Обговорення Вікіпедії:Список найтиповіших мовних помилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Можна поцікавитися, чому прибрано маґ/гдебурзьке? ВТССУМ (slovnyk.net), УЛІФ (lcorp.ulif.org.ua) та Академічний (r2u.org.ua) словники дають лише цей варіант, без проривного ґ--Dalekiy obriy 14:09, 19 січня 2009 (UTC)

Оскільки слова не підлягають копірайту, можна було б перенести частину матеріалу зі словничка до цієї статті, змінивши лише речення-приклади. --Zx-man 07:46, 25 серпня 2006 (UTC)

Десь подібний проект у нас розпочинався, але не пригадаю де. В будь-якому разі це має бути повчально ;)--A1 21:07, 25 серпня 2006 (UTC)


Як відрізнити русизми від суржикових слів? Чи слово "понятно" замість "зрозуміло" є русизмом чи суржиком? Те саме про "поняв?" та "зрозумів?" Те сам про "скільки врем'я" замість "котра година?" Andrusiak 15:33, 28 серпня 2006 (UTC)

Стосовно списку і процентів не згоден. Ці слова є у словниках. Перелік — це перечень, а не список. Процент — взагалі міжнародний термін, він і в російській запозичений. Є рептилії, і є плазуни — навіщо обмежувати себе одним словом, коли можна користуватися двома? Verdi 16:04, 28 серпня 2006 (UTC)

суржик - це власне і є мова, насичена русизмами і навпаки - русизм є тим елементом, що перетворює мову на суржик. Об'єктивним критерієм приналежності чи неприналежності слова до тієї чи іншої мови вважається словник (див. Вікіпедія:Довідка#Правопис). Всі наведені Вами приклади є русизмами, а мова, що їх використовує - суржиком.--A1 16:36, 28 серпня 2006 (UTC)
Думаю, ситуація складніша (попри те, що, дійсно, "Єдиним об'єктивним критерієм приналежності чи неприналежності слова до тієї чи іншої мови вважається словник"). В кожній (чи не так?) мові є слова, запозичені з інших мов (улюблений мій приклад - слово "інженер" походить з французької, хоч навряд чи на шляху до української проминуло "транзит" через російську та/або польську, а перед тим ще й через німецьку). Тому варто говорити не лише про русизми, а й про полонізми, германізми тощо. Тобто (навмисно відхиляюся від оперування виключно "русизмом) полонізм (як нам мене) - це слово на певній стадії його запозичення з польської мови до української (часто - лише до певної говірки), і це запозичення може бути і не тривким. В цілому запозичення однією мовою слів з іншої не розглядається як щось ненормальне, бо є розповсюдженим механізмом.
А от суржик - це, по перше, достатньо "масовані" запозичення, а, по-друге, запозичення такі, що викривляють і одну (українську) і іншу (російську) мову. Хороший приклад було наведено - "поняв" - це не "русизм", тому що російське слово викривлене. З іншого боку, я думаю кожен з нас може назвати, нууу, наприклад, політиків ;) що говорять на суржику (хоча вважають себе щирими українцями) та політиків, що говорять українською з помітною кількістю русизмів (відмінність у тому, що другі, коли їм "забракне слів", вимовляють російське слово так, як воно звучить російською).
--pavlosh 17:33, 28 серпня 2006 (UTC)
Процент- економічна категорія, яка характеризує дохід на капітал. Відсоток- сота частина.--Mykolal 06:30, 11 вересня 2006 (UTC)
ПРОЦЕНТ, -а, ч. Те саме, що відсоток. [1] Verdi 08:50, 11 вересня 2006 (UTC)
Під руками поки нема словника, щоб довести свою думку, але, як буде, обов'язково дам посилання.--Mykolal 15:02, 24 вересня 2006 (UTC)

Вікіпідручник[ред. код]

На мою думку ця стаття буде більш доречною у ВікіПідручнику. --Yakudza -พูดคุย 18:12, 28 серпня 2006 (UTC)



Мішаємо воду в кориті. Див. Вікіпедія:Антисуржик і Вікікниги, там чимало такого є, тільки (лен по-старовкраїнськи) припіднесено по-иншому.--A l b e d o @ 18:56, 10 вересня 2006 (UTC)

Посилання статті до Вікіпедія:Анти-суржик[ред. код]

Вважаю, що стаття потрібна, а посилання статті до простору назв Вікіпедія є анти-енциклопедичним — Oleg Marchuk?!/©~№? 12:32, 13 листопада 2006 (UTC)


НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО

Автопогружчик – Автонавантажувач

а іменно – а саме

арбуз – кавун

Бабочка – Метелик

бабушка – бабуся, бабця, бабуня

багаточисельний – численний

балувати – розпещувати

банкрот – банкрут

бастувати – страйкувати

безвихідне становище – безвихідь, стан безпорадності

без надобності – без потреби

безналічний – безготівковий

безопасний – безпечний

безпреривно – безперервно

безпрецендентний – безпрецедентний

бессрочний – безстроковий

бельйо – білизна

битком набитий – вщерть наповнений, переповнений

бігло ознайомитися – побіжно ознайомитися

бігло читати – швидко читати

біжучий рік – поточний рік

благополуччя – щастя, добробут, гаразд

благополучний – щасливий

блінчик – млинець

блюдечко – тарілочка

бодрий – бадьорий

болільщик, болільник – вболівальник

болтати язиком – теревенити, молоти язиком, плести

болтавня – балаканина

больниця – лікарня

больничний – лікарняний, в офіційному мовленні – листок непрацездатності

братський привіт – братерський привіт, але братська могила

брачний – шлюбний

бритися – голитися

брильянт – діамант

брюки – штани

бувший – колишній

бувший у користуванні – уживаний

будто – наче, мов, ніби, немов

букашка – комашка, комашина

булавка – шпилька

бумага – папір

буси – намисто, коралі

бутилка – пляшка

Варежка – Рукавичка

ввиду цього – через це

в двох словах – двома словами

в деякій мірі – деякою мірою

ведучий інженер – провідний (інженер)

великан – велетень

венгерський – угорський

Венгрія – Угорщина

вечером – ввечері, увечері

в залежності – залежно

взамін – замість

в значній мірі – значною мірою

взяточник – хабарник

виводи – висновки

видержка з протоколу – витяг з протоколу

визивати – викликати

визов – виклик

виключатель – вимикач

виключати світло – вимикати світло

вийти зі скрутного становища – зарадити собі в скруті

виключний – винятковий, надзвичайний

вилка – виделка

вині мати – виймати

виносливий – витривалий

винуватий – винний

виписка з протоколу – витяг з протоколу

вип'ялити очі – витріщити (вилупити) очі

висказуватися – висловлюватися

вичеркувати – викреслювати

віддихати – відпочивати

відзив – відгук

відказуватися – відмовлятися

відклонити пропозицію – відхилити пропозицію

відложити засідання – відкласти засідання

відмінити – скасувати

від несподіванки – з несподіванки

відношення – ставлення, стосунки, взаємини

відповідно з постановою – відповідно до постанови

відправна точка – початок

від радості – з радості

відсутність, відсутній – відсутній(про людей), брак, бракує(про речі)

відщепенець – відступник

відток – відплив

від часу до часу – час від часу

відчислення – відрахування

відчитати за провину – вичитати (кому), вишпетити (кого), прочитати мораль

відчитатися – прозвітувати

вішалка – вішак

в його честь – на його честь

в кінці кінців – зрештою, врешті решт, кінець кінцем

включати світло – вмикати світло

вкругову – навколо, по колу

вмішуватися - втручатися

внештатний – позаштатний

внедряти - впроваджувати

водочний – горілчаний

возраст – вік

волни – хвилі

волокита – тяганина

воплощати – втілювати

воротнік – комір

воротнічок – комірець

восємдесять – вісімдесят

воспитувати – виховувати

в остаточному рахунку – у кінцевому підсумку

вредний – шкідливий

вроді – як, ніби, на зразок

втратив свідомість – знепритомнів, зомлів (вмлів)

Гардеробщиця – Гардеробниця

гвоздь – цвях

Германія — Німеччина

главний – головний

гладити (білизну) – прасувати (білизну)

глазний – очний

глиба – брила

гнильйо – гниль, гнилизна

говядина – яловичина, воловина

головка – голівка

головокружіння – запаморочення

голольод – ожеледиця

горбушка – окраєць, окрайчик, крайчик, цілушка

горка – гірка

горлишко – горлечко

горнична – покоївка

горніст – сурмач

город – місто

городський – міський

горсть – жменя, пригоршня

горшок – горщик

госпіталь – шпиталь

гостинниця – готель

готовити – готувати

градусник – термометр

гражданський одяг – цивільний одяг

гребішок – гребінчик

гречневий – гречаний

грудінка – грудинка

гружчик – вантажник

грузити – вантажити

грузовик – вантажна машина, вантажівка

грязний – брудний

грязнуля – бруднуля, замазура

грязь – бруд, болото

гусиний – гусячий

Да – Так

давати добро – схвалювати, підтримувати, погоджуватись, згоджуватись

давлення кров'яне – тиск (кров'яний)

даже – навіть

дальнобойний – далекобійний

даром – даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно (отримати річ)

дважди – двічі, два рази

два роки назад – два роки тому

двоєчний код - двійковий код

двоєчник, двойочник – двійкар або двієчник

дворнік – двірник

двухкомнатний – двокімнатний

дебошир, дебоширство – бешкетник, бешкет

день за днем – день у день

дєвочка – дівчина, дівчинка

дєдушка – дідусь, дідуньо

дєтська коляска – дитячий візок, візочок

дєтська площадка – дитячий майданчик

дєтський приют – дитячий будинок, сиротинець

диван - канапа (диван)

диву даєшся – не надивуєшся

дира, дирка – діра, дірка

диктовка – диктування

дискутирувати – дискутувати

дишло – дишель, дишля

діватися – щезати, зникати

дітище – дитя, виплід, плід

добавити, добавляти – додати, додавати

добавочний – додатковий

довіреність – доручення

довірчивий – довірливий

до востребовання – до запитання

договоритися – домовитися, дійти згоди

дозировка - дозування

доказувати теорему – доводити теорему

доклад – доповідь, повідомлення

докладувати – доповідати

долг – обов'язок

долгосрочний – довгостроковий, довготерміновий

должность – посада

дома – вдома

до основання – вщент

дорожка – доріжка, хідник

доска – дошка

досточка – дощинка, дощещка

до цих пір – досі

дочурка – донечка

дрожді – дріжді

другим разом – іншим разом

друг друга знати – один одного знати

дружок – товариш або друзяка

дрябла шкіра – в'яла шкіра

дубльонка – шкірянка

дьоргати - шарпати

Єдинодушно – Одностайно

єжевіка – ожина

єлє - ледве

Жалоба – Скарга

жарений – смажений

жарке – печення

жати (на кнопки) – тиснути (на кнопки)

жєлєзнодорожний – залізничний

жєлєзнодорожник – залізничник

желудок – шлунок

жемчужний – перловий

жемчуг – перли

жесть – бляха

жестяний – бляшаний

жжога – печія

живопис – малярство

живописний – малярський, мальовничий

жила площа – житлова площа

жовтуха - жовтяниця

жулік - шахрай

Забастовка – Страйк

забастовщик – страйкар

забезпечити рішення – вирішити, розв'язати

забивчивий – забудькуватий

забор – паркан (тин, огорожа)

за браком часу – через брак часу

завернути в папір – загорнути в папір

завидувати – заздрити

зависть – заздрість

завітний – заповітний

завтрак – сніданок

заготовщик – заготівельник

за границею – за кордоном

заграничний – закордонний

загружений – завантажений

задіяти – залучити

заказ – замовлення

заказати – замовити

заказний лист – рекомендований лист

заключення – висновок, закінчення

заключити договір – укласти угоду, підписати договір

заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово

закройщик – закрійник

закрома – засіки

закупочний – закупівельний

заложити – закласти

замешкатись – забаритись

заніматися – займатися

за останній час – останнім часом

запущений – занедбана людина, занехаяний садок, занедбані справи

запчасті – запчастини

засипати пізно – засинати пізно

заслуговує уваги – вартий уваги

заставляти - примушувати

застінок – катівня

захлопнути двері – зачинити двері

зачот – залік

заявитися – прийти, прибути

зберкасса – ощадкаса

зберкнижка – ощадкнижка

зболтати – збовтати

зборочний – складальний

зверхплану – понад план

звонити – дзвонити

згідно наказу – відповідно до наказу

згідно розпорядження – згідно з розпорядженням

здавати собі відчит – здавати собі справи, всвідомлювати

здавати іспит – складати іспит

здача з суми – решта

здійснити вплив – вплинути

з достоїнством – з гідністю

землеробство – хліборобство, рільництво

землероб – хлібороб, рільник, ратай

земляніка – суниця

зеркало – дзеркало

зимній – зимовий

з кожним роком - щороку

з метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити

злісний – затятий п'яниця, злісні шкідники(рослини, тварини)

знати толк – розумітися, бути компетентним

знімати квартиру – винаймати квартиру

знобить - морозить

зонт – парасоля

зонтик – парасолька

з повинною – повинитись, признатись у провині

зробити вигляд – удати , удавати

з усіх ніг – щодуху, з усієї сили

Ігровий – Гральний

ігрушка – іграшка

ізвращати – перекручувати (слово) , спотворювати (думку)

ізжога - печія

іменно так – саме так

іначе - інакше

індюк – індик

індюшка – індичка

іноязичний – іншомовний

інтересувати – цікавити

інциндент - інцидент

інша справа – інша річ

ісполнітєльний – виконавчий, сумлінний

ітак – отже, таким

і так дальше – і так далі

італьянський – італійський

Йожик – Їжачок

йолка - ялинка

Кажеться – Здається

каменщик – муляр, каменяр

капля – крапля

капризний – вередливий

картофельний – картопляний

картошка – картопля

касатися – стосуватися (чогось), доторкатися (до чогось)

касір - касир

качеля – гойдалка

керосин – гас

кидатися у вічі – впадати в очі

кислород – кисень

кладбище – кладовище, цвинтар

клубніка – полуниця

ключове (завдання) – головне, важливе (завдання)

книжний – книжковий

ковйор – килим

коврижка – медяник

коврова дорожка – килимова доріжка

когті – кігті

кожа – шкіра, шкура

кожаний – шкіряний, шкуратяний

кожанка – шкірянка

кожний раз – щоразу

колбаса – ковбаса

колбасний – ковбасний

колечко – перстеник, перстенець

кольцо – перстень

командировка – відрядження

компроментувати – компрометувати

конкурентноспособний – конкурентноздатний, конкурентноспроможний

константувати – констатувати

коньки – ковзани

копірка – калька

корзина – кошик

кормити – годувати

кормушка – годівниця

корочка – шкірочка

косичка – кіска

костний – кістковий

кошельок – гаманець

крановщик – кранівник

красавіца – красуня

красити - фарбувати

красунчик – красень

креветочний – креветковий

криса – щур

криша – дах, покрівля

кроватка – ліжечко

кровать – ліжко

кровельщик – покрівельник

круглодобово – цілодобово

кружевний – мережевний

кружка – кухлик, горнятко

крупний – великий, видатний, значний, дорідний

куда – куди

кукла – лялька

кукуруза – кукурудза

кукурузник – кукурудзяний

купля-продажа – купівля-продаж

купляти – купувати

куриний – курячий

кусачки - обценьки

Лагер – Табір

ладно – гаразд, нехай

ладоня – долоня

лакомство – ласощі

ландиш – конвалія

лапонька – голубонька, ясонька

лєзвіє – лезо, бритвочка

лєнта – стрічка

лєстнічна клєтка – сходова клітка

лишати (слова) – позбавляти (слова)

лишній – зайвий

лівша – шульга, лівша

лікарство – ліки

лікйор – лікер

лімітірований – лімітований

лінтяй – ледар

лісозаготівка – лісозаготівля

лісополоса – лісосмуга

ліфтьор – ліфтер

лічити (хворого) – лікувати

лічно – особисто

лож – обман, неправда

любий – будь-хто, будь-який

любимець – улюбленець

льготи - пільги

любимий – улюблений, коханий

Магазин – Крамниця

майський – травневий

малиш – малюк

малолєтка – малолітка

мальчуган – хлопчисько

мастєр – майстер

махонький – малесенький

мебель – меблі

медвідь - ведмідь

металічний – металевий

мєлоч – дрібні, дрібняки, копійки

мєх – хутро

міроприємства – заходи, справи

мова йде – йдеться (про)

молодожони – молодята, молоде подружжя

морковка – морквина, морквинка

морожене (ім.) – морозиво

мраморний – мармуровий

між тим – тим часом

мішати (працювати) – заважати

молодчина – молодець

моча – сеча

мочовий пузир – сечовий міхур

мужський – чоловічий

мусор – сміття

мусорнік – смітник

м'ягкий - м'який

Набор – Набір

навик, навики – навичка, навички

на виду – навидноті, перед очима

на вкус – на смак

навоз – гній

наволочка – пошивка

нагрузка – навантаження

надвигатися – насуватися

на днях – цими днями

надобність – потреба

надоїдати – набридати, обридати, надокучувати

на дому – в дома

на заключення - на закінчення, наприкінці, наостатку, підсумовуючи

на ісході – обмаль, трохи, мало

наказати – покарати

накінець – нарешті

накладна плата – післяплата

наладжений – налагоджений

налог – податок

намікати – натякати

намітити – накреслити, запланувати

нанести шкоди – завдати шкоди

наоборот – навпаки

напечатаний – надрукований

на поприщі – на ниві, на полі, на арені

напор (води) – тиск

направляти - скеровувати, звертати, спрямовувати

на проізвол судьби – напризволяще

на протязі – упродовж, протягом

напряму – просто

нарочно – навмисне

наряд – вбрання

насікомі – комахи

насморк – нежить

настольний – настільний

настоювати (на своєму) – наполягати

настоящий – справжній (друг), теперішній (час)

находити – знаходити

не бачити вихід з – не дати собі раду в скрутному становищі

з цього становища

невільно сказав – мимоволі сказав

невпопад говорити – не до ладу (не до речі) говорити

не дивлячись на - незважаючи на

недостаток – вада, хиба, недолік

не на жарт – не в жарт, неабияк

не по собі – ніяково, незручно

неприродний – непридатний

не приходиться – не доводиться

нерадивий працівник – недбалий працівник

нерушимість – непорушність

неудобно – незручно, не випадає

нє – ні

ногті – нігті

ножка – ніжка

ножниці – ножиці

ноль – нуль

носитель – носій

носки – шкарпетки

нуждатися – потребувати матеріальної допомоги, поради

Обжалувати – Оскаржити

обезоружити – обеззброїти

обіда – образа, кривда

обідно – образливо, прикро

обіжати - ображати, кривдити

обільний – рясний, сильний, численний

обіщати – обіцяти

облако – хмара

область – галузь (виробництва), сфера (науки)

облачний – хмарний

облегшити – полегшити

облік кого-небудь – обличчя, образ, подоба, лик

обслуга поштова – поштове обслуговування або обслужування

одіяло – в залежності від матеріялу: ковдра, коц, ліжник, укривало

обнаружити – виявити

обнищання – зубожіння

обої – шпалери

обох, обоїм – обох, обом

оболочка – оболонка

обосновати – обґрунтувати

оборудувати – обладнати

обув – взуття

обувний – взуттєвий

обходчик – обхідник

общественний – громадський

об'ява – оголошення

об'явити – оголосити

об'яснити – пояснити

овощний – овочевий

ограбити – пограбувати

один в один – добірний

одівати – одягати

одіяло – ковдра

одобрити – схвалити

озаглавити – назвати

оказати допомогу – надати допомогу

оконний – віконний

окрашено – пофарбовано

опасний – небезпечний

опинитися в дурнях – пошитися в дурні

опознавальний – розпізнавальний

опреділити – визначити

опровергати – спростовувати

осадки – опади

осадок – осад

освободится – звільнитися

освоїтися – призвичаїтися, звикнути до

осмотр – огляд

особняк – власний будинок

остальні – решта, інші

остановка – зупинка, стоянка

отбойний – відбійний, вибійний

отвьортка – викрутка

откритка – листівка, картка

оточуюче середовище – навколишнє середовище

отпуск – відпустка

охватити – охопити

охота – полювання, лови

охрана – охорона, варта

охраннік – охоронець

оціночний – оцінний

очередь – черга

ошибка - помилка

Падати в обморок – Непритомніти

пайка – паяння

пайщик – пайовик

палочки – палички

пальтішко – пальтечко

парикмахер – перукар

парикмахерська – перукарня

пасти смертю хоробрих – полягти як герой

переводчик – перекладач (мови)

перегружений – перевантажений (роботою), переповнений (транспорт)

перкличка – переклик

переключатель – перемикач

переписка (писання листів) – листування

перерив – перерва

переросход – перевитрата

пересажувати – пересаджувати

перетворювати в життя – перевтілювати в життя

переучот – переоблік

перехресток – роздоріжжя, перехрестя

перечень – перелік

перечислити – перелічити, перерахувати

перчатка – рукавичка

першим ділом – насамперед, передусім, щонайперше

печатати – друкувати

печать – печатка

печоночний – печінковий

пирожок – пиріжок

підготовити – підготувати

піджолудочна желєза – підшлункова залоза

підложити – підкласти

піднос – таця

підодіяльник – пішва

підписатися на газету – передплатити газету

підписка – передплата

підрозділєніє – підрозділ

під стать – до пари

підчеркнути – підкреслити, наголосити

підчинятися – пілягати, підкорятися

пірожене – тістечко

пісьмо – лист

пітательний – поживний

пішком – пішки

планіровка – планування

платочок - хусточка, хустинка

плащ-палатка – плащ-накидка, плащ-намет

плісіровка – плісе

плодотворний – плідний

плотник – тесляр

площа (незабудоване місце, - майдан де сходиться кілька вулиць)

побєда – перемога

побєдний – переможний

побритися – поголитися

повальний – суцільний, поголовний

повар – кухар

повариха – куховарка

повернутися до свідомості – опритомніти, прийти до тями

повинуватися – коритися (кому), слухати (кого)

по відношенню – стосовно

повістка денна – порядок денний

повод – привід

повредити – нашкодити

по всякому поводу – з усякого приводу

погані порядки – безладдя (безлад), не підтримувати порядок, не пильнувати ладу

пограничник – прикордонник

подавляюща кількість – переважна кількість

подарити – подарувати

подарок – подарунок, гостинець

подарочний – подарунковий

подвинутись – посунутись

по дєшовкє – дешево

по ділам служби - у справах служби

подорожати – подорожчати

подоходний податок – податок з прибутку, прибутковий податок

по-другому – по-іншому

пожилий – старшого віку, в літах, літній похилого віку - ?

