Неблагополучні мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:19, 9 вересня 2019, створена Servansky (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Неблагополучні мови''' ({{lang-en|еndangered languages}}) — мови, що в даний час використовуються,...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Неблагополучні мови (англ. еndangered languages) — мови, що в даний час використовуються, але можуть зникнути найближчим часом через вимирання населення або зміни їх основної мови. У багатомовних країнах перевага віддається мовам основного населення, що призводить до вимирання мов національних меншин. Мова, що не має носіїв, називається мертвою мовою.

Загальна кількість сучасних мов у світі точно не визначена. Кількість національних мов, за оцінками 2005 року, склала 6 912 (2000 з них представлені мінімальною кількістю носіїв), з яких 32,8 % (2 269) були в Азії і 30,3 % (2 092) — в Африці. У половини з 6 000 мов світу налічується 10 000 носіїв, а у 1/4 — менше 1 000. На 96 % всіх мов говорять лише 3 % населення світу. І це в середньому становить 30 000 осіб на мову (якщо виключити 4 % поширених мов). На сьогоднішній день налічується близько 360 мов, кожною з яких говорить менше 50 осіб. Майже всі випадки мовної загрози були пов'язані з розмовними мовами.

19 лютого 2009 року побачив світ «Атлас мов світу, що знаходяться під загрозою зникнення» у новій редакції. Попередня редакція 2001 року вже не відображає дійсного стану справ. Так, у старій редакції з 6900 мов, що знаходяться під загрозою зникнення, називалися 900, а в 2009 році ця цифра зросла майже втричі. Тепер у статус мертвих мов можуть перейти понад третини живих мов планети. Наприклад, Еякська мова стала мертвою зі смертю останнього її носія — Мері Сміт Джонс (Аляска). Ще 199-тьма мовами планети розмовляють менше двох тисяч осіб. Прикладом мови, якій загрожує знищення, є Ленгілу, яку знають лише 4 мешканці Індонезії.[1]

Збереження всіх, навіть малопоширених мов, дуже важливе як з точки зору збереження культурного розмаїття людства, так і з наукової — багато зникаючих мов ще погано описані лінгвістами (іноді навіть майже не описані) і становлять великий інтерес для порівняльно-історичного мовознавства, Етнографії, і етнології, Культурної антропології.

Прикладом такої мови є вимерла, але відроджується, еякська мова — дослідження її фонетики лінгвістом Майклом Краусом призвело до появи гіпотетичної мовної сім'ї На-дене.

