Відмінності між версіями «Новак Джокович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 529: Рядок 529:
 
[[mr:नोव्हाक जोकोविच]]
 
[[mr:नोव्हाक जोकोविच]]
 
[[ms:Novak Djokovic]]
 
[[ms:Novak Djokovic]]
  +
[[my:အန်အိုဗီအေကေ ဒီဂျေအိုကေအိုဗီအိုင်စီ]]
 
[[nds:Novak Đoković]]
 
[[nds:Novak Đoković]]
 
[[nl:Novak Đoković]]
 
[[nl:Novak Đoković]]

Версія за 05:03, 22 жовтня 2012

Новак Джокович
Novak Djokovic Hopman Cup 2011 (cropped).jpg
Громадянство Сербія Сербія
Місце проживання Монте-Карло, Монако
Дата народження 22 травня 1987 (34 роки)
Місце народження Белград, Югославія
Зріст 188 см
Вага 80 кг
Початок кар'єри 2003
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD 40,385,755

Одиночний розряд

Матчів в/п 463 - 122
Титулів 32
Найвища позиція 1 (4 липня 2011)
Поточна позиція 2 (15 вересня 2012)[2]
Турніри Великого шлема
Австралія Перемога (2008, 2011, 2012)
Ролан Гаррос Фінал (2012)
Вімблдон Перемога(2011)
США Перемога (2011)
Інші турніри
Підсумковий турнір Перемога (2008)
Олімпіада Bronze medal.svg Бронзова медаль (2008)

Парний розряд

Матчів в/п 31 — 45
Титулів 1
Найвища позиція 114 (30 листопада 2010)
Востаннє картку оновлено: 20 серпня 2012

Новак Джокович (серб. Новак Ђоковић / Novak Đoković МФА[ˈnɔvaːk 'ʥɔːkɔviʨ] ( прослухати)), народився 22 травня 1987 в Белграді, Югославія) — сербський тенісист-професіонал, колишня перша ракетка свiту. На 30 липня 2012 року - другий у рейтингу ATP. Отримав статус професіонала у 2003.

Джокович виграв п'ять турнірів Великого шолома в одиночному розряді: Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу у 2008, 2011 і 2012, Вімблдон 2011, і Відкритий чемпіонат США з тенісу 2011. Вигравши три мейджори у 2011 році, Джокович став шостим тенісистом відкритої ери, який виграв три турніри Великого шолому протягом календарного року. Він став першим сербом, який виграв Мейджор в одиночному розряді і наймолодшим гравцем у відкритій ері, що дійшов до півфіналів усіх чотирьох турнірів Великого Шолому, окремо і послідовно. [3] Дійшовши у 2012 році до фіналу Ролан Гаррос, він став дев'ятим гравцем у відкритій ері, який виходив у фінал всіх чотирьох турнрів Великого шолома в одиночному розряді (і лише п'ятим, хто зробив це підряд).

Крім цього, він виграв ATP World Tour Finals 2008 та був членом збірної Сербії, яка виграла у 2010 Кубок Девіса. Також Джокович виборов бронзову медаль в одиночному розряді на Олімпіаді в Пекіні у 2008 році. Він виграв 13 титулів серії Мастерс (йому належить рекорд за кількістю виграних титулів цієї серії протягом одного сезону - 5 титулів у 2011 році), завдяки чому Джокович є четвертим гравцем за кількістю титулів серії Мастерс з моменту її створення у 1990 році. У 2012 році Джокович був названий у списку "100 найвпливовіших людей в світі" від журналу Time[4] Переможець Вімблдону 1987 року Пет Кеш охарактеризував Джоковича як одного з найбільших тенісистів усіх часів і народів.[5]

Особисте життя

Джокович народився 22 травня 1987 року в Белграді, у Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії. Батько - Срджан, мати - Діана. Двоє його молодших братів, Марко і Джордже також професійні тенісисти. Джокович мешкає в Монте-Карло. З 2006 року тренером Джоковича є колишній словацький тенісист Мар'ян Вайда. Подібно до свого колеги Роджера Федерера, Джокович називає себе фанатом мов і сам розмовляє чотирма: рідною сербською, англійською, німецькою та італійською мовами. З кінця 2005 року Джокович зустрічається з Єленою Рістіч. На 2012 рік заплановане їхнє весілля.

Він почав грати в теніс у віці чотирьох років. Влітку 1993 року, у шість років, його помітила югославська легенда тенісу Єлена Ґенечич. Побачивши талановитого хлопця у дії, вона заявила: "Це найбільший талант, який я бачила з часів Моніки Селеш" Ґенечич працювала з молодим Джоковчем протягом наступних шести років, перш ніж стало зрозуміло, що він має виїхати за кордон, щоб рости і надалі. Для цього вона зв'язалася з Ніколою Піличем, і у вересні 1999 року 12-річний Джокович переїхав до тенісної академії Пілича в Обершлайсхаймі (Німеччина), де провів чотири роки. У віці 14 років Джокович почав свою міжнародну кар'єру, вигравши чемпіонати Європи в одиночному, парному та командному розрядах. [5]

