Ностальгія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Немає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Значення|Ностальгія (значення)}}
{{Значення|Ностальгія (значення)}}


'''Ностальгі́я''' — болісна туга за вітчизною або минулим<ref>{{Cite web|title=НОСТАЛЬГІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ {{!}} Горох — українські словники|url=https://goroh.pp.ua/Тлумачення/ностальгія|website=goroh.pp.ua|accessdate=2022-10-04|language=ua}}</ref>. Почуття може стосуватися як власного життя, так і часів, не пережитих особисто (так звана ''колективна ностальгія''). Слово походить від латинського nostalgia ("туга за батьківщиною"), що своєю чергою сходить до грецьких слів νόστος nóstos ("повернення, поворот додому") та ἄλγος álgos ("біль").<ref>{{Cite web|title=НОСТАЛЬГІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ {{!}} Горох — українські словники|url=https://goroh.pp.ua/Етимологія/ностальгія|website=goroh.pp.ua|accessdate=2022-10-04|language=ua}}</ref>
'''Ностальгі́я''' ({{lang-el|νόστος}}&nbsp;— повернення додому і ''άλγος''&nbsp;— біль)&nbsp;— болісна туга за своєю Батьківщиною. Настає внаслідок відриву [[людина|людини]] від рідних місць, від своєї країни. Ностальгія нерідко стає домінуючим почуттям і сталим [[психічні стани|психічним станом]] людини, витісняючи на другий план усі інші [[почуття]].


Ностальгія не завжди розумілася так, як сьогодні інтерпретує суспільство. Українська мова осмислює слово як тужливе звернення до минулих часів, що часто відбивається у спогадах у сильно ідеалізованому та викривленому вигляді. Це може стосуватися як історичних епох, так і подій з біографії. Ностальгія виражається, наприклад, в оплакуванні старих добрих часів, коли все нібито було набагато краще і приємніше, ніж зараз. Прикладами цього є уславлення золотого віку, античності, середньовіччя чи імперської епохи. Любителів ностальгії часто звинувачують у втечі від сьогодення.
Ностальгію неможливо звести лише до переживання туги за домом, Батьківщиною або минулим. Є як мінімум сім інтерпретацій ностальгії. Найширшими є два розуміння ностальгії&nbsp;— бажання повернути попереднє становище і спроба одомашнити чужу навколишню дійсність.


== Витоки та значення ==
Ймовірно, перший письмовий опис ностальгічних переживань міститься в епопеї Гомера «<nowiki/>[[Одіссея]]<nowiki/>». Однак сам термін винайдений швейцарським лікарем Іоганном Хофером в 1688 році. Тривалий час ностальгія вважалася хворобою (так вона трактується і в «Тлумачному словнику живої великоросійської мови» В.&nbsp;І.&nbsp;Даля). Філософія, психологія і соціологія стали цікавитися ностальгією лише в першій половині XX століття. Розвиваючи ідеї [[Анрі Бергсон]]а, учень Еміля Дюркгейма [[Моріс Альбвакс|Моріс Хальбвакс]] в 1920-і роки поставив проблему соціальної обумовленості пам'яті і висунув тезу про те, що спогади не є репродукцією, а реконструкцією колишнього досвіду людини. З цього випливає, що спогади, в тому числі ностальгічні, не в точності відтворюють хід минулих подій, а включають в себе суб'єктивні оцінки і помилки того, хто згадує. У цьому полягає парадокс ностальгії: люди сумують навіть за жахливими періодами минулого.
Вперше термін з'явився в медичному контексті. Ностальгія використовувалася для опису патологічної туги за батьківщиною, яка особливо вражала швейцарських найманців під час служби в чужоземних державах. Творцем слова був докторант [[Йоганн Гофер]] (1669-1752). Вперше феномен був детально описаний у його праці "Dissertatio medica de Nostalgia, oder Heimwehe" (Базель, 1688)<ref>{{Cite book
|title=Johannes Hofer, Johann Jakob Harder: Dissertatio medica de Nostalgia, oder Heimwehe. Typis J. Bertschii, Basel 1688,
}}</ref>. Лише згодом ностальгія набула того немедичного розуміння, яке вона має на сьогодні.


