Відмінності між версіями «Нотаріат Галичини»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Не показані 48 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
   
 
== Історія нотаріату [[Галичина|Галичини]] та прилеглих територій ==
 
== Історія нотаріату [[Галичина|Галичини]] та прилеглих територій ==
  +
До вступу в дію на території західноукраїнських земель Австрійського нотаріального порядку нотаріальні функції на цих землях виконували канцелярії судів, які вели так звані актові книги (уведені ще Литовським статутом 1529 р.). Вписаний писарем суду (а його часто називали нотаріус, тобто секретар суду) в актові книги документ (заповіт, договір, закладна, відступна та ін.), набував юридичної сили, і на випадок виникнення в подальшому спору був головним доказом
Достідження виникнення та розвитку Нотаріату дозволяє зрозуміти що він став важливим інструментом перетворення [[Галичина|Галичини]] на економічно-адміністративний центр [[Західна Україна|західно-українських теренів]].
 
   
 
==Час [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]] ==
 
==Час [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]] ==
===[[1870]] рік ===
 
   
  +
Як інститут попереднього судочинства нотаріат був формалізований у коронних австрійських землях цісарським патентом від 29 вересня 1850 року.
  +
  +
11 жовтня 1854 року вийшла постанова Міністерства юстиції Австрійської імперії про практику та професійні іспити кандидатів у нотаріуси.
  +
  +
21 травня 1855 року – цісарський патент затвердив новий нотаріальний порядок. Відповідно до цього патенту, нотаріусів використовували ще й як судових комісарів: вони засвідчували випадки смерті, спадкування, сирітські справи, давали судові оцінки у спірних справах про рухоме і нерухоме майно та ін.<ref name=":2" />
  +
=== [[1859 в Україні|1859]] рік ===
  +
Відповідно до [[Цісар австрійської імперії|цісарського]] патенту від 7 лютого [[1858 в Україні|1858]] р., нотаріальне Положення ([[1855 в Україні|1855]] р.) впроваджувалось на території [[Галичина|Галичини]] з 1 листопада [[1859 в Україні|1859]] р.
  +
  +
В [[Галичина|Галичині]] та [[Лодомерія|Володимирії]] впроваджувалось загалом 97 посад нотаріусів.<ref name=":2" />
  +
  +
На посаду нотаріуса призначали пожиттєво. На практиці поза чергою на вакантну посаду призначались судді в відставці.<ref name=":2" />
  +
  +
Розуміючи, що в попередні часи існували особи, які, де-факто, виконували функції нотаріусів, слід зауважити, що номінальними (де-юре) '''першими нотаріусами на [[Галичина|Галичині]] та прилеглих землях стали''':
  +
  +
* [[Львів]]
  +
  +
# '''''Францішек або Франц Вольский''' (Franciszek або Franz Wolski)''&nbsp;— нотаріус, працював у [[Львів|Львові]] до [[1875|1882]] року (раніше у 1858 році перебував на посаді в земельному суді Львова - Landesgerichts-Ruthe);<ref name=":11" /><ref name=":4" /><ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":10">{{Cite book
  +
|url=http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/handbuch_1860.pdf
  +
|title=HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN
  +
|last=
  +
|first=
  +
|year=1860
  +
|publisher=Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei.
  +
|location=Львів
  +
|pages=84
  +
|language=німецька
  +
|isbn=
  +
}}</ref><ref name=":2" />
  +
# '''''Францішек або Франц Постемпський''' (Franciszek або Franz'' ''Postepski)''&nbsp;— нотаріус, працював у [[Львів|Львові]] до [[1871]] року (раніше у [[1858 в Україні|1858]] році перебував на посаді судового ад'юнкта в земельному суді Львова - Gerichts-Adjuneten, а потім у [[1859 в Україні|1859]] році на посаді заступника секретаря - Rathssecretar-adjuncten);<ref name=":11" /><ref name=":4" /><ref name=":0" /><ref name=":10" /><ref name=":2" /><ref name=":5" />
  +
# '''''Юліан Шемеловський''' (Julian Szemelowski)''&nbsp;— нотаріус, працював у [[Львів|Львові]] до [[1891]] року;<ref name=":4" /><ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":10" /><ref name=":2" /><ref name=":1" />
  +
# '''''Лео Вселачинський''' (Leo Wszelaczyński)''&nbsp;— нотаріус, працював у [[Львів|Львові]] до [[1863]] року;<ref name=":4" /><ref name=":10" /><ref name=":2" />
  +
# '''''Антон Павецький''' (Pawecki Anton)''&nbsp;— нотаріус працював у [[Львів|Львові]] до [[1861]] року.<ref name=":10" /><ref name=":2" />
  +
* [[Бучач]]
  +
  +
# '''''Францішек''' '''Хшановський''' (Chrzanowski Franciszek)'' - нотаріус, працював до [[1870]] року.<ref name=":2" />
  +
  +
* [[Теребовля]]
  +
  +
# '''''Степан Дрептовський''' (Dreptowski Stefan)'' ''—'' нотаріус, працював до [[1865]] року.<ref name=":2" />
  +
  +
* [[Снятин]]
  +
  +
# '''''Сильвестр Яцевич''' (Jaciewicz Sylwester)'' ''—'' нотаріус, працював до [[1866]] року після чого переїхав до [[Кросно]].<ref name=":2" />
  +
  +
=== [[1860]] рік ===
 
* '''[[Львів]]'''
 
* '''[[Львів]]'''
  +
#''кавалер залізного ордену ІІІ ступеню'' ''Олександр Ясінський'' ''(kaw. ord. zel. III kl. Aleksander Jasinski)&nbsp;—'' нотаріус;
 
  +
# ''Володимир Дулеба (Wlodzimierz Dulęba)'' — нотаріус, працював до [[1872 в Україні|1872]] року (раніше у 1858 році перебував на посаді в земельному суді Львова - Landesgerichts-Ruthe);<ref name=":11">{{Cite book
#''Юліан Шемеловський (Julian Szemelowski)''&nbsp;— нотаріус;
 
  +
|url=http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/handbuch_1858.pdf
#''Францішек Вольский (Franciszek Wolski)''&nbsp;— нотаріус;
 
  +
|title=HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN
#''Францішек Постемпський (Franciszek Postepski)''&nbsp;— нотаріус;
 
  +
|last=
#''Йозеф Стжельбицький (Jozef Strzelbicki)'' — нотаріус;
 
  +
|first=
#''Володимир Дулеба (Wlodzimierz Duleba)'' — нотаріус.<ref name=":0" />
 
  +
|year=1858
  +
|publisher=Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei
  +
|location=Львів
  +
|pages=76
  +
|language=німецька
  +
|isbn=
  +
}}</ref><ref name=":4" /><ref name=":0">{{Cite book
  +
|url=http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/szematyzm_1870.pdf
  +
|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.
  +
|last=
  +
|first=
  +
|year=1870
  +
|publisher=
  +
|location=Львів
  +
|pages=112
  +
|language=польська
  +
|isbn=
  +
}}</ref><ref name=":2" />
  +
#існувала також 1 вакантна посада.<ref name=":10" />
  +
* [[Комарно]]
  +
  +
# ''Іван Артимович (Jan Artymowicz)'' - нотаріус, працював до [[1863]] року після чого переїхав до [[Судова Вишня|Судової Вишні]].<ref name=":2">{{Cite book
  +
|url=https://www.academia.edu/37044063/Notariat_w_Galicji_1859_1914_zarys_statystyczny_Notaries_in_Galicja_in_1859_1914_statistic_overview_Kresy_Po%C5%82udniowo_Wschodnie_2005_2006_R_3_4_z_1_s_227_258
  +
|title=Notariat w Galicji 1859 - 1914 (zarys statystyczny)
  +
|last=Kozak
  +
|first=Szczepan
  +
|year=2006
  +
|series=Kresy Południowo-Wschodnie" 2005/2006, R. 3/4, z. 1
  +
|publisher=
  +
|location=
  +
|pages=227
  +
|language=польська
  +
|isbn=
  +
}}</ref>
  +
  +
*[[Городок]]
  +
#''Адольф Гензе'' ''(Adolf або Adolph Henze)&nbsp;—'' нотаріус, працював до [[1914]] року. Загальний час нотаріальної практики в [[Городок (Львівська область)|Городку]] з часом склав в А.Гензе біля 55 років. Відзначався державною нагородою.<ref name=":2" /><ref name=":4" /><ref name=":0" /><ref name=":10" /><ref name=":1" />
   
 
* [[Жовква]]
 
* [[Жовква]]
#''Антоній Нєментовський'' ''(Antoni Niementowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
 
   
  +
# ''Еміль Пфейфер (Pfeiffer Emil)'' ''—'' нотаріус.<ref name=":10" />
* [[Городок]]
 
#''Адольф Гензе'' ''(Adolf Henze)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
 
   
* [[Сокаль]]
+
* [[Белз]]
  +
#Станіслав Знаміровський ''(Stanislaw Znamirowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
 
  +
# ''Станіслав Знаміровський (Znamirowski Stanislaus)'' ''—'' нотаріус.<ref name=":10" />
   
 
* [[Рава-Руська]]
 
* [[Рава-Руська]]
#''Павло Гурка'' ''(Pawel Górka)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112, 126|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
  +
# одна вакантна посада.<ref name=":10" />
  +
  +
=== [[1861]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
*[[Яворів]]
  +
# ''Микола Голуб (Mikolaj Holub) —'' нотаріус, працював до [[1902]] року.<ref name=":2" /><ref name=":1" />
  +
*[[Дрогобич]]
  +
#''Віктор Блажовський'' ''(Wiktor Błażowski)&nbsp;—'' нотаріус, працював до [[1896]] року.<ref name=":2" /><ref name=":0" />
  +
*[[Турка]]
  +
#''Кароль Бартошевський'' ''(Karol Bartoszewski)&nbsp;—'' нотаріус, працював до [[1872 в Україні|1872]] року після чого переїхав до [[Ярослав (місто)|Ярослава]].<ref name=":2" /><ref name=":0" />
  +
  +
*[[Рава-Руська]]
  +
#''Павло Гурка'' ''(Pawel Górka)&nbsp;—'' нотаріус, працював до [[1885]] року.<ref name=":2" /><ref name=":4">{{Cite book
  +
|url=http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/szematyzm_1862.pdf
  +
|title=HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN
  +
|last=
  +
|first=
  +
|year=1862
  +
|publisher=Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei.
  +
|location=Львів
  +
|pages=129
  +
|language=німецька
  +
|isbn=
  +
}}</ref><ref name=":0" /><ref name=":1" />
  +
  +
=== [[1862]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* [[Львів|'''Львів''']]
  +
  +
# існувала також 1 вакантна посада.<ref name=":4" />
  +
*[[Жовква]]
  +
#''Антоній Нєментовський'' ''(Antoni Niementowski)&nbsp;—'' нотаріус, працював у [[Жовква|Жовкві]] щонайменше до [[1882]] року;<ref name=":4" /><ref name=":0" /><ref name=":1" />
  +
  +
*[[Сокаль]]
  +
#''Станіслав Знаміровський'' ''(Stanislaw Znamirowski)&nbsp;—'' нотаріус, працював в [[Сокаль|Сокалі]] щонайменше до 1870 року.<ref name=":4" /><ref name=":0" />
  +
  +
===[[1863]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
#''Олександр Ясінський'' ''(kaw. ord. zel. III kl. Aleksander Jasinski)&nbsp;—'' нотаріус, кавалер залізного ордену ІІІ ступеню, працював до [[1897]] року по вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Кароля Людвіка]] 1 у Львові.<ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":1" />
  +
  +
===[[1870]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
  +
# ''Йозеф Стжельбицький (Jozef Strzelbicki)'' — нотаріус.<ref name=":0" />
 
