Відмінності між версіями «Національний банк України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(зміна облікової ставки з 25/10/2019)
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 9: Рядок 9:
 
|облікова ставка = [[Облікова_ставка_НБУ|15,5%]]
 
|облікова ставка = [[Облікова_ставка_НБУ|15,5%]]
 
|депозитна ставка =
 
|депозитна ставка =
|резерви = [[Золотовалютні резерви Національного банку України|$21 437,7 млн.]] (станом на 01.10.2019)
+
|резерви = [[Золотовалютні резерви Національного банку України|$21 402,9 млн.]] (станом на 01.11.2019)
 
|веб-сайт = {{url|bank.gov.ua}}<br />
 
|веб-сайт = {{url|bank.gov.ua}}<br />
 
}}
 
}}

Версія за 16:45, 6 листопада 2019

National Bank of Ukraine new.jpg
Штаб-квартира Україна Україна, 01601
Київ, вул. Інститутська, 9
Координати 50°26′50″ пн. ш. 30°31′52″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.53111° сх. д. / 50.44722; 30.53111Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′52″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.53111° сх. д. / 50.44722; 30.53111
Дата заснування 1991
Президент
(голова)
Яків Смолій
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Резерви $21 402,9 млн. (станом на 01.11.2019)
Базова облікова
ставка
15,5%
Веб-сайт bank.gov.ua
Валюта Українська гривня
CMNS: Національний банк України на Вікісховищі

Націона́льний банк Украї́ни (НБУ) — центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України»[1] та іншими законами України. Він є емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України — гривні. Також регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків в Україні.[2]

Історія НБУ

Ідея створення національного банку, який би виконував функції головної емісійної та центральної банківської установи на території України, виникла ще за часів існування Української Народної Республіки та була реалізована у добу Гетьманату[3].

Після поразки національно-визвольного руху на території України, що увійшла до складу СРСР, деякий час не існувало банківських установ. Проте вже наприкінці 1921 року було створено Державний банк РРФСР, згодом перейменований у Державний банк СРСР.

Докладніше: Держбанк СРСР

Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави створено на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР. Правовою основою став Закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року[4]. Цим документом було проголошено створення самостійної дворівневої банківської системи України ринкового типу, перший рівень якої становить НБУ, другий — інші банки.

Рада Національного банку України (НБУ) затвердила стратегію монетарної політики НБУ, яка забезпечує послідовне продовження реалізації режиму інфляційного таргетування для забезпечення низької та стабільної інфляції. Стратегія монетарної політики підтверджує середньострокову ціль з інфляції на рівні 5 % ± 1 в. п., що має бути досягнута на кінець 2019 року. Після цього ціль у 5 % стане постійною та залишатиметься без змін у середньостроковій перспективі. Національний банк зможе її переглядати лише в бік зниження і лише за умови зменшення волатильності обмінного курсу гривні, змін відносних цін і послаблення ефектів конвергенції економіки України до рівня країн — основних торговельних партнерів.[5]

Функції НБУ

Головні завдання Національного банку України

До головних завдань Національного банку України належать:

  • Цінова стабільність (монетарна політика)
  • Фінансова стабільність (банк банків, мікро- і макропруденційний нагляд)
  • Ефективні платіжні системи (готівка та безготівковий обіг)

Відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності гривні[6]. На її виконання Національний банк має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової та фінансової стабільності в державі. Саме тому Національний банк вважає своєю місією забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України.

Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі цінової стабільності.

Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності та стабільності банківської системи[7].

