Нуклон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Swadim (обговорення | внесок) (уточнення) |
м (Відкинуто редагування 91.217.61.189 (обговорення) до зробленого Sefeo) Мітка: Відкіт |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Нуклон (космічний комплекс)}} |
{{Otheruses|Нуклон (космічний комплекс)}} |
||
'''Нукло́н''' ( |
'''Нукло́н''' ({{lang-en|nucleon}}, {{lang-de|Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m}}) — загальна назва [[протон]]а і [[нейтрон]]а – частинок, з яких складається [[Ядро (атом)|ядро]] [[атом]]а. Мають відповідні античастинки – [[антипротон]] і [[антинейтрон]]. [[Протон]] і [[нейтрон]] розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону. |
||
На нуклони припадає основна частина маси [[атом]]а. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1 %, а [[спін]]и однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10<sup>–15</sup> м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона [[електричний заряд|електричного заряду]], якого нейтрон (звідси і його назва) не має. |
На нуклони припадає основна частина маси [[атом]]а. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1 %, а [[спін]]и однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10<sup>–15</sup> м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона [[електричний заряд|електричного заряду]], якого нейтрон (звідси і його назва) не має. |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
;Дотичні терміни: |
;Дотичні терміни: |
||
''[[Нуклонні ізобари]]'' ( |
''[[Нуклонні ізобари]]'' ({{lang-en|isobars nuclear, [isobaric nuclides]}}) — нукліди з однаковим масовим числом, але різні за атомними номерами. Синонім — ізобарні нукліди. |
||
''[[Нуклонне число]]'' ({{lang-en|nucleon number}}) — число нуклонів у атомному ядрі. |
''[[Нуклонне число]]'' ({{lang-en|nucleon number}}) — число нуклонів у атомному ядрі. |
||
Поточна версія на 11:28, 3 лютого 2023
Нукло́н (англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m) — загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону.
На нуклони припадає основна частина маси атома. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1 %, а спіни однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10–15 м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона електричного заряду, якого нейтрон (звідси і його назва) не має.
Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом — ізотопічним спіном. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2.
- Дотичні терміни
Нуклонні ізобари (англ. isobars nuclear, [isobaric nuclides]) — нукліди з однаковим масовим числом, але різні за атомними номерами. Синонім — ізобарні нукліди.
Нуклонне число (англ. nucleon number) — число нуклонів у атомному ядрі.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||