Відмінності між версіями «Ніколас Калдор»
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
(шаблон) |
м (робот косметичні зміни) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
= Біографія = |
= Біографія = |
||
− | Навчався в Будапешті, [[Берлін |
+ | Навчався в Будапешті, [[Берлін]]і, потім у [[Лондонська школа економіки і політичних наук|Лондонській школі економіки і політичних наук]], де згодом читав лекції. Після [[Друга світова війна|Другої світової війн]]<nowiki/>и працював в Європейській економічній комісії [[ООН]]. З [[1964]] р був радником уряду лейбористської партії і також урядів кількох інших країн. З [[1966]] р [[професор]] [[Кембриджський університет|Кембриджського університету]]. У [[1974]] р був удостоєний титулу довічний пер барон Калдор. |
У сфері його інтересів в [[Економічна наука|економічній науці]] були проблеми [[економічне зростання|економічного зростання]], [[Зайнятість населення|зайнятості]] та [[інфляція|інфляції]]. Його ім'ям названі розроблені критерій оцінки добробуту (критерій Калдора-Хікса) і [[теорія зростання Калдора|теорія зростання Калдора,]] він автор терміну зручна прибутковість. |
У сфері його інтересів в [[Економічна наука|економічній науці]] були проблеми [[економічне зростання|економічного зростання]], [[Зайнятість населення|зайнятості]] та [[інфляція|інфляції]]. Його ім'ям названі розроблені критерій оцінки добробуту (критерій Калдора-Хікса) і [[теорія зростання Калдора|теорія зростання Калдора,]] він автор терміну зручна прибутковість. |
Версія за 19:46, 13 грудня 2015
Дякуємо за Ваш внесок. Ось деякі поради:
|
Калдор, Ніколас | |
---|---|
Nicholas Kaldor, | |
![]() | |
Народився |
12 травня 1908[1][2][…] Будапешт, Австро-Угорщина[4] |
Помер |
30 вересня 1986[1][2][…] (78 років) Кембридж, Англія, Велика Британія[1] |
Громадянство | Велика Британія, Угорщина |
Діяльність | економіст, політик, викладач університету |
Галузь | економіка і господарство |
Alma mater | Лондонська школа економіки та політичних наук (1930) |
Науковий керівник | Allyn Abbott Young[d] і Ліонель Роббінс |
Знання мов | англійська[2] |
Заклад | Лондонська школа економіки та політичних наук |
Членство | Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук |
Посада | член Палати лордiв[d] |
Діти | Mary Kaldor[d] |
Нагороди | |
|
Ніколас Калдор (англ. Nicholas Kaldor, при народженні Міклош Калдор, угор. Káldor Miklós; 12 травня 1908, Будапешт, Угорщина - 30 вересня, 1986, Папворт Еверард, Кембріджшир, Великобританія) - англійський економіст угорсько-єврейського походження .
Біографія
Навчався в Будапешті, Берліні, потім у Лондонській школі економіки і політичних наук, де згодом читав лекції. Після Другої світової війни працював в Європейській економічній комісії ООН. З 1964 р був радником уряду лейбористської партії і також урядів кількох інших країн. З 1966 р професор Кембриджського університету. У 1974 р був удостоєний титулу довічний пер барон Калдор.
У сфері його інтересів в економічній науці були проблеми економічного зростання, зайнятості та інфляції. Його ім'ям названі розроблені критерій оцінки добробуту (критерій Калдора-Хікса) і теорія зростання Калдора, він автор терміну зручна прибутковість.
Культурна спадщина
- The Case Against Technical Progress, 1932, Economica
- The Determinateness of Static Equilibrium, 1934, RES
- The Equilibrium of the Firm, 1934, EJ
- Market Imperfection and Excess Capacity, 1935, Economica
- Pigou on Money Wages in Relation to Unemployment, 1937, EJ
- 1939, Welfare propositions of economics and interpersonal comparisons of utility. Economic Journal 49:549-52.
- Speculation and Economic Stability, 1939, RES
- Capital Intensity and the Trade Cycle, 1939, Economica
- A Model of the Trade Cycle, 1940, EJ
- Professor Hayek and the Concertina Effect, 1942, Economica
- The Relation of Economic Growth and Cyclical Fluctuations, 1954 EJ
- An Expenditure Tax, 1955.
- Alternative Theories of Distribution, 1956, RES
- A Model of Economic Growth, 1957, EJ
- Monetary Policy, Economic Stability, and Growth, 1958.
- Economic Growth and the Problem of Inflation, 1959, Economica.
- A Rejoinder to Mr. Atsumi and Professor Tobin, 1960, RES
- Keynes’s Theory of the Own-Rates of Interest, 1960, in Kaldor, 1960.
- Essays on Value and Distribution, 1960.
- Essays on Economic Stability and Growth, 1960.
- Capital Accumulation and Economic Growth, 1961, in Lutz, editor, Theory of Capital
- A New Model of Economic Growth, with James A. Mirrlees, 1962, RES
- The Case for a Commodity Reserve Currency, with A.G. Hart and J. Tinbergen, 1964, UNCTAD
- Essays on Economic Policy, 1964, two volumes.
- Causes of the Slow Rate of Economic Growth in the UK, 1966.
- The Case for Regional Policies, 1970, Scottish JE.
- The New Monetarism, 1970, Lloyds Bank Review
- Conflicts in National Economic Objectives, 1970, EJ
- The Irrelevance of Equilibrium Economics, 1972, EJ
- What is Wrong with Economic Theory, 1975, QJE
- Inflation and Recession in the World Economy, 1976, EJ
- Equilibrium Theory and Growth Theory, 1977, in Boskin, editor, Economics and Human Welfare.
- Capitalism and Industrial Development, 1977, Cambridge JE
- Further Essays on Economic Theory, 1978.
- The Role of Increasing Returns, Technical Progress and Cumulative Causation…, 1981, Economie Appliquee
- Fallacies on Monetarism, 1981, Kredit und Kapital.
- The Scourge of Monetarism, 1982.
- The Role of Commodity Prices in Economic Recovery, 1983, Lloyds Bank Review
- Keynesian Economics After Fifty Years, 1983, in Trevithick and Worswick, editors, Keynes and the Modern World
- Economics Without Equilibrium, 1985.