Інші функції

Логотип НБУ на купюрі 10 гривень
Логотип НБУ, котрий використовувався до 2018

Національний банк виконує такі функції:

  • відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
  • монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
  • виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
  • встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
  • організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
  • регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
  • визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації[8][9][10][11];
  • здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;
  • здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;
  • веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
  • складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;
  • представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
  • здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
  • забезпечує накопичення та зберігання золото-валютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
  • аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
  • організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
  • реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
  • бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
  • визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
  • вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;
  • здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
  • визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;
  • створює Засвідчувальний центр для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації центрів сертифікації ключів, визначає порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису в банківській системі України та суб'єктами переказу коштів;
  • видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;
  • веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
  • здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків;
  • здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Організаційна структура НБУ

  1. Яків Смолій (Голова Національного банку України)
  2. Катерина Рожкова (перший заступник Голови)
  3. Дмитро Сологуб (заступник Голови)
  4. Олег Чурій (заступник Голови)
  5. Роман Борисенко (заступник Голови)
  6. Сергій Холод (заступник Голови)[1]
  • Підрозділи Національного банку України: Відділ корпоративних прав
  1. Відділ режимно-секретної роботи
  2. Група представників Національного банку України в регіонах України
  3. Департамент аналітики та наглядових технологій
  4. Департамент банківського нагляду
  5. Департамент безпеки
  6. Департамент бухгалтерського обліку
  7. Департамент відкритих ринків
  8. Департамент внутрішнього аудиту
  9. Департамент грошового обігу
  10. Департамент з управління діяльністю Корпоративного
  11. недержавного пенсійного фонду Національного банку України
  12. Департамент забезпечення діяльності Національного банку України
  13. Департамент закупівель та продажів
  14. Департамент виїзних перевірок банків
  15. Департамент інформаційних технологій
  16. Департамент комунікацій
  17. Департамент ліцензування
  18. Департамент методології
  19. Департамент монетарної політики та економічного аналізу
  20. Департамент персоналу
  21. Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку
  22. Департамент статистики та звітності
  23. Департамент стратегії та реформування
  24. Департамент супроводження кредитів
  25. Департамент управління ризиками
  26. Департамент фінансового контролінгу
  27. Департамент фінансового моніторингу
  28. Департамент фінансової стабільності
  29. Державна скарбниця України
  30. Операційний департамент
  31. Офіс Правління Національного банку України
  32. Секретаріат Ради Національного банку України
  33. Управління захисту прав споживачів фінансових послуг
  34. Управління депозитарної діяльності Національного банку України
  35. Управління європейської інтеграції та міжнародних програм
  36. Управління роботи з проблемними активами
  37. Центральне сховище
  38. Юридичний департамент
  • Банкнотно-монетний двір Національного банку України

Цінова стабільність

Пріоритетною ціллю Національного банку є досягнення та підтримка цінової стабільності. Для цього Національний банк застосовує режим інфляційного таргетування. Монетарна політика Національного банку спрямована на поступове зниження темпів інфляції до рівня середньострокової інфляційної цілі — 5 % з допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п. Головним інструментом для забезпечення низьких та стабільних темпів інфляції є облікова ставка. Визначаючи її розмір, Національний банк впливає на процентні ставки банків, а, отже, на вартість грошей в економіці та інфляцію. Фокусування Національного банку на забезпеченні цінової стабільності передбачає дотримання режиму плаваючого обмінного курсу. Це означає, що Національний банк не підтримує обмінний курс на певному рівні. Не протидіючі ринковим чинникам формування обмінного курсу, Національний банк проводить валютні інтервенції для згладжування надмірної курсової волатильності та накопичення міжнародних резервів.

Фінансова стабільність

Забезпечення фінансової стабільності є другою ключовою частиною мандата Національного банку України після забезпечення стабільності цін. У цьому аспекті Національний банк має повноваження регулювати, ліцензувати та здійснювати нагляд за банками, системами платежів та розрахунків. Це відповідає кращим міжнародним практикам. Національний банк приділяє все більше уваги фінансовій системі в цілому, а також аналізує та пом'якшує системні ризики фінансової стабільності. У 2018 році регулятор ухвалив Стратегію макропруденційної політики, що визначає цілі, приблизний перелік інструментів та поточний фокус за цим напрямом, таким чином, підвищуючи прозорість своєї роботи. На мікрорівні, Національний банк України переключився на ризик-орієнтований нагляд за банками та запобігання шахрайству. Після очищення в 2014‒2017 роках банківська система України постійно відновлюється. Відповідальність за підтримку фінансової стабільності Національний банк поділяє з Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фінансового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Указом Президента України в березні 2015 року створено міжвідомчу Раду з фінансової стабільності за участю керівників цих регуляторів. Голова Національного банку та Міністр фінансів є співголовами цього органу. Національний банк надає усіляке сприяння та координує роботу Ради з фінансової стабільності.

