Невроз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невроз
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F40-F48
CMNS: Невроз на Вікісховищі

Невро́з (від дав.-гр. νεῦρον — нерв + osis — суфікс для позначення запальних процесів; синоніми — тривожний розлад, тривожно-фобічний розлад, психоневро́з, невроти́чний розлад) — група захворювань, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженням основних нервових процесів — збудження та гальмування.

Термінологія[ред. | ред. код]

Термін «невроз» було введено шотландським лікарем Вільямом Калленом у 1769 році оскільки на думку дослідника параліч, кома, спазми і безумство (недоумства, меланхолія, манії і розлади сну) він визначив як не запальні нервові захворювання, а захворювання нервів соматогенного походження.

У міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду, на відміну від 9-го перегляду, термін «невроз» не вживається зовсім, а поняття неврозу перестає бути основою класифікації відповідної групи психічних захворювань, і тепер особливості їхнього відображення в МКХ-10 наступні: «F40-F48: Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади», деякі традиційно невротичні розлади розміщені в рубриках: «F50 — розлади харчової поведінки», «F51 — розлади сну неорганічної природи», «F52 — статева дисфункція, не обумовлена органічним розладом чи захворюванням» і т. д.[1][2]

У четвертій редакції діагностичного та статистичного керівництва з психічних захворювань (DSM-IV-TR) слово «невроз» не вживається,[3] натомість, традиційно невротичні розлади розподілено по специфічних категоріальних групах, що включають також й інші розлади: розлади настрою (mood disorders) — депресивні та біполярні розлади; тривожні розлади (anxiety disorders) — панічні розлади, різні види фобій, обсесивно-компульсивний та посттравматичний стресовий розлади; соматоформні розлади (somatoform disorders) — конверсійні, соматоформні розлади та ін.; сексуальні розлади та розлади статевої ідентичності (sexual and gender identity disorders) тощо.[2]

Поняття «невроз» поступово зникає з клінічної практики, але воно все ще лишається широковживаним у психологічній практиці та теоретичних працях багатьох авторів. Концепція неврозу і нині є доцільною при побудові стратегії психологічного супроводу в системі психологічної служби.[2]

Невроз: причини, прояви, ознаки[ред. | ред. код]

Невроз характеризується астенічними, нав'язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності.

Основними причинами неврозів є психічні травми, стреси. Стреси можуть виникнути від певних життєвих обставин, захворювань, приймання алкоголю чи наркотичних речовин тощо. Неврози — це патологічні форми реакцій центральної нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.

Дія психічної травми багато в чому визначається віком людини та індивідуальними особливостями нервової системи[4] (тип нервової системи, перенесені тривалі виснажуючі захворювання). Генетична спадковість дуже впливає на схильність людини до неврозів.

Неврози мають різні форми, які характеризуються різними невротичними проявами: психогенні шокові реакції, істерія, неврастенія, психастенія, фобія (невроз страху), генералізований тривожний розлад, іпохондричний невроз, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад, нічне нетримання сечі (енурез), мовні неврози (заїкання, мутизм та ін.), нервова анорексія, невроз нав'язливих рухів (нервовий тик), панічні атаки, агорафобія, соціальні фобії, дисморфофобія, вагінізм, патологічне накопичення (синдром Діогена, синдром Плюшкіна), настирливе бажання купувати різні речі, настирлива схильність до азартних ігор, невроз шкіри; невроз серця, шлунку, кишківника тощо.

Неврози мають динамічну та різноманітну психопатологічну і соматичну симптоматику на тлі недостатності психічного захисту з формуванням конфлікту, який проявляється функціональними порушеннями у різних сферах (емоційній, вегетативній, ендокринній, соматичній тощо)[5]. Вегетативні порушення в клінічних ознаках неврозів можуть проявлятися у вигляді вегето-судинної дистонії.[6] Перебіг неврозів та депресії може також призвести до виникнення психосоматичних захворювань. Нерідко неврози супроводжуються іншими психічними розладами, зокрема депресією[7], деперсоналізацією, соматоформними больовими розладами та синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)[8]. Неврози, які спричинює сезонна депресія, загострюються у певні пори року при недостаній кількості денного світла, яке попадає на очі.[9] У хворого на невроз нерідко можуть проявлятися клінічні ознаки різних типів неврозу. У кожному конкретному випадку невротичного розладу невроз може представляти розмаїту картину невротичних проявів різних типів неврозу, які також можуть супроводжуватися різними ознаками коморбідних психічних та соматичних розладів, що в таких випадках створює певні труднощі для діагностування типу неврозу.