== Причини проявлення ==
Жодна людина не сприймає всі чуттєві враження, які на неї впливають, нефільтрованим чином. Кожна людина мимоволі фільтрує побачене і почуте на важливе і неважливе у пам'яті. Оскільки люди протягом життя постійно переставляють і переосмислюють свої спогади, так одні набувають більшої значущості, ніж інші. Особливо красиві та приємні події запам'ятовуються довше, ніж сумні чи нудні. Це можна пояснити тим, що люди постійно прагнуть створити максимально успішну та щасливу біографію у перекроюванні власних спогадів. Навряд чи хтось на старості літ стане вдавати, що прожив безглузде життя, повне невдач і конфузів. Однак, через свою інтенсивність, сумні події також можуть бути перманентними, можливо, навіть більш стійкими, ніж події, які сприймаються як красиві або приємні, оскільки велике значення має те, чи була така подія формуючою і такою, що змінює життя, чи вона була кардинально різкою.


Ностальгію можна розглядати як своєрідний коректор. Він може виникнути у людей, які опинилися в стані психічного або фізичного дисбалансу. При цьому почуття, можливо, відновлює своєрідний баланс, з якого можна черпати сили, або пропонує емоційну втечу від ситуації в тяжкі моменти життя. Таким чином, ностальгію можна розуміти як терапевтичний інструмент, який може полегшити депресивний настрій.


Рекламна індустрія намагається використовувати тенденцію до ностальгії за допомогою цілеспрямованих заходів, таких як ретро-образ.
Питання про те, які події краще запам'ятовуються: пов'язані з позитивними або негативними емоціями,&nbsp;— є дискусійним. П.&nbsp;П.&nbsp;Блонський в роботі «Пам'ять і мислення» дійшов висновку, що найдовше пам'ятається неприємне. Більшість же інших авторів дійшли протилежних висновків. Так, проведене В.&nbsp;В.&nbsp;Нурковою дослідження специфічного різновиду пам'яті показало, що «в нейтральній ситуації життєвих спогадів перевага віддається позитивним подіям, що відображає індивідуальну вибірковість автобіографічній пам'яті (виняток становлять лише двоє з 60 осіб)».


== Колективна ностальгія ==
Е.&nbsp;В.&nbsp;Новіков, досліджуючи ставлення до ностальгії в різних культурах і в історії філософії, дійшов висновку, що за деяким винятком ностальгія в них оцінюється позитивно. За словами А.&nbsp;А.&nbsp;Гусейнова, «багато хто з великих моралістів черпали ідеали з минулого, вважаючи, що там залишився золотий вік. Згідно з їхніми уявленнями, людство рухається назад. Головну ознаку деградації вони вбачали в тому, що люди дедалі більше віддають перевагу матеріальним інтересам перед моральними обов'язками. Вони прагнули зупинити згубний, з їх точки зору, процес змішування критеріїв».
Найпоширенішим випадком ностальгії може служити бажання повернутися в СРСР. Ілюзорне відчуття затишку минулих часів існувало завжди й всюди. Особливою формою ностальгії в Німеччині вважається [[остальгія]] — звернення до певних аспектів життя в [[Німецька Демократична Республіка|НДР]]. Однак багато людей, які мають справу з ретроспективою життя в НДР, не бажають відчувати ностальгію та прославляти життя в НДР. Подібні соціальні явища існують і в колишній Югославії, де говорять про так звану "югоностальгію" (Jugonostalgija). Найранішими проявами колективної ностальгії можна спостерігати в [[Одіссея|Одіссеї]], де бувальщина проявлена через тугу до часів, коли землею ходили циклопи й жилося всім добре. За твердженнями сучасних науковців, тужливий стан за минулими часами є прикметним становищем для націй.

Говорячи про етичний сенс ностальгії, про її роль в прийнятті людиною моральних рішень, Е.&nbsp;В.&nbsp;Новіков відносить її до типів моральної [[Рефлексія (філософія)|рефлексії]], проте вважає, що всупереч поширеній думці моральні наслідки ностальгії неоднозначні. Наприклад, [[Карл Ясперс]] описав випадки вбивства дітей юними нянями-провінціалками, які позбувалися своїх підопічних в надії, що після цього зможуть повернутися на батьківщину, оскільки няньчити буде нікого.

