Новогродівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новогродівка
Novohrodivka gerb.png Flag of Novohrodivka.svg
Герб Новогродівки Прапор Новогродівки
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Новогродівська міська рада
Код КОАТУУ 1413600000
Засноване 1939
Статус міста з 1958 року
Населення 14 931 (01.01.2017)[1]
Площа 6 км²
Густота населення 2488,5 осіб/км²
Поштові індекси 85483-85484
Телефонний код +380-6237
Координати 48°12′00″ пн. ш. 37°20′22″ сх. д. / 48.20000° пн. ш. 37.33944° сх. д. / 48.20000; 37.33944Координати: 48°12′00″ пн. ш. 37°20′22″ сх. д. / 48.20000° пн. ш. 37.33944° сх. д. / 48.20000; 37.33944
Висота над рівнем моря 210 м
Водойма р. Солоний
Відстань
Найближча залізнична станція Гродівка
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - фізична 40,1 км
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 52 км
До Києва
 - фізична 555 км
 - залізницею 802 км
 - автошляхами 671 км
Міська влада
Адреса 85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. О. Кошового, 46, 3-33-17
Веб-сторінка Новогродівська міськрада
Міський голова Білецька Людмила Михайлівна2015 р.)

Commons-logo.svg Новогродівка у Вікісховищі

Карта
Новогродівка. Карта розташування: Україна
Новогродівка
Новогродівка
Новогродівка. Карта розташування: Донецька область
Новогродівка
Новогродівка
Новогродівський палац культури. 2016 р.
Фонтан у міському парку. 2018 р.

Новогро́дівка — місто1958 року) обласного значення в Україні, Донецька область. Залізнична станція Гродівка. Біля міста бере початок річка Солоненька, притока річки Солоної.

Пам'ятник Т. Г. Шевченку у Новогродівці.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Раніше місто було адміністративно підпорядковане Селидівській міській раді, з містом Селидове тісно пов'язане економічно.

Засноване в 1939 році як селище Гродівка у зв'язку з початком будівництва шахти «Новогродівська».

Статус міста і сучасну назву отримало в 1958 році.

Клімат[ред. | ред. код]

Див. Погода у Новогродівці

Клімат континентальний з посушливо-суховійними явищами.[2]

Населення[ред. | ред. код]

Населення за переписом 2001 року — 17,473 тис. мешканців (2001), на початок 2004 року — 16,8 тис. чоловік. За період з 1970 року скоротилося на 24 %.

Народжуваність — 8,2 на 1000 чоловік, смертність — 17,4, природний спад — −9,2, сальдо міграції негативне (-6,3 на 1000 чоловік).

Національний склад населення за переписом 2001 року[3]

чисельність частка, %
українці 10 844 61,8
росіяни 5 944 33,9
білоруси 276 1,6
татари 123 0,7

Економіка[ред. | ред. код]

Видобуток кам'яного вугілля (ГОАО Шахта «Новогродівська» і Шахта «Котляревська», Шахта 1/3 «Новогродівська» - ГХК ГП «Селидіввугілля») і збагачення (Групова збагачувальна фабрика «Росія») — видобуток вугілля. У 2003 році видобуток вугілля склав 1 696 тис. тонн.

Новогродівський машинобудівний завод[4].

Близько 80 % зайнятих в господарстві працюють в промисловості. Обсяг промислового виробництва — 172 млн гривень (на 1 мешканця — 10 255 грн.), зокрема більше 90 % — у вугільній промисловості. Індекс промислової продукції — 95,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 4,6 тис. тонн.

Експорт товарів в 2003 році — 0,962 млн. доларів США. Обсяг проведених послуг в 2003 році — 1,0 млн. гривень. Коефіцієнт безробіття — 2,4 %. Середньомісячна зарплата в 2003 році — 662 гривні.

Культура, освіта[ред. | ред. код]

  • Новогродівський палац культури (вул. Центральна)
  • Загальноосвітні школи № 8, № 7, № 9, № 10 (загалом близько 1800 учнів)
  • Музична школа № 2
  • 4 дитсадки (близько 500 дітей)
  • 3 бібліотеки.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті Новогродівка з 17 лютого 1997 року діє Тенісний клуб «МІТРА», який має філії в містах: Селидове і Запоріжжя. Найбільш титулований тенісист — Хотков Олег[5].

З 25 листопада 2007 року розпочата програма будівництва в місті Новогродівка сучасного дитячого спортивного тенісного центру — «Стадіон "Іван Морозов"»[6] з не менш ніж десятьма тенісними кортами (5 з яких, криті), з перспективою подальшого будівництва відкритого плавального басейну і критої льодової арени.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

№ за/п Охоронний № Найменування пам'ятки Адреса Дата спорудження Автор Номер і дата рішення про взяття на держоблік
1. 3256 Могила Жукова В. В, воїна-афганця. вул. Кутузова, 47, цвинтар. 1985 р. - 14.07.1993 р. № 419
2. 3257 Могила Кривоносова Є. Б, воїна-афганця. вул. Кутузова, 47, цвинтар. 1981 р. - 14.07.1993 р. № 419
3. 518 Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Подарований жителями Калуша на честь 10-ліття незалежності України. Скульптор Ярослав Скакун[7] на розі вул. Олега Кошового та Центральної 2001 р. 25.04.2003 упр. Культури № 4\8
4. 520 Пам'ятник шахтарям, які загинули на виробництві вул. Паркова, сквер 2004 р. - 18.03. 2005 р. № 5

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]