21 червня 2012 року компанія Google Inc. повідомила про проект з порятунку вимираючих мов (Endangered Languages Project[недоступне посилання з липня 2019])[2]. Сутність проекту полягає в створенні сайту, на якому централізовано подана інформація про мови, що перебувають на межі зникнення. Всього в базі даних сайту на 21 червня 2012 року було 3054 мови[3]. Географічне розташування носіїв мови можна подивитися на спеціальній інтерактивній мапі. Є в проекті і рідкісні мови, що зустрічаються на території Росії. Серед них кілька діалектів саамської, водська мова, хантийська і багато інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ahlers, Jocelyn C. (September 2012). Special issue: gender and endangered languages. Gender and Language (Equinox) 6 (2). 
  • Abley, Mark (2003). Spoken Here: Travels Among Threatened Languages. London: Heinemann. 
  • Crystal, David (2000). Language Death. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521012713. 
  • Evans, Nicholas (2001). The Last Speaker is Dead – Long Live the Last Speaker!. У Newman, Paul; Ratliff, Martha. Linguistic Field Work. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250–281. .
  • Hale, Kenneth; Krauss, Michael; Watahomigie, Lucille J.; Yamamoto, Akira Y.; Craig, Colette; Jeanne, LaVerne M. et al. 1992. Endangered Languages. Language, 68 (1), 1–42.
  • Harrison, K. David. 2007. When Languages Die: The Extinction of the World's Languages and the Erosion of Human Knowledge. New York and London: Oxford University Press. ISBN 0-19-518192-1.
  • McConvell, Patrick; Thieberger, Nicholas (2006). Keeping Track of Language Endangerment in Australia. У Cunningham, Denis; Ingram, David; Sumbuk, Kenneth. Language Diversity in the Pacific: Endangerment and Survival. Clevedon, UK: Multilingual Matters. с. 54–84. ISBN 1853598674. 
  • McConvell, Patrick and Thieberger, Nicholas. 2001. State of Indigenous Languages in Australia — 2001 (PDF), Australia State of the Environment Second Technical Paper Series (Natural and Cultural Heritage), Department of the Environment and Heritage, Canberra.
  • Nettle, Daniel and Romaine, Suzanne. 2000. Vanishing Voices: The Extinction of the World's Languages. Oxford: Oxford University Press.
  • Skutnabb-Kangas, Tove (2000). Linguistic Genocide in Education or Worldwide Diversity and Human Rights?. Mahwah, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates. ISBN 0-8058-3468-0. 
  • Zuckermann, Ghil'ad and Walsh, Michael. 2011. 'Stop, Revive, Survive: Lessons from the Hebrew Revival Applicable to the Reclamation, Maintenance and Empowerment of Aboriginal Languages and Cultures', Australian Journal of Linguistics Vol. 31, No. 1, pp. 111–127.
  • Austin, Peter K; Sallabank, Julia, ред. (2011). Cambridge Handbook of Endangered Languages. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-88215-6. 
  • Fishman, Joshua. 1991. Reversing Language Shift. Clevendon: Multilingual Matters.
  • Ehala, Martin. 2009. An Evaluation Matrix for Ethnolinguistic Vitality. In Susanna Pertot, Tom Priestly & Colin Williams (eds.), Rights, Promotion and Integration Issues for Minority Languages in Europe, 123—137. Houndmills: PalgraveMacmillan.
  • Landweer, M. Lynne. 2011. Methods of Language Endangerment Research: a Perspective from Melanesia. International Journal of the Sociology of Language 212: 153—178.
  • Lewis, M. Paul & Gary F. Simons. 2010. Assessing Endangerment: Expanding Fishman's GIDS. Revue Roumaine de linguistique 55(2). 103—120. Online version of the article.
  • Hinton, Leanne and Ken Hale (eds.) 2001. The Green Book of Language Revitalization in Practice. San Diego, CA: Academic Press.
  • Gippert, Jost; Himmelmann, Nikolaus P. and Mosel, Ulrike (eds.) 2006. Essentials of Language Documentation (Trends in Linguistics: Studies and Monographs 178). Berlin: Walter de Gruyter.
  • Fishman, Joshua. 2001a. Can Threatened Languages be Saved? Reversing Language Shift, Revisited: A 21st Century Perspective. Clevedon: Multilingual Matters.
  • Dorian, Nancy. 1981. Language Death: The Life Cycle of a Scottish Gaelic Dialect. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press.
  • Campbell, Lyle and Muntzel, Martha C.. 1989. The Structural Consequences of Language Death. In Dorian, Nancy C. (ed.), Investigating Obsolescence: Studies in Language Contraction and Death, 181–96. Cambridge University Press.
  • Boas, Franz. 1911. Introduction. In Boas, Franz (ed.) Handbook of American Indian Languages Part I (Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 40), 1–83. Washington, DC: Government Printing Office.
  • Austin, Peter K. (ed.). 2009. One Thousand Languages: Living, Endangered, and Lost. London: Thames and Hudson and Berkeley, CA: University of California Press.
  • "One Thousand Languages: Living, Endangered and Lost, " edited by Peter K. Austin. University of California Press (2008) http://www.economist.com/node/12483451
  • Whalen, D. H., & Simons, G. F. (2012). Endangered language families. Language, 88(1), 155—173.