Джокович відомий також гумористичними пародіями на інших гравців, багато з яких є його друзями. Вперше він продемонстрував це після перемоги над Карлосом Мойя у чвертьфіналі Відкритого чемпіонату США з тенісу 2007 року. Тоді він розважав глядачів пародіями на Рафаеля Надаля і Марії Шарапової. Він також зробив пародію на Джона Макінроя після переможної гри у четвертому раунді US Open 2009, після чого зіграв з Макінроєм декілька розіграшів на корті Артура Еша. Саме через свою веселу вдачу Джокович отримав прізвисько "Джокер", що поєднує його прізвище та англійське слово "Joke" - жарт. Новак Джокович є членом організації "Чемпіони за мир" - це група відомих спортсменів, що прагнуть служити миру на планеті за допомогою спорту, створена міжнародною організацією з Монако "Мир і спорт"

Джокович - православний християнин. 28 квітня 2011, Патріарх Сербії Іриней нагородив Джоковича орденом Святого Сави I класу, який є вищою нагородою Сербської Православної Церкви, за те, що тенісист надав допомогу сербському народу, церквам та монастирям Сербської Православної Церкви у Косово і Метохії.

Він є великим шанувальником сербського футбольного клубу Црвена Звезда, італійського Мілан і португальського клубу Бенфіка. Джокович дружить з іншими сербськими тенісистками Янко Типсаревичем та Віктором Троїцьким, а також з тенісисткою Аною Іванович, яких він знає ще з дитячих та юнацьких років.

Тенісна кар'єра

Ранні роки

Як член національної збірної Сербії та Чорногорії, він дійшов до фіналу юніорського Кубка Девіса для гравців до 14 років у 2001 році, де програв свій матч в одиночному розряді.

На початку своєї професійної кар'єри Джокович грав в основному турніри серій Futures і Challenger, вигравши по три кожного типу у період з 2003 по 2005 рік. Його першим турніром рівня ATP став Умаг у 2004 році, де він програв Філіппо Воландрі В 1/16 фіналу. Перший виступ на турнірах Великого Шолому припав на Відкритий чемпіонат Австралії 2005, куди він пробився через кваліфікацію, і де зазнав поразки від майбутнього переможця турніру Марата Сафіна в першому раунді.

2006

Дішовши до чвертьфіналу Ролан Гарос і четвертого кола Вімблдону, Джокович вперше піднявся у топ-40 рейтингу ATP.

За три тижні після Вімблдону Джокович виграв свій перший титул на рівні АТР - Відкритий чемпіонат Нідерландів у Амерсфорті, не програвши за турнір жодного сета, а у фіналі здолавши олімпійського чемпіона Ніколаса Массу. Другим титулом Джоковича став турнір Open de Moselle у Меці, після здобуття якого серб вперше у кар'єрі увійшов у топ-20 рейтингу.

2007

Джокович почав рік, перемігши австралійця Кріса Гуччіоне в фіналі турніру ATP Аделаїда. Потім програв у четвертому раунді Відкритого чемпіонату Австралії майбутньому чемпіон Роджеру Федереру у трьох сетах. Його виступи на двох супертурнірах серії Мастерс в Індіан-Веллсі та Кі-Біскейні, де він став фіналістом і переможцем відповідно, дозволив йому увійти в число 10 кращих гравців у світі. Джокович програв у фіналі Індіан-Веллса Рафаелю Надалю, але переміг його в Маямі у чвертьфіналі, перш ніж подолати Гільєрмо Каньяса у титульному матчі.

Відразу після свого першого титулу серії Мастерс, він повернувся додому, щоб допомогти Сербії потрапити в світову групу Кубка Девіса. Сербія зіткнулася з Грузією, а Джокович заробив очко для команди, перемігши грузина Георгія Чантурію. Це був турнір, де він готувався до пізнішого ґрунтового сезону. Джокович зіграв на Мастерсі в Монте-Карло, де зазнав поразки від Давида Феррера в третьому раунді, та в у Estoril Open, де він переміг Рішара Гаске у фіналі. Потім Джокович дійшов до чвертьфіналів на Мастерсах в Римі і Гамбурзі, де програв Надалю і Карлосу Мойя відповідно. На Ролан Гаррос Джокович вперше дійшов до півфіналу мейджора, де програв майбутньому чемпіону турніру Рафаелю Надалю.

На Вімблдоні Джокович виграв п'ятигодинний чвертьфінал проти Маркоса Багдатіса. З півфінального матчу проти Рафаеля Надаля він був вимушений у третьому сеті знятися через проблеми з ліктем.

Джокович на US Open-2007

Джокович виграв Мастерс у Монреал, перемігши третю ракетку світу Енді Роддіка у чвертьфіналі, другу ракетку світу Рафаеля Надаля у півфіналі та першу ракетку світу Роджера Федерера у фіналі. Це вперше гравець зміг подолати послідовно трійку лідерів рейтингу на одному турнірі після Бориса Беккера у 1994 році. Джокович також став лише другим гравцем, після Томаша Бердиха, який переміг підряд Федерера і Надаля після того, як вони стали двома найкращими тенісистами планети. Після цього турніру Бйорн Борг заявив, що Джокович "безумовно, претендент на перемогу турніру Великого Шолома". Тим не менш, на наступному тижні на Мастерсі в Цинциннаті Джокович програв уже в другому колі Карлосу Мойя. Проте Джокович вийшов у фінал Відкритого чемпіонату США. Він мав п'ять сетболів у першому сеті і два у другому сеті, але втратив їх усі, перш ніж програти першому сіяному Роджеру Федереру у трьох сетах. На тому турнірі Джокович став улюбленцем публіки за його пародії на іншихгравців, у тому числі Рафаеля Надаля, Енді Роддіка і Марію Шарапову.

Джокович виграв свій п'ятий титул у році на BA-CA TennisTrophy у Відні, перемігши Станісласа Вавринку у фіналі. На наступному турнірі - Мастерсі в Мадриді Джокович програв у півфіналі Давиду Налбандяну. Джокович закінчив рік на 3 місці в рейтингу і здобув право на участь у Кубку Мастерс, проте вилетів уже на груповому етапі.

Він отримав Золотий знак як кращий спортсмен Сербії, а Олімпійський комітет Сербії оголосив його кращим атлетом року.

2008

На початку року Джокович, грав на товариському Кубку Хопмана разом зі своєю співвітчизнецию, третьою ракеткою світу Єленою Янкович. Джокович виграв усі свої групові матчі, проте команда програла у фіналі 1-2 другій сіяній американській команді у складі Серени Вільямс і Марді Фіша.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Джокович досяг свого другого поспіль фіналу на мейджорах, не втративши жодного сету, у тому числі він у трьох сетах переміг дворазового діючого чемпіона змагань Роджера Федерера у півфіналі. Після виходу у півфінал Джокович став наймолодшим гравцем, який дійшов до півфіналів на всіх чотирьох мейджорах. У фіналі Джокович переміг несіяного француза Жо-Вілфріда Тсонга в чотирьох сетах, таким чином завоювавши перший для Сербії титул на турнірі Великого Шолому в одиночному розряді. Це вперше з Відкритого чемпіонату Австралії 2005 року, одиночний турнір Великого Шолому виграв не Федерер і не Надаль.

Наступний турнір Джоковича був Dubai АТР 500, де він програв у півфіналі Енді Роддіку.

Джокович на Indian Wells Masters 2008

На Мастерсі в Індіан-Веллсі Джокович виграв свій дев'ятий одиночний титул в кар'єрі, перемігши американця Марді Фіша в трьох сетах.

Джокович виграв свій десятий титул кар'єрі та четвертий титул серії Мастерс на Internazionali BNL d'Italia в Римі. На наступному тижні на Мастерсі в Гамбурзі, Джокович програв Надалю у півфіналі. На Відкритому чемпіонаті Франції Джокович став третім сіяним після Федерера і Надаля. Джокович програв Надалю у півфіналі у трьох сетах.

На траві Джокович знову грав з Надалем, цього разу у фіналі Queen's Club Championships і прогав у двох сетах. На Вімблдоні, Джокович знову був третім сіяним, однак програв у другому колі Марату Сафіну. На цьому закінчилася серія з п'яти послідовних мейджорів, де він доходив щонайменше півфіналу.

Джокович виграє Кубок Мастерс

Потім Джокович не зміг захистити свій титул на Мастерсі в Торонто. Він програв у чвертьфіналі восьмому сіяному Енді Маррею. На наступному тижні у Цинциннаті Джокович вийшов у фінал, обігравши Надаля. У фіналі він знову програв Маррею у двох сетах.

Його наступним турніром стала Олімпіада в Пекіні. У парному розряді він із Ненадом Зимон'їчем вилетів у першому колі чеською парою Мартін Дамм/Павло Візнер. Посіяний під третім номером в одиночних змаганнях, Джокович програв у півфіналі Надалю, проте у матчі за третеє місце обіграв американця Джеймса Блейка, здобувши таким чином бронзову медаль.

Після Олімпіади, Джокович зіграв на Відкритому чемпіонаті США. Він переміг Роддіка у чвертьфіналі, проте вже у півфіналі знову поступився Роджеру Федереру у чотирьох сетах.

Після Відкритого чемпіонату США Джокович зіграв чотири турніри. У фіналі PTT Thailand Open він програв Жо-Вілфріду Тсонга у двох сетах. У листопаді Джокович став другим сіяним на Фіналі Світового Туру АТР. У своєму першому груповому матчі він переміг аргентинця Хуана-Мартіна дель Потро в двох сетах. Потім він переміг Миколу Давиденка в трьох сетах і програв свій останній груповий матч проти Тсонга. Джокович вийшов до півфіналу, де він переміг Жиля Симона. У фіналі Джокович знову переміг Давиденка, здобувши свій перший титул Masters Cup.

2009

Джокович почав рік на Brisbane International в Брісбені, де він був переможений Ернестом Гулбісом уже в першому раунді. На турнірі Sydney International він програв Яркко Нієменену у півфіналі.

Джокович склав свої повноваження чемпіона Відкритого чемпіонау Австралії з тенісу, програвши у чвертьфіналі колишній першій ракетці світу Енді Роддіку

Після поразки від Жо-Вілфріда Тсонга у півфіналі Open 13 у Марселі, Джокович виграв Barclays Dubai Tennis Championships, перемігши Давида Феррера і здобувши свій 12 титул у кар'єрі. Через тиждень Джокович мав захищати свій титул на BNP Paribas Open в Індіан-Веллсі, проте програв Енді Роддіку у чвертьфіналі. На Мастерсі в Маямі Джокович переміг Федерера у півфіналі, але програв Енді Маррею у фіналі.

Джокович на US Open 2009

Джокович вийшов у фінал наступного в сезоні Мастерса в Монте-Карло, проте програв Надалю. На Мастерсі в Римі Джокович був діючим чемпіоном, проте знову поступився Надалю у фіналі.