Неврози (тривожні розлади) можуть спричиняти у людини душевний неспокій, відчуття страху, нав'язливі думки, нав'язливі фобії, нав'язливі дії, часте нагадування та обдумування травматичних епізодів, підвищену втомлюваність, слабкість, знижену працездатність, подразливість, хвилювання, тривожність, дратівливість, плаксивість, нервове напруження, безсоння або неглибокий сон з пробудженнями посеред ночі та з відчуттям невиспаності після сну. Нав'язливі думки, помилковість яких усвідомлює пацієнт, треба відрізняти від марень, які діагностуються в психозах. Невеликі стреси відчутно загострюють симптоми неврозу. Неврози погіршують загальний стан здоров'я та самопочуття людини, понижують пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій; неврози викликають загальну слабкість, астенію. Неврози можуть спричинювати болі в області серця, головні болі та розлади шлунково-кишкового тракту. Невроз часто може проявлятися в таких негативних рисах характеру: нерішучість, зайва сумлінність, впертість, скнарість, перфекціонізм, прямолінійність, агресивність, конфліктність, вразливість, озлобленість, емоційне збудження, постійна настороженість, підозріливість, спотворене (викривлене) сприйняття реальності[10][11]. Надмірну підозріливість та спотворене сприйняття реальності, які можуть з'являтися при неврозах, слід відрізняти від подібних рис характеру, характерних для шизофренії та інших психічних розладів. Люди з неврозами мають тенденцію приймати близько до серця те, що відбувається навколо, виливати весь свій негатив на близьких і рідних їм людей[12]. З метою пом'якшення проявів неврозу хворі нерідко вдаються до куріння, надмірного вживання алкоголю, психотропних, сильнодіючих та наркотичних речовин, які в кінцевому результаті погіршують стан хворого та можуть привести до їхньої залежності. Хворі на невроз можуть звикнути до свого стану, не знати про свій стан і не звертатися до лікаря за допомогою[13][14].

Обсесивно-компульсивний розлад[ред. | ред. код]

Виявляється в стані боязливості, полохливості, тривожності. Нав'язливі думки переслідують хворого всупереч його бажанню та волі і оцінюються ним як безглузді, шкідливі. У нав'язливих спогадах постають вельми неприємні для хворого ситуації та події. Є також нав'язливі потяги та дії, наприклад, постійно мити руки, рахувати кроки, читати вивіски.

Специфічні фобії[ред. | ред. код]

На ґрунті тривожності можуть розвиватися інші нав'язливі феномени, здебільшого специфічні фобії, серед яких найчастіше зустрічаються: канцерофобія, клаустрофобія, аквафобія, акрофобія, агорафобія, арахнофобія, аутофобія, батофобія, вомітофобія, гемофобія, офідіофобія, соціофобія.

Істеричний невроз[ред. | ред. код]

Істеричний невроз характеризується підвищеною афективною лабільністю та навіюваністю, тенденцією до наслідування, схильністю до фантазування, поведінкою з елементами театральності. Істеричні напади не виникають, коли хворий знаходиться один, та не супроводжуються різким падінням з забиттям та пошкодженнями. Рухові розлади мають виразний характер та відповідають змісту переживань хворого. Хворий падає, хаотично розмахує руками та ногами, б'є ними о підлогу, вигинається, викрикує окремі слова. Триває напад від декількох хвилин до декількох годин. На відміну від епілептичного, істеричний напад не супроводжується вираженим порушенням м'язового тонусу, спазмами сфінктерів з їхнім розслабленням та нетриманням сечі та калу, у хворих зберігається реакція зіниць на світло, хворі сприймають звертання до них та реагують на нього. Після нападу в хворих залишається невиразний спогад про нього.

Один з проявів істерії — розлад свідомості, що виникає під впливом психічної травми. Сприйняття порушене, викривлене. Афективні порушення характеризуються тривогою, страхом. У поведінці з'являються риси дитячості, безпомічності, елементи несправжнього недоумства — псевдодеменції. У деяких хворих розвиваються неврологічні порушення: зниження чутливості, дрижання рук, ніг, астазія-абазія, істерична глухота, афонія. Вегетативні розлади: серцебиття, задишка, виражені судинні реакції.

Неврастенія[ред. | ред. код]

Неврастенія — стан подразливої слабкості, тобто поєднання підвищеної збудливості та подразливості зі швидкою втомою та виснаженням.[15] Неврастенія виникає внаслідок перенапруження та виснаження нервової системи через надмірні розумові та фізичні навантаження. Характеризується астенією, дратівливістю, слабкістю, зниженням працездатності, порушенням сну. На початковому етапі хвороби домінує подразливість, погана переносимість емоційних і фізичних навантажень, зовнішніх подразнень. Хворі погано переносять яскраве світло, різкий шум, голосну мову, перепади температури. Є суб'єктивне відчуття розладу пам'яті. Розвиваються вегетативні порушення: посилена пітливість, серцебиття, задишка, головний біль.

Невротична депресія[ред. | ред. код]

Невротична депресія проявляється пригніченим настроєм з певною загальмованістю психомоторних реакцій та мислення, одноманітними депресивними спогадами, песимістичними поглядами на майбутнє, фіксованістю на травмуючій ситуації. Супроводжується схильністю до сліз, дратівливістю, сенситивністю, зниженням апетиту, порушенням сну. Невротична депресія не досягає глибини психозу, носить зворотний характер, минає при розв'язанні травмуючої ситуації або під впливом лікування.

Іпохондричний невроз[ред. | ред. код]

Під іпохондрією розуміється хвороблива зосередженість уваги на своє здоров'я, схильність приписувати собі захворювання з незначного приводу, виникнення нав'язливих думок про наче наявні хвороби, які пізніше не підтверджуються медичним діагнозами. При цьому легко виникають больові або тяжкі відчуття в тих чи інших частинах тіла (сепістопатії).

Лікування[ред. | ред. код]

По-перше, це усунення психотравмуючої ситуації, стресів або пом'якшення на них реакції пацієнта. У важких випадках хворих госпіталізують у санаторні відділення психоневрологічних лікарень. Виключення пацієнта з травмуючої ситуації (сімейні негаразди, конфлікт на роботі тощо), загальнозміцнююче лікування має позитивний ефект. Неврози лікують медикаментозними та психологічними методами.[16]

Перебіг неврозу пов'язаний з одночасним пониженим рівнем мозкового серотоніну, тому для лікування неврозів назначають тривалий прийом антидепресантів — селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.[17] Серед антидепресантів для лікування неврозу часто використовують есциталопрам (ципралекс, селектра), флуоксетин (прозак), пароксетин (рексетин, паксил) та сертралін (золофт). Необхідно також усувати фактори, що понижують рівень мозкового серотоніну. На початку лікування неврозів антидепресантами сильно проявляються побічні дії антидепресанту, симптоми та загальний стан хворого може погіршуватись. Через те важливо не кидати та не переривати призначеного лікування неврозу антидепресантами. У такому випадку дози антидепресантів зменшують у декілька разів і поступово з часом, по мірі переносимості їх хворим, їх доводять до рекомендованої величини. З часом тривалого прийому антидепресанту побічні дії антидепресанту та прояви неврозу зменшуються і загальний стан хворого покращується. Антидепресант повинен підбирати лікар індивідуально в залежності від його переносимості хворим та його ефективності для даних симптомів неврозу. Лікування неврозів антидепресантами може тривати декілька місяців. У деяких випадках лікування невротичного розладу антидепресантами може тривати значно довше двох років, а підтримуюча терапія антидепресантами може тривати 1-4 роки.[18] У випадку необхідності лікування неврозу антидепресантами необхідно повторити. Снодійні, седативні антидепресанти такі як тразодон, амітриптилін, доксепін, мансерин, міртазапін, триміпрамін застосовують для лікування неврозів, які супроводжуються безсонням чи неміцним сном. Комбінації антидепресантів та інших психотропних препаратів використовують у випадку резистентних тривожних розладів, що важко піддаються лікуванню. Зокрема, для підсилення дії антидепресантів вживають невеликі дози прекурсору серотоніну--5-гідротриптофану (5-HTP), триптофану, гормону щитоподібної залози, карбонату літію, нейролептиків (оланзепін, сероквель) та антиквульсантів[19]. Однак комбінувати антидепресанти та інші психотропні препарати треба дуже обережно, починаючи з малих доз, щоб не спричинити серотоніновий синдром у хворого, попри те, що він є дуже рідкісним явищем. Показане застосування транквілізаторів та психотерапії. Транквілізатори назначають у мінімальних дозах короткими курсами, щоб уникнути залежності від них хворого. У психіатричній літературі також розглядаються інші медикаментозні та немедикаментозні методи лікування неврозів.[20]

Необхідно ретельно перевірити рівень гормонів в організмі, оскільки на розвиток та перебіг депресії та неврозу впливає рівень гормонів, особливо — рівень гормонів щитоподібної залози. Навіть незначні порушення рівня гормонів щитоподібної залози, які навіть важко виявити за допомогою медичних аналізів, можуть дуже відчутно впливати на самопочуття людини. У випадку виявленого дисбалансу гормонів необхідно провести відповідну гормональну терапію. У деяких випадках нормалізація функції щитоподібної залози веде до повного вилікування депресії та неврозів.[21]

Для лікування неврозів, які супроводжуються слабкістю, погіршеням пам'яті, астенією, також використовують ноотропні препарати: ладастен, фенібут, енеріон, пірацетам, фенотропіл, пікамілон, ноопепт тощо.[22][23][24][25][26][27]

Для лікування неврозів також застосовують природні адаптогени, психостимулятори та антидепресанти, зокрема женьшень, елеутерокок, левзею сафлоровидну (маралий корінь), огіркову траву бораго, котячу м'яту, звіробій тощо[28][29][30][31]. Для пом'якшення проявів неврозу показане застосування заспокійливих, седативних препаратів рослинного погодження: валеріани, лаванди, меліси звичайної, хмелю лікарського, пустирника, трави пасифлори, ромашки, насіння зіра (куміну), насіння коріандру, тощо, і створених на їх основі комбінованих препаратів: валокорміду, валокордіну, валоседану, корвалолу, збору заспокійливого тощо[32][33][34]. Валокормід, валокордін, корвалол містять сполуки брому, який значно раніше ще до часу винаходу антидепресантів, транквілізаторів та нейролептиків широко застосовувався в комбінаціях з препаратами кофеїну для лікування неврозів.[35] Але бром є відносно токсичним і може негативно впливати на щитоподібну залозу. Деякі сільськогосподарські культури, як коріандр (кінза), петрушка, салат сійний у великих кількостях проявляють заспокійливі, седативні властивості й можуть використовуватися в ролі природних анксіолітиків для пом'якшення симптомів неврозу.[36][37][38] Вживання риб'ячого жиру, насиченого омега-3 жирними кислотами, помітно знижує прояви тривожних розладів[39][40]. Досліджено, що чорниця може бути ефективною в терапії ПТСР.[41]

Для профілактики неврозів необхідно вживати достатню кількість вітамінів групи В, С та особливо вітаміну Д[42][43] та мінеральних комплексів, які містять магній та калій.[44][45] Світлова терапія використовується для профілактики та лікування неврозів, які спричинює сезонна депресія. Прогулянки в сонячні дні або світлотерапію білим світлом застосовують як необхідну умову для достатнього продукування серотоніну в мозку людини, відсутність якого веде до загострення неврозів та депресії[46].