* [[Самбір]]
 
* [[Самбір]]
#''Вільгельм Каспарек'' ''(Wilhelm Kasparek)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Вільгельм Каспарек'' ''(Wilhelm Kasparek)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
 
* [[Комарно]]
 
* [[Комарно]]
#''Юліан Рокицький'' ''(Julian Rokicki)&nbsp;—'' нотаріус;
+
#''Юліан Рокицький'' ''(Julian Rokicki)&nbsp;—'' нотаріус;<ref name=":0" />
#''Вільгельм Кохановський'' ''(Wilhelm Kochanowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Вільгельм Кохановський'' ''(Wilhelm Kochanowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
  +
#
* [[Дрогобич]]
 
#''Віктор Блажовський'' ''(Wiktor Błazowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
 
 
* [[Турка]]
 
#''Кароль Бартошевський'' ''(Karol Bartoszewski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
 
* [[Стрий]]
 
* [[Стрий]]
#''Артур Малевський'' ''(Artur Malewski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Артур Малевський'' ''(Artur Malewski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
 
* [[Журавно]]
 
* [[Журавно]]
#''Едмунд Опольський'' ''(Edmund Opolski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Едмунд Опольський'' ''(Edmund Opolski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
 
* [[Болехів]]
 
* [[Болехів]]
#''Кшиштоф Янович'' ''(Krzysztof Janowicz)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Кшиштоф Янович'' ''(Krzysztof Janowicz)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
 
* [[Калуш]]
 
* [[Калуш]]
#''Др. Генрик Затей'' ''(Dr. Henryk Zathej)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0">{{Cite book|title=Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim.|last=|first=|year=1870|publisher=|location=Львів|pages=112|language=польська|isbn=}}</ref>
+
#''Др. Генрик Затей'' ''(Dr. Henryk Zathej)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":0" />
   
 
=== [[1871]] рік ===
 
=== [[1871]] рік ===
  +
{{refimprovesect|дата=13 січня 2021}}
  +
25 липня [[1871]]&nbsp;р. прийнято новий Закон (перекладений та розісланий 1 серпня [[1871]] року вісьмома мовами, зокрема [[Українська мова|русинською]])&nbsp;— «'''''Законъ зъ дня 25 Липця 1871, дотычно заведенія нового нотаріатского порядка'''''», який складався з одинадцяти розділів, 184 параграфів і додатків.<ref name=":2" /> У Галичині закон [[1871]] року на практиці почав діяти з перших днів листопада, на Буковині&nbsp;— лише з 1 жовтня [[1888]] року.<ref>{{Cite book
  +
|url=http://www.rejent.com.pl/app/appStowarzyszenieS/publikacje/1991/8/33.pdf
  +
|title=Zasady działania notariatu austriackiego
  +
|last=Żmudziński
  +
|first=Wolfgang
  +
|year=
  +
|publisher=
  +
|location=Варшава
  +
|pages=112
  +
|language=польська
  +
|isbn=
  +
}}</ref>
  +
  +
Прийнято ділити австрійську історію нотаріату на дві епохи: перша - з [[1859 в Україні|1859]] року по [[1871]] рік (відсутність інституту нотаріаульного примусу, можливість складання нотаріального акту перед адвокатом або судом повіту); друга - з [[1871]] року по [[1914]] рік.<ref name=":2" />
  +
  +
Принагідно в 1871 році видано закон що запроваджував земельні (кадастрові) книги.<ref name=":2" />
  +
  +
Розділи перший та другий регулювали порядок призначення на посаду нотаріуса та припинення його повноважень.
  +
  +
Нотаріуси призначалися державою в особі Міністерства юстиції й публічно уповноважувалися нею на підставі та відповідно до закону укладати і посвідчувати факти чи документи, що мають юридичне значення, видавати копії документів; приймати на зберігання цінні папери і гроші для передачі третім особам.
  +
  +
Рішенням Міністерства юстиції за поданням нотаріальної палати (Notariatskammer) визначалися кількість нотаріусів у кожному окрузі та офіційні місця його розміщення. Розгляд питання щодо збільшення або зменшення кількості нотаріальних посад в окрузі, а також щодо перенесення офіційного місця знаходження в інше місце, погоджувалося із нотаріальною палатою.
  +
  +
Параграфом 6 встановлені вимоги до особи, яка прагнула здобути посаду нотаріуса, а саме: підданим монархії, досяг 24 років; мав бездоганну поведінкою і був наділений правом вільно розпоряджатися своїм майном; закінчив правничі та політичні науки і склав теоретичні іспити чи здобув ступінь доктора права; мав стаж не менше як чотири роки практичної діяльності, із яких, принаймні, два роки нотаріальної практики, а інші два роки практикувався у суді, адвоката чи фінансовій прокуратурі; володів, крім німецької, мовою тієї місцевості, де він прагнув здобути посаду нотаріуса; не був кримінально караним.
  +
  +
Разом з цим на перехідному періоді Міністрові юстиції надавалось право призначати на посаду особу, яка не мала чотирьох років практики, у тому випадку, коли не було претендента із потрібним стажем роботи. Крім того міністр мав право на час трьох років від початку дії закону призначати нотаріусами тих осіб, які, маючи стаж практичної роботи чотири роки, не мали можливості відбути два роки нотаріальної практики. Це положення широко застосовувалось у тих краях Австрійської імперії, де нотаріат був уведений законом 1871 p., оскільки неможливість проходження нотаріальної практики зумовлювалась браком достатньої кількості нотаріальних контор.
  +
  +
Діяльність нотаріуса поширювалася на округ суду першої інстанції, до якого він був призначений. Нотаріусам заборонялося нотаріусам вчиняти будь-які дії, вести справи, які суперечили честі й гідності звання чи в результаті яких могла б постраждати чи бути підірваною довіра в його неупередженість чи в достовірність посвідчених ним документів. Заповнення вакантної посади нотаріуса відбувалося на конкурсній основі, який проводила нотаріальна палата. Порядок проведення такого конкурсу був детально регламентований в циркулярі Міністерства юстиції від 31 жовтня 1887&nbsp;р. Відповідно до нього, конкурс оголошувався шляхом триразової публікації в декількох періодичних виданнях і різними, поширеними в Австрії, мовами. Після двох тижнів від дня останньої публікації кандидати подавали відповідні документи (заяву і докази їхньої відповідності формальним вимогам закону) до нотаріальної палати. Формулюючи з цього питання власну думку, нотаріальна контора передавала їх до суду першої інстанції, в окрузі якого була вакантна посада. Суд, своєю чергою, висловлюючи власну позицію щодо кандидата, передавав документи у вищу судову інстанцію, яка разом із своїм висновком надсилала їх до міністра юстиції. Після ознайомлення із всіма документами він або призначав нотаріуса, або відмовляв у призначенні.
  +
  +
Новопризначений нотаріус, за погодженням із нотаріальною палатою, виготовляв свою печатку, яка містила: австрійський герб (орел), ім'я та прізвище нотаря, його звання, назву краю і місця знаходження. Лише після затвердження застави та печатки, майбутній нотаріус звертався з клопотанням до Вищого крайового суду про допуск до присяги, одночасно подаючи належну кількість відтисків печатки та екземплярів свого підпису. Він складав присягу перед Вищим крайовим судом чи перед делегованим ним судом першої інстанції та отримував декрет про дозвіл на початок діяльності. Новопризначений нотаріус, або переведений до нового місця знаходження, зобов'язаний упродовж трьох місяців від дня вручення декрету про призначення або переведення, або впродовж терміну продовженого на його прохання Вищим крайовим судом розпочати виконання своїх обов'язків, оскільки в іншому випадку вважатиметься, що він відмовився від своєї посади.
  +
  +
Якщо в нотаріальному окрузі використовується декілька мов, то Вищий крайовий суд мав право надати нотаріусові підтвердження, якою мовою він повинен складати нотаріальні акти, або уповноважити нотаріуса вчиняти нотаріальні дії кожною з мов, будь-коли, якщо він доведе знання цих мов, а також відібрати це повноваження, якщо він не достатньо володіє тими мовами (допускав помилки у вчиненні нотаріальних дій).
  +
  +
Для забезпечення своєї діяльності, а також для відшкодування збитків, які могли бути заподіяні нотаріусом, унаслідок здійснення ним професійних функцій, він уносив заставу готівкою чи цінними паперами.
  +
  +
Розділ ІІІ Нотаріального порядку «Застави нотаріусів» регулював не лише порядок унесення, поповнення застави, але й повернення внесених під заставу грошей-облігацій та іпотечних документів. Сума застави залежала від кількості населення того міста, де знаходилась контора нотаріуса (у містах із населенням 30 000 мешканців (Львові) вона становила 5000 золотих, в інших містах, в яких знаходився суд першої інстанції,&nbsp;— 2000 золотих, у всіх інших місцях&nbsp;— 1000 золотих. Нагляд за поповненням застави здійснювали нотаріальні палати, які у випадках її зменшення з тих чи інших причин або несвоєчасного поповнення повідомляли про це суд першої інстанції. А у випадку виконавчого провадження застав суди були зобов'язані негайно повідомити про це нотаріальну палату. Нотаріальна палата у випадку зменшення суми застави та її невнесення упродовж тривалого періоду була уповноважена звернутися з поданням до Вищого крайового суду про прийняття рішення щодо припинення повноважень нотаріуса.
  +
  +
Нотаріуси при суді І інстанції утворювали нотаріальну колегію, а якщо в окрузі їх було не менше як п'ятнадцять&nbsp;— нотаріальну палату. За згодою Міністра юстиції, в тих округах, де не було п'ятнадцяти нотаріусів, дозволялось утворювати одну палату на декілька округів суду І інстанції. Нотаріальна палата складалася із голови і чотирьох, шести або восьми членів, залежно від кількості нотаріусів. Вони обирались більшістю голосів усіх нотаріусів округу шляхом таємного голосування картками терміном на три роки з правом повторного обрання. Контроль за діяльністю нотаріусів і порядок притягнення їх до відповідальності регулював розділ Х Нотаріального порядку «Нагляд над нотаріусами та способи покарання в дисциплінарному порядку».
  +
  +
Кожен нотаріус міг приймати у свою канцелярію як помічника осіб, які відповідали всім формальним вимогам закону стосовно права бути нотаріусом і готувати їх під своїм керівництвом до нотаріальної діяльності. Нотаріальна палата вела списки всіх кандидатів свого округу. Нотаріус відповідав за проходження практики кандидата та видавав Свідоцтва про проходження нотаріальної практики, а нотаріальна палата підтверджувала їх. Порядок заміщення нотаріуса встановлено параграфами 119123 Нотаріального порядку. У випадку відпустки, недуги, відсутності, призупинення повноважень, усунення від обов'язків, смерті або припинення діяльності нотаріуса або ж з інших причин потрібно його замістити, тоді суд першої інстанції, який діяв у місці знаходження нотаріальної палати, призначав за її поданням заступника. Заступником міг бути призначений лише нотаріус того ж судового округу, до якого належить вільна посада, або нотаріальний кандидат, який відповідав усім вимогам, необхідним для отримання нотаріальної посади. Нотаріус не міг діяти за межами округу під загрозою невизнання дійсності вчинюваних правочинів. Місце проживання нотаріуса не було місцем учинення нотаріальних дій.
  +
  +
До обов'язків нотаріуса входило не лише збереження ним таємниці вчинення нотаріальних дій перед сторонами, але й нагляд за дотриманням таємниці його помічниками.
  +
  +
Нотаріуси здійснювали: посвідчення заповітів, фактів, правильності копій, перекладів, підписів, засвідчення постанов на загальних зборах акціонерних та інших товариств, посвідчення дійсних подій (аукціони, лотереї, виставки предметів), часу надання документів, свідоцтв про знаходження живими, передача заяв, часу надання документів, вчинення протестів векселів, видача виписок, копій, витягів і свідоцтв, прийняття документів на зберігання, а грошей та цінних паперів для передачі третім особам або для пред'явлення їх органам влади.
  +
  +
Щодо встановлення осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, то, відповідно до §&nbsp;55 Нотаріального порядку, нотаріус повинен особисто і за іменем знати сторони, або ж їхню особу мають підтвердити два знані йому свідки, або інший запрошений нотаріус. Свідки особи можуть перебувати зі стороною, або з нотаріусом у відносинах, зазначених у §&nbsp;33, але повинні відповідати іншим вимогам уповноважених свідків акта. Свідками акта могли бути лише особи чоловічої статі, від 20 років, особисто знайомі з нотаріусом, або ж їхня особа повинна бути підтверджена в порядку, встановленому в §&nbsp;55. Свідки акта, за винятком випадку, згаданого у §&nbsp;65, повинні розуміти мову, якою має бути вчинений акт, і, принаймні, один із них повинен уміти читати і писати. Законодавець установив, що свідками не можуть бути: особи, котрі через свій фізичний або психічний стан не можуть давати свідчення; канцелярійні службовці нотаріуса і його прислуга; особи, які зацікавлені в результаті акту, беруть участь в акті, або в ньому згадані, або ж з нотаріусом знаходяться у стосунках, згаданих у §&nbsp;33. Без участі двох свідків нотаріус не мав права посвідчити такі нотаріальні акти, як нотаріальний акт про спадкову угоду або заповідальне розпорядження; коли одна зі сторін не вміє писати або не знає мови, якою вчиняється акт, або якщо сторона сліпа, глуха або німа. Замість двох свідків можна було запросити іншого нотаріуса. Тобто вказані акти можна було посвідчити лише за участю двох нотаріусів. Однак сторонам не заборонялося залучати свідків до вчинення інших нотаріальних актів. У випадку недотримання особливого порядку вчинення нотаріальних дій за участю сліпих, глухих, німих, неписьменних, осіб, які не володіють мовою або однієї сторони, або тією, якою має бути вчинений акт (§§&nbsp;54–65), то такий нотаріальний акт не має сили публічного документу. Учинення нотаріального акта стосовно спадкової угоди або іншого заповідального розпорядження нотаріусом здійснювалося за участю трьох свідків, згідно з особливими вимогами загальної книги цивільних законів. Якщо ж до складання заповіту залучені два нота- ріуси, що відповідають вимогам, які є обов'язковими для свідків, тоді такий акт міг бути посвідченим без участі третього свідка. Відповідно до Цивільного кодексу, не могли бути свідками під час складання заповіту: ченці, жінки, божевільні, німі, такі, що не володіли мовою заповідача (§&nbsp;591); у православного&nbsp;— католик. Нотаріальні документи (нотаріальні акти, записки, посвідчення) визнавались публічними актами і мали повну доказову силу, якщо під час їх укладання і видачі були дотримані всі формальності. Відповідно до §&nbsp;68, кожний нотаріальний акт, під загрозою втрати сили офіційного документу, повинен містити: місце, а також рік, місяць і день вчинення нотаріальної дії; ім'я та прізвище нотаріуса, місце його офіційного знаходження, а якщо був присутній і інший нотаріус (§&nbsp;56, другий абзац), то ім'я та прізвище останнього; імена та прізвища сторін, а також свідків акта та тотожності особи, як і довірених осіб і перекладачів, у випадку їх присутності; підтвердження нотаріусом особи сторін і свідків; зміст справи, з посиланням до доручень та інших додатків (у випадку необхідності); примітка про прочитання акта сторонами або перелік формальностей, якими відповідно до постанови цього закону, було заміщено прочитання, як і примітку, про ознайомлення (прийняття) акта; підписи сторін, а у випадку необхідності присутності свідків, довірених осіб або перекладачів, і їхні підписи. Свідки тотожності особи проставляли свої підписи або вкінці документу, або після згадки про підтвердження тотожності&nbsp;— підпис нотаріуса і його офіційна печатка. Якщо ж складання та посвідчення нотаріального акта відбувалося за участю двох нотаріусів, тоді ставилися обидва відбитки печаток.
  +
  +
Згідно з §&nbsp;112 Нотаріального порядку, нотаріус зобов'язаний вести загальний офіційний реєстр, в якому повинні міститися такі відомості: поточний номер справи; дата акта; ім'я і прізвище, звання і місця проживання сторін; предмет договору або справи із зазначенням вартості, якщо вона зазначена в документі, і штампу, використаного в документі; зазначення оплати, яку бажає нотаріус; різні можливі примітки (уваги). Також кожний нотаріус повинен був вести такі книги: алфавітний перелік усіх сторін, справи яких записані в офіційному реєстрі, з доданням усіх офіційних чисел реєстру, які стосуються цієї сторони; окремий алфавітний перелік усіх заповідальних розпоряджень; перелік прийнятих сум у грошах і цінних паперах; реєстр протестів векселів; складений з вісників коронного краю перелік осіб, котрі в тому коронному краї через божевілля або розумову недостатність, або з приводу марнотравства були передані під опіку, над якими опіку продовжено після повноліття, і на маєток яких оголошено конкурс. Зауважено, що цей перелік завжди мусив висіти в канцелярії, а після смерті, або завершення повноважень нотаріуса&nbsp;— відданий його наступникові у тому ж місці знаходження. У кожному судовому окрузі створювали нотаріальний архів, де зберігалися справи, книги, печатки померлих, звільнених чи відставних нотаріусів. Структура і діяльність цих архівів визначалися нотаріальною палатою з подальшим затвердженням Міністра юстиції. Фінансування архівів відбувалося через державний бюджет. Лише директор архіву мав право з актів, які знаходяться в нотаріальному архіві, видавати витяги, копії або свідоцтва, і дозволи на їхній перегляд або повернення документу, взятого нотаріусом на збереження, який перебуває в актах. У тих округах судів першої інстанції, для яких не було призначено нотаріального архіву, суди виконували обов'язки архіву. За вчинення нотаріальних дій нотаріуси стягували платежі за встановленими тарифами, зокрема, які перелічені в додатку до Нотаріального порядку «Нотаріальна тарифна ставка».
  +
  +
25 липня 1871 року імператором Францом Йосифом був підписаний закон щодо обов'язковості нотаріального посвідчення деяких угод&nbsp;— «Законъ зъ дня 25 Липця 1871, дотычно вымаганія абы некоторін правнін дела нотаріально были составлени», який вступив у силу з 1 листопада 1871 року.
  +
  +
Згідно з параграфом першим вказаного вище закону, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали: шлюбні договори; укладені між подружжям договори про купівлю, міну, ренту, позику, а також боргові зобов'язання між ними; підтвердження про отримання приданого; договори дарування без дійсної передачі; усі правові угоди, що укладаються неграмотними та особами з певними вадами (сліпі, глухі, німі).
  +
  +
Для Галичини, Буковини та Кракова визначено обмеженні в 100 нотаріусів.<ref>{{Cite book
  +
|url=https://phavi.umcs.pl/at/attachments/2014/0117/091803-kancelarie-organow-wladzy-w-galicji.pdf
  +
|title=Kancelaria organów władzy w Galicji. WYBÓR ŹRÓDEŁ
  +
|last=Artur Górak
  +
|first=Krzysztof Latawiec
  +
|year=
  +
|publisher=
  +
|location=
  +
|pages=37
  +
|language=польська
  +
|isbn=
  +
}}</ref>
  +
 