Джокович став лідером посіву на турнірі у своєму рідному Белграді - Serbia Open. Він переміг поляка Лукаша Кубота, який вперше дійшов до фіналу, завоювавши свій другий титул в сзеоні. Будучи третім сіяним на Мастерсі в Мадриді, він не програв жодного сету до півфіналу, де програв Надалю. Півфінальний матч тривав 4 години 3 хвилини, і є найдовшим трисетовим поєдинком в історії тенісу. На Відкритому чемпіонаті Франції Джокович програв у третьому колі німцю Філіпу Кольшрайберу

Джокович почав трав'яний сезон на Gerry Weber Open, де після зняття Федерера став першим сіяним. Він вийшов у фінал, де поступився німцю Томмі Хаасу. Також Джокович програв Хаасу у чвертьфіналі Вімблдону.

Протягом US Open Series Джокович досягнув чвертьфіналу на Rogers Cup у Монреалі, де програв Енді Роддіку. На Cincinnati Masters Джокович переміг третю ракетку світу Рафаеля Надаля у півфіналі, проте програв першому сіяному Роджеру Федереру. На Відкритому чемпіонаті США Джокович вийшов у півфінал, втративши лише два сети, але поступився Роджеру Федереру.

На China Open у Пекіні, він переміг Віктора Ханеску, Віктора Троїцького, Фернандо Вердаско і Робіна Содерлінга на шляху до фіналу, де він переміг Маріна Чиліча в двох сетах і виграв свій третій титул в сезоні. На першому в історії Мастерсі в Шанхаї Джокович програв у півфіналі Миколі Давиденку.

На турнірі Swiss Indoors у Базелі Джокович переміг Яна Герниха в 1/8 фіналу, відіграв дефіцит у сет у Станісласа Ваврінки у чвертьфіналі, переміг Радека Штепанека у півфіналі і здолав улюбленця місцевої публіки та триразового діючого чемпіона Родждера Федерера у фіналі, здобувши свій четвертий титул у сезоні.

На останньому у сезоні Мастерсі в Парижі Джокович виграв свій єдиний у 2009 році титул цієї серії. Він переміг Рафаеля Надаля у півфіналі та Гаеля Монфіса - у фіналі.

Захист титулу на Кубку Мастерс Джокович почав з перемоги над Миколою Давиденком. У другому матчі групового етапу Джокович програв Робіну Содерлінгу. Незважаючи на перемогу над Рафаелем Надалем в останньому матчі групового етапу, Джокович не зміг пробитися у півфінал.

Джокович закінчив рік третьою ракеткою світу втретє поспіль. Джокович зіграв 97 матчів протягом сезону - найбільше серед усіх гравців ATP Туру, і закінчив рік із балансом перемог і поразок 78-19. Крім того, він вийшов у 10 фіналів і здобув 5 титулів, що на той момент було його найкращим показником за сезон.

2010

Джокович почав рік, зігравши на виставковому турнірі AAMI Classic. У своєму першому матчі він переміг Томмі Хааса, але програв Фернандо Вердаско у другому.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Джокович програв у чвертьфіналі Жо-Вілфріду Тсонга в п'яти сетах. Незважаючи на поразку, Джокович досяг другого місця в рейтингу - найвищого показника в кар'єрі.

Джокович на Rogers Cup 2010

Він дійшов до півфіналу на ABN AMRO World Tennis Tournament у Роттердамі, де програв Михайлові Южному. На Dubai Tennis Championships Джокович взяв реванш у Южного у фіналі, захистивши минулорічний титул і здобувши перший титул у поточному сезоні.

Потім у складі збірної Сербії він взяв участь у матчі Кубка Девіса проти США. Він допоміг Сербії перемогти із рахунком 3-2 і, подолавши Сема Кверрі та Джона Ізнера

На Мастерсі в Індіан-Веллсі він програв у четвертому раунді Івану Любичичу. На Мастерсі в Маямі Джокович програв уже в стартовому поєдинку Олів'є Рохусу. Потім він оголосив, що до його тренерського штабу приєднається Тодд Мартін.

На своєму першому ґрунтовому турнірі року в Монте-Карло перший сіяний Джокович дійшов до півфіналу, де програв Фернандо Вердаско. Джокович знову програв Вердаско на Internazionali BNL d'Italia в Римі, цього разу у чвертьфіналі.

Будучи чемпіоном на домашньому турнірі Serbia open, Джокович знявся перед чвертьфіналом зі співвітчизником Філіпом Країновичем.

На Відкритому чемпіонаті Франції Джокович був посіяний під третім номером. Він переміг Євгена Корольова, Кеї Нішікорі, Віктора Ханеску, і Роббі Джинепрі на шляху до чвертьфіналу, де він програв Юргену Мельцеру у п'яти сетах.

На Вімблдоні Джокович знову був третім сіяним. Він переміг Олів'є Рохуса, Тейлора Дента, Альберта Монтаньєса, Ллейтона Хьюїтта та Йен-Синь Лу на шляху до півфіналу, який він програв Томашу Бердиху у трьох сетах.

На Rogers Cup у Торонто Джокович програв Роджеру Федереру у півфіналі. На тому турнірі Джокович також виступав у парі з Рафаелем Надалем. Такого гучного партнерства не бувало з 1976 року, коли Джиммі Коннорс і Артур Еш - перша і друга ракетка світу - виступали разом у парі. Вони програли в першому раунді канадській парі Мілош Раоніч/Васек Поспішил. Джокович програв у чвертьфіналі Cincinnati Masters Енді Роддіку.

