Нємченко Віктор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нємченко Віктор Миколайович
Nemchenko n.jpg
Народився 19 листопада 1917(1917-11-19)
Ананьїв Ананьївський повіт Херсонської губернії
Помер 4 вересня 1981(1981-09-04) (63 роки)
Одеса, Україна Україна
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Одеський університет
Галузь наукових інтересів Історія селянства півдня України, краєзнавчі розшуки та археографічними дослідження.
Посада Доцент кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди Орден Червоної Зірки Медаль «За оборону Кавказу» та Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Віктор Миколайович Нємченко (1917-1981)— дослідник історії України, доцент кафедри історії України Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

Життєпис

Народився 19 листопада 1917 р. у м. Ананьїв Ананьївський повіт Херсонської губернії . Мати Марія Олексіївна — вчителька; батько Микола Петрович — полковник, двічі георгіївський кавалер, загинув у Першу світову війну, коли сину було три місяці.

Навчаючись у середній школі у м. Ананьїв, Віктор Миколайович виявив яскраві здібності до історії та літератури.

У 19371941 рр. він — студент історичного факультету Одеського університету імені І. І. Мечникова.

З початком німецько-радянської війни В.Н. пішов на фронт добровольцем, відкинувши можливість евакуюватися до м. Майкоп у складі історичного факультету.

У 19411942 рр. він курсант Дніпропетровського артучилища та Краснодарського мінометного артучилища, з літа 1942 р. і до кінця війни — бойовий офіцер. Командир взводу, командир мінометної роти, бився у складі третього батальйону 81-ої морської стрілецької бригади, а з літа 1943 р. — у підрозділах 4-го Українського фронту та 3-го Українського фронту.

Брав участь у боях на Північному Кавказі праворуч Новоросійська — за мужність був нагороджений орденом Червоної зірки, у воєнних діях в Криму, Румунії, Болгарії, Югославії, Чехословаччині, Угорщині. В запеклих боях на озері Балатон його вже не вперше було поранено. Війну капітан Нємченко закінчив у Австрії.

У грудні 1945 р. демобілізувався з метою продовжити навчання в університеті.

У 1947 р. В.Н. закінчив історичний факультет, успішно захистив дипломну роботу, присвячену аналізу «Журналу» (щоденника) Т. Г. Шевченка.

У 19481951 рр. вчиться в аспірантурі по кафедрі історії УРСР Одеського університету. Кандидатську дисертацію на тему «Селянський рух на півдні України у 1917 р.» (науковий керівник кандидат історичних наук, доцент С.М. Ковбасюк) було захищено в Інституті історії Академії Наук УРСР у 1960 р. Роки поспіль Віктор Миколайович із вдячністю згадував свого опонента М. А. Рубача, видатного спеціаліста та гідну людину.

У вересні 1951 р. починається викладацьке життя молодого історика на кафедри історії СРСР Одеського університету імені І. І. Мечникова.

З серпня 1952 р. по жовтень 1954 р. В,Н. працює у Державному музеї оборони Одеси (зараз — Краєзнавчий музей), де завідує відділом «Червона Армія та Чорноморський флот в обороні міста». Зокрема, він розробляє експозицію, присвячену партизанському руху в Одесі.

У 1954 — 56 рр. В.Н.— старший викладач кафедри історії СССР та УРСР Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського, а з вересня 1956 р. повертається на посаду викладача кафедри історії СРСР Одеського університету імені І. І. Мечникова.

У липні 1962 р. він отримує посаду доцента кафедри історії УРСР Одеського університету імені І. І. Мечникова.

В.М.Нємченко помер від серцевого нападу 4 вересня 1981 р., похований на Другому християнському цвинтарі м. Одеси.

Науковий доробок

Наукові інтереси Віктор Миколайовича пов'язані, в першу чергу, з історією селянства півдня України. Поземельні відносини, економічне становище селянства, селянський рух періоду Першої світової війни, Лютневої та Жовтневої революцій 1917 р. — ґрунтовне вивчення цих питань відображено у десятках наукових публікацій. Ще один напрямок роботи — краєзнавчі розшуки: в 60-тих рр. Віктор Миколайович брав участь у багатотомному проекті «Історія міст і сіл України», а в 19741975 рр. займався археографічними дослідженнях на теренах Південної України.

На історичному факультеті Віктор Миколайович читав загальний курс історії УРСР та низку спеціальних курсів. Його лекції викликали жвавий інтерес у студентів, які, за багатьма свідченнями, любили свого викладача.

Справжнім захопленням Віктор Миколайовича була історія Другої світової війни. Як багато хто з фронтовиків, він майже ніколи не розповідав про особистий воєнний досвід (красномовною є його фраза: «На війні виявляються найкращі та найгірші якості людини»), втім завзято збирав мемуарну літературу, яка займала особливе місце у величезній домашній бібліотеці.

Вибіркова бібліографія

  • Подпольная комсомольская организация «Партизанская искра»//Научный ежегодник Одесского государственного университета. 1956 г. — 1957. — С. 31 — 33. (в соавт. с Н. Н. Пустовойтенко).
  • «Журнал» (щоденник) Т. Г. Шевченка як історичне джерело// Праці Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. -Т. 152. — Серія філологічні науки. — Вип. 14. Тарас Григорович Шевченко. — 1962. — С. 106–111.
  • Селянський рух на півдні України напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції//Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. — Т. 147. — Серія суспільних наук. — Вип. 2. — Одеса, 1957. — С.
  • Економічне становище селянства півдня України і загострення класових суперечностей напередодні Лютневої буржуазно-демократичної революції (за матеріалами Херсонської та півночі Таврійської губерній) //Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. — Т. 151. — Вип. 5. — Одеса, 1961. — С. 123–133.
  • Союз серпа и молота. Из истории создания, развития и укрепления союза рабочего класса и крестьянства (На материалах Юга Украины). — Киев — Одесса: «Вища школа», 1977. (Глава II, раздел 3; глава III, раздел 4).
  • Сичавка //Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — Київ, 1969. — С. 153–161.
  • До питання про характер поземельних відносин напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції на півдні України //Питання історії народів СРСР. — 1973. — Вип. 16. — С. 111–119.
  • Об итогах работы археографического отряда Одесского государственного университета в 1974 — 75 гг.// Археологические и археографические исследования на территории Южной Украины. Сборник научных трудов. — Киев — Одесса, 1976. — С. 8 — 13. (в соавт. с А. Д. Бачинским и В. П. Ващенко).

Лiтература

  • Слава героїв житиме у віках . 1945–1967.// Чорноморська комуна. — 1969. — № 91. — 9 травня . — С. 3.
  • Вкарбовані в пам'ять// За наукові кадри. — 1972, 9 травня. — № 17. — С.2.
  • Євдокімова К. Людина, боєць, комуніст// За наукові кадри. — 1977. — № 33. — 7 листопада. — С.2.

Посилання