Нітринська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:38, 10 січня 2020, створена Zvr (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культури ранньої бронзової доби у Центральній Європі. Нітринська культура позначена номером 11.

Нітринська культура — археологічна культура ранньої бронзової доби, початковий період BA1 по Рейнеке. Була поширена у південно-західній Словаччині та східній Моравії.

Виникла в результаті розвитку культури Хлопице-Веселе, очевидно, не без впливу культури Мако-Косиха-Чака[cs] та культури дзвоноподібних кубків, проіснувала близько 200 років, поки не була поглинена Унетицькою культурою на більш пізній стадії BA1.[1]

Історія досліджень[ред. | ред. код]

Перші знахідки, пізніше ототожнені з нітринською культурою, зроблені в Моравії (в 1880-х роках) і Словаччині (1922) були приписані Унетицькій культурі та культурі шнурової кераміки через матеріальну подібність. Лише у повоєнні роки (1956 г.) Антон Точік вперше виділив нітринську культуру як самостійну — спочатку як «тип» або «групу», на основі обробки знахідок з розкопок Вичапи-Опатовці, Вельки Гроб тощо. Подальші дослідження в 1970-х роках підтвердили спорідненість культури з так званим епішнуровим комплексом культур у Східній Європі.[1] В 1970-х роках був також виявлений великий могильник в Моравії в Голешові, в якому розвиток культури було засвідчено поетапно, від предкової культури Хлопіце-Веселе до зникнення під впливом Унетицької культури. Були виявлені інші великі місця поховання, які свідчать про безперервний розвиток культури — у Словаччині (Йельшовце, Нова Вес, Іванка-при-Дунаю) та у Моравії (Слатинице).

Поховання[ред. | ред. код]

Похоронний ритуал нітринської культури ідентичний ритуалу епішнурового комплексу. Померлі поховані у скорченому положенні, чоловіки на правому боці з головою на захід, а жінки — на лівому, головою на схід. Обличчя на південь, у бік сонця. Могили мають овальну форму, іноді обладнані сходинками або викладені вапном. Зрідка зустрічаються поховання у видовбаній труні або дерев'яній камері, обплетеною лозою, загорнуті у рогожу, полотно або шкіру. Іноді скелети посипалися охристим барвником, подібно ряду інших культур у Східній Європі. Крім одиночних поховань зустрічаються і колективні. У місцях поховання були виявлені лише нечисленні поховання дітей у віці до двох років. Таким чином, або дитячі поховання досі не опізнані, або маленьких дітей взагалі не ховали.

Також відзначені розграбовані або розкриті поховання, але їх відсоток нижче (30%), ніж для Унетицької культури.

Як похоронні дари у могилах виявлені бронзові або мідні предмети, особливо ювелірні вироби, зрідка — навіть інструменти. Найчастіше зустрічаються кам'яні відщепи (наконечники стріл, леза), ріжучі інструменти (топірці), вироби з рогу (молоти, сокири, голки). Часто зустрічаються прикраси (намиста) з рогу і перламутру, що взагалі характерно для карпатських культур. Кераміка рідко зустрічається в могилах і погано обпалена, що помітно відрізняється від сусідньої Унетицької культури..[2] У чоловічих похованнях зустрічається їжа, що свідчить про віру у загробне життя.

Могильники[ред. | ред. код]

Було виявлено 430 могил, 10 з яких належали до культури шнурової кераміки. Могильник характеризує культуру від зародження з культури Хлопіце-Веселе до зникнення під впливом Унетицької культури. Дослідження проводилося в 1950, 1964 — 1970 роках і було опубліковано в 1985 році у (Ондрачек-Шебела).

Інші могильники:

  • Єльшовце
  • Нова Вес
  • Бранч
  • Вичапи-Опатовце
  • Слатиніце (Моравія)
  • Пршиказы (Моравия)
  • Іванка-при-Дунаю
  • Шала І.
  • Чорний Брод
  • Тврдошовце
  • Нітра — Чермань
  • Велки-Гроб
  • Гурбаново

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б FURMÁNEK, Václav; VELIAČIK, Ladislav; VLADÁR, Jozef. Slovensko v dobe bronzovej. Redakce Andrej Šumec, Viera Miková, Laura Mešková; překlad Edita Gromová, Berta Nieburová. první. vyd. Bratislava: Veda, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, 1991. 408 s., 16. ISBN 80-224-0350-4.
  2. PODBORSKÝ, Vladimír; A KOLEKTIV. Pravěké dějiny Moravy. Redakce Jaromír Kubíček. Brno: Muzejní a vlastivědná společnost V Brně, 1993. 543 s.