Джокович на US Open 2010

У якості третього сіяного на Відкритому чемпіонаті США, Джокович був дуже близький до поразки вже в першому раунді проти Віктора Троїцького. Потім він переміг Філіпа Петцшнера, Джеймса Блейка, Марді Фіша і Гаеля Монфіса, не втративши після першого кола жодного сету і досягнув чвертьфіналу Відкритого чемпіонату США учетверте поспіль. У півфіналі Джокович переміг Роджера Федерера в п'яти сетах, відігравши подвійний матчбол суперника при рахунку 4-5 у 5 сеті на своїй подачі. Це була перша перемога Джоковича над Федерером на Відкритому чемпіонаті США і перша перемога над Федерером на мейджорах з Відкритий чемпіонат Австралії 2008. Джокович програв Надалю у фіналі, що допомоглу іспанцю зібрати кар'єрний Великий Шолом.

Після перемоги збірної Сербії над збірною Чехії 3-2 у Кубку Девіса, Джокович поїхав захищати свій титул на China Open. Він здобув титул на цьому турнірі вдруге поспіль, перемігши у фіналі Давида Феррера.

На Мастерсі у Шанхаї Джокович програв у півфіналі Федереру.

Джокович зіграв свій заключний турнір року на Barclays ATP World Tour Finals в Лондоні. Джокович був поміщений в одну групу з Рафаелем Надалем, Томаш Бердих і Енді Роддіком. Джокович виграв свій перший груповий матч проти Бердиха, потім програв Надалю і виграв у Роддіка, вийшовши у півфінал, де програв Федереру у двох сетах.

Джокович виграв два його одиночні матчі у фіналі Кубка Девіса, допомігши Сербії обіграти збірну Франції та вперше завоювати головний командний трофей у тенісі. Крім того, матчами у фіналі Кубка Девіса почалася виграшна серія із 43 поспіль матчів, яка тривала до півфінального матчу Ролан Гаррос. Джокович вчетверте закінчив рік на третьому місці рейтингу.

Він був удостоєний звань "Сербський спортсмен року" за версією Олімпійського комітету Сербії і «Сербський спортсмен року» DSL Спорт.

2011

Джокович святкує перемогу на АО 2011

Джокович виграв десять турнірів у 2011 році, в тому числі три турніри Великого шолома: Відкритий чемпіонат Австралії, Вімблдон і Відкритий чемпіонат США. У 2011 році Джокович встановив рекорд за кількістю виграних в один сезон турнірів серії Мастерс - 5 титулів (Indian Wells Masters, Miami Masters, Internazionali BNL d'Italia, Mutua Madrid Open, Rogers Cup) і встановив новий рекорд за кількістю призових за один сезон (12 мільйонів доларів).

Рівень гри знизився в кінці сезону через травму спини. Останній виступ Джоковича виявився провалом на ATP World Tour Finals. Джокович закінчив сезон з балансом перемог і поразок 70-6 та у якості першої ракетки світу. Піт Сампрас заявив, що сезон Джоковича був найкращим, що він будь-коли бачив у своєму житті, назвавши його "одним з кращих досягнень у всіх видах спорту". Борис Беккер так охарактеризував сезон Джоковича: «Це один із найкращих років у тенісі всіх часів і народів. Він, можливо, не найкращий статистично, проте Джокович переміг Надаля, переміг Федерера - переміг будь-кого, хто намагався чинити йому опір на найбільших турнірах». Рафаель Надаль, який програв Джоковичу в шести фіналах на трьох різних покриттях, описав виступ Джоковича як "імовірно, найвищий рівень тенісу, який я коли-небудь бачив". ​​Джокович був названий чемпіоном світу ITF 2011.

2012

Джокович почав сезон з перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії. Він виграв перші чотири матчі проти Паоло Лоренці, Сантьяго Хіральдо, Ніколя Маю Ллейтона Хьюїтта відповідно. У чвертьфіналі він переміг Давида Феррера в трьох сетах. У півфіналі Джокович переміг Енді Маррея в п'яти сетах (7-5 у п'ятому сеті) після 4 годин і 50 хвилин, відігравшись з рахунку 1-2 за сетами та зберігши брейк-пойнти у п'ятому сеті за рахунку 5-5. У фіналі Джокович переміг Рафаеля Надаля у п'яти сетах, відігравши брейк у вирішальному сеті, у якому переміг 7-5. Матч тривав 5 годин і 53 хвилини і став найдовшим матчем в історії Відкритого чемпіонату Австралії, а також найдовшим фіналом в історії усіх турнірів Великого шолома.

Джокович програв Джону Ізнеру у півфіналі в Індіан-Веллсі, але успішно захистив свій титул в Маямі.

У Монте-Карло у фіналі він програв у двох сетах Надалю, не зумівши перешкодити іспанцю завоювати свій рекордний восьмий за рахунком титул там. Джокович також програв в двох сетах Надалем в Римі.

Джокович досяг свого першого фіналу на Відкритому чемпіонаті Франції, перемігши Роджера Федерера у півфіналі, досягши таким чином фіналів усіх чотирьох турнірів Великого Шолома. У фіналі знову поступився Рафаелю Надалю в чотирьох сетах.

