Національний музей «Київська картинна галерея»: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Lorry (обговорення | внесок) |
Qypchak (обговорення | внесок) (про перейменування) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Музей відкрився в [[1922]] році, як '''Київська картинна галерея'''. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Київський музей російського мистецтва володіє зразками майстрів російського мистецтва, серед яких — [[Брюллов Карл Павлович]], [[Левицький Дмитро Григорович]], [[Шишкін Іван Іванович]], [[ |
Музей відкрився в [[1922]] році, як '''Київська картинна галерея'''. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Київський музей російського мистецтва володіє зразками майстрів російського мистецтва, серед яких — [[Брюллов Карл Павлович]], [[Левицький Дмитро Григорович]], [[Шишкін Іван Іванович]], [[Ґе Микола Миколайович]], [[Врубель Михайло Олександрович]], [[Левітан Ісаак Ілліч]], [[Нестеров Михайло Васильович]], [[Рєпін Ілля Юхимович]], [[Сєров Валентин Олександрович]], [[Верещагін Василь Васильович]], [[Антокольський Марко Матвійович]], [[Саврасов Олексій Кіндратович]], [[Коровін Костянтин Олексійович]] |
||
25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]] ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея».<ref>[http://ua.censor.net.ua/n424884 Музей російського мистецтва перейменували на «Київську галерею»]</ref> Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею [[Терещенко Федір Артемійович|Федора Терещенка]], мотивуючи це небажанням трудового колективу.<ref>[https://www.facebook.com/olena.yeskina/posts/10211705083130922 Олена Єскіна. Засідання комісії з питань культури]</ref> |
|||
== Колекції == |
== Колекції == |
||
Версія за 20:04, 25 січня 2017
Національний музей російського мистецтва  | |
|---|---|
 | |
| 50°26′31″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.442167° пн. ш. 30.514833° сх. д. | |
| Тип | художній музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ, Україна |
| Адреса | вул. Терещенківська, 9 |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв, Андрій Гун |
| Засновано | 1922 |
| Відкрито | 12 листопада 1922 |
| Режим роботи | вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні |
| Вартість | 35 грн (дорослий) |
| Фонд | 12 000 |
| Директор | Юрій Вакуленко |
| Сайт | www.kmrm.com.ua |
  Національний музей «Київська картинна галерея» (Україна) | |
 | |
 Національний музей «Київська картинна галерея» у Вікісховищі | |
Національний музей російського мистецтва — музей російського мистецтва у м. Києві, Україна. Розміщується у приміщеннях особняка Федора Терещенка (кін. XIX—поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).
Музей володіє найбільшою колекцію російського мистецтва в Україні. У фондах нараховується понад 12 000 експонатів, від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX–XX ст., лишається єдиним подібним музеєм російського мистецтва на території колишнього Радянського Союзу поза межами Росії[1].
Філіал музею — Дитяча картинна галерея, що розміщується у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).
Історія
Музей відкрився в 1922 році, як Київська картинна галерея. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків. Київський музей російського мистецтва володіє зразками майстрів російського мистецтва, серед яких — Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович
25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея».[2] Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.[3]
Колекції
Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона відображає майже всі основні етапи розвитку російського живопису, з XII століття — до сьогодення. Музей знайомить глядача з давньоруським іконописом, портретним мистецтвом XVIII століття, багатою і різнобічною колекцією другої половини XIX століття, творами передвижників, мистецтвом реалізму, академізму, модерну та символізму, роботами художників періоду революції та соціалістичного реалізму.
XIII–XVII століття
Музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського мистецтва ХIII—ХVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIX—XX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції виділяються[4]:
- «Борис і Гліб», ХIII ст. Новгород (?).
- «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
- «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.
- «Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. ХV ст. Новгород.
- «Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), сер. XVI ст. Середня Русь.
- «Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
- Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
- «Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
- Царські врата зі стовпчиком і покровом, ХVI ст.—ХVII ст. Середня Русь.
- Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін ХVI ст.— поч. ХVII ст. Новгород.
- Тріодь пісна (3 двостороннні таблетки), ХVII ст. Строгановська школа.
«Борис і Гліб», ХIII ст. Новгород (?)
«Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
«Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.
1-а половина XIX століття
2-а половина XIX століття
Кінець XIX—початок XX століття
XX століття
Галерея
Боровиковський Володимир Лукич. « К. Лобанова-Ростовська». початок 19 ст.
Ґе Микола Миколайович, портрет хлопчика-українця
Ґе Микола Миколайович, «Голова Христа до композиції Голгофа»
Шишкін, «На півночі дикій»
Ілля Рєпін, «Хата», 1880
Куїнджі Архип Іванович, «Вечір», до 1890
Костянтин Коровін. «Черемшина», 1912
Примітки
- ↑ Ярослав Минко, «Киевский музей русского искусства», Дзеркало тижня, 29 липня — 4 серпня 1995
- ↑ Музей російського мистецтва перейменували на «Київську галерею»
- ↑ Олена Єскіна. Засідання комісії з питань культури
- ↑ Илинг, Алла. «Древнерусская иконопись». — Киевский национальный музей русского искусства, 2013. — 24 с. — («11 шедевров. Из коллекции Киевского национального музея русского искусства») (рос.)
Джерела та література
- Р. В. Маньковська. Київський музей російського мистецтва // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 259. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- К. І. Ладиженська. Київський національний музей російського мистецтва // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний музей «Київська картинна галерея»- Офіційний сайт (укр.) (рос.) (англ.)