В цілому ж, згідно з Е.&nbsp;В.&nbsp;Новіковим, ностальгія грає позитивну роль в житті людини і суспільства: сприяє утвердженню ідентичності «Я» людини, зміцнює зв'язок з ранніми етапами її життя, з «корінням», формує моральні ідеали, зберігає моральні цінності минулого і забезпечує спадковість традицій, «примирює» в суспільній свідомості минуле з сьогоденням, стабілізує відносини між опонентами в суперечці («поріднивши» їх між собою через спільне минуле), «ламає» комунікативні бар'єри між людьми і так далі.


== Див. також ==
== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{Вікіцитати1}}

* [[Комуністична ностальгія]]

* [[Ностальгія за СРСР]]
* [[Ностальгія за СРСР]]
* [[Остальгія]]
* [[Остальгія]]
* [[Burton (марка авто)]] — сучасні авто в ретро-стилі 30х років


== Посилання ==
== Література ==
* [https://web.archive.org/web/20090905052359/http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/novikov_liki.html Лики ностальгии]. «Человек» N 3 2006 {{ref-ru}}


=== Англійською ===
{{psycho-stub}}

* Barnwell, R. Wixel, Joel Collier, and Kevin J. Shanahan. "Nostalgia and Forestalgia: Insights, Evaluation, and Implications for Advertising and Product Typology." Journal of Advertising (2022): 1-18.
* Bartholeyns, G. (2014). "The instant past: Nostalgia and digital photo retro photography." ''Media and Nostalgia. Yearning for the past, present and future'', ed. K. Niemeyer (Palgrave Macmillan): 51–69.
* Simon Bunke: ''Heimweh. Studien zur Kultur- und Literaturgeschichte einer tödlichen Krankheit''. (Homesickness. On the Cultural and Literary History of a Lethal Disease). Freiburg 2009. 674 pp.

=== Німецькою ===

* Daniel Rettig: ''Die guten alten Zeiten: Warum Nostalgie uns glücklich macht''. dtv, München 2013, <nowiki>ISBN 978-3-423-26013-8</nowiki>
* Dominik Schrey: Analoge Nostalgie in der digitalen Medienkultur. Kadmos, Berlin 2017, <nowiki>ISBN 978-3-86599-345-8</nowiki>
* Jutta Steiner: ''Nostalgie im Upside Down. Das progressive Potenzial von Nostalgie in der Retro-Serie »Stranger Things«''. Büchner-Verlag, Marburg 2019, <nowiki>ISBN 978-3-96317-177-2</nowiki>.

=== Українською ===
* {{УМЕ9|частина=Ностальгія|сторінки=1154-1155}}

=== Російською ===

* [https://web.archive.org/web/20090905052359/http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/novikov_liki.html Лики ностальгии]. «Человек» N 3 2006 {{ref-ru}}


== Примітки ==
[[Категорія:Почуття]]
[[Категорія:Почуття]]
[[Категорія:Ностальгія|*]]
[[Категорія:Ностальгія|*]]

Поточна версія на 09:46, 9 листопада 2022

Ностальгі́я — болісна туга за вітчизною або минулим[1]. Почуття може стосуватися як власного життя, так і часів, не пережитих особисто (так звана колективна ностальгія). Слово походить від латинського nostalgia ("туга за батьківщиною"), що своєю чергою сходить до грецьких слів νόστος nóstos ("повернення, поворот додому") та ἄλγος álgos ("біль").[2]

Ностальгія не завжди розумілася так, як сьогодні інтерпретує суспільство. Українська мова осмислює слово як тужливе звернення до минулих часів, що часто відбивається у спогадах у сильно ідеалізованому та викривленому вигляді. Це може стосуватися як історичних епох, так і подій з біографії. Ностальгія виражається, наприклад, в оплакуванні старих добрих часів, коли все нібито було набагато краще і приємніше, ніж зараз. Прикладами цього є уславлення золотого віку, античності, середньовіччя чи імперської епохи. Любителів ностальгії часто звинувачують у втечі від сьогодення.

Витоки та значення[ред. | ред. код]

Вперше термін з'явився в медичному контексті. Ностальгія використовувалася для опису патологічної туги за батьківщиною, яка особливо вражала швейцарських найманців під час служби в чужоземних державах. Творцем слова був докторант Йоганн Гофер (1669-1752). Вперше феномен був детально описаний у його праці "Dissertatio medica de Nostalgia, oder Heimwehe" (Базель, 1688)[3]. Лише згодом ностальгія набула того немедичного розуміння, яке вона має на сьогодні.

Причини проявлення[ред. | ред. код]

Жодна людина не сприймає всі чуттєві враження, які на неї впливають, нефільтрованим чином. Кожна людина мимоволі фільтрує побачене і почуте на важливе і неважливе у пам'яті. Оскільки люди протягом життя постійно переставляють і переосмислюють свої спогади, так одні набувають більшої значущості, ніж інші. Особливо красиві та приємні події запам'ятовуються довше, ніж сумні чи нудні. Це можна пояснити тим, що люди постійно прагнуть створити максимально успішну та щасливу біографію у перекроюванні власних спогадів. Навряд чи хтось на старості літ стане вдавати, що прожив безглузде життя, повне невдач і конфузів. Однак, через свою інтенсивність, сумні події також можуть бути перманентними, можливо, навіть більш стійкими, ніж події, які сприймаються як красиві або приємні, оскільки велике значення має те, чи була така подія формуючою і такою, що змінює життя, чи вона була кардинально різкою.

Ностальгію можна розглядати як своєрідний коректор. Він може виникнути у людей, які опинилися в стані психічного або фізичного дисбалансу. При цьому почуття, можливо, відновлює своєрідний баланс, з якого можна черпати сили, або пропонує емоційну втечу від ситуації в тяжкі моменти життя. Таким чином, ностальгію можна розуміти як терапевтичний інструмент, який може полегшити депресивний настрій.

Рекламна індустрія намагається використовувати тенденцію до ностальгії за допомогою цілеспрямованих заходів, таких як ретро-образ.

Колективна ностальгія[ред. | ред. код]

Найпоширенішим випадком ностальгії може служити бажання повернутися в СРСР. Ілюзорне відчуття затишку минулих часів існувало завжди й всюди. Особливою формою ностальгії в Німеччині вважається остальгія — звернення до певних аспектів життя в НДР. Однак багато людей, які мають справу з ретроспективою життя в НДР, не бажають відчувати ностальгію та прославляти життя в НДР. Подібні соціальні явища існують і в колишній Югославії, де говорять про так звану "югоностальгію" (Jugonostalgija). Найранішими проявами колективної ностальгії можна спостерігати в Одіссеї, де бувальщина проявлена через тугу до часів, коли землею ходили циклопи й жилося всім добре. За твердженнями сучасних науковців, тужливий стан за минулими часами є прикметним становищем для націй.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • Barnwell, R. Wixel, Joel Collier, and Kevin J. Shanahan. "Nostalgia and Forestalgia: Insights, Evaluation, and Implications for Advertising and Product Typology." Journal of Advertising (2022): 1-18.
  • Bartholeyns, G. (2014). "The instant past: Nostalgia and digital photo retro photography." Media and Nostalgia. Yearning for the past, present and future, ed. K. Niemeyer (Palgrave Macmillan): 51–69.
  • Simon Bunke: Heimweh. Studien zur Kultur- und Literaturgeschichte einer tödlichen Krankheit. (Homesickness. On the Cultural and Literary History of a Lethal Disease). Freiburg 2009. 674 pp.

Німецькою[ред. | ред. код]

  • Daniel Rettig: Die guten alten Zeiten: Warum Nostalgie uns glücklich macht. dtv, München 2013, ISBN 978-3-423-26013-8
  • Dominik Schrey: Analoge Nostalgie in der digitalen Medienkultur. Kadmos, Berlin 2017, ISBN 978-3-86599-345-8
  • Jutta Steiner: Nostalgie im Upside Down. Das progressive Potenzial von Nostalgie in der Retro-Serie »Stranger Things«. Büchner-Verlag, Marburg 2019, ISBN 978-3-96317-177-2.

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НОСТАЛЬГІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 4 жовтня 2022. 
  2. НОСТАЛЬГІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 4 жовтня 2022. 
  3. Johannes Hofer, Johann Jakob Harder: Dissertatio medica de Nostalgia, oder Heimwehe. Typis J. Bertschii, Basel 1688,.