Відмінності між версіями «Новоукраїнка (Роздільнянський район)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(доповнення)
 
Рядок 53: Рядок 53:
 
* Петрова Галина Леонідівна<ref>Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови&nbsp;— М.&nbsp;Д.&nbsp;Сердюк і М.&nbsp;Л.&nbsp;Скорик), автори-упорядники Л.&nbsp;І.&nbsp;Білоусова (керівник), М.&nbsp;Г.&nbsp;Батуріна, А.&nbsp;Є.&nbsp;Бух, О.&nbsp;В.&nbsp;Мартиненко, Г.&nbsp;М.&nbsp;Паніван.&nbsp;— Одеса: Астропринт, 2008.&nbsp;— С. 860</ref>.
 
* Петрова Галина Леонідівна<ref>Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови&nbsp;— М.&nbsp;Д.&nbsp;Сердюк і М.&nbsp;Л.&nbsp;Скорик), автори-упорядники Л.&nbsp;І.&nbsp;Білоусова (керівник), М.&nbsp;Г.&nbsp;Батуріна, А.&nbsp;Є.&nbsp;Бух, О.&nbsp;В.&nbsp;Мартиненко, Г.&nbsp;М.&nbsp;Паніван.&nbsp;— Одеса: Астропринт, 2008.&nbsp;— С. 860</ref>.
   
В 1951 році село стало [[Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року|місцем розселення]] етнографічної групи [[українці]]в&nbsp;— [[бойки|бойків]], яких було [[депортація|депортовано]] (175 сімей) з сіл [[Західна Україна|Західної України]]<ref>[http://pollotenchegg.livejournal.com/161153.html Розселення депортованих у 1951&nbsp;р.]</ref>.
+
В 1951 році село стало [[Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року|місцем розселення]] етнографічної групи [[українці]]в&nbsp;— [[бойки|бойків]], яких було [[депортація|депортовано]] (175 сімей) з сіл [[Західна Україна|Західної України]]<ref>[http://pollotenchegg.livejournal.com/161153.html Розселення депортованих у 1951&nbsp;р.]</ref><ref>[http://www.golos.com.ua/article/243334 Примусово переселені вимагають відповідних пільг та соціальних гарантій]</ref>.
   
 
Станом на [[1 травня]] [[1967]] року у селі знаходився господарський центр [[колгосп]]у імені [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]<ref>{{АТП Од. обл.|1967|113}}</ref>.
 
Станом на [[1 травня]] [[1967]] року у селі знаходився господарський центр [[колгосп]]у імені [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]<ref>{{АТП Од. обл.|1967|113}}</ref>.

Поточна версія на 19:01, 27 листопада 2019

село Новоукраїнка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський
Рада/громада Новоукраїнська сільська рада
Код КОАТУУ 5123984201
Облікова картка Новоукраїнка 
Основні дані
Засноване 1793 (226 років)
Населення 999 (01.01.2019)[1]
Площа 4,074 км²
Густота населення 253,31 осіб/км²
Поштовий індекс 67441
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°48′54″ пн. ш. 30°17′12″ сх. д. / 46.81500° пн. ш. 30.28667° сх. д. / 46.81500; 30.28667Координати: 46°48′54″ пн. ш. 30°17′12″ сх. д. / 46.81500° пн. ш. 30.28667° сх. д. / 46.81500; 30.28667
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми р. Свина
Місцева влада
Адреса ради 67441, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоукраїнка, вул. Куртівська, 50; тел. 4-62-31
Карта
Новоукраїнка. Карта розташування: Україна
Новоукраїнка
Новоукраїнка
Новоукраїнка. Карта розташування: Одеська область
Новоукраїнка
Новоукраїнка
Мапа

Новоукраї́нка (у минулому — Будьоннівка (до 09.06.1958), Куртівка) — село в Україні, в Роздільнянському районі Одеської області. Населення становить 999 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

В меотичних відкладах села знайдений вимерлий ссавець — анкілотерій.

На 1859 рік у казеному селі Куртівка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії при балці Куртовому Яру, було 124 двора, в яких мешкало 359 чоловік і 322 жінки[2].

В 1887 році в селі Куртівка Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 632 чоловіка та 539 жінок. На хуторах Куртівських мешкало 206 чоловіків і 168 жінок[3].

В 1906 в місцевій земській школі навчалось 82 хлопця[4].

У 1908 році населений пункт увійшов до новоствореного Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства. Воно об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку. Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Лизаченко Павло Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. Місцем перебування Ради товариства було селище Костянтинівка. На 1914 рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний членський взнос сягав 1 рубль[5].

На 1916 рік в селі Куртовка Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 1598 чоловік (674 чоловік і 924 жінки)[6].

Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинула 1 людина:

  • Петрова Галина Леонідівна[7].

В 1951 році село стало місцем розселення етнографічної групи українців — бойків, яких було депортовано (175 сімей) з сіл Західної України[8][9].

Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Шевченка[10].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1081 особа, з яких 456 чоловіків та 625 жінок.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1023 особи.[12]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 88,28 %
російська 7,17 %
молдовська 2,23 %
вірменська 1,07 %
гагаузька 0,29 %
циганська 0,29 %
болгарська 0,19 %
румунська 0,19 %
білоруська 0,10 %
польська 0,10 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Новоукраїнської сільської ради
  2. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123.
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 15.
  4. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 62
  5. Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 524.
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.
  7. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 860
  8. Розселення депортованих у 1951 р.
  9. Примусово переселені вимагають відповідних пільг та соціальних гарантій
  10. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  11. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  12. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.