На фоні пом'якшення невротичної симптоматики, яку досягають за допомогою тривалого лікування антидепресантами, проводять психотерапію:

Найбільш ефективним методом лікування неврозів є поєднання медикаментозного лікування антидепресантами з когнітивно-поведінковою терапією. Немає контрольованих досліджень, які демонструють ефективність динамічної психотерапії чи психоаналізу для терапії головних проявів обсесивно-компульсивного розладу.[48] На сьогоднішній день є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми як депресія чи неврози[49]. Немає доказів, що загальне консультування, психодинамічна психотерапія, гіпнотерапія, трансакційний аналіз є ефективні для лікування неврозу нав'язливих станів.[50]

Серед методів нетрадиційної медицини для терапії неврозів застосовують акупунктуру, акупресуру, медитацію, йогу. Також інтенсивні заняття спортом помітно зменшують прояви неврозу.

Проводяться заходи з соціальної реабілітації.

При неврозах важливо правильно організувати розпорядок робочого дня, який повинен включати відпочинок та достатню кількість годин для сну. Різноманітні захоплення, хобі, спілкування з людьми загалом сприяють покрашенню ментального здоров'я при неврозах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / Сост. Дж. Э. Купер; Под ред. Дж. Э. Купера / Пер. с англ. Д. Полтавца. — К.: Сфера, 2000. — 416 с
  2. а б в Орлов О. В. ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ. 2013. nbuv.gov.ua
  3. American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition, Text Revision. Washington, DC, American Psychiatric Association, 2000.
  4. Невропатология: Учеб. для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов по спец. «Дефектология». Л. О. Бадалян. — 2-e изд., перераб. — М.:Просвещение; 1987. (рос.)
  5. Критерии диагностики в неврологии: Нозоматика: Справ. пособие. Горбач И. Н. — Мн.: Выш.шк., 1997. (рос.)
  6. Свядощ А. М. Неврозы (руководство для врачей). — СПб,: Питер Паблишинг, 1997. — 448 с. — ІСБН 5-88782-156-6 ст. 47. Архів оригіналу за 25 квітень 2016. Процитовано 15 лютий 2016. 
  7. Robert M. A. Hirschfeld, M.D. The Comorbidity of Major Depression and Anxiety Disorders: Recognition and Management in Primary Care(англ.)
  8. David Beck Schatz, Anthony L. Rostain ADHD With Comorbid Anxiety A Review of the Current Literature(англ.)
  9. Winter blues: everything you need to know to beat seasonal affective disorder By: Rosenthal, Norman E Published: 2006 (англ.)
  10. Як перемогти невроз нав'язливих станів
  11. Неврози у хлопчиків — важка хвороба виховання
  12. Різновид неврозу — тривожні розлади. Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 28 жовтень 2013. 
  13. Budson, Andrew E. Seven Steps to Managing your Memory. What's Normal, What's Not, and What to Do About It (англ.)
  14. Anxiety Disorders By Parks, Peggy J. (англ.)
  15. Тювина Н. А. Психические заболевания: клиника, лечение, профилактика. Справочное издание. — М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. — 256 с. — ISBN 5-232-00589-8. ГЛАВА 11. ст. 81(рос.)
  16. Мосолов С. Н. Клиническое применение современных антидепрессантов. — СПб.: Медицинское информационное агентство, 1995. — 565 с.(рос.)
  17. В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. Депрессии. Современная терапия. Харьков «Торнадо» 2003. 337 с. ст 151.(рос.)</refref>Мосолов С. Н. Основы психофармакотерапии. М: Москва, 1996. — 217 с.
  18. Мосолов С. Н. Клиническое применение современных антидепрессантов. — СПб.: Медицинское информационное агентство, 1995. — 565 с., с. 405, 408(рос.)
  19. An Evidence-Based Approach to Augmentation and Combination Strategies(англ.)
  20. Свядощ А. М. Неврозы. Руководство для врачей. СПб.: Питер Паблишинг, 1997. — 448 с.(рос.)