У Львові працювало 6 нотаріусів (тогочасне населення [[Львів|Львова]] становило біля 90 000 осіб).<ref>{{Cite book|url=https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8|title=Przewodnik po mieście Lwowie.|last=Schneider|first=Antoni|year=1871|publisher=Komitet zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871|location=Львів|pages=63|language=польська|isbn=}}</ref>
 
У Львові працювало 6 нотаріусів (тогочасне населення [[Львів|Львова]] становило біля 90 000 осіб).<ref>{{Cite book|url=https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8|title=Przewodnik po mieście Lwowie.|last=Schneider|first=Antoni|year=1871|publisher=Komitet zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871|location=Львів|pages=63|language=польська|isbn=}}</ref>
  +
  +
=== [[1873]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
  +
# ''д-р., проф. Йозеф Блюменфельд (dr. pr. Józef Blumenfeld)''&nbsp;— нотаріус, працював до [[1892]] року після чого переїхав до [[Лютовиська|Лютовиськ]];<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":1" />
  +
  +
* [[Судова Вишня]]
  +
  +
# ''Іван Дембіцький (Dęmbicki Jan)'' — нотаріус, працював до [[1878]] року, після чого переїхав до [[Коломия|Коломиї]].<ref name=":2" />
  +
  +
* [[Гусятин]]
  +
  +
# ''Лонгін Грушкевич (Hruszkiewicz Longin)'' — нотаріус, працював до [[1886]] року.<ref name=":2" />
   
 
===[[1875]] рік ===
 
===[[1875]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
  +
#''Cамуель Квасніцький (Samuel Kwaśnicki)''&nbsp;&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року по вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11;<ref name=":3" /><ref name=":5" /><ref name=":1" /><ref name=":6">{{Cite book
  +
|url=http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=2587
  +
|title=Księga Adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa
  +
|last=Reichman
  +
|first=Franciszek
  +
|year=1900
  +
|publisher=
  +
|location=Львів
  +
|pages=214
  +
|language=польська
  +
|isbn=
  +
}}</ref>
  +
#''Я. Курилович (J. Kuryłowicz)''&nbsp;— нотаріус.<ref name=":3">{{Cite book|url=https://polona.pl/item/przewodnik-po-lwowie,NTAwMjYw/76/#index|title=Przewodnik po Lwowie. Wyd. 2|last=Schneider|first=Antoni|year=1875|publisher=Gybrynowicz i Schmidt|location=Львів|pages=XIV|language=польська|isbn=}}</ref>
   
  +
=== [[1880]] рік ===
#''д-р., проф. Йозеф Блюменфельд (dr. pr. Józef Blumenfeld)''&nbsp;— нотаріус;
 
  +
В Галичині (середньостатистично) на 30 000 мешканців припадав 1 нотаріус. Згідно статистичних спостережень та аналізу - в той час зменшення умовного числа мешканців на одного нотаріуса призвела б до економічного занепаду професії.<ref name=":2" />
#''Юліан Шемеловський (Julian Szemelowski)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''Францішек Вольский (Franciszek Wolski)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''Cамуель Квасніцький (Samuel Kwaśnicki)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''Я. Курилович (J. Kuryłowicz)''&nbsp;— нотаріус.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/przewodnik-po-lwowie,NTAwMjYw/76/#index|title=Przewodnik po Lwowie. Wyd. 2|last=Schneider|first=Antoni|year=1875|publisher=Gybrynowicz i Schmidt|location=Львів|pages=XIV|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
 
===[[1882]] рік ===
 
===[[1882]] рік ===
Рядок 81: Рядок 296:
 
У Львові діяла Нотаріальна палата (Львівського, Золочівського, Станіславського округу) у наступному складі: Олександр Ясінський ([[Львів]])&nbsp;-''голова'', Францішек Вольский ([[Львів]]) - ''заступник голови'', Михайло Моравецький ([[Львів]]) - ''заступник голови'', Йозеф Блюменфельд ([[Львів]]) - член, Францішек Пішек ([[Снятин]])- член, Владислав Бодинський ([[Золочів]]) - член, Ігнацій Здрассіл ([[Івано-Франківськ|Станіслав]]) - член, Генрик Затей ([[Броди]]) - член, Кароль Берхард ([[Щирець]]).<ref name=":1" />
 
У Львові діяла Нотаріальна палата (Львівського, Золочівського, Станіславського округу) у наступному складі: Олександр Ясінський ([[Львів]])&nbsp;-''голова'', Францішек Вольский ([[Львів]]) - ''заступник голови'', Михайло Моравецький ([[Львів]]) - ''заступник голови'', Йозеф Блюменфельд ([[Львів]]) - член, Францішек Пішек ([[Снятин]])- член, Владислав Бодинський ([[Золочів]]) - член, Ігнацій Здрассіл ([[Івано-Франківськ|Станіслав]]) - член, Генрик Затей ([[Броди]]) - член, Кароль Берхард ([[Щирець]]).<ref name=":1" />
   
Окрім цього в [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичині та Володомирії]] діяли такі нотаріальні палати: Перемишльсько-Самбірська нотаріальна палата, Краківсько-Новосонджська нотаріальна палата, Тарнівсько-Ряшівська нотаріальна палата, можливо і інші.
+
Окрім цього в [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичині та Володомирії]] діяли такі нотаріальні палати: Перемишльсько-Самбірська нотаріальна палата, Краківсько-Новосонджська нотаріальна палата, Тарнівсько-Ряшівська нотаріальна палата, можливо і інші.<ref name=":1" />
  +
  +
Відкрили нотаріальну контору:
   
 
* '''[[Львів]]'''
 
* '''[[Львів]]'''
#''д-р., проф. Йозеф Блюменфельд (Dr. Pr. Józef Blumenfeld)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''кавалер залізного ордену ІІІ ступеню Олександр Ясінський'' ''(kaw. ord. zel. III kl. Aleksander Jasinski)&nbsp;—'' нотаріус;
 
#''Cамуель Квасніцький (Samuel Kwaśnicki)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''Юліан Шемеловський (Julian Szemelowski)''&nbsp;— нотаріус;
 
#''Францішек Вольский (Franciszek Wolski)''&nbsp;— нотаріус;
 
 
#''Михайло Моравецький (Michał Morawiecki)'' — нотаріус.<ref name=":1" />
 
#''Михайло Моравецький (Michał Morawiecki)'' — нотаріус.<ref name=":1" />
 
* [[Жовква]]
 
#''Антоній Нєментовський'' ''(Antoni Niementowski)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
 
* [[Городок]]
 
#''Адольф Гензе'' ''(Adolf Henze)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
   
 
* [[Сокаль]]
 
* [[Сокаль]]
 
#''Ігнацій Краус'' ''(Ignacy Krauss)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
#''Ігнацій Краус'' ''(Ignacy Krauss)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
* [[Рава-Руська]]
 
#''Павло Гурка'' ''(Pawel Górka)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
   
 
* [[Самбір]]
 
* [[Самбір]]
#''Вільгельм Каспарек'' ''(Wilhelm Kasparek)&nbsp;—'' нотаріус;
+
#''Вільгельм Каспарек'' ''(Wilhelm Kasparek)&nbsp;—'' нотаріус;<ref name=":1" />
 
#''Юліан Рокицький'' ''(Julian Rokicki)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
#''Юліан Рокицький'' ''(Julian Rokicki)&nbsp;—'' нотаріус.<ref name=":1" />
   
Рядок 127: Рядок 330:
 
* [[Броди]]
 
* [[Броди]]
 
# ''Кароль Селігер (Karol Seliger) —'' нотаріус;
 
# ''Кароль Селігер (Karol Seliger) —'' нотаріус;
# ''Антоній Вітославський- Нечуй (Antoni Witoslawski-Neczuja) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
+
# ''Антоній Вітославський - Нечуй (Antoni Witoslawski-Neczuja) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
   
 
* [[Калуш]]
 
* [[Калуш]]
Рядок 157: Рядок 360:
   
 
* [[Золочів]]
 
* [[Золочів]]
# ''Владислав Бодинський (Wladyslaw Bodynski) —'' нотаріус;
+
# ''Владислав Бодинський (Wladyslaw Bodynski) —'' нотаріус;<ref name=":1" />
 
# ''Фелікс Міски (Feliks Misky)'' — нотаріус.<ref name=":1" />
 
# ''Фелікс Міски (Feliks Misky)'' — нотаріус.<ref name=":1" />
   
Рядок 171: Рядок 374:
 
* [[Добромиль]]
 
* [[Добромиль]]
 
# ''Сабін Будзиновський (Sabin Budzynowski) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
# ''Сабін Будзиновський (Sabin Budzynowski) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
* [[Яворів]]
 
# ''Микола Голуб (Mikolaj Holub) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
   
 
* [[Мостиська]]
 
* [[Мостиська]]
Рядок 186: Рядок 386:
 
* [[Сколе]]
 
* [[Сколе]]
 
# ''Броніслав Нартовський (Bronislaw Nartowski) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
 
# ''Броніслав Нартовський (Bronislaw Nartowski) —'' нотаріус.<ref name=":1" />
  +
  +
=== [[1884]] рік ===
  +
Загалом зареєстровано 228 кандидатів в нотаріуси на 37 вакантних посад.<ref name=":2" />
  +
  +
=== 1889 рік ===
  +
У [[Львів|Львові]] та [[Краків|Кракові]] безробітними ''кандидатами в нотаріуси'' створено Товариство, яке почало видавати часопис "Квартальник Товариства кандидатів в нотаріуси".<ref name=":2" />
  +
  +
===[[1893]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
#''Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski)'' - нотаріус, що працював до [[1914]] року по вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 7 у Львові. Загальний час нотаріальної практики (не залежно від місця її здійснення) з часом склав в Л.Кукавського понад 50 років.<ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":7" /><ref name=":8" />
   
 
===[[1894 в Україні|1894]] рік ===
 
===[[1894 в Україні|1894]] рік ===
Умовним центром нотаріату у Львові в цей час була вул.Театральна.
+
Умовним центром нотаріату у Львові в цей час була вул.Театральна.<ref name=":5" />
#''Олександр Ясінський (Aleksander Jasinski)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Кароля Людвіка]] 1 у Львові;
 
#''Mіхал Ленартович (Michal Lenartowicz)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;
 
#''Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 7 у Львові;
 
#''Самуель Квасніцький (Samuel Kwasnicki)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові;
 
#''Францішек Пішек (Franciszek Piszek)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Шевська (Львів)|Трибунальській]] 1 у Львові;
 
#''Антоній Вітославський (Antoni Witoslawski)'' - нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 7 у Львові;
 
#''Др. Кароль Вурст (Dr. Karol Wurst)'' - нотаріус, що працював на пл. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 7 у Львові.<ref>{{Cite web|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/26/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|date=1894|website=https://polona.pl|publisher=|language=польська|accessdate=}}</ref>
 
===[[1896]] рік ===
 
   
  +
Відкрили нотаріальну контору:
  +
  +
* '''[[Львів]]'''
  +
#''Mіхал Ленартович (Michal Lenartowicz)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;<ref name=":5" />
  +
#''Францішек Пішек (Franciszek Piszek)'' - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року по вул. [[Вулиця Шевська (Львів)|Трибунальській]] 1 (раніше у [[1859 в Україні|1859]] році працював в земельному суді Львова);<ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":12">{{Cite book
  +
|url=http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/szematyzm_1859.pdf
  +
|title=HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN
  +
|last=
  +
|first=
  +
|year=1859
  +
|publisher=Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei.
  +
|location=Львів
  +
|pages=82
  +
|language=німецька
  +
|isbn=
  +
}}</ref>
  +
#''Антоній Вітославський (Antoni Witoslawski)'' - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 7;<ref name=":5" /><ref name=":6" />
  +
#''Др. Кароль Вурст (Dr. Karol Wurst)'' - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року на пл. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 7 у Львові.<ref name=":5">{{Cite web|url=https://polona.pl/item/ilustrowany-przewodnik-po-lwowie-i-powszechnej-wystawie-krajowej,NTAxMDg5/26/#info:metadata|title=Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej|last=Łoziński|first=Wł.|date=1894|website=https://polona.pl|publisher=|language=польська|accessdate=}}</ref><ref name=":6" />
  +
===[[1896]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
* '''[[Винники]]'''
 
* '''[[Винники]]'''
   
Рядок 203: Рядок 426:
   
 
===[[1900]] рік ===
 
===[[1900]] рік ===
  +
Джерела фіксують, що певні ''кандидати в нотаріуси'' очікують призначення на посаду понад 18 років.<ref name=":2" />
   
  +
Відкрили нотаріальну контору:
#''Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;
 
  +
* '''[[Львів]]'''
#''Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 7 у Львові;
 
#''Самуель Квасніцький (Samuel Kwaśnicki)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові;
+
#''Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1916 року по вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6;<ref name=":6" /><ref name=":7" /><ref name=":8" />
#''Францішек Пішек (Franciszek Piszek)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Шевська (Львів)|Трибунальській]] 1 у Львові;;
+
#''Віктор Круковський (Wiktor Krókowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1911 року по вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Гетьманській]] 10.<ref name=":6" />
#''Віктор Круковський (Wiktor Krókowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Гетьманській]] 10 у Львові;
 
#''Кароль Вурст (Karol Wurst)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 2 у Львові;
 
#''Антоній Вітославський (Antoni Witoslawski)'' - нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 7 у Львові.<ref>{{Cite book|url=http://dlibra.umcs.lublin.pl/dlibra/doccontent?id=2587|title=Księga Adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa|last=Reichman|first=Franciszek|year=1900|publisher=|location=Львів|pages=214|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
 
=== [[1901 в Україні|1901]] рік ===
 
=== [[1901 в Україні|1901]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
 
* [[Угнів]]
 
* [[Угнів]]
   
Рядок 219: Рядок 440:
   
 
===[[1911]] рік ===
 
===[[1911]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
  +
* '''[[Львів]]'''
#''Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;
 
 
#''Антоній Телесніцький (Antoni Teleśnicki)''&nbsp;— субститут нотаріуса, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові;
 
#''Антоній Телесніцький (Antoni Teleśnicki)''&nbsp;— субститут нотаріуса, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові;
#''Броніслав Нартовський (Bronisław Nartowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Шевська (Львів)|Трибунальській]] 1 у Львові;
+
#''Броніслав Нартовський (Bronisław Nartowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові на вул. [[Вулиця Шевська (Львів)|Трибунальській]] 1, потім на вул. [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|3-Травня]] 2 у 1911 році (номер телефону 239), потім на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 до 1912 року;<ref name=":7" /><ref name=":8" />
#''Віктор Круковський (Wiktor Krókowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Гетьманській]] 10 у Львові;
 
 
#''Нечуй Теофіл Вітославський (Nieczuja Teofil Witosławski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 8 у Львові;
 
#''Нечуй Теофіл Вітославський (Nieczuja Teofil Witosławski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 8 у Львові;
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Кароля Людвіка]] 3 у Львові.
+
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові на вул. [[Проспект Свободи (Львів)|Кароля Людвіка]] 3, потім з 1912 року по (щонайменше) 1916 рік на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 (номер телефону 492).<ref name=":7" /><ref name=":8" />
   
 
===[[1912]] рік ===
 
===[[1912]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
 
* '''[[Львів]]'''
 
* '''[[Львів]]'''
#''Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;
+
#''Зигмунт Гроблевський (Zygmunt Groblewski)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові по вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 (номер телефону 814) щонайменше до 1924 року;<ref name=":7" /><ref name=":8" />
  +
#''Володимир Лушпінський (Wlodzimierz Luszpinski)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові по вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 4 (номер телефону 259) щонайменше до 1916 року.<ref name=":7">{{Cite book|url=https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/45/edition/42/content|title=Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik 17.|last=Reichman|first=Franciszek|year=1912|publisher=|location=Львів|pages=576|language=польська|isbn=}}</ref><ref name=":8" />
#''Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 7 у Львові;
 
#''Зигмунт Гроблевський (Zygmunt Groblewski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові (номер телефону 814);
 
#''Броніслав Нартовський (Bronisław Nartowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|3-Травня]] 2 у Львові (номер телефону 239);
 
#''Володимир Лушпінський (Wlodzimierz Luszpinski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 4 у Львові (номер телефону 259);
 
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 492).<ref>{{Cite book|url=https://www.sbc.org.pl/dlibra/publication/45/edition/42/content|title=Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik 17.|last=Reichman|first=Franciszek|year=1912|publisher=|location=Львів|pages=576|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
 
* [[Угнів]]
 
* [[Угнів]]
Рядок 242: Рядок 458:
   
 
===[[1916]] рік ===
 
===[[1916]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
  +
* '''[[Львів]]'''
#''Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 6 у Львові;
 
  +
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював у Львові на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 (номер телефону 226-19) щонайменше до 1937 року.<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.memory.loc.gov/service/gdc/scd0001/2013/20131001001ks/20131001001ks.pdf|title=Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa|last=Reichman|first=Franciszek|date=1916|website=|publisher=|language=польська|accessdate=}}</ref><ref name=":9" />
#''Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 7 у Львові;
 
#''Зигмунт Гроблевський (Zygmunt Groblewski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Театральній]] 11 у Львові;
 
#''Броніслав Нартовський (Bronisław Nartowski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 у Львові;
 
#''Володимир Лушпінський (Wlodzimierz Luszpinski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 7 у Львові;
 
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові.<ref>{{Cite web|url=http://www.memory.loc.gov/service/gdc/scd0001/2013/20131001001ks/20131001001ks.pdf|title=Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa|last=Reichman|first=Franciszek|date=1916|website=|publisher=|language=польська|accessdate=}}</ref>
 
   
 
== Час [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ==
 
== Час [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ==
   
 
===[[1924]] рік ===
 
===[[1924]] рік ===
  +
Продовжив діяльність
 
 
* '''[[Львів]]'''
 
* '''[[Львів]]'''
   
Рядок 259: Рядок 471:
   
 
===[[1937]] рік ===
 
===[[1937]] рік ===
  +
Відкрили нотаріальну контору:
 
 
* '''[[Львів]]'''
 
* '''[[Львів]]'''
   
#''З. Копистянський (Z. Kopystianski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Рутовського]] 7 у Львові (номер телефону 221-50);
+
#''З. Копистянський (Z. Kopystianski)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Театральна (Львів)|Рутовського]] 7 у Львові (номер телефону 221-50);<ref name=":9" />
#''Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 226-19);
+
#''К. Сокіл (K. Sokol)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 226-19);<ref name=":9" />
#''К. Сокіл (K. Sokol)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 226-19);
+
#''Б. Тшос (B. Trzos)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 226-19);<ref name=":9" />
#''Б. Тшос (B. Trzos)''&nbsp;— нотаріус, що працював на пл. [[Площа Міцкевича (Львів)|Марійській]] 10 у Львові (номер телефону 226-19);
+
#''Іван М. Бейнерович (Jan M. Beynerowicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 24 у Львові (номер телефону 216-27);<ref name=":9" />
#''Іван М. Бейнерович (Jan M. Beynerowicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 24 у Львові (номер телефону 216-27);
+
#''Е. Міску (E. Misku)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 24 у Львові (номер телефону 216-27);<ref name=":9" />
#''Е. Міску (E. Misku)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 24 у Львові (номер телефону 216-27);
+
#''В. Типрович (W. Typrowicz)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 у Львові (номер телефону 227-66);<ref name=":9" />
#''В. Типрович (W. Typrowicz)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 у Львові (номер телефону 227-66);
+
#''Ц. Войціцький (C. Woycicki)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 у Львові (номер телефону 227-66);<ref name=":9" />
#''Ц. Войціцький (C. Woycicki)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 12 у Львові (номер телефону 227-66);
+
#''Тадеуш Навроцький (Tadeusz Nawrocki)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 4 у Львові (номер телефону 216-36);<ref name=":9" />
#''Тадеуш Навроцький (Tadeusz Nawrocki)'' — нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Гнатюка (Львів)|Ягелонській]] 4 у Львові (номер телефону 216-36);
+
#''Іван Антоневич (Jan Antoniewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Менделєєва (Львів)|Стшемє]] 11a у Львові (номер телефону 208-00);<ref name=":9" />
#''Іван Антоневич (Jan Antoniewicz)''&nbsp;— нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Менделєєва (Львів)|Стшемє]] 11a у Львові (номер телефону 208-00);
+
#''М. Шефер (M. Szefer)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Памви Беринди (Львів)|Кілінського]] 3 у Львові (номер телефону 230-26);<ref name=":9" />
#''М. Шефер (M. Szefer)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Памви Беринди (Львів)|Кілінського]] 3 у Львові (номер телефону 230-26);
+
#''Г. Островський (G. Ostrowski)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Паркова (Львів)|Пуласького]] 14 у Львові (номер телефону 261-36).<ref name=":9">{{Cite book|url=https://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/publication/2995/edition/3496|title=Księga adresowa Polski: przemysłu, handlu, finansów, szkolnictwa, wolnych zawodów i organizacji społecznych|last=|first=|year=1937|publisher=Stołeczna Ajencja Reklamy właśc.: Wacław Szyperski|location=Варшава|pages=860|language=польська|isbn=}}</ref>
#''Г. Островський (G. Ostrowski)'' - нотаріус, що працював на вул. [[Вулиця Паркова (Львів)|Пуласького]] 14 у Львові (номер телефону 261-36).<ref>{{Cite book|url=https://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/publication/2995/edition/3496|title=Księga adresowa Polski: przemysłu, handlu, finansów, szkolnictwa, wolnych zawodów i organizacji społecznych|last=|first=|year=1937|publisher=Stołeczna Ajencja Reklamy właśc.: Wacław Szyperski|location=Варшава|pages=860|language=польська|isbn=}}</ref>
 
   
 
===[[1939]] рік ===
 
===[[1939]] рік ===
Рядок 281: Рядок 492:
   
 
=== [[1942]] рік ===
 
=== [[1942]] рік ===
  +
Працював:
 
 
* [[Львів]]
 
* [[Львів]]
# Др. Гвоздецкий Евгеній (''Dr. Gwozdeckyj Eugen) -'' нотаріус, що працював на вул. Херенштрассе 6 (сучасна вул. [[Вулиця Огієнка (Львів)|І.Огієнка]]) у Львові (номер телефону 278-84)
+
# Др. Гвоздецкий Евгеній (''Dr. Gwozdeckyj Eugen) -'' нотаріус, що працював на вул. Херенштрассе 6 (сучасна вул. [[Вулиця Огієнка (Львів)|І.Огієнка]]) у Львові (номер телефону 278-84).
   
 
=== [[1943]] рік ===
 
=== [[1943]] рік ===
  +
Працював:
 
 
* [[Дубно]]
 
* [[Дубно]]
   
# Кирило Мельничук
+
# Кирило Мельничук - нотаріус.
   
 
== Час [[Радянська окупація Західної України і Західної Білорусі|Радянської окупації]] ==
 
== Час [[Радянська окупація Західної України і Західної Білорусі|Радянської окупації]] ==

Версія за 00:29, 15 січня 2021

Нотаріат Галичини та прилеглих територій — професійна спільнота осіб, які впродовж століть займались нотаріальною діяльністю на теренах Галичини та прилеглих територіях (сучасні Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина, Рівненщина, Волинь, Закарпаття) в статусі нотаріуса або іншої особи з подібними повноваженнями та/або функціями.

Історія нотаріату Галичини та прилеглих територій

До вступу в дію на території західноукраїнських земель Австрійського нотаріального порядку нотаріальні функції на цих землях виконували канцелярії судів, які вели так звані актові книги (уведені ще Литовським статутом 1529 р.). Вписаний писарем суду (а його часто називали нотаріус, тобто секретар суду) в актові книги документ (заповіт, договір, закладна, відступна та ін.), набував юридичної сили, і на випадок виникнення в подальшому спору був головним доказом

Час Австро-Угорської імперії

Як інститут попереднього судочинства нотаріат був формалізований у коронних австрійських землях цісарським патентом від 29 вересня 1850 року.

11 жовтня 1854 року вийшла постанова Міністерства юстиції Австрійської імперії про практику та професійні іспити кандидатів у нотаріуси.

21 травня 1855 року – цісарський патент затвердив новий нотаріальний порядок. Відповідно до цього патенту, нотаріусів використовували ще й як судових комісарів: вони засвідчували випадки смерті, спадкування, сирітські справи, давали судові оцінки у спірних справах про рухоме і нерухоме майно та ін.[1]

1859 рік

Відповідно до цісарського патенту від 7 лютого 1858 р., нотаріальне Положення (1855 р.) впроваджувалось на території Галичини з 1 листопада 1859 р.

В Галичині та Володимирії впроваджувалось загалом 97 посад нотаріусів.[1]

На посаду нотаріуса призначали пожиттєво. На практиці поза чергою на вакантну посаду призначались судді в відставці.[1]

Розуміючи, що в попередні часи існували особи, які, де-факто, виконували функції нотаріусів, слід зауважити, що номінальними (де-юре) першими нотаріусами на Галичині та прилеглих землях стали:

  1. Францішек або Франц Вольский (Franciszek або Franz Wolski) — нотаріус, працював у Львові до 1882 року (раніше у 1858 році перебував на посаді в земельному суді Львова - Landesgerichts-Ruthe);[2][3][4][5][6][1]
  2. Францішек або Франц Постемпський (Franciszek або Franz Postepski) — нотаріус, працював у Львові до 1871 року (раніше у 1858 році перебував на посаді судового ад'юнкта в земельному суді Львова - Gerichts-Adjuneten, а потім у 1859 році на посаді заступника секретаря - Rathssecretar-adjuncten);[2][3][4][6][1][7]
  3. Юліан Шемеловський (Julian Szemelowski) — нотаріус, працював у Львові до 1891 року;[3][4][5][6][1][8]
  4. Лео Вселачинський (Leo Wszelaczyński) — нотаріус, працював у Львові до 1863 року;[3][6][1]
  5. Антон Павецький (Pawecki Anton) — нотаріус працював у Львові до 1861 року.[6][1]
  1. Францішек Хшановський (Chrzanowski Franciszek) - нотаріус, працював до 1870 року.[1]
  1. Степан Дрептовський (Dreptowski Stefan) нотаріус, працював до 1865 року.[1]
  1. Сильвестр Яцевич (Jaciewicz Sylwester) нотаріус, працював до 1866 року після чого переїхав до Кросно.[1]

1860 рік

  1. Володимир Дулеба (Wlodzimierz Dulęba) — нотаріус, працював до 1872 року (раніше у 1858 році перебував на посаді в земельному суді Львова - Landesgerichts-Ruthe);[2][3][4][1]
  2. існувала також 1 вакантна посада.[6]
  1. Іван Артимович (Jan Artymowicz) - нотаріус, працював до 1863 року після чого переїхав до Судової Вишні.[1]
  1. Адольф Гензе (Adolf або Adolph Henze) — нотаріус, працював до 1914 року. Загальний час нотаріальної практики в Городку з часом склав в А.Гензе біля 55 років. Відзначався державною нагородою.[1][3][4][6][8]
  1. Еміль Пфейфер (Pfeiffer Emil) нотаріус.[6]
  1. Станіслав Знаміровський (Znamirowski Stanislaus) нотаріус.[6]
  1. одна вакантна посада.[6]

1861 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Микола Голуб (Mikolaj Holub) — нотаріус, працював до 1902 року.[1][8]
  1. Віктор Блажовський (Wiktor Błażowski) — нотаріус, працював до 1896 року.[1][4]
  1. Кароль Бартошевський (Karol Bartoszewski) — нотаріус, працював до 1872 року після чого переїхав до Ярослава.[1][4]
  1. Павло Гурка (Pawel Górka) — нотаріус, працював до 1885 року.[1][3][4][8]

1862 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. існувала також 1 вакантна посада.[3]
  1. Антоній Нєментовський (Antoni Niementowski) — нотаріус, працював у Жовкві щонайменше до 1882 року;[3][4][8]
  1. Станіслав Знаміровський (Stanislaw Znamirowski) — нотаріус, працював в Сокалі щонайменше до 1870 року.[3][4]

1863 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Олександр Ясінський (kaw. ord. zel. III kl. Aleksander Jasinski) — нотаріус, кавалер залізного ордену ІІІ ступеню, працював до 1897 року по вул. Кароля Людвіка 1 у Львові.[1][7][8]

1870 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Йозеф Стжельбицький (Jozef Strzelbicki) — нотаріус.[4]
  1. Вільгельм Каспарек (Wilhelm Kasparek) — нотаріус.[4]
  1. Юліан Рокицький (Julian Rokicki) — нотаріус;[4]
  2. Вільгельм Кохановський (Wilhelm Kochanowski) — нотаріус.[4]
  1. Артур Малевський (Artur Malewski) — нотаріус.[4]
  1. Едмунд Опольський (Edmund Opolski) — нотаріус.[4]
  1. Кшиштоф Янович (Krzysztof Janowicz) — нотаріус.[4]
  1. Др. Генрик Затей (Dr. Henryk Zathej) — нотаріус.[4]

1871 рік

25 липня 1871 р. прийнято новий Закон (перекладений та розісланий 1 серпня 1871 року вісьмома мовами, зокрема русинською) — «Законъ зъ дня 25 Липця 1871, дотычно заведенія нового нотаріатского порядка», який складався з одинадцяти розділів, 184 параграфів і додатків.[1] У Галичині закон 1871 року на практиці почав діяти з перших днів листопада, на Буковині — лише з 1 жовтня 1888 року.[9]

Прийнято ділити австрійську історію нотаріату на дві епохи: перша - з 1859 року по 1871 рік (відсутність інституту нотаріаульного примусу, можливість складання нотаріального акту перед адвокатом або судом повіту); друга - з 1871 року по 1914 рік.[1]

Принагідно в 1871 році видано закон що запроваджував земельні (кадастрові) книги.[1]

Розділи перший та другий регулювали порядок призначення на посаду нотаріуса та припинення його повноважень.

Нотаріуси призначалися державою в особі Міністерства юстиції й публічно уповноважувалися нею на підставі та відповідно до закону укладати і посвідчувати факти чи документи, що мають юридичне значення, видавати копії документів; приймати на зберігання цінні папери і гроші для передачі третім особам.

Рішенням Міністерства юстиції за поданням нотаріальної палати (Notariatskammer) визначалися кількість нотаріусів у кожному окрузі та офіційні місця його розміщення. Розгляд питання щодо збільшення або зменшення кількості нотаріальних посад в окрузі, а також щодо перенесення офіційного місця знаходження в інше місце, погоджувалося із нотаріальною палатою.

Параграфом 6 встановлені вимоги до особи, яка прагнула здобути посаду нотаріуса, а саме: підданим монархії, досяг 24 років; мав бездоганну поведінкою і був наділений правом вільно розпоряджатися своїм майном; закінчив правничі та політичні науки і склав теоретичні іспити чи здобув ступінь доктора права; мав стаж не менше як чотири роки практичної діяльності, із яких, принаймні, два роки нотаріальної практики, а інші два роки практикувався у суді, адвоката чи фінансовій прокуратурі; володів, крім німецької, мовою тієї місцевості, де він прагнув здобути посаду нотаріуса; не був кримінально караним.

Разом з цим на перехідному періоді Міністрові юстиції надавалось право призначати на посаду особу, яка не мала чотирьох років практики, у тому випадку, коли не було претендента із потрібним стажем роботи. Крім того міністр мав право на час трьох років від початку дії закону призначати нотаріусами тих осіб, які, маючи стаж практичної роботи чотири роки, не мали можливості відбути два роки нотаріальної практики. Це положення широко застосовувалось у тих краях Австрійської імперії, де нотаріат був уведений законом 1871 p., оскільки неможливість проходження нотаріальної практики зумовлювалась браком достатньої кількості нотаріальних контор.

Діяльність нотаріуса поширювалася на округ суду першої інстанції, до якого він був призначений. Нотаріусам заборонялося нотаріусам вчиняти будь-які дії, вести справи, які суперечили честі й гідності звання чи в результаті яких могла б постраждати чи бути підірваною довіра в його неупередженість чи в достовірність посвідчених ним документів. Заповнення вакантної посади нотаріуса відбувалося на конкурсній основі, який проводила нотаріальна палата. Порядок проведення такого конкурсу був детально регламентований в циркулярі Міністерства юстиції від 31 жовтня 1887 р. Відповідно до нього, конкурс оголошувався шляхом триразової публікації в декількох періодичних виданнях і різними, поширеними в Австрії, мовами. Після двох тижнів від дня останньої публікації кандидати подавали відповідні документи (заяву і докази їхньої відповідності формальним вимогам закону) до нотаріальної палати. Формулюючи з цього питання власну думку, нотаріальна контора передавала їх до суду першої інстанції, в окрузі якого була вакантна посада. Суд, своєю чергою, висловлюючи власну позицію щодо кандидата, передавав документи у вищу судову інстанцію, яка разом із своїм висновком надсилала їх до міністра юстиції. Після ознайомлення із всіма документами він або призначав нотаріуса, або відмовляв у призначенні.

Новопризначений нотаріус, за погодженням із нотаріальною палатою, виготовляв свою печатку, яка містила: австрійський герб (орел), ім'я та прізвище нотаря, його звання, назву краю і місця знаходження. Лише після затвердження застави та печатки, майбутній нотаріус звертався з клопотанням до Вищого крайового суду про допуск до присяги, одночасно подаючи належну кількість відтисків печатки та екземплярів свого підпису. Він складав присягу перед Вищим крайовим судом чи перед делегованим ним судом першої інстанції та отримував декрет про дозвіл на початок діяльності. Новопризначений нотаріус, або переведений до нового місця знаходження, зобов'язаний упродовж трьох місяців від дня вручення декрету про призначення або переведення, або впродовж терміну продовженого на його прохання Вищим крайовим судом розпочати виконання своїх обов'язків, оскільки в іншому випадку вважатиметься, що він відмовився від своєї посади.

Якщо в нотаріальному окрузі використовується декілька мов, то Вищий крайовий суд мав право надати нотаріусові підтвердження, якою мовою він повинен складати нотаріальні акти, або уповноважити нотаріуса вчиняти нотаріальні дії кожною з мов, будь-коли, якщо він доведе знання цих мов, а також відібрати це повноваження, якщо він не достатньо володіє тими мовами (допускав помилки у вчиненні нотаріальних дій).

Для забезпечення своєї діяльності, а також для відшкодування збитків, які могли бути заподіяні нотаріусом, унаслідок здійснення ним професійних функцій, він уносив заставу готівкою чи цінними паперами.

Розділ ІІІ Нотаріального порядку «Застави нотаріусів» регулював не лише порядок унесення, поповнення застави, але й повернення внесених під заставу грошей-облігацій та іпотечних документів. Сума застави залежала від кількості населення того міста, де знаходилась контора нотаріуса (у містах із населенням 30 000 мешканців (Львові) вона становила 5000 золотих, в інших містах, в яких знаходився суд першої інстанції, — 2000 золотих, у всіх інших місцях — 1000 золотих. Нагляд за поповненням застави здійснювали нотаріальні палати, які у випадках її зменшення з тих чи інших причин або несвоєчасного поповнення повідомляли про це суд першої інстанції. А у випадку виконавчого провадження застав суди були зобов'язані негайно повідомити про це нотаріальну палату. Нотаріальна палата у випадку зменшення суми застави та її невнесення упродовж тривалого періоду була уповноважена звернутися з поданням до Вищого крайового суду про прийняття рішення щодо припинення повноважень нотаріуса.

Нотаріуси при суді І інстанції утворювали нотаріальну колегію, а якщо в окрузі їх було не менше як п'ятнадцять — нотаріальну палату. За згодою Міністра юстиції, в тих округах, де не було п'ятнадцяти нотаріусів, дозволялось утворювати одну палату на декілька округів суду І інстанції. Нотаріальна палата складалася із голови і чотирьох, шести або восьми членів, залежно від кількості нотаріусів. Вони обирались більшістю голосів усіх нотаріусів округу шляхом таємного голосування картками терміном на три роки з правом повторного обрання. Контроль за діяльністю нотаріусів і порядок притягнення їх до відповідальності регулював розділ Х Нотаріального порядку «Нагляд над нотаріусами та способи покарання в дисциплінарному порядку».

Кожен нотаріус міг приймати у свою канцелярію як помічника осіб, які відповідали всім формальним вимогам закону стосовно права бути нотаріусом і готувати їх під своїм керівництвом до нотаріальної діяльності. Нотаріальна палата вела списки всіх кандидатів свого округу. Нотаріус відповідав за проходження практики кандидата та видавав Свідоцтва про проходження нотаріальної практики, а нотаріальна палата підтверджувала їх. Порядок заміщення нотаріуса встановлено параграфами 119123 Нотаріального порядку. У випадку відпустки, недуги, відсутності, призупинення повноважень, усунення від обов'язків, смерті або припинення діяльності нотаріуса або ж з інших причин потрібно його замістити, тоді суд першої інстанції, який діяв у місці знаходження нотаріальної палати, призначав за її поданням заступника. Заступником міг бути призначений лише нотаріус того ж судового округу, до якого належить вільна посада, або нотаріальний кандидат, який відповідав усім вимогам, необхідним для отримання нотаріальної посади. Нотаріус не міг діяти за межами округу під загрозою невизнання дійсності вчинюваних правочинів. Місце проживання нотаріуса не було місцем учинення нотаріальних дій.

До обов'язків нотаріуса входило не лише збереження ним таємниці вчинення нотаріальних дій перед сторонами, але й нагляд за дотриманням таємниці його помічниками.

Нотаріуси здійснювали: посвідчення заповітів, фактів, правильності копій, перекладів, підписів, засвідчення постанов на загальних зборах акціонерних та інших товариств, посвідчення дійсних подій (аукціони, лотереї, виставки предметів), часу надання документів, свідоцтв про знаходження живими, передача заяв, часу надання документів, вчинення протестів векселів, видача виписок, копій, витягів і свідоцтв, прийняття документів на зберігання, а грошей та цінних паперів для передачі третім особам або для пред'явлення їх органам влади.

Щодо встановлення осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, то, відповідно до § 55 Нотаріального порядку, нотаріус повинен особисто і за іменем знати сторони, або ж їхню особу мають підтвердити два знані йому свідки, або інший запрошений нотаріус. Свідки особи можуть перебувати зі стороною, або з нотаріусом у відносинах, зазначених у § 33, але повинні відповідати іншим вимогам уповноважених свідків акта. Свідками акта могли бути лише особи чоловічої статі, від 20 років, особисто знайомі з нотаріусом, або ж їхня особа повинна бути підтверджена в порядку, встановленому в § 55. Свідки акта, за винятком випадку, згаданого у § 65, повинні розуміти мову, якою має бути вчинений акт, і, принаймні, один із них повинен уміти читати і писати. Законодавець установив, що свідками не можуть бути: особи, котрі через свій фізичний або психічний стан не можуть давати свідчення; канцелярійні службовці нотаріуса і його прислуга; особи, які зацікавлені в результаті акту, беруть участь в акті, або в ньому згадані, або ж з нотаріусом знаходяться у стосунках, згаданих у § 33. Без участі двох свідків нотаріус не мав права посвідчити такі нотаріальні акти, як нотаріальний акт про спадкову угоду або заповідальне розпорядження; коли одна зі сторін не вміє писати або не знає мови, якою вчиняється акт, або якщо сторона сліпа, глуха або німа. Замість двох свідків можна було запросити іншого нотаріуса. Тобто вказані акти можна було посвідчити лише за участю двох нотаріусів. Однак сторонам не заборонялося залучати свідків до вчинення інших нотаріальних актів. У випадку недотримання особливого порядку вчинення нотаріальних дій за участю сліпих, глухих, німих, неписьменних, осіб, які не володіють мовою або однієї сторони, або тією, якою має бути вчинений акт (§§ 54–65), то такий нотаріальний акт не має сили публічного документу. Учинення нотаріального акта стосовно спадкової угоди або іншого заповідального розпорядження нотаріусом здійснювалося за участю трьох свідків, згідно з особливими вимогами загальної книги цивільних законів. Якщо ж до складання заповіту залучені два нота- ріуси, що відповідають вимогам, які є обов'язковими для свідків, тоді такий акт міг бути посвідченим без участі третього свідка. Відповідно до Цивільного кодексу, не могли бути свідками під час складання заповіту: ченці, жінки, божевільні, німі, такі, що не володіли мовою заповідача (§ 591); у православного — католик. Нотаріальні документи (нотаріальні акти, записки, посвідчення) визнавались публічними актами і мали повну доказову силу, якщо під час їх укладання і видачі були дотримані всі формальності. Відповідно до § 68, кожний нотаріальний акт, під загрозою втрати сили офіційного документу, повинен містити: місце, а також рік, місяць і день вчинення нотаріальної дії; ім'я та прізвище нотаріуса, місце його офіційного знаходження, а якщо був присутній і інший нотаріус (§ 56, другий абзац), то ім'я та прізвище останнього; імена та прізвища сторін, а також свідків акта та тотожності особи, як і довірених осіб і перекладачів, у випадку їх присутності; підтвердження нотаріусом особи сторін і свідків; зміст справи, з посиланням до доручень та інших додатків (у випадку необхідності); примітка про прочитання акта сторонами або перелік формальностей, якими відповідно до постанови цього закону, було заміщено прочитання, як і примітку, про ознайомлення (прийняття) акта; підписи сторін, а у випадку необхідності присутності свідків, довірених осіб або перекладачів, і їхні підписи. Свідки тотожності особи проставляли свої підписи або вкінці документу, або після згадки про підтвердження тотожності — підпис нотаріуса і його офіційна печатка. Якщо ж складання та посвідчення нотаріального акта відбувалося за участю двох нотаріусів, тоді ставилися обидва відбитки печаток.

Згідно з § 112 Нотаріального порядку, нотаріус зобов'язаний вести загальний офіційний реєстр, в якому повинні міститися такі відомості: поточний номер справи; дата акта; ім'я і прізвище, звання і місця проживання сторін; предмет договору або справи із зазначенням вартості, якщо вона зазначена в документі, і штампу, використаного в документі; зазначення оплати, яку бажає нотаріус; різні можливі примітки (уваги). Також кожний нотаріус повинен був вести такі книги: алфавітний перелік усіх сторін, справи яких записані в офіційному реєстрі, з доданням усіх офіційних чисел реєстру, які стосуються цієї сторони; окремий алфавітний перелік усіх заповідальних розпоряджень; перелік прийнятих сум у грошах і цінних паперах; реєстр протестів векселів; складений з вісників коронного краю перелік осіб, котрі в тому коронному краї через божевілля або розумову недостатність, або з приводу марнотравства були передані під опіку, над якими опіку продовжено після повноліття, і на маєток яких оголошено конкурс. Зауважено, що цей перелік завжди мусив висіти в канцелярії, а після смерті, або завершення повноважень нотаріуса — відданий його наступникові у тому ж місці знаходження. У кожному судовому окрузі створювали нотаріальний архів, де зберігалися справи, книги, печатки померлих, звільнених чи відставних нотаріусів. Структура і діяльність цих архівів визначалися нотаріальною палатою з подальшим затвердженням Міністра юстиції. Фінансування архівів відбувалося через державний бюджет. Лише директор архіву мав право з актів, які знаходяться в нотаріальному архіві, видавати витяги, копії або свідоцтва, і дозволи на їхній перегляд або повернення документу, взятого нотаріусом на збереження, який перебуває в актах. У тих округах судів першої інстанції, для яких не було призначено нотаріального архіву, суди виконували обов'язки архіву. За вчинення нотаріальних дій нотаріуси стягували платежі за встановленими тарифами, зокрема, які перелічені в додатку до Нотаріального порядку «Нотаріальна тарифна ставка».

25 липня 1871 року імператором Францом Йосифом був підписаний закон щодо обов'язковості нотаріального посвідчення деяких угод — «Законъ зъ дня 25 Липця 1871, дотычно вымаганія абы некоторін правнін дела нотаріально были составлени», який вступив у силу з 1 листопада 1871 року.

Згідно з параграфом першим вказаного вище закону, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали: шлюбні договори; укладені між подружжям договори про купівлю, міну, ренту, позику, а також боргові зобов'язання між ними; підтвердження про отримання приданого; договори дарування без дійсної передачі; усі правові угоди, що укладаються неграмотними та особами з певними вадами (сліпі, глухі, німі).

Для Галичини, Буковини та Кракова визначено обмеженні в 100 нотаріусів.[10]

У Львові працювало 6 нотаріусів (тогочасне населення Львова становило біля 90 000 осіб).[11]

1873 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. д-р., проф. Йозеф Блюменфельд (dr. pr. Józef Blumenfeld) — нотаріус, працював до 1892 року після чого переїхав до Лютовиськ;[1][5][8]
  1. Іван Дембіцький (Dęmbicki Jan) — нотаріус, працював до 1878 року, після чого переїхав до Коломиї.[1]
  1. Лонгін Грушкевич (Hruszkiewicz Longin) — нотаріус, працював до 1886 року.[1]

1875 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Cамуель Квасніцький (Samuel Kwaśnicki)  — нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року по вул. Театральній 11;[5][7][8][12]
  2. Я. Курилович (J. Kuryłowicz) — нотаріус.[5]

1880 рік

В Галичині (середньостатистично) на 30 000 мешканців припадав 1 нотаріус. Згідно статистичних спостережень та аналізу - в той час зменшення умовного числа мешканців на одного нотаріуса призвела б до економічного занепаду професії.[1]

1882 рік

Нотаріуси Галичини та Володомирії були поділені на наступні округи (відповідно до судових округів):

У Львові діяла Нотаріальна палата (Львівського, Золочівського, Станіславського округу) у наступному складі: Олександр Ясінський (Львів) -голова, Францішек Вольский (Львів) - заступник голови, Михайло Моравецький (Львів) - заступник голови, Йозеф Блюменфельд (Львів) - член, Францішек Пішек (Снятин)- член, Владислав Бодинський (Золочів) - член, Ігнацій Здрассіл (Станіслав) - член, Генрик Затей (Броди) - член, Кароль Берхард (Щирець).[8]

Окрім цього в Галичині та Володомирії діяли такі нотаріальні палати: Перемишльсько-Самбірська нотаріальна палата, Краківсько-Новосонджська нотаріальна палата, Тарнівсько-Ряшівська нотаріальна палата, можливо і інші.[8]

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Михайло Моравецький (Michał Morawiecki) — нотаріус.[8]
  1. Ігнацій Краус (Ignacy Krauss) — нотаріус.[8]
  1. Вільгельм Каспарек (Wilhelm Kasparek) — нотаріус;[8]
  2. Юліан Рокицький (Julian Rokicki) — нотаріус.[8]
  1. Віктор Блажовський (Wiktor Błazowski) — нотаріус.[8]
  1. Елігіуш Соболевський (Eligiusz Sobolewski) — нотаріус.[8]
  1. Артур Малевський (Artur Malewski) — нотаріус.[8]
  1. Едмунд Опольський (Edmund Opolski) — нотаріус.[8]
  1. Владислав Манастирецький (Wladyslaw Manastyrecki) — нотаріус.[8]
  1. Казимир Курек (Kazimierz Kurek) — нотаріус.[8]
  1. Кароль Селігер (Karol Seliger) — нотаріус;
  2. Антоній Вітославський - Нечуй (Antoni Witoslawski-Neczuja) — нотаріус.[8]
  1. Іполіт Левицький (Hipolit Lewicki) — нотаріус.[8]
  1. Теофіл Вайдовський (Teofil Wajdowski) — нотаріус.[8]
  1. Іван Босаковський (Jan Bossakowski) — нотаріус.[8]
  1. посада на той час була вакантною[8]
  1. Рудольф Кьорбер (Rudolf Korber) — нотаріус.[8]
  1. Еразм Іван Яницький-Рола (Erazm Jan Janicki-Rola) — нотаріус.[8]
  • Козова
  1. Владислав Паславський (Wladyslaw Paslawski) — нотаріус.[8]
  1. Олександр Залеський (Aleksander Zaleski) — нотаріус.[8]
  1. Генрик Янковський (Henryk Jankowski) — нотаріус.[8]
  1. Владислав Бодинський (Wladyslaw Bodynski) — нотаріус;[8]
  2. Фелікс Міски (Feliks Misky) — нотаріус.[8]
  1. Кароль Берхард (Karol Berchard) нотаріус.[8]
  1. Адольф Керніг (Adolf Kiernig) нотаріус.[8]
  1. Юліан Целевич (Julian Celewicz) нотаріус.[8]
  1. Сабін Будзиновський (Sabin Budzynowski) — нотаріус.[8]
  1. Віктор Кроковський (Wiktor Krokowski) — нотаріус.[8]
  1. Здіслав Малиш (Zdzislaw Malisz) — нотаріус.[8]
  1. Володимир Стрончак (Wlodzimierz Stronczak) — нотаріус.[8]
  1. Броніслав Нартовський (Bronislaw Nartowski) — нотаріус.[8]

1884 рік

Загалом зареєстровано 228 кандидатів в нотаріуси на 37 вакантних посад.[1]

1889 рік

У Львові та Кракові безробітними кандидатами в нотаріуси створено Товариство, яке почало видавати часопис "Квартальник Товариства кандидатів в нотаріуси".[1]

1893 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Леопольд Кукавський (Leopold Kukawski) - нотаріус, що працював до 1914 року по вул. Театральній 7 у Львові. Загальний час нотаріальної практики (не залежно від місця її здійснення) з часом склав в Л.Кукавського понад 50 років.[1][7][12][13][14]

1894 рік

Умовним центром нотаріату у Львові в цей час була вул.Театральна.[7]

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Mіхал Ленартович (Michal Lenartowicz) - нотаріус, що працював на вул. Театральній 6 у Львові;[7]
  2. Францішек Пішек (Franciszek Piszek) - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року по вул. Трибунальській 1 (раніше у 1859 році працював в земельному суді Львова);[7][12][15]
  3. Антоній Вітославський (Antoni Witoslawski) - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року на пл. Марійській 7;[7][12]
  4. Др. Кароль Вурст (Dr. Karol Wurst) - нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1900 року на пл. Ягелонській 7 у Львові.[7][12]

1896 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Володимир Лукич Левицький - призначено у жовтні нотаріусом до Винник. До того (з 1883 року) працював нотаріусом у БолеховіСтрию, Станіславі. 1885 разом з Ю.Семигинівським видав "Руський правотар домовий" – перший популярний юрид. довідник для населення, написаний "чистою народною мовою"[16].

1900 рік

Джерела фіксують, що певні кандидати в нотаріуси очікують призначення на посаду понад 18 років.[1]

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Йозеф Онишкевич (Józef Onyszkiewicz) — нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1916 року по вул. Театральній 6;[12][13][14]
  2. Віктор Круковський (Wiktor Krókowski) — нотаріус, що працював у Львові щонайменше до 1911 року по вул. Гетьманській 10.[12]

1901 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Юліан Целевич (Julian Celewicz).

1911 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Антоній Телесніцький (Antoni Teleśnicki) — субститут нотаріуса, що працював на вул. Театральній 11 у Львові;
  2. Броніслав Нартовський (Bronisław Nartowski) — нотаріус, що працював у Львові на вул. Трибунальській 1, потім на вул. 3-Травня 2 у 1911 році (номер телефону 239), потім на вул. Ягелонській 12 до 1912 року;[13][14]
  3. Нечуй Теофіл Вітославський (Nieczuja Teofil Witosławski) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 8 у Львові;
  4. Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki) — нотаріус, що працював у Львові на вул. Кароля Людвіка 3, потім з 1912 року по (щонайменше) 1916 рік на пл. Марійській 10 (номер телефону 492).[13][14]

1912 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Зигмунт Гроблевський (Zygmunt Groblewski) — нотаріус, що працював у Львові по вул. Театральній 11 (номер телефону 814) щонайменше до 1924 року;[13][14]
  2. Володимир Лушпінський (Wlodzimierz Luszpinski) — нотаріус, що працював у Львові по вул. Ягелонській 4 (номер телефону 259) щонайменше до 1916 року.[13][14]
  1. Констант Буржинський (Konstanty Burzyński).

1916 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. Владислав Завадзький (Władysław Zawadzki) — нотаріус, що працював у Львові на пл. Марійській 10 (номер телефону 226-19) щонайменше до 1937 року.[14][17]

Час Другої Речі Посполитої

1924 рік

Продовжив діяльність

Зигмунт Гроблевський (Zygmunt Groblewski) - нотаріус.

1937 рік

Відкрили нотаріальну контору:

  1. З. Копистянський (Z. Kopystianski) — нотаріус, що працював на вул. Рутовського 7 у Львові (номер телефону 221-50);[17]
  2. К. Сокіл (K. Sokol) — нотаріус, що працював на пл. Марійській 10 у Львові (номер телефону 226-19);[17]
  3. Б. Тшос (B. Trzos) — нотаріус, що працював на пл. Марійській 10 у Львові (номер телефону 226-19);[17]
  4. Іван М. Бейнерович (Jan M. Beynerowicz) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 24 у Львові (номер телефону 216-27);[17]
  5. Е. Міску (E. Misku) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 24 у Львові (номер телефону 216-27);[17]
  6. В. Типрович (W. Typrowicz) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 12 у Львові (номер телефону 227-66);[17]
  7. Ц. Войціцький (C. Woycicki) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 12 у Львові (номер телефону 227-66);[17]
  8. Тадеуш Навроцький (Tadeusz Nawrocki) — нотаріус, що працював на вул. Ягелонській 4 у Львові (номер телефону 216-36);[17]
  9. Іван Антоневич (Jan Antoniewicz) — нотаріус, що працював на вул. Стшемє 11a у Львові (номер телефону 208-00);[17]
  10. М. Шефер (M. Szefer) - нотаріус, що працював на вул. Кілінського 3 у Львові (номер телефону 230-26);[17]
  11. Г. Островський (G. Ostrowski) - нотаріус, що працював на вул. Пуласького 14 у Львові (номер телефону 261-36).[17]

1939 рік

Нотаріальна палата Львова, що об’єднувала найбагатших та найвідоміших нотаріусів і адвокатів Львова, вклала гроші в зведення споруди у Львові за адресою вул.Саксаганського 6 (яка була ключовим елементом в еволюції львівського житлового будівництва в стилі функціоналізму), яку згодом стали назвати Будинком нотаріусів, або садибою Нотаріальної палати. Архітекторами проекту були Збігнєв Вардзала (бюро Станіслава Ружицького) та Адам Курило. В кам’яниці мали розміщуватись нотаріальні та адвокатські бюро, на верхніх поверхах - приватні помешкання. В оздобленні інтер’єру будинку використали нікельовану сталь та шляхетне дерево. В будинку розробили кілька систем для відкривання вікон, також дуже сучасну на той час систему вентиляції та опалення, з опцією регулювання температури (обладнання для опалення замовляли спеціально з Німеччини, батареї купували у концерну Siemens & Halske).[18]

Час Німецької окупації

1942 рік

Працював:

  1. Др. Гвоздецкий Евгеній (Dr. Gwozdeckyj Eugen) - нотаріус, що працював на вул. Херенштрассе 6 (сучасна вул. І.Огієнка) у Львові (номер телефону 278-84).

1943 рік

Працював:

  1. Кирило Мельничук - нотаріус.

Час Радянської окупації

Час незалежної України

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Kozak, Szczepan (2006). Notariat w Galicji 1859 - 1914 (zarys statystyczny). Kresy Południowo-Wschodnie" 2005/2006, R. 3/4, z. 1 (польська). с. 227. 
  2. а б в HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN (німецька). Львів: Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei. 1858. с. 76. 
  3. а б в г д е ж и к л HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN (німецька). Львів: Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei. 1862. с. 129. 
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerji z Wielkim Księstwem Krakowskim. (польська). Львів. 1870. с. 112. 
  5. а б в г д Schneider, Antoni (1875). Przewodnik po Lwowie. Wyd. 2 (польська). Львів: Gybrynowicz i Schmidt. с. XIV. 
  6. а б в г д е ж и к л HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN (німецька). Львів: Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei. 1860. с. 84. 
  7. а б в г д е ж и к Łoziński, Wł. (1894). Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej. https://polona.pl (польська). 
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem (польська). Львів. 1882. 
  9. Żmudziński, Wolfgang. Zasady działania notariatu austriackiego (польська). Варшава. с. 112. 
  10. Artur Górak, Krzysztof Latawiec. Kancelaria organów władzy w Galicji. WYBÓR ŹRÓDEŁ (польська). с. 37. 
  11. Schneider, Antoni (1871). Przewodnik po mieście Lwowie. (польська). Львів: Komitet zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. с. 63. 
  12. а б в г д е ж Reichman, Franciszek (1900). Księga Adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa (польська). Львів. с. 214. 
  13. а б в г д е Reichman, Franciszek (1912). Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik 17. (польська). Львів. с. 576. 
  14. а б в г д е ж Reichman, Franciszek (1916). Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa (польська). 
  15. HANDBUCH des STATTHALTEREI - GEBIETES in GALIZIEN (німецька). Львів: Aus der k. k. galiz. Aerarial - Staats - Druckerei. 1859. с. 82. 
  16. ЛЕВИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ. http://resource.history.org.ua. 
  17. а б в г д е ж и к л м н Księga adresowa Polski: przemysłu, handlu, finansów, szkolnictwa, wolnych zawodów i organizacji społecznych (польська). Варшава: Stołeczna Ajencja Reklamy właśc.: Wacław Szyperski. 1937. с. 860. 
  18. Будинок нотаріусів на вул. Саксаганського, 6 (україніська). Процитовано 28 Березня 2017.