 1 951 042,7 тисяч гривень.

Наукові школи

В Академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені-математики Д. О. Граве, М. М. Крилов, М. М. Боголюбов, механіки О. М. Динник і М. О. Лаврентьєв, фізики К. Д. Синельников, Л. В. Шубников, В. Є. Лашкарьов, О. І. Ахієзер, О. С. Давидов, А. Ф. Прихотько, О. Я. Усиков, С. Я. Брауде, геолог П. А. Тутковський, хіміки Л. В. Писаржевський, О. І. Бродський, А. В. Думанський, біологи і медики Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, В. П. Філатов, М. Г. Холодний, І. І. Шмальгаузен, В. В. Моргун. У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є. О. Патона і кібернетики В. М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М. В. Птуха і К. Г. Воблий, історики М. С. Грушевський і Д. І. Яворницький, сходознавець А. Ю. Кримський, мовознавець Л. А. Булаховський, літературознавці С. О. Єфремов і О. І. Білецький.

Видання НАН України

Вісник АН УРСР за 1983 рік.

У 1921—28 виходили «Звідомлення ВУАН», 1928—47 — «Вісті ВУАН», у 1947—1991 — «Вісник АН УРСР».

АН УРСР випускала такі періодичні видання: «Доповіді АН УРСР» (з 1939), «Український біохімічний журнал», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Украинский химический журнал», «Український ботанічний журнал», «Автоматическая сварка», «Украинский математический журнал», «Фізіологічний журнал», «Прикладна механіка», «Український фізичний журнал», «Автоматика», «Економіка Радянської України», «Український історичний журнал», «Слово і час», «Радянське право», «Народна творчість та етнографія», щорічник «Антропологія» (1927—1930). Установи НАН України мають широкі міжнародні наукові зв'язки. Регулярно проводиться обмін друкованими виданнями з усіма країнами народ. демократії, а також з наук. установами та бібліотеками США, Англії, Франції, Японії, Індії та ін. країн.

Серед невиданих значимих праць Біографічний словник українських діячів науки.

Нагороди та відзнаки НАН України

Золота медаль імені В. І. Вернадського

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Заснована у 2003 р. — в рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Присуджується щорічно 12 березня — до дня народження В. І. Вернадського дві золоті медалі: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. Докладніше див. Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України та Список лауреатів Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України.

Премії імені видатних вчених України

Присуджуються Національною академією наук України на підставі проведених у відповідних відділеннях НАН України конкурсів. Преміями відзначаються вчені, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України. Перша з премій видатних учених України (Премія НАН України імені О. О. Богомольця) була заснована у 1953 р. Станом на 2010 рік існує 73 премії імені видатних учених України (Докладніше див. Премії НАН України імені видатних учених України). Премії присуджуються щорічно, проте кожна з них з різною періодичністю (в основному раз на 2-3 роки).

Почесний доктор Національної академії наук України

Президія НАН України від імені Національної академії наук України присвоює звання «Почесний доктор Національної академії наук України» видатним діячам світової науки, культури, державним та громадським діячам, що зробили вагомий внесок у розвиток науки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння й співробітництва між народами.

Відзнаки НАН України

НАН і українське суспільство

Сучасний стан НАН

Бюджетне фінансування науки за кордоном у 2015 р.[8]
Країна % від ВВП
Фінляндія 0,84
Німеччина 0,81
Росія 0,76
США 0,70
Ізраїль 0,55
Італія 0,51
Японія 0,51
Китай 0,43
Польща 0,42
Україна 0,24

Кількість наукових співробітників НАН України знижувалась упродовж незалежності. Відносно стабільними роками для НАН України були 2000—2010 рр. Починаючи з 2010 рр., фінансування НАН України й науки в цілому невпинно погіршувалося[9]. 2015—2016 рр., попри зміну влади в Україні, характеризуються подальшим різким зниженням фінансування як академічної так і університетської науки, НАН України та інших галузевих академій наук України. Станом на 1 січня 2015 року в НАН працювало 37447 осіб, з яких 34609 — в наукових установах. За 2014 рік кількість наукових працівників Академії знизилася на 5619 осіб (13 % від попередньої чисельності). До аспірантури у 2014 році прийнято 581 особу, що на 34,2 % менше, аніж у 2009 році.[10]

В зв'язку з недофінансуванням наукові установі змушені вдаватися до скорочення працівників та переводити працівників на неповний робочий день. Подорожчання комунальних тарифів призвело до того, що наукові установи намагаючись скоротити витрати на електроенергію відключають її на вечірній та нічний час, що призводить до неможливості проведення довготривалих експериментів з фізики, хімії, біології, медицини та ін., що вимагають безперервного живлення приладів. В результаті в 2016 році все це вилилося в найбільш масові за останні десятиліття загальноакадемічні акції протесту працівників установ НАН України 19 квітня 2016 р.[11], друга акція відбулася 15 червня 2016 р.

