Відмінності між версіями «Носань Володимир Анатолійович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Basio перейменував сторінку з Користувач:Basio\Носань Володимир Анатолійович на Носань Володимир Анатолійович без створення перенаправлення: За результатами ВП:ВВС)
 
Рядок 1: Рядок 1:
<noinclude>{{Delete|15 березня 2019}}</noinclude>
 
 
{{Художник
 
{{Художник
 
| Ім'я = Носань Володимир Анатолійович
 
| Ім'я = Носань Володимир Анатолійович

Поточна версія на 18:29, 7 квітня 2019

Носань Володимир Анатолійович
Народження 10.6.1970[1]
Балаклія, Харківська обл.
Національність українець
Жанр живопис, графіка
Навчання Харківський художньо-промисловий інститут
Напрямок книжкова графіка

Носа́нь Володи́мир Анато́лійович (10 червня 1970, Балаклія) — український художник, працює в жанрах книжкової графіки, портрету, пейзажу. Викладач Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України.[2]

Народився у 1970 році у м. Балаклія Харківської обл.. Закінчив Харківське державне художнє училище (19871992) та Харківський художньо-промисловий інститут (19921998, тепер Харківська державна академія дизайну та мистецтв), де навчався у майстернях В. Звольського та В. Гонтарова. Дипломна робота «Селянський Всесвіт» із 7 літографій стала ключовою в його подальшій творчості.

На початку 1990-х учасник молодіжного об'єднання художників «Кут».[3]

З 1995 року — бере участь у виставках та співпрацює з видавництвами. З 2000 р. викладає на кафедрі рисунку Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Член ХОО Національної спілки художників України з 2003 року. Учасник обласних, всеукраїнських та закордонних виставок.

Персональні виставки:

  • Травень 2017 — «Від Слобожанщини до Карпатських гір» (кулуари Верховної Ради України)[4].
  • Січень-лютий 2018 — «Селянський Всесвіт» (Сумська міська галерея)[5].

Основні твори: літографії «Страшний сон» (1998), «Смачний борщ» (1998); ілюстрації до творів Горація (2002); полотна «Після свята» (2001), «Святий вечір» (2004).

У січні 2018 присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України»[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]