Відмінності між версіями «Неодарвінізм»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Вилучення 11 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1096404)
м (replaced: У відповідності з → Згідно з)
Рядок 3: Рядок 3:
 
Неодарвінізмом іноді називають [[Синтетична теорія еволюції | сучасний дарвінізм]], що представляє собою синтез [[генетика | генетики]] і класичного [[дарвінізм]]у, що невдало і неправильно з історичної точки зору<ref>[http://bse.sci-lib.com/article081114.html Значення слова «Неодарвінізм» в БСЭ]</ref>.
 
Неодарвінізмом іноді називають [[Синтетична теорія еволюції | сучасний дарвінізм]], що представляє собою синтез [[генетика | генетики]] і класичного [[дарвінізм]]у, що невдало і неправильно з історичної точки зору<ref>[http://bse.sci-lib.com/article081114.html Значення слова «Неодарвінізм» в БСЭ]</ref>.
   
Неодарвінізм А. Вейсмана обгрунтовував положення про те, що всі особливості будови живих істот можуть бути пояснені з точки зору дарвінівської теорії [[Природний відбір | природного добору]] і немає приводу визнавати яке б то не було внутрішнє прагнення до вдосконалення, яке постулював, наприклад, [[автогенез]] (навпаки, заперечуючи роль зовнішніх факторів). Неодарвінізм відкидає можливість успадкування набутих ознак, яку постулював [[ламаркізм]]. Одне з основних понять неодарвінізму&nbsp;— вчення про «зародкову плазму» і «зародковий шлях». У відповідності з цією концепцією, передаються у спадок лише зміни, що відбуваються в спадкових одиницях статевих клітин&nbsp;— «детермінантах».
+
Неодарвінізм А. Вейсмана обгрунтовував положення про те, що всі особливості будови живих істот можуть бути пояснені з точки зору дарвінівської теорії [[Природний відбір | природного добору]] і немає приводу визнавати яке б то не було внутрішнє прагнення до вдосконалення, яке постулював, наприклад, [[автогенез]] (навпаки, заперечуючи роль зовнішніх факторів). Неодарвінізм відкидає можливість успадкування набутих ознак, яку постулював [[ламаркізм]]. Одне з основних понять неодарвінізму&nbsp;— вчення про «зародкову плазму» і «зародковий шлях». Згідно з цією концепцією, передаються у спадок лише зміни, що відбуваються в спадкових одиницях статевих клітин&nbsp;— «детермінантах».
   
 
А. Вейсман, відзначаючи провідну роль природного добору в [[Еволюція | еволюції]], поширив ідею відбору також і на окремі частини особин і спадкові детермінанти (так званий «тканинної відбір» і «зачатковий відбір»). Започаткована Вейсманом перша спроба пов'язати дані генетики, що тільки-но зароджувалася, з еволюційною теорією і доповнити дарвінівське уявлення про природний відбір вважається, в основному, помилковою, проте деякі ідеї з неодарвінізму все ж перейшли в [[Синтетична теорія еволюції | СТЕ]]<ref> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/3658/Неодавинизм Словники на academic.]</ref>
 
А. Вейсман, відзначаючи провідну роль природного добору в [[Еволюція | еволюції]], поширив ідею відбору також і на окремі частини особин і спадкові детермінанти (так званий «тканинної відбір» і «зачатковий відбір»). Започаткована Вейсманом перша спроба пов'язати дані генетики, що тільки-но зароджувалася, з еволюційною теорією і доповнити дарвінівське уявлення про природний відбір вважається, в основному, помилковою, проте деякі ідеї з неодарвінізму все ж перейшли в [[Синтетична теорія еволюції | СТЕ]]<ref> [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/3658/Неодавинизм Словники на academic.]</ref>

Версія за 14:01, 20 липня 2013

Неодарвінізм (вейсманізм) — еволюційна концепція, створена А. Вейсманом (1834–1914) на ранньому етапі розвитку генетики (в кін. XIX — поч. XX ст.).

Неодарвінізмом іноді називають сучасний дарвінізм, що представляє собою синтез генетики і класичного дарвінізму, що невдало і неправильно з історичної точки зору[1].

Неодарвінізм А. Вейсмана обгрунтовував положення про те, що всі особливості будови живих істот можуть бути пояснені з точки зору дарвінівської теорії природного добору і немає приводу визнавати яке б то не було внутрішнє прагнення до вдосконалення, яке постулював, наприклад, автогенез (навпаки, заперечуючи роль зовнішніх факторів). Неодарвінізм відкидає можливість успадкування набутих ознак, яку постулював ламаркізм. Одне з основних понять неодарвінізму — вчення про «зародкову плазму» і «зародковий шлях». Згідно з цією концепцією, передаються у спадок лише зміни, що відбуваються в спадкових одиницях статевих клітин — «детермінантах».

А. Вейсман, відзначаючи провідну роль природного добору в еволюції, поширив ідею відбору також і на окремі частини особин і спадкові детермінанти (так званий «тканинної відбір» і «зачатковий відбір»). Започаткована Вейсманом перша спроба пов'язати дані генетики, що тільки-но зароджувалася, з еволюційною теорією і доповнити дарвінівське уявлення про природний відбір вважається, в основному, помилковою, проте деякі ідеї з неодарвінізму все ж перейшли в СТЕ[2]

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки