Ніч яка місячна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:25, 15 травня 2018, створена Dieſelmaus (обговорення | внесок) (Виконавці)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ніч яка місячна, зоряна, ясная»
Пісня у виконанні інструментальні виконавці, соло
Випущено 1870 [1]
Жанр Авторська пісня
Мова українська
Автор пісні Михайло Старицький
Композитор Микола Лисенко

Ніч яка місячна, зоряна, ясная — популярна українська пісня.

Історія написання[ред. | ред. код]

Автором слів поезії, більш відомої за її першими рядками, є Михайло Старицький. Музику до неї, як включення до опери арії з мотиву повісті Миколи Гоголя «Утоплена», написав Микола Лисенко. Вперше опублікована 1885-го в одеському альманасі «Нива».

Проте пісня стала всесвітньо відомою з іншою мелодією. Авторами якої є кобзар Андрій Волощенко та Василь Овчинніков[2]. Надруковано в 3-й частині Шевченкової «Школи гри на бандурі» у друкарні В. Гроссе 1914-го року[3] разом із трьома іншими музичними творами Лисенка — «Заповітом», «На смерть Т. Шевченка» та маршем «Гей, нумо хлопці до зброї».

Текст[ред. | ред. код]

ВИКЛИК

Михайло Петрович Старицький

1870

Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: 

Ясно, хоч голки збирай… 

Вийди, коханая, працею зморена, 

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупі ми тут під калиною —

І над панами я пан…

Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею

Стелеться полем туман;

Гай чарівний, ніби променем всипаний,

Чи загадався, чи спить?

Он на стрункій та високій осичині

Листя пестливо тремтить;

Небо незміряне всипано зорями —

Що то за Божа краса!

Перлами-зорями теж під тополями

Грає перлиста роса.

Ти не лякайся-но, що свої ніженьки

Вмочиш в холодну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:

Тепло — ні вітру, ні хмар…

Я пригорну тебе до свого серденька,

Й займеться зразу, мов жар;

Ти не лякайсь, аби тут та підслухали

Тиху розмову твою:

Нічка поклала всіх, соном окутала —

Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знуджені працею,

Нас не сполоха їх сміх…

Чи ж нам, окривдженим долею клятою,

Й хвиля кохання — за гріх?

Пісня из к/ф «В бой идут одни „старики“»

Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай.

Вийди коханая, працею зморена

Хоч на хвилиночку в гай.

Ти ж не лякайся, що нiженьки босиi

Топчуть холодну росу.

Я ж тебе рiдная аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Сядемо вкупочцi бiля хатиноньки

І над панами я пан.

Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилею

Котиться в полi туман.

Виконавці[ред. | ред. код]

"Ніч яка місячна" виконує Андрій Валентій.

Композиція стала вельми популярна до виконання. Пісню виконували Анна Рекер, Олексій Горбунов, Тарас Компаніченко, Борис Гмиря, Дмитро Гнатюк, Костянтин Огнєвий, Анатолій Солов'яненко, Микола Кондратюк, Ярослав Євдокимов, Хор ім. Верьовки, Олександр Пономарьов, Олег Винник, Олександр Малінін, Квітка Цісик, Поль Манандіз та інші.

У культурі[ред. | ред. код]

У варіанті В. Косовського пісня «Ніченька темная» була популярна в лавах УПА.

У 1973-му році, перший та п'ятий куплети пісні, були використані у звуковій доріжці фільму «У бій ідуть лише „старі“» (муз. А. Волощенка і В. Овчиннікова).

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Текст на Poetryclub
  2. «Трохи перероблена». — Москва, 1914
  3. Шевченко В. Школа для бандури [Ноти] / В. Шевченко [Ч.] ІІІ. — [М.] : 1914 — 15 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • І. І. Осташ «Сто улюблених пісень». — К.: Музична Україна, 1992. — 240 с.
  • Л. І. Ященко «Українські народні романси». — К.: В-во АН УРСР, 1961. — 412 с.