На Лондонській Олімпіаді 2012 року, Джокович був обраний як прапороносця для Сербії. Там він дійшов до півфіналу, але програв майбутньому тріумфатору ігор Енді Маррею (5-7, 5-7), а в матчі за третє місце поступився Хуану-Маріну дель Потро (5-7, 4-6), таким чином не захистивши свою бронзову медаль.

Після поразки на Олімпіаді Джокович здобув титул на Rogers Cup, здолавши у фіналі Рішара Гаске 6-3, 6-2. Проте за тиждень у фіналі Мастерсу в Цинциннаті він поступився Роджеру Федереру 0-6, 6-7, через що збільшилося його відставання від першої ракетки світу. Це вперше за 28 матчів між ними сет закінчився із рахунком 6-0.

На Відкритому чемпіонаті США Джокович впевнено дійшов до фіналу, втративши лише один сет за шість матчів, проте у вирішальному матчі поступився Енді Маррею 6-7, 5-7, 6-2, 6-3, 2-6.

Наступним його турніром став Мастерс Шанхай. Там він здобув свій третій титул серії Мастерс в сезоні і 13-й в кар'єрі, у фіналі перемігши Енді Маррея 5-7, 7-6, 6-3. У другому сеті Маррей мав 5 матчболів (три з них - на своїй подачі) та подавав на матч за рахунку 5-4, проте Джокович зробив ребрейк і виграв тай-брейк із рахунком 13-11, і довів матч до перемоги у третьому сеті.

Протистояння

Джокович-Надаль

Джокович і Надаль зустрічалися 33 рази (шосте за кількістю матчів протистояння у відкриту еру) Надаль лідирує 19-14. Надаль веде на траві 2-1 і 12-2 ґрунті, але Джокович веде на хардових покриттях 11-5. Це суперництво було визнане як третє найвизначніше за останні десятиліття офіційним сайтом АТР. Джокович став першим гравцем, хто зумів перемогти Надаля принаймні десять разів і єдиним, хто зумів перемогти Надаля сім разів поспіль. Гравці зіграли між собою найдовший матч в історії Відкритого чемпіонату Австралії у фіналі 2012 року (гра тривала 5 годин 53 хвилини), а також найдовший трисетовий поєдинок на Мастерсі в Мадриді у 2009 році (матч тривав 4 години 3 хвилини).

У фіналі Вімблдону-2011 Джокович виграв у чотирьох сетах - це була його перша перемога над Надалем на мейджорах. Таким чином, він став другим після Роджера Федерера, хто зумів перемогти Надаля у фіналі турніру Великого шолома. Джокович переміг Надаля і у фіналі Відкритого чемпіонату США-2011, вигравши свій третій мейджор за сезон і четвертий за кар'єру. Крім того, Джокович став єдиним гравцем, хто перемагав Надаля у фіналі мейджора не на траві. Джокович переміг у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії-2012, зробивши Надаля єдиним гравцем, хто програв три фінали мейджорів поспіль.

У 2012 році у фіналі Мастерса в Монте-Карло Надаль нарешті переміг Джоковича вперше з листопада 2010 року. Вони зустрілися в семи фіналах з січня 2011 по січень 2012 року, всі з яких Джокович виграв. У фіналі Монте-Карло Надаль переміг Джоковича 6-3, 6-1. Надаль знову переміг Джоковича 7-5, 6-3 у фіналі Мастерса в Римі.

У фіналі Ролан Гаррос-2012 знову зіграли Джокович і Надаль, ставши таким чином першими тенісистами в історії, які розіграли між собою чотири поспіль фінали турнірів Великого шолома. Через дощ матч кілька разів відкладався і був дограний лише на другий день. Незважаючи на те, що Джокович зумів повісити Надалю приховану баранку і повести з брейком у четвертому сеті, Надаль в підсумку виграв 6-4, 6-3, 2-6, 7-5.

Джокович-Федерер

Джокович і Федерер зустрічалися 28 разів, і Федерер лідирує 16-12. Джокович, тим не менш, виграв 6 із останніх 8 їхніх ігор, і 4 із останніх 6 зустрічей на турнірах Великого Шолома. Федерер веде 12-9 на хардових покриттях, на ґрунті нічия 3-3, і Федерер виграв їхній єдиний матч на траві. Джокович є єдиним гравцем, крім Надаля, хто перемав Федерера в кількох поспіль матчах на турнірах Великого Шолома.

Федерер закінчив 41-матчеву виграшну серію Джоковича з початку сезону 2011. Це сталося у півфіналі Ролан Гаррос - у матчі, який уже називають класичним. Тим не менш, у наступному році Джокович взяв реванш, перемігши у трьох сетах. Джокович грав з Федерером у своєму першому фіналі мейджора у 2007 році на Відкритом чемпіонаті США і програв в трьох сетах. Джокович займає друге місце (після Надаля) за кількістю перемог над Федерером.

Джокович і Федерер тричі зустрічалися на Відкритому чемпіонаті Австралії - у 2007 Федерер виграв у трьох сетах, а у 2008 і 2011 це зробив Джокович. П'ять років поспіль вони зустрічалися на Відкритому чемпіонаті США - перші три гри виграв Федерер (включаючи фінал 2007 і півфінали у 2008 і 2009 роках), а наступні дві виграв Джокович. При цьому в обох випадках йому доводилося відігравати подвійний матчбол у 5 сеті. 6 липня 2012 Джокович програв Федереру у півфіналі Вімблдону, віддавши таким чином долю першої сходинки рейтинга в руки швейцарця. У фіналі Мастерса в Цинциннаті Джокович поступився Федереру вперше за два роки на харді, внаслідок чого збільшилося його відставання від №1 рейтингу

Джокович-Маррей

Джокович і Маррей зустрічалися 14 разів, і Джокович лідирує 8-6. Джокович веде 2-0 на грунті і 7-6 на хардових покриттях. Маррей виграв їхню єдину зустріч на траві. Вони разом займалися у тренувальному таборі, і Маррей виграв їхній перший матч у підлітковому віці.

Джокович 7 разів зустрічався із Марреєм у фіналах, і Маррей лідирує 4-2. Два із цих фіналів прийшлися на турніри Великого шолома - на Australian Open 2011 переміг Джокович, а у фіналі US Open 2012 Маррей взяв реванш. Інші п'ять були фіналами Мастерсів. Маррей виграв перші три з них, але Джокович переміг Маррея в у наступних трьох. Вони також грали майже п'ятигодинний півфінальний матч на Відкритому чемпіонаті Австралії 2012, у якому Джокович виграв останній сет із рахунком 7-5, при цьому відігравшись із рахунку 1-2 за сетами. У півфіналі Олімпіади Маррей переміг Джоковича у двох сетах.

Статистика виступів

З фіналу Кубка Девіса 2010 року до Відкритого чемпіонату Франції 2011, Джокович мав 43-матчеву виграшну серію - третю в історії після серій Гільєрмо Віласа (46 матчів в 1977 році) та Івана Лендла (44 матчі у 1981/1982).

Він виграв 41 матч з початку сезону 2011 року до півфіналу Відкритого чемпіонату Франції, і поступається тільки рекордові Джона Макінроя (він почав 1984 рік із балансу 42-0).

Новак Джокович є одним із чотирьох гравців (окрім Давида Налбандяна, Енді Маррея і Рафаеля Надаля), які перемагали Роджера Федерера тричі протягом календарного року, і одним із двох гравців (інший - Хуан-Мартін Дель Потро), які перемагали Роджера Федерера і Рафаеля Надаля послідовно на одному турнірі Великого Шолома. Він єдиний гравець, кому тричі вдалося перемогти Надаля і Федерера послідовно на одному турнірі (Монреаль 2007, Індіан-Уеллсі 2011, Відкритий чемпіонат США 2011). Він також є наймолодшим гравцем Відкритої ери, який переміг першу, другу і третю ракетку світу послідовно - він це зробив, перемігши Енді Роддіка (№3), Рафаеля Надаля (№2) і Роджера Федерера (№1) на Rogers Cup у 2007 році. Джокович є одним із двох гравців, хто зумів більше, ніж один раз, перемогти Федерера у піфвіналі чи пізніше на турнірах Великого Шолому (другий - Надаль). Він також є єдиним гравцем, хто перемагав Федерера на турнірах Великого Шолома без втрати сета більше, ніж один раз.

У 2011 році він виграв 5 турнірів серії Мастерс, що є рекордом для одного сезону.

Статистика виступів на турнірах Великого шолома

Турнір 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Титулів В–П % перемог
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії A A П ЧФ ЧФ П П 3 / 8 32–5 86.49
Ролан Гарос A A ЧФ ПФ ПФ ЧФ ПФ[a] Ф 0 / 8 31–8 79.49
Вімблдон A A ПФ ЧФ ПФ П ПФ 1 / 8 32–7 82.05
Відкритий чемпіонат США A A Ф ПФ ПФ Ф П Ф 1 / 8 39–7 84.78
Перемоги-поразки 0–0 0–0 5–4 9–4 19–4 18–3 15–4 19–4 25–1 24–3 5 / 32 134–27 83.23

a Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2011 нараховує 4 перемоги і 1 поразку. Джокович пройшов без боротьби через зняття Фабіо Фоньїні,[6] не зараховується як перемога Джоковича[7][8] (чи поразка Фоньїні).

Фінали: 8 (5 перемог, 4 поразки)
Статус Рік Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
Фіналіст 2007 US Open (1) Хард Швейцарія Роджер Федерер 6–7(4–7), 6–7(2–7), 4–6
Переможець 2008 Australian Open (1) Хард Франція Жо-Вілфрід Тсонга 4–6, 6–4, 6–3, 7–6(7–2)
Фіналіст 2010 US Open (2) Хард Іспанія Рафаель Надаль 4–6, 7–5, 4–6, 2–6
Переможець 2011 Australian Open (2) Хард Велика Британія Енді Маррей 6–4, 6–2, 6–3
Переможець 2011 Вімблдон (1) Трава Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 6–1, 1–6, 6–3
Переможець 2011 US Open (1) Хард Іспанія Рафаель Надаль 6–2, 6–4, 6–7(3–7), 6–1
Переможець 2012 Australian Open (3) Хард Іспанія Рафаель Надаль 5–7, 6–4, 6–2, 6–7(5–7), 7–5
Фіналіст 2012 Ролан Гаррос (1) Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 4–6, 3–6, 6–2, 5–7
Фіналіст 2012 US Open (3) Хард Велика Британія Енді Маррей 6–7(10–12), 5–7, 6-2, 6-3, 2-6

Рекорди

Нагороди і визнання

Список нагород

  • Кращий тенісист Сербії та Чорногорії (1): 2005
  • Кращий тенісист Сербії (6): 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011
  • Золотий знак DSL Спорт (3): 2007, 2010, 2011
  • Кращий спортсмен за OCS (3): 2007, 2010, 2011
  • BBC заморським Спорт Особистість року (1): 2011
  • GQ ACE of the year (1): 2011
  • Cпортсмен року AIPS (1): 2011
  • Золотий бублик (1): 2011
  • Найбільш прогресуючий гравець року ATP (2): 2006, 2007
  • Гравець року ATP (1): 2011
  • Чемпіон світу ITF (1): 2011
  • Спортсмен року Laureus World Sports (1): 2012
  • Кращий тенісист ESPY (1): 2012

Ордени і спеціальні нагороди

  • Орден Святого Сави
  • Орден Зірки Карагеоргія
  • Червона медаль за Фізичне виховання і спорт (Альбер II, князь Монако)

У популярній культурі

У 2009 і 2010 роках, Джокович виграв Оскар популярності як найвідоміший спортсмен із Сербії.

Джокович також фігурує в кліпі на пісню "Hello" Мартіна Сольвейга. На відео, знятому на стадіоні Ролан Гаррос, показується, як Сольвейг грає тенісний матч з іншим ді-джеєм Бобом Сінклером. Коли суддя повідомляє, що м'яч не влучив у корт, Джокович виходить на арену і переконує суддів у протилежному.

У 2010 році сербський блюз-рок-гурт Zona B записав пісню «Джокер», присвятивши її Джоковичу.

25 червня 2011 року на сімдесятому конгресі в Чикаго його нагородили Орденом Національного Захисту Сербів в Америці І класу. Таким чином було визнано його заслуги на міжнародній спортивній арені та його внесок в покращення репутації сербів по всьому світу.

Завдяки його жвавому характеру, вільнлму володінню кількома мовами і готовності розважати глядачів, Джокович став невід'ємною частиною телевізійних ток-шоу по всьому світу відразу після досягнення певних успіхів на корті. Після перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії на початку 2008 року Джоковича запросили на американську нічну передачу The Tonight Show with Jay Leno. У травні 2008 року він був спеціальним гостем на першому півфіналі Євробачення, який відбувся в Белграді в цьому році. Він кинув великий тенісний м'яч в натовп, оголосивши про початок голосування, і разом з одним зі співведучих шоу Желько Йоксимовичем, Джокович заспівав пісню про Белград. Протягом весни 2009 року, під час турнірів серії Мастерс у Мадриді та Римі, серб був гостем на телепередачах Hormiguero і Fiorello Show.

Появи Джоковича на телебаченні значно почастішали у 2011 році, коли він демонстрував неймовірну гру. Після перемоги на Вімблдоні та досягнення першого рядка рейтингу ATP він знову відвідав The Tonight Show with Jay Leno, а також на шоу Конана О'Браєна на каналі TBS. Після драматичної перемоги Джоковича на Відкритому чемпіонаті США були прямі включення на передачі Live! with Kelly, The Early Show на CBS, Today на NBC, а також на Late Night with Jimmy Fallon. В кінці листопада Джокович дав інтерв'ю Девіду Фросту у передачі Frost Over the World на каналі Al Jazeera English.

Він був названий 19-м найвпливовішим чоловіком на сайті AskMen.com. На запрошення продюсера Аві Лернера Джокович став частиною високобюджетного бойовика Нестримні 2, де зіграв камео. Втім, його роль була вирізана з остаточної версії фільму. Джокович увійшов до списку 100 найвпливовіших людей за версією журналу TIME у 2012 році.

Див. також

Зауваження

  1. Фінал тривав 5 годин 53 хвилини[9]
  2. Матч тривав 4 години 3 хвилини.[11]
  3. Джокович продовжив сеію на US Open 2011 і Australian Open 2012, коли вони помінялися місцями в рейтингу.

Примітки

  1. а б https://www.atpworldtour.com/en/players/novak-djokovic/d643/overview
  2. Current ATP Rankings (singles). atpworldtour.com. Association of Tennis Professionals. 
  3. Roger Federer vs. Novak Ðoković Australian Open Preview. Процитовано 24 January 2008. 
  4. Saporito, Bill (2012-04-18). 100 найвпливовіших людей за версією журналу Тайм. Time.com. Процитовано 2012-06-10. 
  5. Пет Кеш: Джокович - один із найкращих в історії. Процитовано 10 February 2012. 
  6. Newbery, Piers (May 30, 2011). French Open: Djokovic into semis after Fognini withdraws. BBC Sport -- Tennis. British Broadcasting Corporation. Процитовано July 23, 2012. 
  7. Tennis Guru (May 30, 2011). Roland Garros 2011: Novak Djokovic walkover win won't count, needs to win title to break record. Процитовано July 23, 2012. 
  8. Associated Press (May 31, 2011). Nadal advances to French Open quarters; Djokovic into semis. TSN Radio. Процитовано July 23, 2012. 
  9. а б Longest Men's Singles Championship Final. ESPN Sports. 30 January. 
  10. Djokovic wins epic final. ABC Radio Grandstand (Australian Broadcasting Corporation). January 30, 2012. Процитовано 2012-07-02. 
  11. а б BBC SPORT | Tennis | Nadal defeats Djokovic in classic. BBC News. May 16, 2009. Процитовано October 29, 2011. 
  12. Badenhausen, Kurt (June 8, 2012). Federer, Nadal And Djokovic Represent Golden Age For Men's Tennis. Forbes. Процитовано 2012-06-10. 

Посилання

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA