Відмінності між версіями «Нюховий аналізатор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Додавання дати до шаблону)
 
(Не показані 25 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Об'єднати|Нюхова система людини|дата=квітень 2014}}
'''Нюховий аналізатор''' - орган нюху (''organum olfactus'') ектодермального походження розташований у верхньому носовому ході в районі горизонтальної пластинки решітчастої кістки. Рецепторна ділянка ([[нюховий епітелій]]; [[:en:Olfactory epithelium]]) займає 250-500 кв.мм. Тут є три типи клітин: рецепторні, підтримуючі та базальні. Підтримуючі (опорні) клітини лежать між нюховими і розділяють їх. Вони мають короткі війки і мають ознаки секреції. Базальні клітини розташовані глибше, на базальній мембрані, оточують пучки аксонів рецепторних клітин. Ще глибше, під базальною мембраною, є залозисті клітини.
 
  +
[[File:Olfactory system.svg|thumb|340px|Система органів нюху людини. 1: [[Нюхова цибулина]] 2: [[мітральні клітини]] 3: [[кістка]] 4: Назальний [[епітелій]] 5: Нюховий клубочок 6: Нюхові [[рецептори]]]]
   
 
'''Нюховий аналізатор''' — [[орган нюху]] (''organum olfactus'') ектодермального походження розташований у верхньому носовому ході в районі горизонтальної пластинки решітчастої кістки. Рецепторна ділянка ([[нюховий епітелій]]) займає 250—500 кв.мм. Тут є три типи [[клітина|клітин]]: рецепторні, підтримуючі та базальні. Підтримуючі (опорні) клітини лежать між нюховими і розділяють їх. Вони мають короткі війки і мають ознаки секреції. Базальні клітини розташовані глибше, на базальній мембрані, оточують пучки [[аксон]]ів рецепторних клітин. Ще глибше, під базальною мембраною, є залозисті клітини.
Нюхові рецепторні клітини мають довгі центральні і короткі периферичні відростки. Кількість нюхових клітин у людини близько 40 млн. (У “нюхаючих” тварин до 200 млн.). Дендрит (периферичний відросток) нюхової клітини закінчується потовщенням (нюхова булава), на вершині якої є по 10-12 рухливих нюхових війок.
 
   
 
Нюхові рецепторні клітини мають довгі центральні і короткі периферичні відростки. Кількість нюхових клітин у людини близько 40 млн. (У «нюхаючих» тварин до 200 млн.). Дендрит (периферичний відросток) нюхової клітини закінчується потовщенням (нюхова булава), на вершині якої є по 10-12 рухливих нюхових війок.
Центральні відростки - аксони - збираються у нюхові нитки (20-40). Вони проходять у череп крізь решітчасту кістку до нюхової цибулини (другі нейроцити). Їх аксони утворюють нюховий тракт і ідуть до нюхового трикутника. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з передньою продирявленою речовиною складають периферичний відділ нюхового мозку (''rhinencephalon''). До центрального відділу нюхового мозку відносяться склепінчаста звивина (''gyrus fornicatus'') з крючком (''uncus''), гіпокамп (''hippocampus'') та деякі інші пограничні з ним утвори.
 
  +
 
Центральні відростки — аксони — збираються у нюхові нитки (20-40). Вони проходять у череп крізь решітчасту кістку до нюхової цибулини (другі нейроцити). Їх аксони утворюють нюховий тракт і ідуть до нюхового трикутника. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з передньою продирявленою речовиною складають периферичний відділ нюхового мозку (''rhinencephalon''). До центрального відділу нюхового мозку відносяться склепінчаста звивина (''gyrus fornicatus'') з крючком (''uncus''), гіпокамп (''hippocampus'') та деякі інші пограничні з ним утвори.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Нюх]]
  +
* [[Ніс]]
  +
  +
== Література ==
  +
* ''Гринберг Г.И. и Засосов Р.А.'' Основы физиологии и методы функционального исследования слухового, вестибулярного и обонятельного анализаторов. Л., 1957.
  +
* ''Благовещенская Н.С.'' Топическое значение нарушений слуха, вестибулярной функции, обоняния и вкуса при поражениях головного мозга, М., 1962;
  +
* ''Кронштейн А.А.'' Обонятельные рецепторы позвоночных, Л., 1977;
  +
  +
{{anatomy-stub}}
  +
{{Системи органів людини|state=expanded}}
   
 
[[Категорія:Нюх]]
 
[[Категорія:Нюх]]
  +
[[Категорія:Сенсорна система]]

Поточна версія на 10:11, 8 вересня 2018

Система органів нюху людини. 1: Нюхова цибулина 2: мітральні клітини 3: кістка 4: Назальний епітелій 5: Нюховий клубочок 6: Нюхові рецептори

Нюховий аналізатор — орган нюху (organum olfactus) ектодермального походження розташований у верхньому носовому ході в районі горизонтальної пластинки решітчастої кістки. Рецепторна ділянка (нюховий епітелій) займає 250—500 кв.мм. Тут є три типи клітин: рецепторні, підтримуючі та базальні. Підтримуючі (опорні) клітини лежать між нюховими і розділяють їх. Вони мають короткі війки і мають ознаки секреції. Базальні клітини розташовані глибше, на базальній мембрані, оточують пучки аксонів рецепторних клітин. Ще глибше, під базальною мембраною, є залозисті клітини.

Нюхові рецепторні клітини мають довгі центральні і короткі периферичні відростки. Кількість нюхових клітин у людини близько 40 млн. (У «нюхаючих» тварин до 200 млн.). Дендрит (периферичний відросток) нюхової клітини закінчується потовщенням (нюхова булава), на вершині якої є по 10-12 рухливих нюхових війок.

Центральні відростки — аксони — збираються у нюхові нитки (20-40). Вони проходять у череп крізь решітчасту кістку до нюхової цибулини (другі нейроцити). Їх аксони утворюють нюховий тракт і ідуть до нюхового трикутника. Нюхові цибулини, тракти і трикутники разом з передньою продирявленою речовиною складають периферичний відділ нюхового мозку (rhinencephalon). До центрального відділу нюхового мозку відносяться склепінчаста звивина (gyrus fornicatus) з крючком (uncus), гіпокамп (hippocampus) та деякі інші пограничні з ним утвори.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гринберг Г.И. и Засосов Р.А. Основы физиологии и методы функционального исследования слухового, вестибулярного и обонятельного анализаторов. Л., 1957.
  • Благовещенская Н.С. Топическое значение нарушений слуха, вестибулярной функции, обоняния и вкуса при поражениях головного мозга, М., 1962;
  • Кронштейн А.А. Обонятельные рецепторы позвоночных, Л., 1977;