Відмінності між версіями «Нова Земля»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(доповнення)
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 31: Рядок 31:
 
Довжина з південного заходу на північний схід на 925 км. Площа всіх островів більше 83 тис. км²; ширина Північного острова до 123 км, Південного — до 143 км.
 
Довжина з південного заходу на північний схід на 925 км. Площа всіх островів більше 83 тис. км²; ширина Північного острова до 123 км, Південного — до 143 км.
   
На півдні протокою [[Карські Ворота]] (ширина 50 км) відділяється від острова [[Вайгач]]. Клімат арктичний, суворий. Зима тривала і холодна, з сильними вітрами (швидкість 40—50 м/с) і завірюхами. Морози досягають −40 °C. Середня температура найтеплішого місяця — серпня — від 2,5 °C на півночі до 6,5 °C на півдні.
+
На півдні протокою [[Карські Ворота]] (ширина 50 км) відділяється від острова [[Вайгач]].
   
На самому архіпелазі безліч малих озер, під променями сонця температура води в південних районах може досягати 18 °C. Найбільше озеро має назву Гусяче, в якому водиться безліч риби. Рослинність в південній частині є карликові берези, мох і низька трава, в районах поблизу річок, озер і заток росте безліч грибів: грузді, опята тощо. З тварин поширені [[лемінг]]и, а також [[північний олень]] і [[білий ведмідь]], які приходять в південні райони з настанням холодів, будучи загрозою місцевим жителям. Також влітку прилітають для розмноження птахи: полярний горобець, качка, гусак.
+
На самому архіпелазі безліч малих озер, під променями сонця температура води в південних районах може досягати 18 °C. Найбільше озеро має назву Гусяче, в якому водиться безліч риби. Характерними [[рослина]]ми для небагатої флори островів є сланкі види, такі як верба повзуча (Salix polaris), [[ломикамінь супротивнолистий]], гірський [[лишайник]] та інші. Рослинність в південній частині: [[береза карликова|карликові берези]], [[мох|мхи]] і низька трава, в районах поблизу річок, озер і заток росте безліч [[гриби|грибів]]: [[хрящ-молочник|грузді]], [[опеньок|опеньки]] тощо. З тварин поширені [[лемінг]]и, [[Песець|песці]], а також [[олень північний|північні олені]] та [[Ведмідь білий|білі ведмеді]], які приходять в південні райони з настанням холодів, будучи загрозою місцевим жителям. Також влітку прилітають для розмноження птахи: полярний горобець, качка, гусак.
   
 
Близько половини площі Північного острова займають [[льодовик]]и. На площі близько 20 000 км² — суцільний крижаний покрив, що тягнеться майже на 400 км у довжину і до 70—75 км завширшки. Потужність льоду зверху 300 м. У ряді місць лід спускається в [[фіорд]]и або обривається у відкрите море, утворюючи крижані бар'єри і даючи початок [[айсберг]]ам.
 
Близько половини площі Північного острова займають [[льодовик]]и. На площі близько 20 000 км² — суцільний крижаний покрив, що тягнеться майже на 400 км у довжину і до 70—75 км завширшки. Потужність льоду зверху 300 м. У ряді місць лід спускається в [[фіорд]]и або обривається у відкрите море, утворюючи крижані бар'єри і даючи початок [[айсберг]]ам.
   
На Південному острові — ділянки арктичної тундри.
+
На Південному острові — ділянки [[арктична тундра|арктичної тундри]].
   
У адміністративному плані архіпелаг є окремим муніципальним утворенням Архангельської області. У адміністративному центрі — [[Селище міського типу|Селищі міського типу]] [[Білуш'я губа]], розташованому на Південному острові — проживає 2,6 тис. осіб(2006). Другий населений пункт на Новій Землі, що існує в даний час, — селище [[Рогачево (Нова Земля)]], за 12 км від Білуш'єй губи. Тут знаходиться військове літовище.
+
У адміністративному плані архіпелаг є окремим муніципальним утворенням [[Архангельська область|Архангельської області]]. У адміністративному центрі — [[Селище міського типу|Селищі міського типу]] [[Білуш'я губа]], розташованому на Південному острові — проживає 2,6 тис. осіб (2006). Другий населений пункт на Новій Землі, що існує в даний час, — селище [[Рогачево (Нова Земля)]], за 12 км від Білуш'єй губи. Тут знаходиться військове літовище.
   
Раніше за 350 км на північ на південному узбережжі протоки Маточкин Шар існувала також селище Сєверне, база підземних випробувань, гірських і будівельно-монтажних робіт. На Північному острові в наш час{{коли}} населених пунктів немає. Крім того, на островах проживає місцеве корінне населення — [[ненці]] приблизно 100 осіб, які займаються полюванням і рибальством.
+
Раніше за 350 км на північ на південному узбережжі протоки Маточкин Шар існувало також селище Сєверне, база підземних випробувань, гірських і будівельно-монтажних робіт. На Північному острові в наш час{{коли}} населених пунктів немає. Крім того, на островах проживає місцеве корінне населення — [[ненці]] приблизно 100 осіб, які займаються [[полювання]]м і [[рибальство]]м.
   
 
== Топоніміка ==
 
== Топоніміка ==
Рядок 422: Рядок 422:
 
* мис Артюхова
 
* мис Артюхова
 
</div>
 
</div>
  +
  +
== Клімат ==
  +
Клімат арктичний, суворий. Зима тривала і холодна, з сильними вітрами (швидкість 40—50&nbsp;м/с) і завірюхами. Морози досягають −40&nbsp;°C. Середня температура найтеплішого місяця&nbsp;— серпня&nbsp;— від 2,5&nbsp;°C на півночі до 6,5&nbsp;°C на півдні.
  +
{{Weather box
  +
|location=[[Полярна станція|полярної станції]] Малі Кармакули
  +
|metric first=yes
  +
|single line=yes
  +
|Jan record high C = 2.6
  +
|Feb record high C = 1.7
  +
|Mar record high C = 2.0
  +
|Apr record high C = 7.8
  +
|May record high C = 17.6
  +
|Jun record high C = 22.2
  +
|Jul record high C = 28.3
  +
|Aug record high C = 23.8
  +
|Sep record high C = 16.5
  +
|Oct record high C = 9.7
  +
|Nov record high C = 4.5
  +
|Dec record high C = 2.5
  +
|year record high C = 28.3
  +
|Jan high C = -10.9
  +
|Feb high C = -11.5
  +
|Mar high C = -9.1
  +
|Apr high C = -6.7
  +
|May high C = -1.4
  +
|Jun high C = 4.9
  +
|Jul high C = 10.3
  +
|Aug high C = 9.0
  +
|Sep high C = 5.5
  +
|Oct high C = -0.1
  +
|Nov high C = -4.8
  +
|Dec high C = -8.1
  +
|year high C = -1.9
  +
|Jan mean C = -14.1
  +
|Feb mean C = -14.7
  +
|Mar mean C = -12.2
  +
|Apr mean C = -9.9
  +
|May mean C = -3.7
  +
|Jun mean C = 2.5
  +
|Jul mean C = 7.3
  +
|Aug mean C = 6.8
  +
|Sep mean C = 3.7
  +
|Oct mean C = -1.8
  +
|Nov mean C = -7.1
  +
|Dec mean C = -11.1
  +
|year mean C = -4.5
  +
|Jan low C = -17.3
  +
|Feb low C = -17.9
  +
|Mar low C = -15.2
  +
|Apr low C = -13.0
  +
|May low C = -5.8
  +
|Jun low C = 0.7
  +
|Jul low C = 5.1
  +
|Aug low C = 4.9
  +
|Sep low C = 2.1
  +
|Oct low C = -4.0
  +
|Nov low C = -9.9
  +
|Dec low C = -14.1
  +
|year low C = -7.0
  +
|Jan record low C = -36.0
  +
|Feb record low C = -37.4
  +
|Mar record low C = -40.0
  +
|Apr record low C = -29.9
  +
|May record low C = -25.9
  +
|Jun record low C = -9.6
  +
|Jul record low C = -2.8
  +
|Aug record low C = -1.7
  +
|Sep record low C = -9.9
  +
|Oct record low C = -21.1
  +
|Nov record low C = -29.1
  +
|Dec record low C = -36.2
  +
|year record low C = -40.0
  +
|precipitation colour = green
  +
|Jan precipitation mm = 30
  +
|Feb precipitation mm = 26
  +
|Mar precipitation mm = 24
  +
|Apr precipitation mm = 20
  +
|May precipitation mm = 15
  +
|Jun precipitation mm = 23
  +
|Jul precipitation mm = 36
  +
|Aug precipitation mm = 31
  +
|Sep precipitation mm = 39
  +
|Oct precipitation mm = 35
  +
|Nov precipitation mm = 24
  +
|Dec precipitation mm = 33
  +
|year precipitation mm = 336
  +
|Jan humidity = 78
  +
|Feb humidity = 77
  +
|Mar humidity = 77
  +
|Apr humidity = 76
  +
|May humidity = 78
  +
|Jun humidity = 81
  +
|Jul humidity = 83
  +
|Aug humidity = 83
  +
|Sep humidity = 85
  +
|Oct humidity = 82
  +
|Nov humidity = 79
  +
|Dec humidity = 78
  +
|year humidity = 80
  +
|Jan rain days = 1
  +
|Feb rain days = 1
  +
|Mar rain days = 1
  +
|Apr rain days = 1
  +
|May rain days = 3
  +
|Jun rain days = 10
  +
|Jul rain days = 15
  +
|Aug rain days = 17
  +
|Sep rain days = 19
  +
|Oct rain days = 9
  +
|Nov rain days = 3
  +
|Dec rain days = 2
  +
|year rain days = 82
  +
|Jan snow days = 18
  +
|Feb snow days = 18
  +
|Mar snow days = 19
  +
|Apr snow days = 17
  +
|May snow days = 17
  +
|Jun snow days = 10
  +
|Jul snow days = 1
  +
|Aug snow days = 1
  +
|Sep snow days = 6
  +
|Oct snow days = 17
  +
|Nov snow days = 19
  +
|Dec snow days = 20
  +
|year snow days = 163
  +
|Jan sun = 0
  +
|Feb sun = 25
  +
|Mar sun = 107
  +
|Apr sun = 215
  +
|May sun = 189
  +
|Jun sun = 173
  +
|Jul sun = 229
  +
|Aug sun = 143
  +
|Sep sun = 73
  +
|Oct sun = 40
  +
|Nov sun = 3
  +
|Dec sun = 0
  +
|year sun = 1197
  +
|source = Pogoda.ru.net<ref name=pogoda>{{cite web
  +
| url = http://www.pogodaiklimat.ru/climate/20744.htm
  +
| title = Weather and Climate-The Climate of Malye Karmakuly
  +
| language = Russian
  +
| publisher = Weather and Climate (Погода и климат)
  +
| accessdate = February 27, 2016}}</ref>
  +
}}
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==

Поточна версія на 14:55, 8 жовтня 2019

Нова Земля
рос. Новая Земля
Мис Желання, найсхідніша точка Європи
Мис Желання, найсхідніша точка Європи
74° пн. ш. 56° сх. д. / 74° пн. ш. 56° сх. д. / 74; 56Координати: 74° пн. ш. 56° сх. д. / 74° пн. ш. 56° сх. д. / 74; 56
АкваторіїБаренцове море, Карське море
Найбільший острівПівнічний острів
Загальна площа83 000 км²
Найвища точка1547 м
Населення (2010 рік)2429 осіб
Густота населення0,029 осіб/км²
КраїнаРосія
РегіонАрхангельська область
Нова Земля (Росія)
Нова Земля
Нова Земля
CMNS: Нова Земля на Вікісховищі
Мапа Нової Землї
Нова Земля на мапі світу

Но́ва Земля́ — архіпелаг в Північному Льодовитому океані між Баренцовим і Карським морями; входить в Архангельську область Росії.

Складається з двох великих островів — Північного і Південного, розділених вузькою протокою (2—3 км) Маточкин Шар і багатьох дрібних.

З геологічної точки зору, острови є продовженням Уральських гір. Північно-східний край Північного острова — мис Желанія є найсхіднішою точкою Європи.

Довжина з південного заходу на північний схід на 925 км. Площа всіх островів більше 83 тис. км²; ширина Північного острова до 123 км, Південного — до 143 км.

На півдні протокою Карські Ворота (ширина 50 км) відділяється від острова Вайгач.

На самому архіпелазі безліч малих озер, під променями сонця температура води в південних районах може досягати 18 °C. Найбільше озеро має назву Гусяче, в якому водиться безліч риби. Характерними рослинами для небагатої флори островів є сланкі види, такі як верба повзуча (Salix polaris), ломикамінь супротивнолистий, гірський лишайник та інші. Рослинність в південній частині: карликові берези, мхи і низька трава, в районах поблизу річок, озер і заток росте безліч грибів: грузді, опеньки тощо. З тварин поширені лемінги, песці, а також північні олені та білі ведмеді, які приходять в південні райони з настанням холодів, будучи загрозою місцевим жителям. Також влітку прилітають для розмноження птахи: полярний горобець, качка, гусак.

Близько половини площі Північного острова займають льодовики. На площі близько 20 000 км² — суцільний крижаний покрив, що тягнеться майже на 400 км у довжину і до 70—75 км завширшки. Потужність льоду зверху 300 м. У ряді місць лід спускається в фіорди або обривається у відкрите море, утворюючи крижані бар'єри і даючи початок айсбергам.

На Південному острові — ділянки арктичної тундри.

У адміністративному плані архіпелаг є окремим муніципальним утворенням Архангельської області. У адміністративному центрі — Селищі міського типу Білуш'я губа, розташованому на Південному острові — проживає 2,6 тис. осіб (2006). Другий населений пункт на Новій Землі, що існує в даний час, — селище Рогачево (Нова Земля), за 12 км від Білуш'єй губи. Тут знаходиться військове літовище.

Раніше за 350 км на північ на південному узбережжі протоки Маточкин Шар існувало також селище Сєверне, база підземних випробувань, гірських і будівельно-монтажних робіт. На Північному острові в наш час[коли?] населених пунктів немає. Крім того, на островах проживає місцеве корінне населення — ненці приблизно 100 осіб, які займаються полюванням і рибальством.

Топоніміка[ред. | ред. код]

Миси[ред. | ред. код]

Миси подано шістьма групами, окремо по кожному з двох головних островів:

Острів Північний, західний берег

  • мис Карлсена
  • мис Вількіцького
  • мис Марії
  • мис Дриженка
  • мис Петровського
  • мис Варнека
  • мис Єрмолаєва
  • мис Велькен
  • мис Великий Льодяний
  • мис Анни
  • мис Відважних
  • мис Малий Льодяний
  • мис Ведмежий
  • мис Кушакова
  • мис Клавдія
  • мис Скелястий
  • мис Пінегіна
  • мис Відлогий
  • мис Балашова
  • мис Цирковий
  • мис Щебінь
  • мис Візе
  • мис Рихлий
  • мис Моренний
  • мис Сипучий
  • мис Обручева
  • мис Сахарова
  • мис Наливкіна
  • мис Заєць
  • мис Ісаченка
  • мис Утіхи
  • мис Хлєбникова
  • мис Румянцева
  • мис Ізбушки
  • мис Макарова
  • мис Будничний
  • мис Красний
  • мис Лоушкина
  • мис Нассау
  • мис Літке
  • мис Захарова
  • мис Павлова
  • мис Прощення
  • мис Обсерваторія
  • мис Стовповий
  • мис Дельта
  • мис Дружний
  • мис Скелястий
  • мис Гористий
  • мис Упор
  • мис Льодовиковий
  • мис Солунського
  • мис Поспєлова
  • мис Темний
  • мис Чорний
  • мис Крючковий
  • мис Мізинець
  • мис Кінечний
  • мис Овражний (Масленникова)
  • мис Масленникова
  • мис Лава
  • мис Бурун
  • мис Відросток
  • мис Кремнистий
  • мис Останцев
  • мис Миколая
  • мис Гідрограф
  • мис Спидділ
  • мис Тераса
  • мис Астроном
  • мис Хронометр
  • мис Мигалка
  • мис Борисова
  • мис Кругловського
  • мис Спіріфер
  • мис Мурен
  • мис Покатий
  • мис Обрив
  • мис Орієнтир
  • мис Макарова
  • мис Шанца
  • мис Птичий
  • мис Сіденснера
  • мис Гряда
  • мис Черницького
  • мис Якірний
  • мис Топограф
  • мис Ріг
  • мис Степового
  • мис Павла Зайцева
  • мис Шумний
  • мис Геодезичний
  • мис Івана Малишева
  • мис Прокоф'єва
  • мис Товстий
  • мис Базистий
  • мис Високий
  • мис Кривий
  • мис Чорний
  • мис Середній
  • мис Поворотний
  • мис Жилий
  • мис Кам'яний
  • мис Моїсеєва
  • мис Смірова
  • мис Куйбишева
  • мис Лемана
  • мис Літке
  • мис Цивольки
  • мис Роздільний
  • мис Лаврова
  • мис Бера
  • мис Прибійний
  • мис Плоский
  • мис Сухий Ніс
  • мис Острівний
  • мис Півострівний
  • мис Клочковський
  • мис Іранка
  • мис Зубова
  • мис Рівнинний
  • мис Примітний
  • мис Запасова
  • мис Митюшев
  • мис Відвісний
  • мис Гранітний
  • мис Заворотний
  • мис Срібний
  • мис Скелястий
  • мис Бараний

Острів Північний, південний берег

  • мис Бараний
  • мис Поворотний
  • мис Гатієва
  • мис Сірний
  • мис Брача
  • мис Поперечний
  • мис Вихідний

Острів Північний, східний берег

  • мис Карлсена
  • мис Лошкина
  • мис Єлизавети
  • мис Серебрянникова
  • мис Маврикія
  • мис Желання
  • мис Йогансена
  • мис Мої
  • мис Девер
  • мис Флісінгський
  • мис Бурунний
  • мис Сніжний
  • мис Костянтин
  • мис Климова
  • мис Оленій
  • мис Бісмарк
  • мис Шевченка
  • мис Скелястий
  • мис Льодяної Гавані
  • мис Ведмежий
  • мис Спорий Наволок
  • мис Міддендорфа
  • мис Опасний
  • мис Скелястий
  • мис Едвард
  • мис Ведмежий
  • мис Прямокутний
  • мис Новий
  • мис Клюв (Промірний)
  • мис Зовнішній
  • мис Дальній
  • мис Тупий
  • мис Сопочний
  • мис Гострий
  • мис Плавниковий
  • мис Відвісний
  • мис Попутний
  • мис Богушевича
  • мис Нестора Смирнова
  • мис Високий
  • мис Керцеллі
  • мис Вікулова
  • мис Гірка
  • мис Овраг
  • мис Піщаний
  • мис Курган
  • мис Двойний
  • мис Галечний
  • мис Золмин
  • мис Гострий
  • мис Ясний
  • мис Шхуни «Ломоносов»
  • мис Брикетовий
  • мис Низький
  • мис Плахо
  • мис Скелястий
  • мис Поворотний
  • мис Кам'яний
  • мис Уступ
  • мис Лутковського
  • мис Стовп Шамардина
  • мис Відвісний
  • мис Флотова
  • мис Скелястий
  • мис Крашеніннікова
  • мис Недоступний
  • мис Ведмежий
  • мис Храмченка
  • мис Метца
  • мис Казі
  • мис Боголюбова
  • мис Бурливий
  • мис Яловецького
  • мис Круглий
  • мис Верещагіна
  • мис Вороніна
  • мис Ахлестишева
  • мис Чекина
  • мис Васнецова
  • мис Гладкий
  • мис Рєпіна
  • мис Шишкина
  • мис Куїнджі
  • мис Утес
  • мис Цебрикова
  • мис Дмитрієва
  • мис Канкріна
  • мис Озерний
  • мис Вихідний

Острів Південний, західний берег

  • мис Маточкин
  • мис Стовповий
  • мис Панков
  • мис Довгий
  • мис Фьодорова
  • мис Рогатий
  • мис Кремера
  • мис Студницького
  • мис Єгорова
  • мис Астаф'єва
  • мис Іванова
  • мис Крутий
  • мис Норденшельда
  • мис Чум
  • мис Столовий
  • мис Більшовик
  • мис Бритвін
  • мис Базарний
  • мис Капкан
  • мис Дмитрієва
  • мис Моїсеєва
  • мис Фефелова
  • мис Гострий
  • мис Корельський
  • мис Резнікова
  • мис Нікольський Ніс
  • мис Північний Гусячий Ніс
  • мис Людсаля
  • мис Не-Базар-Саля
  • мис Південний Гусячий Ніс
  • мис Середній Гусячий Ніс
  • мис Лільє
  • мис Астрономічний
  • мис Морозова
  • мис Соколова
  • мис Моїсеєва
  • мис Чорний
  • мис Домашній
  • мис Поморсаля
  • мис Горбатий
  • мис Гострий
  • мис Геологічний
  • мис Красний
  • мис Крутий
  • мис Середній
  • мис Палець
  • мис Тудера
  • мис Башмачний Ніс
  • мис Чорний
  • мис Мучний
  • мис Раковий
  • мис Перевісенський
  • мис Селезньова
  • мис Великий Кушний
  • мис Малий Кушний
  • мис Вхідний
  • мис Тізенгаузен
  • мис Саханін
  • мис Потич
  • мис Колосова
  • мис Усова
  • мис Кузнєцова
  • мис Чаячий
  • мис Родіонова
  • мис Федотова
  • мис Кабаний Ніс
  • мис Вхідний
  • мис Товстик
  • мис Печерний
  • мис Корсакова
  • мис Тест
  • мис Кленовий
  • мис Баранова
  • мис Артюхова

Острів Північний, північний берег

  • мис Маточкин
  • мис Ошкуй
  • мис Чорний
  • мис Поворотний
  • мис Хрящевий
  • мис Моржов
  • мис Журавльова
  • мис Заворотний
  • мис Розбивний
  • мис Сніжний
  • мис Губіна
  • мис Шорохова
  • мис Дров'яний
  • мис Бик
  • мис Рок

Острів Північний, східний берег

  • мис Рок
  • мис Клокова
  • мис Брандта
  • мис Кутузова
  • мис Шуберта
  • мис Рахманіна
  • мис Лагерний
  • мис Ахматова
  • мис Галла
  • мис Денисевича
  • мис Шітца
  • мис Степового
  • мис Три Пальці
  • мис Ласти
  • мис Чорна Пахта
  • мис Хрести
  • мис Сопочний
  • мис Відмілий
  • мис Виступ
  • мис Південний
  • мис Вишневського
  • мис Гессена
  • мис Єршова
  • мис Курочкіна
  • мис Абросимова
  • мис Рожнова
  • мис Клокачева
  • мис Куницького
  • мис Руднєва
  • мис Волкова
  • мис Незамітний
  • мис Ратманова
  • мис Колзакова
  • мис Берха
  • мис Вілламова
  • мис Перовського
  • мис Меншикова
  • мис Жандр
  • мис Харлова
  • мис Лазарєва
  • мис Хайміна
  • мис Тимірєва
  • мис Камараша
  • мис Серговського
  • мис Озерний
  • мис Артюхова

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат арктичний, суворий. Зима тривала і холодна, з сильними вітрами (швидкість 40—50 м/с) і завірюхами. Морози досягають −40 °C. Середня температура найтеплішого місяця — серпня — від 2,5 °C на півночі до 6,5 °C на півдні.

Клімат полярної станції Малі Кармакули
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 2,6 1,7 2,0 7,8 17,6 22,2 28,3 23,8 16,5 9,7 4,5 2,5 28,3
Середній максимум, °C −10,9 −11,5 −9,1 −6,7 −1,4 4,9 10,3 9,0 5,5 −0,1 −4,8 −8,1 −1,9
Середня температура, °C −14,1 −14,7 −12,2 −9,9 −3,7 2,5 7,3 6,8 3,7 −1,8 −7,1 −11,1 −4,5
Середній мінімум, °C −17,3 −17,9 −15,2 −13 −5,8 0,7 5,1 4,9 2,1 −4 −9,9 −14,1 −7
Абсолютний мінімум, °C −36 −37,4 −40 −29,9 −25,9 −9,6 −2,8 −1,7 −9,9 −21,1 −29,1 −36,2 −40
Норма опадів, мм 30 26 24 20 15 23 36 31 39 35 24 33 336
Кількість сонячних годин 0 25 107 215 189 173 229 143 73 40 3 0 1197
Кількість дощових днів 1 1 1 1 3 10 15 17 19 9 3 2 82
Кількість сніжних днів 18 18 19 17 17 10 1 1 6 17 19 20 163
Вологість повітря, % 78 77 77 76 78 81 83 83 85 82 79 78 80
Джерело: Pogoda.ru.net[1]

Історія[ред. | ред. код]

Нову Землю відкрили в XIXIIстоліттях новгородські купці. Із західних європейців першим район відвідав Х'ю Уїллоубі в 1553. Віллем Баренц у 1596 обігнув північний край Нової Землі і здійснив зимівлю на східному узбережжі.

Аж до XIX століття Нова Земля була порожнім островом, біля якого ловили рибу і полювали норвежці і помори. Ні ті, ні інші поселитися і жити на островах не могли, і Нова Земля залишалася тільки перевалочним пунктом. Час від часу виникали дрібні дипломатичні конфлікти, в яких Російська імперія незмінно заявляла, що «Архіпелаг Нова Земля є у всій цілісності російською територією». Оскільки жити на архіпелазі ті, хто претендував на нього, не могли, на Нову Землю перевезли декілька ненецьких сімей. У восьмидесятих роках XIX століття на Новій Землі вже була маленька колонія.

Ядерний полігон[ред. | ред. код]

Нова Земля. Вказані межі майданчиків ядерного полігону

17 вересня 1954 на Новій Землі був відкритий радянський ядерний полігон з центром в Белуш'їй Губі. Полігон включає три майданчики:

Окрім цього, вибухи проводилися і в інших точках (офіційна територія полігону займала понад половину всієї площі острова). З 21 вересня 1955 року по 24 жовтня 1990 роки (офіційна дата оголошення мораторію на ядерні випробування) на полігоні було проведено 135 ядерних вибухів: 87 в атмосфері (з них 84 повітрі), 1 наземний, 2 надводних, 3 підводних і 42 підземних вибуху. Серед експериментів були і дуже могутні випробування мегатонн ядерних зарядів, що проводилися в атмосфері над архіпелагом.

На Новій Землі в 1961 році була випробувана щонайпотужніша в історії людства воднева бомба — 100-мегатонна Цар-бомба, випробувана на половину своєї потужності (близько 50 Мт) на майданчику Сухий Ніс. Сейсмічна хвиля від вибуху стрясла всю Земну кулю, а акустична докотилася до острова Диксон, де вибуховою хвилею повибивало вікна в будинках.

У серпні 1963 року СРСР і США підписали договір, що забороняє ядерні випробування в трьох середовищах: в атмосфері, у космосі та під водою. Були прийняті обмеження і по потужності зарядів. Підземні ж вибухи продовжували здійснюватися до 1990 року.

Політика гласності привела до того, що громадськість дізналася про ядерні випробування на Новій Землі, і вже наступного року тут з'явилися активісти екологічної організації «Ґрінпіс» з протестами. У 1990-і роки випробування різко пішли нанівець, і дотепер тут займаються лише дослідженнями в області ядерних систем озброєнь (об'єкт Маточкин Шар).

Напередодні 50-річчя створення полігону на Новій Землі керівник російського Федерального агентства по атомній енергії Олександр Рум'янцев заявив, що Росія має намір і надалі розвивати полігон і підтримувати його в робочому стані. При цьому Росія не збирається проводити на архіпелазі ядерні випробування, але має намір здійснювати неядерні експерименти для забезпечення надійності, боєздатності і безпеки зберігання своїх ядерних боєприпасів.

Література[ред. | ред. код]

  • Пасецкий Василий Михайлович. Первооткрыватели Новой Земли. — Москва : «Наука», 1980. — 192 с. — (История науки и техники) — 100 000 прим. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Weather and Climate-The Climate of Malye Karmakuly (Russian). Weather and Climate (Погода и климат). Процитовано February 27, 2016.