Національний природний парк «Північне Поділля»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний природний парк «Північне Поділля»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Національний природний парк Північне Поділля.jpg
49°55′ пн. ш. 25°06′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 25.100° сх. д. / 49.917; 25.100Координати: 49°55′ пн. ш. 25°06′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 25.100° сх. д. / 49.917; 25.100
Розташування: Україна Україна
Львівська область
Бродівський район,
Золочівський район,
Буський район
Найближче місто: Броди, Золочів, Глиняни
Площа: 15587,92 га (у тому числі 5434,4 гектари земель, вилучені та надані в постійне користування, та 10153,5 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів)
Заснований: 11 грудня 2009
Керівна
організація:
вул. Шевченка, 20, с, Підгірці, Бродівський район, Львівська область,
Веб-сторінка: park-podillya.com.ua
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Національний природний парк «Північне Поділля». Карта розташування: Львівська область
Національний природний парк «Північне Поділля»
Національний природний парк «Північне Поділля»

Національний природний парк «Північне Поділля» у Вікісховищі?

Півні́чне Поді́лля — природоохоронна територія, національний природний парк у східній частині Львівської області. Парк охоплює південну частину Бродівського району, центральну, частину західної, східну та північно-східну частину Золочівського району та східну частину Буського району.

Територія належить до фізико-географічних районів Гологір та Вороняків, що разом із Розточчям та Кременецькими горами (Тернопільська область) формують північно-західний край Подільської височини. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних видів, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу та становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок річка Західний Буг, що має міждержавне значення. На території парку поширено понад 200 видів рослин різного статусу охорони.

Крім природничої цінності, територія проектованого парку відзначається значною історико-культурною спадщиною, зокрема, об'єкти так званого «Золотого кільця» замків Львівщини, численні храми та інші пам'ятки культури. З цим регіоном пов'язані різноманітні події новітньої історії: Першої та Другої світових воєн.

Історія[ред. | ред. код]

граф Володимир Дідушицький

Започатковано заповідну справу на території парку ще у XIX столітті: у 1886 році граф Володимир Дідушицький на своїх землях створив перший у Європі законодавчо закріплений заповідний об'єкт «Пам'ятка Пеняцька» для збереження «на всі часи» унікальних, корінних та рідкісних угруповань рослин і тварин. У 1904 році розпочинаються спроби розгорнути планомірні науково-природничі дослідження, спрямовані на виявлення природних об'єктів, які заслуговують на охорону. У 1931 році був створений степовий резерват «Макітра» на площі 4 га поблизу села Суховоля Бродівського р-ну Львівської області. У 1941 році до заповідних об'єктів місцевого значення у Львівській області було віднесено гора Біла Гора (гора Маркіяна Шашкевича) біля села Підлисся Золочівського р-ну. До кінця 1998 року було створено 18 об'єктів природно-заповідного фонду, які складали основу наукового обґрунтування створення Національного природного парку «Північне Поділля».

Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Поділля. До території національного природного парку «Північне Поділля» погоджено в установленому порядку включення 15587,92 гектара земель державної власності, у тому числі 5434,4 гектара земель, що надаються (в тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, та 10153,52 гектара земель, що включаються до його території без вилучення.

Наукові дослідження на території парку проводяться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за змінами екосистем, екологічного прогнозування, розроблення наукових основ охорони, відтворення й використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів. Парк має договір про співпрацю з національним природним парком «Кременецькі гори».

Процес створення[ред. | ред. код]

Згідно з указом президента Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Північне Поділля» та належного її функціонування;
    2. затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Північне Поділля»;
    3. підготовку протягом 2010–2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питання щодо надання у постійне користування національному природному парку «Північне Поділля» 5434,4 гектара земель, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    4. розроблення протягом 2010–2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Північне Поділля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
  2. передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Північне Поділля».

Природоохоронні території та пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Розташування національного природного парку «Північне Поділля»

Національний природний парк «Північне Поділля» поєднує території, які відносяться до північної частини Подільської височини, що стрімким уступом обривається до рівнини Малого Полісся. До складу парку увійшло багато об'єктів природно-заповідного фонду.

Бродівський район

Золочівський район

Природні особливості[ред. | ред. код]

Територія парку розкинулася на 35 км з півночі на південь і на 63 км із заходу на схід та охоплює північно-західний край Подільської височини. Окрасою території парку є фізико-географічні райони гір Гологори та Вороняки — низькогірні пасма, яким характерні долинно-балкові форми рельєфу. Переважна частина території «Північного Поділля» розташована в межах абсолютних висот 250-460 м н.р.м. Найвищі гори на території парку: г. Вапнярка (460,8 м) і г. Високий Камінь (440,4 м). Парк розташований у найбільш горбистій і лісистій частині цього горбогірного пасма.

Через горбогір'я національного природного парку «Північне Поділля» проходить Головний Європейський вододіл: тут бере джерельну енергію та набирає сили ріка Західний Буг, несучи свої води в Балтійське море і витікають ріки, які живлять Чорне море — Стир, Серет, Іква.

Надзвичайну наукову цінність території  має співіснування рослин різного походження: західно-європейського, середземноморського, азійського та північного. Понад 200 видів рослин та біля 30 видів тварин потребують державної, міждержавної та місцевої охорони. Флора парку налічує понад 1600 видів — майже третина рослин України. Збереглися рослини дуже древнього походження. На території парку «Північне Поділля» проходять межі ареалів важливих лісових едифікаторів, а також цілої низки бореальних і неморальних елементів флори, наявність яких у складі угрупувань зумовлює їхню самобутність, оригінальність і, відповідно, високу природоохоронну цінність.

Регіон, у якому розташований парк, належить до суббореального поясу ґрунтоутворення, який охоплює переважно молоді ґрунтові зони, які сформувалися у післяльодовикові епохи, або дещо раніше, у пліоцені. Ґрунти території парку, як і Гологоро-Кременецького масиву загалом, можна зарахувати до формації нейтральних або лужних ґрунтів суббореального помірно-теплого клімату. Основною материнською породою ґрунтів регіону є лес, а в місцях виходу на денну поверхню — елювій або делювій крейдяних мергелів, третинних вапняків, пісковиків та пісків, місцями балтські щільні глини.

Клімат даної території м'який помірно-континентальний, вологий. Літо тепле, але не жарке, часто дощове, особливо в другій половині. Осінь також досить волога з частими туманами. Весна характеризується досить мінливими станами погоди, часто затяжна. Вороняки разом з Гологорами сприяють утворенню хмарності і опадів, які (особливо хмарність), в свою чергу, виступають як регулятор температурного режиму. Нестійкість погодних умов обумовлена активним розвитком циркуляційних процесів, впливом циклонів та антициклонів. Середня температура повітря становить близько +7°С. Найтеплішим у багаторічному режимі є місяць липень (+18,1°С). Переважаючими є західні і північно-західні напрямки вітрів. Середня швидкість вітру становить 3,7—3,9 м/с. Протягом року на даній території випадає 700-800 мм опадів. Найвологішими місяцями є червень, липень, вересень, а найменше опадів випадає взимку.

Геолого-геоморфологічна будова території «Північного Поділля» достатньо репрезентативно відображає особливості геолого-геоморфологічної будови північно-західного Поділля загалом. Вона відзначається значною складністю і різноманітністю, які зумовлені тривалою і багатофакторною історією формування.

Національний природний парк «Північне Поділля» має важливе функціональне значення для існування популяцій фонових, перш за все, мисливських, видів тварин. Сучасна фауна налічує 127 видів птахів, 41 вид ссавців. Серед них 22 види занесені до Червоної книги України (2009). Фауна території парку досліджено досить слабо. Виявлено 2 види птахів, наведені в Європейському червоному списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення (1991): могильник (Aquila heliaca) і деркач (Crex crex).

Туризм[ред. | ред. код]

На парку організовано еколого-освітні маршрути:

  • Екологічно-пізнавальний туристичний маршрут «Святогірський»
  • Екологічно-пізнавальний туристичний маршрут «Триніг»
  • Екологічно-пізнавальний туристичний маршрут «Маркіянові місця»
  • Екологічно-пізнавальний туристичний маршрут «Від городища до городища через колишні села»

Див. також[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]