Новодворівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новодворівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Розівський район
Рада/громада Новомлинівська сільська рада
Код КОАТУУ 2324983003
Облікова картка Новодворівка 
Основні дані
Засноване 1823
Населення 214
Площа 0,92 км²
Густота населення 232,61 осіб/км²
Поштовий індекс 70321
Телефонний код +380 6162
Географічні дані
Географічні координати 47°26′27″ пн. ш. 36°58′01″ сх. д. / 47.44083° пн. ш. 36.96694° сх. д. / 47.44083; 36.96694Координати: 47°26′27″ пн. ш. 36°58′01″ сх. д. / 47.44083° пн. ш. 36.96694° сх. д. / 47.44083; 36.96694
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми р. Сухі Яли
Відстань до
обласного центру
163 км
Відстань до
районного центру
11,6 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
13,8 км
Місцева влада
Адреса ради 70320, Запорізька обл., Розівський р-н, с. Новомлинівка, вул. Радянська, 3, тел. 9-85-42
Сільський голова Мавроді Михайло Харлампійович
Карта
Новодворівка. Карта розташування: Україна
Новодворівка
Новодворівка
Новодворівка. Карта розташування: Запорізька область
Новодворівка
Новодворівка
Мапа

Новодво́рівка (німецька колонія поселенців № 14, «Neuhoff, Нейгоф»[1][2] іноді пишеться з однією літерою «Ф»)[3] — село в Україні, в Розівському районі Запорізької області. Населення становить 214 осіб. Орган місцевого самоврядування - Новомлинівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Новодворівка знаходиться на березі річки Сухі Яли, на відстані 1 км від села Новомлинівка. На річці зроблена загата.

Історія[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

Давнє, перше найменування села походить за однойменним німецькому назвою прусського поселення нім. Neuhoff, яке сходить до історії стародавнього іменування Німеччини.

Період розвитку в Російській імперії[ред. | ред. код]

У 1823 році за 60 км на північний захід від Маріуполя на території 1320 десятин землі німецькими переселенцями з Данцинга (28 Familien aus Kr. Marienburg) було засновано католицьке поселення, яке іменувалося Нейгоф (нім. Neuhof) або колонія № 14. До 1917 року воно було частиною Катеринославської губернії, в різний час раніше входило до складу Маріупольського та Олександрівського повітів, а також — у Маріупольський колоніальний округ; було частиною Романівської (Людвігстальская) волості.

За даними 1859 року у Нейгофі над Дордубівським буєраком було 24 подвір'їв, 228 мешканців.[4]

Радянський період[ред. | ред. код]

У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[5]

Соціально-економічний розвиток[ред. | ред. код]

У 1857 році в селі налічувалося 22 двору і 1 безземельна сім'я. Після 1918 року — 1175 десятин землі.

Суспільно-політичне життя[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Село належало католицькій парафії Ейхвальд (нім. Pfarrei Eichwald).

Світське життя[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Першими переселенцями, що заснували село, були: Arndt, Birschemisky / Pirscheminsky, Bittner, Erdmann, Grenz, Jaschinski (Josef, из Westpreussen — Danzig, 1823), Kleinschmidt, Kossakowsky, Kruschinsky, Lukanowsky, Pernitzky (Martin, из Westpreussen — Danzig, 1823, в Neuhof), Roglowsky, Saretzki, Sawatzky, Schirkowskij / Schirkowsky, Wanscheid, Witkowski / Wittkowsky, Zizz.[6]

Статистика зростання населення[ред. | ред. код]

У селі проживало 228 чоловік в 1859 році, 412 — у 1885-му, 314 — у 1897-му, 279 — у 1908-му, 361 — а 1911-му, 425 — у 1919-му, 420 — у 1922-му .

Література[ред. | ред. код]

План села 1823 року
  • Neuhof № 14[недоступне посилання з квітень 2019] (нім.)
  • Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
  • Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
  • Список заарештованих НКВС (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)
  • Мерковский В. Г. «Два века в России»: история рода немецких колонистов польского происхождения. Издательство: Минувшее, 2009 г. ISBN 978-5-902073-68-0

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mariupol Records (T. Wahl)
  2. Запис про смерть у церковній книзі за 1839 рік за номером 22 демонструє перші найменування поселення. Архів оригіналу за 18 травень 2011. Процитовано 29 квітень 2011. 
  3. Маріупольський повіт
  4. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  5. Российские немцы. История и современность (рос.)
  6. Neuhof (Nowodworiwka / Новодворівка). Архів оригіналу за 2 квітень 2011. Процитовано 20 березень 2011.