Відмінності між версіями «Ніагарський водоспад»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Утворення водоспаду: replaced: складає приблизно → становить приблизно)
Рядок 13: Рядок 13:
 
Після того як [[Крига|крига]] скресла, дренажна канава з боку [[Великі Озера|Великих озер]] перетворилася в сучасну річку Ніагара, яка не могла більше текти старою долиною, а утворила нове русло в докорінно зміненому ландшафті. Згодом річка Ніагара вирізала глибоку ущелину уздовж Ніагарського [[ескарп]]у, утворивши з північного берега обрив, викликаний ерозією гірських порід між озерами [[Ері (озеро)|Ері]] та [[Онтаріо (озеро)|Онтаріо]]: річка розмивала старі морські скелі, геологічний вік яких був старший навіть за льодовик. Три великі формації гірських порід були розмиті вщент в ущелині, утвореній річкою Ніагарою.
 
Після того як [[Крига|крига]] скресла, дренажна канава з боку [[Великі Озера|Великих озер]] перетворилася в сучасну річку Ніагара, яка не могла більше текти старою долиною, а утворила нове русло в докорінно зміненому ландшафті. Згодом річка Ніагара вирізала глибоку ущелину уздовж Ніагарського [[ескарп]]у, утворивши з північного берега обрив, викликаний ерозією гірських порід між озерами [[Ері (озеро)|Ері]] та [[Онтаріо (озеро)|Онтаріо]]: річка розмивала старі морські скелі, геологічний вік яких був старший навіть за льодовик. Три великі формації гірських порід були розмиті вщент в ущелині, утвореній річкою Ніагарою.
 
 
Коли знову утворене [[Русло|русло]] Ніагари зіштовхнулось з тривкими до [[Ерозія|ерозії]] [[Доломіт|доломітовими]] породами, цей шар став еродувати набагато повільніше, ніж м'які сланцеві й піскуваті породи, що лежали на нижчому рівні. За даними аерофотознімання чітко встановлюється геологічна ''формація Локпорт'' (Lockport Formation) [[Силур|середньо-силурійского періоду]], яка лежить вверх за течією водоспаду і складає приблизно третину верхньої частини стіни ущелини. Вона представлена дуже щільними, міцними вапняками і доломітами. Безпосередньо під ними дві третини відкосу займають породи ''формації Рочестер'' (Rochester Formation) раннього [[Силурійський період|силурійського періоду]], — більш слабкі, м'якіші і крихкі. Вони здебільшого представлені чергуванням [[Глинистий сланець|глинистого сланцю]] з тонкими пластами [[Вапняк|вапняку]], що містить численні [[Скам'янілості|скам'янілості]]. Оскільки цей шар [[Еродовані землі|еродується]] значно легше, водний потік підрізує тверді пласти й утворює [[Водоспад|водоспад]].
+
Коли знову утворене [[Русло|русло]] Ніагари зіштовхнулось з тривкими до [[Ерозія|ерозії]] [[Доломіт|доломітовими]] породами, цей шар став еродувати набагато повільніше, ніж м'які сланцеві й піскуваті породи, що лежали на нижчому рівні. За даними аерофотознімання чітко встановлюється геологічна ''формація Локпорт'' (Lockport Formation) [[Силур|середньо-силурійского періоду]], яка лежить вверх за течією водоспаду і становить приблизно третину верхньої частини стіни ущелини. Вона представлена дуже щільними, міцними вапняками і доломітами. Безпосередньо під ними дві третини відкосу займають породи ''формації Рочестер'' (Rochester Formation) раннього [[Силурійський період|силурійського періоду]], — більш слабкі, м'якіші і крихкі. Вони здебільшого представлені чергуванням [[Глинистий сланець|глинистого сланцю]] з тонкими пластами [[Вапняк|вапняку]], що містить численні [[Скам'янілості|скам'янілості]]. Оскільки цей шар [[Еродовані землі|еродується]] значно легше, водний потік підрізує тверді пласти й утворює [[Водоспад|водоспад]].
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==