Представлення розробок НАН України

НАН України регулярно представляє широкій публіці розробки інститутів Академії на різноманітних виставках. Найбільш масові представлення досягнень академічних установ проходять в рамках щорічного «Фестивалю науки»[12] та «Днів науки». З інформацією про діяльність НАН України також можна ознайомитися на офіційному сайті НАН України[13] та на офіційній Facebook сторінці[14].

На міжнародній арені

НАН України представляє Україну у близько 40 міжнародних організаціях, зокрема Міжнародній раді з науки (ICSU), Міжнародній асоціації академій наук (МААН), Міжнародному союзі академій гуманітарних та соціальних наук (IUA), Всеєвропейській федерації академій наук (ALLEA), Міжнародному комітеті з космічних досліджень (COSPAR) та бере активну участь у діяльності міжнародних наукових об'єднань та центрів: Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA), Європейської наукової асоціації геофізичних досліджень (EISCAT), Європейської організації ядерних досліджень (CERN), Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД), Стратегічної групи ЮНЕСКО-МАБ з розробки Стратегії цієї програми на найближче десятиліття тощо.

Науковці НАН України є активними учасниками міжнародних наукових програм Європейської комісії, ЮНЕСКО, DFG, CRDF, УНТЦ, МАГАТЕ, НATO. За грантами цих організацій, здобутих на конкурсній основі, реалізуються щорічно понад 400 дослідницьких, координаційних та підтримуючих науковий обмін проектів.

Розвиваються зв'язки з країнами ЄС та організаціями Європейської комісії, зокрема у рамках участі в програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», у програмі ЄВРАТОМ. У рамках співпраці з Об'єднаним дослідницьким центром Єврокомісії Академія визначена головною організацією з наукового супроводу реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону на території України і проводить відповідну роботу через свої комплексні наукові програми та проекти ЄС.

Критика

Існує серія критичних статей, у яких НАН порівнюється з подібними світовими науковими організаціями.[15]

100-річний ювілей

18 травня 2017 року Президент України підписав Указ про відзначення 100-річного ювілею Національної академії наук України, яке заплановане у 2018 році.[16]

10 жовтня 2018 року Національний банк України випустив ювілейні монети зі срібла й нейзильбера приурочені 100-річному ювілею Національної академії наук України.

Примітки

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 655 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. а б Про НАН України
  4. Про Академію. Процитовано 2018-06-26. 
  5. * Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук (Нарис історії). Частина I (1918—1930).— Мюнхен: Інститут для вивчення історії та культури СССР. Досліди і матеріали (серія 1, ч. 21), 1955.— С. 15.
  6. Про НАН України з нагоди її 95-річчя. Архів оригіналу за 12 червень 2014. Процитовано 31 травень 2014. 
  7. Статут НАН України
  8. Science,technology and innovation. data.uis.unesco.org. Процитовано 2019-01-18. 
  9. Стратегічні напрями розвитку НАН України/ Кадровий потенціал наукових установ. Розв'язання соціальних проблем науковців // Оф. сайт НАН України
  10. [1]
  11. Про акцію протесту 19 квітня 2016 р.
  12. Фестиваль науки-2016: українські винахідники та їхні пристрої
  13. Офіційний сайт НАН України
  14. Офіційна сторінка НАН України на Facebook
  15. О. Габович «Економіст», 2008. Архів оригіналу за 11 серпень 2016. Процитовано 8 лютий 2016. 
  16. Указ Президента України №-136/2017 від 18.05.2017

Література

  • І. М. Дзюба. Академія Наук України Національна // Енциклопедія сучасної України. — Київ, 2001. — Т. 1.  — С. 250—289.
  • Видатні вчені Національної Академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (1918—1998): Путівник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т архівознавства; Редкол. О. С. Онищенко та ін. — К., 1998. — 307 с.
  • Національна Академія наук України: Персональний склад: 1918—1998 / Уклад. В. М. Палій, Ю. О. Храмов; Відп. ред. В. Ф. Мачулін. — 3-є вид., доп. і перероб. — К.: Фенікс, 1998. — 279 с.

Див. також

Джерела

Посилання