  21. No More Fatigue: Why You're So Tired and What You Can Do About It Hardcover — February 1, 2011 by Jack Challem
  22. НООТРОПИ У ФАРМАКОТЕРАПІЇ АСТЕНО-НЕВРОТИЧНИХ СТАНІВ
  23. Таблетки фенибут — допоможуть при різних нервово-психічних захворюваннях
  24. ЕНЕРІОН®
  25. Фенотропил — инструкция по применению, аналоги, отзывы(рос.)
  26. Пикамилон
  27. Ноопепт — инструкция по применению, отзывы, аналоги и формы выпуска (таблетки 10 мг) лекарственного препарата ноотропа для лечения нарушений памяти и внимания, последствий чмт у взрослых, детей и при беременности. Состав и алкоголь
  28. Свядощ А. М. Неврозы и их лечение 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1971. — 451 с.(рос.)
  29. Effect of adaptogens on the central nervoussystem by A.Panossian and G.Wikman(англ.)
  30. Природные стимуляторы и антидепрессанты(рос.)
  31. Настоянка елеутерококу: застосування та відгуки про препарат. Архів оригіналу за 19 жовтень 2013. Процитовано 22 вересень 2013. 
  32. Фармакологія. Седативні засоби. Архів оригіналу за 18 березень 2015. Процитовано 19 березень 2015. 
  33. Anti-anxiety activity of Coriandrum sativum assessed using different experimental anxiety models(англ.)
  34. Pilot trial of Melissa officinalis L. leaf extract in the treatment of volunteers suffering from mild-to-moderate anxiety disorders and sleep disturbances(англ.)
  35. Свядощ А. М. Неврозы и их лечение 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1971. — 451 с.(рос.)
  36. Anti-anxiety activity of Coriandrum sativum assessed using different experimental anxiety models
  37. A Systematic Review on Herbs Exhibiting Anxiolytic Activity *T. Nirmala, G. Mahalakshmi, R. Samundeswari, D. Sivassoupramanien, R. Vimalavathini, S. Kavimani
  38. 7 Health Benefits Of Lettuce(англ.)
  39. Anxiety and Omega-3 Fatty Acids Published on January 3, 2012 by Barry Sears, Ph.D.(англ.)
  40. 8 nutrients to help beat anxiety. By Trudy Scott(англ.)
  41. Philip Ebenezer1, Anand Nair1, Brad Wilson1, Leslie McLaughlin2 and Joseph Francis1 The Neuro-protective Efficacy of Blueberry in an Animal Model of Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD)(англ.)
  42. More Vitamin D, Less Anxiety?(англ.)
  43. 10 Vitamin D Deficiency Symptoms You Can Identify Yourself(англ.)
  44. Vitamin Deficiencies that Cause Psychiatric Symptoms Архівовано 15 грудень 2014 у Wayback Machine.(англ.)
  45. Is Your Mental Illness Really a Vitamin D3 Deficiency?(англ.)
  46. Winter blues: everything you need to know to beat seasonal affective disorder By: Rosenthal, Norman E Published: 2006 (англ.)
  47. The Healing Power of the Breath: Simple Techniques to Reduce Stress and Anxiety, Enhance Concentration, and Balance Your Emotions by Richard P. Brown, Patricia L. Gerbarg.Published June 12th 2012 by Shambhala(англ.)
  48. Practice Guideline for the Treatment of Patients With Obsessive-Compulsive Disorder Архівовано 13 липень 2015 у Wayback Machine.(англ.)
  49. To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders. Change Your Thinking: Overcome Stress, Combat Anxiety and Depression, and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman. Marlowe & Company, 2007. page 3. (англ.)
  50. There is no evidence that general counseling, psychodynamic therapy, psychoanalytic therapy, hypnotherapy, or transactional analysis are of any benefit in obsessive-compulsive disorder. Overcoming Obsessive Compulsive Disorder: A self-help guide using cognitive behavioural techniques by David Veale, Rob Willson(англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Москалець В. П. Психологія особистості [текст] навчальний посібник. — М 82 К.: «Центр учбової літератури», 2013. — 416 с., 213 с.

Посилання[ред. | ред. код]