Версія за 12:20, 14 січня 2014

Координати: 43°04′41″ пн. ш. 79°04′33″ зх. д. / 43.07806° пн. ш. 79.07583° зх. д. / 43.07806; -79.07583

Водоспад «Підкова», або «Канадський водоспад»,
один із трьох водоспадів Ніагари
Вигляд із пташинного лету на Ніагарський водоспад (Американський водоспад зліва)

Ніага́рський водоспа́д (англ. Niagara Falls) — комплекс водоспадів на річці Ніагара, що відокремлює американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо. Ніагарські водоспади — це водоспад «Підкова» (англ. Horseshoe Falls), іноді ще званий Канадським водоспадом (англ. Canadian Falls), Американський водоспад (англ. American Falls) і водоспад «Фата» (англ. Bridal Veil Falls). Хоча перепад висот водоспадів порівняно невеликий, водоспади дуже широкі, і за об'ємом води, що проходить через нього, Ніагарський водоспад — найпотужніший у Північній Америці.

Максимальна висота Ніагарського водоспаду — 53 м, максимальна ширина — 790 м. (водоспад «Підкова»).

Водоспад був уперше відкритий європейцям місіонером і мандрівником Луї Хеннепіном у 1677 році.

Утворення водоспаду

Початок існування водоспаду відносять до заледеніння Вісконсина, що закінчилось близько 10 000 років тому. Північноамериканські Великі озера і річка Ніагара — це результат існування останнього континентального льодовикового щита — величезного льодовика, що сповзав з території східної Канади. Льодовик рухався подібно до бульдозера: перемелюючи каміння і ґрунт, зрушуючи їх з місця, заглиблюючи русла річок і створюючи озера. У певних місцях відкладалися уламки порід (донна морена), примушуючи річки створювати нові русла. Геологи висловлюють припущення, що існує стара долина, похована під льодовиковими наносами приблизно в районі Велландського каналу (англ. Welland Canal).

Після того як крига скресла, дренажна канава з боку Великих озер перетворилася в сучасну річку Ніагара, яка не могла більше текти старою долиною, а утворила нове русло в докорінно зміненому ландшафті. Згодом річка Ніагара вирізала глибоку ущелину уздовж Ніагарського ескарпу, утворивши з північного берега обрив, викликаний ерозією гірських порід між озерами Ері та Онтаріо: річка розмивала старі морські скелі, геологічний вік яких був старший навіть за льодовик. Три великі формації гірських порід були розмиті вщент в ущелині, утвореній річкою Ніагарою.

Коли знову утворене русло Ніагари зіштовхнулось з тривкими до ерозії доломітовими породами, цей шар став еродувати набагато повільніше, ніж м'які сланцеві й піскуваті породи, що лежали на нижчому рівні. За даними аерофотознімання чітко встановлюється геологічна формація Локпорт (Lockport Formation) середньо-силурійского періоду, яка лежить вверх за течією водоспаду і становить приблизно третину верхньої частини стіни ущелини. Вона представлена дуже щільними, міцними вапняками і доломітами. Безпосередньо під ними дві третини відкосу займають породи формації Рочестер (Rochester Formation) раннього силурійського періоду, — більш слабкі, м'якіші і крихкі. Вони здебільшого представлені чергуванням глинистого сланцю з тонкими пластами вапняку, що містить численні скам'янілості. Оскільки цей шар еродується значно легше, водний потік підрізує тверді пласти й утворює водоспад.

Цікаві факти

  • Під час сильних морозів в США і Канаді трапляються випадки, коли водоспад замерзає. За час спостережень таке було в 1848 і 1912 роках, а також у січні 2014 року[1][2].
  • Під водоспадом побудовані гідроелектростанції сумарною потужністю до 4,4 гігават.

Див. також

Примітки

Посилання


Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA