Відмінності між версіями «Об'єднана теорія поля»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (robot Adding: ja)
м (Робот: Заміна (-{{TODO}} +{{Physics-stub}}))
Рядок 20: Рядок 20:
 
==Передісторія==
 
==Передісторія==
 
Перші думки про зв’язок [[Явища елктричні|електричних]], [[Явища магнітні|магнітних]] та [[Явища світлові|світлових]] явищ належать [[Фарадей Майкл|М. Фарадеєві]], знайшли продовження у працях [[Джеймс Клерк Максвелл|Д. К. Максвелла]].
 
Перші думки про зв’язок [[Явища елктричні|електричних]], [[Явища магнітні|магнітних]] та [[Явища світлові|світлових]] явищ належать [[Фарадей Майкл|М. Фарадеєві]], знайшли продовження у працях [[Джеймс Клерк Максвелл|Д. К. Максвелла]].
{{TODO}}
+
{{Physics-stub}}
   
 
[[Категорія:Фізика]]
 
[[Категорія:Фізика]]

Версія за 09:24, 17 січня 2006

Об'́єднана теóрія пóля — ще не побудована фізична теорія, яка повинна об'єднати всі фундаментальні взаємодії у рамках єдиного теоретичного підходу. Термін був запропонований Альбертом Ейнштейном, який намагався поєднати загальну теорію відносності та електромагнетизм у рамках однієї теорії.

Постановка задачі

Сучасна фізика описує взаємодію між тілами та частинками з допомогою квантованих полів. Виходячи з принципу частинково-хвильового дуалізму взаємодія може бути описана як обмін частинками, які передють енергію та імпульс від одного тіла до іншого. На сьогодні відомі чотири види взаємодій:

  • Слабка взаємодія, завдяки якій відбувається радіоактивний &beta-розпад ядер. Ці сили відіграють важливу роль у реакціях ядерного синтезу, що відбуваються у надрах Сонця. Вони також відповідальні за взаємодію нейтрино з речовиною. Перенощиком слабких взаємодій є W- та Z-бозони.
  • Електромагнітна взаємодія — сили що діють на електрично заряджені частинки. З проявами електромагнітних взаємодій ми зустрічаємось у повсякденному житті на кожному кроці. Це світло, радіохвилі, властивості твердих тіл та рідин, робота різноманітних електричних та електронних пристроїв і багато іншого. Перенощиком електромагнітних взаємодій є фотон.
  • Гравітаційна взаємодія керують рухом Місяця та штучних супутників навколо Землі, Землі та інших планет навколо Сонця, а також Сонця навколо центру Галактики тощо.Вони ж відповідальні за знайоме кожному з нас земне тяжіння. Хоча перенощик гравітаційної взаємодії ще не був виявлений експериментально, більшість фізиків не сумнівається в його існуванні і називають цю частинку «гравітон».

Дві з перерахованих взаємодій: слабкі та електромагнітні вже об'єднані у рамках спільної теорії, і розглядається сучасною наукою як прояви єдиної електрослабкої взаємодії.

Намір побудувати об'єднану теорію поля ґрунтується на припущенні, що всі переаховані вище фундаментальні взаємодії, а також всі частинки, з яких складається речовина — це просто різні прояви одного фундаментального поля.


Передісторія

Перші думки про зв’язок електричних, магнітних та світлових явищ належать М. Фарадеєві, знайшли продовження у працях Д. К. Максвелла.