Ефективні платіжні системи

Національний банк — єдина установа, що має право на випуск національної грошової одиниці — гривні. Він контролює гривневу готівку впродовж її життєвого циклу, щоб користуватися нею було максимально зручно та безпечно. Гривня — високозахищена валюта, яку підробляють значно рідше, ніж грошові одиниці багатьох інших країн. Так, якщо на один мільйон справжніх банкнот гривні у 2018 році припадало 2,5 шт. підробок, то у країнах Євросоюзу цей показник становив 27 шт. підроблених банкнот євро на мільйон справжніх (за даними Європейського центрального банку).

Саме Національний банк опікується, щоб електронні платежі виконувалися без збоїв, а клієнти могли сплачувати за товари і послуги в найзручніший для них спосіб. Він відповідає за стабільну роботу платіжної системи країни: контролює платіжну інфраструктуру та наглядає за роботою платіжних систем. Ще один напрям роботи Національного банку — запровадження найсучасніших безготівкових технологій в Україні.

Голови НБУ

Голова Національного банку України — одна з найвищих державних посад, призначається на посаду Верховною Радою за поданням Президента України строком на сім років[13].

  • керує діяльністю Національного банку;
  • діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;
  • головує на засіданнях Правління Національного банку;
  • підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;
  • розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;
  • видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;
  • приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до Закону;
  • одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

Голова Національного банку України за посадою співочолює Раду з фінансової стабільності.

Золотовалютні резерви НБУ

До складу золотовалютних резервів Національного банку України входять активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні. Ці активи перебувають під контролем Національного банку та призначені для прямого чи непрямого регулювання платіжного балансу шляхом проведення валютних інтервенцій та інших цілей, передбачених законодавством України для забезпечення стабільності гривні.

Золотовалютні (міжнародні) резерви НБУ
мільйонів дол. США, станом на:
Обсяг резервів
в іноземних
конвертованих
валютах
Резервна
позиція
в МВФ
Спеціальні
права
запозичення
Обсяг золота
в міжнародних
резервах
Резерви загалом Примітки
Інформація за попередні періоди (1999—2018) 
1999 31 грудня 1 212,00 приріст за
рік на 16,0%
2000 31 грудня 1 628,00 приріст за
рік на 34,0%
2001 31 грудня 1 121,00 3 095,00 приріст за
рік на 90,0%
2002 31 грудня 4 177,00
2003 31 грудня 6 937,00
2004 31 грудня 9 153,80 222,3 9 524,90
2005 31 грудня 19 394,76
2006 31 грудня 22 256,4 приріст за
рік на 14,8%
2007 31 грудня 32 462,12 приріст за
рік на 45,9%
2008 31 грудня 31 543,33 зменшення
за рік на 2,8%
2009 31 грудня 26 505,00
2010 31 грудня 34 570,00
2011 31 грудня 31 794,59< зменшення
за рік на 8,1%
2012 31 грудня[14]
[15][16]
22 647,00 1 890,00 24 546,00 зменшення
за рік на 22,8 %
або на 7 248,00
2013 31 грудня 18 759,52 0,03 16,01 1 640,15 20 415,71
2014 31 грудня [17] 6 618,47 0,03 3,74 911,09 7 533,33
2015 31 грудня[17] 12 359,23 0,03 8,82 931,91 13 299,99
2016 31 грудня[17] 11 893.74 0,03 2 703.85 941.71 15 539.33
2017 31 грудня[17] 15 582.00 0.15 2 165.65 1 060.65 18 808.45
2018 31 грудня[17] 19 814.34 0.32 3.53 1 002.22 20 820.43
31 січня 2019 19 698.72 0.34 90.40 1 030.25 20 819.71
28 лютого 2019 19 176.46 0.34 1.7 1 041.96 20 220.46
31 березня 2019 19 603.94 0.33 1.69 1 026.91 20 632.87
30 квітня 2019 19 424.39 0.33 95.91 1 004.09 20 524.72
31 травня 2019 18 392.78 0.33 5.83 1 003.14 19 402.08


Будівля основного корпусу НБУ

Контору Державного комерційного банку в Києві було засновано більше півтора століття тому — 1839 року. Для неї купили великий двоповерховий будинок у стилі ампір на Інститутській вулиці, що належав київському дворянству. (Тут пізніше розмістилася і створена 1860 року на базі ліквідованих Позикового та Комерційного банків Київська контора Державного банку Росії). Поступово фінансові операції банку зростали, тому вирішено було споруджувати новий сучасний будинок. Восени 1902 року розпочалося будівництво на тій же вулиці Інститутській, поряд зі старим приміщенням банку.

1 серпня 1905 року (за старим календарним стилем) контора перенесла свої операції до нового будинку, а 22 лютого наступного року — приміщення було освячено. Будівля формує фронт забудови вулиці Інститутської і замикає перспективу Банкової вулиці. Це визначає містобудівне значення споруди, яка входить до історично складеного ансамблю Липок.

25 лютого 1934 року відбулось розширення будинку за проектом Рикова. Художнє оформлення приміщень контори банку було доручено італійському скульптору Еліо Саля. По всьому периметру залу над балконом поміщено картуші — ліпні прикраси у вигляді щитів, на яких зображено різні емблеми і герби. У центрі стелі операційного залу зовсім недавно було відновлено в первісному вигляді розписане фарбами по склу зображення патрона Києва — архістратига Михаїла. За своїми високими художніми якостями цей будинок є одним із найкращих серед споруд Києва XX століття.

Див. також

Примітки

  1. Закон України «Про Національний банк України»
  2. Офіційний сайт «Національний банк України»: Правовий статус і функції Національного банку України
  3. Гай-Нижник П. Організація та структура Українського державного банку у 1918 році // Фінанси України. — 2007. — № 8.
  4. Закон України «Про банки і банківську діяльність»
  5. InterFax-Україна. Рада НБУ затвердила стратегію монетарної політики центробанку (ua). Процитовано 2018-07-16. 
  6. Конституція України: Конституція України. Розділ IV. Стаття 99.
  7. Правовий статус та функції Національного банку України
  8. Виртуальный передел. Законопроект НБУ подтолкнул украинские банки и финансовые компании к переделу денежного web-пространства. Архівовано 19 квітень 2012 у Wayback Machine. (ИнвестГазета 10.11.2011)
  9. Банкиры хотят избавиться от кэша. (Газета «День» 8.08.2012)
  10. НБУ на законодательном уровне взялся за электронные деньги. Архівовано 23 вересень 2012 у Wayback Machine. (NEWSru.ua 22.06.2012)
  11. Эволюция платежей. Электронные деньги.
  12. Правління Національного банку України. НБУ. Процитовано 2015-06-05. 
  13. Закон України «Про національний банк України». Стаття 18.
  14. Золотовалютні запаси України опустились до критичного рівня - експерт
  15. Із загальної суми резервів приблизно половина — це кредити Міжнародного валютного фонду, власних ресурсів є у Національного банку близько 12-13 мільярдів доларів — інформація подана за оцінкою фінансових експертів
  16. УНІАН: Нацбанк дозволив вивозити тільки те золото, від якого він письмово відмовився
  17. а б в г д Статистика зовнішнього сектору Міжнародні резерви

Джерела

Посилання

Література

  • Операції центрального банку: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. Д. Леончук; Нац. банк України. Львів. банк. ін-т. — Л., 2004. — 143 c. — (Дистанц. навчання).