Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новогрудське воєводство

Palatinatus Novogrodensis
Województwo nowogródzkie

POL województwo nowogródzkie IRP COA.svg
Герб
столиця Новогрудок
Найбільше місто Новогрудок, Вовковиськ,
Слуцьк, Несвіж, Слонім
Країна Велике князівство Литовське
Офіційна мова білоруська,
польська
Населення
 - повне 409 458 (у 1790 р.)[1]
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна 36 920[2] (до 1795);
 км²
 - широта 53°36′20″ п. ш.
 - довгота 25°49′35″ сх. д.
Висота
 - максимальна
(324)
Дата заснування 1507
Дата ліквідації 1795
 - раніше відомий як Новогрудське намісництво
Navahradzkaje vajavodztva. Наваградзкае ваяводзтва.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)

Новогру́дське воєводство (лат. Palatinatus Novogrodensis, пол. Województwo nowogródzkie) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Великого князівства Литовського в 1507-1795 роках (від 1569 року в складі Речі Посполитої як провінція); створене у 1507 р. з частини Троцького воєводства[3]. Центр — місто Новогрудок.

Історія[ред. | ред. код]

Це воєводство було утворене в 1507 році на місці Новогрудського намісництва. Під час адміністративно-територіальної реформи 1565—1566 років у воєводстві були утворені три повіти —

У Новогрудський повіт як окрема адміністративна одиниця входило Слуцьке князівство, перетворене в 1791 році в Случерецький повіт, який увійшов у 1793 р. в Мінську губернію Російської імперії. У Новогрудському воєводстві був утворений Столовичський повіт, а Вовковиський повіт відійшов до Гродненського воєводства.

Наприкінці XVI століття Новогрудська земля отримала до герба зображення Архангела Михаїла: На кольоровому малюнку з привілею 1595 року Архангел Михаїл одягнений в чорне, поле герба червоне[5].

Воєводство межувало з Берестейським воєводством на півдні, Троцьким на північному заході, Віленським на півночі та Мінським на сході. Воєводство посилало шість депутатів на Сейм Речі Посполитої. Воєводство мало сенаторів: воєвода і каштелян. Сеймики повітові обирали двох депутатів до Сейму та двох депутатів до Трибуналу Великого князівства Литовського. У ньому були три повітові старости: в Новогрудку (належало воєводі), Слонімі й Вовковиську. Економія Новогрудка й Слоніма належала великому князеві Литовському.

У 1793 р. під час другого поділу Речі Посполитої більша частина воєводства була приєднана до Російської імперії. Остаточно воєводство було приєднано до Росії після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, його територія увійшла в Слонімську губернію.

Воєводи[ред. | ред. код]

Новогрудське воєводство на мапі I Речі Посполитої (1569—1795), польською

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tabela: Summaryusz Generalny wszelkich dochodów Rzeczypospolitey tak w Koronie iako i w Litwie z kalkulacyą mil kwadratowych, tak со do dymów, podatków, iako i ludzi, w: Dziennik rządowo-ekonomiczno handlowy. Zaymuiący różne Wiadomości, Rządowe, Handlowe, Ekonomiczne, Fabryczne, Kontraktowe na Dobra, Summy, i Produkta. Zajmujący 3 miesiące kwiecień may czerwiec 1790. R.5. T. II. Warszawa 1790.(пол.)
  2. Гайба М. Новагародскае ваяводства // ВКЛ. Энцыкл. Т. 2. — Менск, 2005. С. 359.(біл.)
  3. Stanisław Kutrzeba: Historia ustroju Polski w zarysie, Tom drugi: Litwa. Lwów i Warszawa: 1921, s. 88.(пол.)
  4. Walery Bubień, Sejmik nowogródzki, słuczorzeski i stwołowicki w czasach panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764—1795, Kraków 2007, s. 11.(пол.)
  5. Цiтоу А., «Герб i пячаткi Новагродка» // Наваградскiя чытаннi. Выпуск IV. С. 32. — Мн.,1996.(біл.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]