по закону – за законом

по замовленню – на замовлення

позвати – покликати

позвонити – подзвонити

пока – поки, заки

пока (прощання) – бувай, будь здоров

показувати вигляд – давати взнаки

по крайній мірі – принаймні, щонайменше

полднік – полуденок, підвечірок

полка – полиця

положити – покласти

полоска – смужка, пасмо

полотенце – рушник

полочка – поличка получається – виходить, вдається

получати – отримувати, одержувати, діставати

получка – зарплата, платня

Польша – Польща

поля капелюха – криси капелюха

поля книги – береги книги

помнити – пам'ятати

понятно – зрозуміло

попередити хворобу – запобігти хворобі, відвернути хворобу

пополам – наполовину, по половині

по понеділкам – щопонеділка

по почті – поштою

попугай – папуга

попугайчик – папужка

порівняно з – як порівняти з..., проти

порчений – зіпсований

порядком пропозиції – в порядку пропозиції

поскользнутися – послизнутися, посковзнутися

послідній – останній

посне масло – олія

поставляти – доставляти, постачати

поставщик – постачальник

посторонній – сторонній

построїти – побудувати

поступати – вступати (до вузу), чинити (благородно),

надходити (про товар)

посуда - посуд

посьолок – селище

потолок – стеля

потрохи – нутрощі, телбухи

по формі – за формою

похожий – схожий (на кого), подібний (до кого)

по цьому приводу – з цього приводу

почасовий – погодинний

почва – ґрунт

почка – нирка

почому – скільки коштує, по скільки

почтальйон – листоноша, поштар

почті – майже

пощада – помилування

по якому питанню – у якій справі

поясниця – поперек, крижі

пояснююча записка – пояснювальна записка

правити бал – порядкувати

правка – виправлення

предвидіти – передбачити

предложення – пропозиція

предохранітєль – запобіжник

предписання – припис

предсідатель – голова

пред'явити – подати

прежній – колишній, попередній

преподавати – викладати

прецендент – прецедент

прибильний – прибутковий

прибори – прилади

приведи в порядок – упорядкуй, дай лад

прививати – прищеплювати

привичка – звичка

пригати – скакати

приглашати – запрошувати

приговор – присуд, вирок

при допомозі – за допомогою

признавати – визнавати

признак – ознака

приїзжати – приїжджати

призупинити - тимчасово припинити

прийомний – приймальний

прийомщик – приймальник

приймати до відома – брати до відома

приймати до уваги – брати до уваги

приймати міри – вживати заходів

приймати участь – брати участь

прийняти заходи - вжити заходів

прийняти участь - брати участь

прийшла удача – пощастило, поталанило

прийшлося – довелося

приказ – наказ

прикласти зусиль – докласти зусиль

приміняти – застосувати

примірний – орієнтовний, приблизний

принімати – приймати

приносити вибачення – просити вибачення, перепрошувати

приносити шкоду – завдавати шкоди

принуждати – примушувати, силувати

принципіальний – принциповий

при порівнянні – як порівняти, порівнюючи, з порівняння

прискорити погодження – погодити

приступати (до чогось) – розпочинати (щось)

при таких умовах – за таких обставин, у таких обставинах

приусадєбний – присадибний

приходить на думку – спадає на думку

приходиться працювати – доводиться працювати

прихожа – передпокій

прицеп – причіп

приют – притулок

прівєт – привіт, здоров (як вітання)

приложеніє – додаток

пробіли – прогалини

пробка (до пляшки) – корок

провіряти – перевіряти

провода – дроти

проводити боротьбу – боротися

продавщиця – продавець

продажа – продаж

продвигатися – просуватися

прожиточний – прожитковий

проізводство – виробництво

прораб – виконроб

просипатися – прокидатися

просквозити – протягнути

прослойка – прошарок

простиратися – тягнутися, сягати

простіший простого – найпростіший, простісінький

просто-напросто – просто, всього-на-всього, запросто

просторний – просторий

протирічити – суперечити

профсоюз – профспілка

прочий – інший

прошлий – минулий

прошу вашого дозволу про – прошу надати мені відпустку

надання мені відпустки

пуговичка – ґудзичок

пустяк – дурниця (пусте)

пчола – бджола

пшонний – пшоняний

п'янка – пиятика, гульня, дудліж

пятно – пляма

п'ятьорка – п'ятірка

Радувати око – Тішити око

ранком – зранку, вранці

рахувати, що... – вважати, гадати, думати, міркувати, що...

регістратура – реєстратура

регістрація – реєстрація

регуліровщик – регулювальник

редіска – редиска, редька

резина – ґума

ремень – ремінь

ремешок – ремінець, ремінчик

ремонтірувати – ремонтувати

решотка – ґрати

ржаний – житній

рижий – рудий

риночний – ринковий

риск – ризик

рискувати – ризикувати

рицар – лицар

ричаг – важіль

рідко траплятися – зрідка траплятися

річний транспорт – річковий транспорт

рішаючий – вирішальний

рішити задачу – розв'язати, вирішити задачу

Ровно - Рівне

роговиця ока – рогівка ока

роди – пологи

родильний будинок – пологовий будинок

рожениця – породілля

розбалований – розпещений

розвал – розпад

розвернутий – розгорнутий

розводящий ключ – розвідний ключ

розжати – розтиснути, розтулити (руку), розціпити (зуби)

роздається голос – розлягається, лунає голос

роздягалка – роздягальня

рознічна ціна – роздрібна ціна

розовий – рожевий

розпис – підпис

розположення – розміщення

розсосатися – розсмоктатися

розсрочка – кредит

розстроїтися – засмутитись

розсуждати – розмірковувати

раствор – розчин

росходи – видатки, витрати

рубашка – сорочка

руководство – керівництво

руль – кермо

рядом – поряд, поруч

Саме важне – Найважливіше

саме головне - найголовніше

саме по собі – само собою

сапожник – швець

сахар – цукор

сварщик – зварювальник

Свєта - Світланка

свинний - свинячий

сельодка – оселедець

сиворотка – сироватка

система налогів – система оподаткування

скорняжний – кушнірський

слідуючий – наступний, такий

словом – одно слово, одним словом

снабженець – постачальник

сочний – соковитий

сочуствувати – співчувати

співпадати – збігатися

співставляти – порвнювати, зіставляти

співшукач (наукового звання) – пошукувач, здобувач

СПІД – СНІД

сплошний – суцільний

спорити – сперечатися, змагатися

спортитися – зіпсуватися

справа в тому – річ у тому ( у тім)

справа тонка – справа делікатна

справка – довідка

справочний – довідковий

средство – засіб, спосіб

срок – строк

ссуда – позичка, позика

ставка (місячна) – оклад (місячний)

стакан – склянка

станочник – верстатник

старйо – старе

стєкло – скло

стидно – соромно

стіральний порошок – пральний порошок

стірати – прати

стірка – прання

столова – їдальня

стража – сторожа, варта

страйкуючі – страйкарі

странний – дивний

страсть – пристрасть

строїтєльний – будівельний

строїтися в шеренгу – шикуватися в лаву

стройка – будова, будівництво

стройний – стрункий

стул – стілець, крісло

стульчик – стілець

ступеньки – сходи

судьба – доля

суматоха – метушня, гармидер, біганина

супруга – дружина, жінка

супруги – подружжя

суровий – суворий

сустави – суглоби

сутки – доба

суточні – добові

Табельщиця – Табельниця

тайно – таємно

так як – тому що

творог – сир

творожний – сирний

тезис – теза

теряти – губити

тетрадь – зошит, зшиток

технічка – техпрацівниця

тим не менше – однак, проте, а також

тіпа – на зразок

ткань - тканина

товщиною – завтовшки

тоже – також, теж

ток - струм

толкати – штовхати

толковий – розумний, метикуватий

торжества – урочистості

торжественний – урочистий

тормоз – гальмо

тормозити – гальмувати

тоска – туга, сум, нудьга

тошнота – нудота

требувати – вимагати

трогати – торкати (пальцем), чіпати, зрушувати (з місця),

зворушувати (до сліз)

троїх, троїм – трьох, трьом

тройка – трійка

тряпка – ганчірка

Турція — Туреччина

трьохкімнатний – трикімнатний

трьохтомний – тритомний

тьотя – тітка, тіточка

Убирати – Прибирати (кімнату), забирати (речі зі стола)

уборщиця – прибиральниця

у вигляді кари – за кару

увольнітєльний – відпускний

у всіх відношеннях – всіма сторонами

угловий – кутовий

угольник – кутик

удалити – видалити, вирізати (гланди), вирвати (зуб), вивести(пляму)

удача – успіх

удачний – успішний, вдалий, удатний, щасливий

удвоєний - подвоєний

удільна вага – питома вага

удобний – зручний

ужас – жах

ужасно (подобається) – надзвичайно

ужасно (виглядає) – жахливо

ужин – вечеря

у залежності від – залежно від

узнати – (в)пізнати(знайомого), дізнатися, довідатися (про подію)

укроп – кріп

уксус – оцет

умнік – розумник

умоляти – благати

у найближчий час – найближчим часом

у найближчі дні – найближчими днями

упаковочний – пакувальний

уплатити – заплатити

у порівнянні з - як порівняти з...

упрямий – впертий

у розстрочку – на виплат

у самий найближчий час – незабаром

усе в порядку – усе гаразд, усе як слід

уснути – заснути

устав - статут

установка (як предмет) – прилад, пристрій, устаткування

установка (політична) – настанова, намір

установлений – встановлений

устарівший - застарілий

устроїти – влаштувати, зробити

устроїтись – влаштуватись

устройство – влаштування (на роботу), пристрій, будова (машини), лад, устрій (державний)

уступка – поступка

устя (ріки) – гирло (ріки)

утка – качка

утренній – ранковий

утречком – зранку

утрєнік (дитячий) – ранок (дитячий)

утюг – праска

ухожена дитина – доглянена (припильована) дитина

уцінити – переоцінити

у цьому році – цього року

участок – дільниця (виробничий підрозділ), ділянка (землі)

учбовий - навчальний

учот – облік

учотчик – обліковець

уют - затишок

уютно - затишно

Факт на лице – Ось тобі й факт, незаперечний факт

фамілія – прізвище

фонар – ліхтар

формовщик – формувальник

форточка – кватирка

фрезеровщик – фрезерувальник

Халатне ставлення – Недбале ставлення

хватить – вистачить, годі, досить

хлопнути дверима – гримнути, грюкнути дверима

хлопотати – клопотатися

хлопоти – турботи

ходатайство – клопотання

хозразчот – госпрозрахунок

хотять – хочуть

хранилище – сховище, сховок, схованка

хранити – зберігати

хрупкий – крихкий, ламкий

хрусталь – кришталь

хрустальний - кришталевий

Цвітний – Кольоровий (але цвітна капуста)

цепочка – ланцюжок

циплята – курчата

Часи – Годинник

часікі – годинничок

частний – приватний (магазин), частковий, окремий (випадок)

чердак – горище

черніка – чорниці

чертьожник – кресляр

четверть – чверть

чесночний – часниковий

чистої води обман – чистісінька брехня

чолка – чубчик, гривка

чугун – чавун

чудак – дивак

чудакуватий – дивакуватий

чудний – чудовий, дивний

чуть не – мало не

чуть-чуть – ледь-ледь, трішки, трішечки, мало

Шагати – Крокувати

шагом марш – кроком руш, ходом руш

шаловливий – пустотливий, збиточний, нечемний

шальна куля – дурна куля

шарикова ручка – кулькова ручка

шаром покоти – порожнісінько

швидше всього – найшвидше

шевелити мозгами – мізкувати, міркувати

шестидесятник – шістдесятник

шишка (на голові) – гуля

шкаф – шафа

шкурка – шкірка, шкуринка

шліфовка – шліфування

шліфовщик – шліфувальник

шляпа – капелюх

шпакльовщик – шпаклювальник

штамповка – штампування

штамповочний – штампувальний

штик – багнет

шуткувати – жартувати

Щасливчик – Щасливець

щебйонка – щебінь

щотка – щітка

щотчик - лічильник

Юбка - Спідниця

Яблочний – Яблучний

язва (шлунка) – виразка

яйця (статевий орган чоловіка) — ядра

яїчко - яйце

яїчний – яєчний

як правило – як звичайно, як водиться, як заведено

ярко – яскраво

ящик - скринька


Ящик є в укр. мові.

Так, але "поштова скринька".

Дивіться також[ред. код]

[[2]]

Категорія:Українська мова Категорія:Слов'янські мови

Список[ред. код]

Чим "список" не подобається? --Oleg Marchuk?!/©~№? 09:19, 2 березня 2007 (UTC)

"Список" означає "копія", а "перелік" - це "список" як він використовується тут. --Akhristov 23:33, 2 березня 2007 (UTC)
У словнику:
  • УЛІФ СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР
  • slovnyk.net СПИСОК, 1. Письмовий перелік кого-, чого-небудь. // Число, склад кого-, чого-небудь. 2. Документ, який містить перелік певних відомостей. 3. Рукописна копія чого-небудь.
  • Тобто Список і Перелік - це синоніми, а значення: список, як копія - не основне, а лише третє. Я не бачу сенсу в перейменуванні. --Yakudza -พูดคุย 08:52, 3 березня 2007 (UTC)

Я теж проти! Окрім того, користувачі, які перекладатимуть статті з інших вікіпедій писатимуть списки (бо в російській список, в англійській list (=список) ).--Ahonc?!/©~№? 14:49, 3 березня 2007 (UTC)

Ага. Русифікація... --Akhristov 00:12, 5 березня 2007 (UTC)
У мене питання. На вашу думку, "алфавіт" - суржик чи ні? Він також у словнику:
А що ж тоді діти вчать у першому класі?!!!--Ahonc?!/©~№? 14:55, 3 березня 2007 (UTC)
Прошу виправити статті у вікіпедії --Oleg Marchuk?!/©~№? 07:12, 3 березня 2007 (UTC)

Моя думка така: ці словники мають слова, які рахуються суржиком. Але це не означає що Вікіпедія повинна використовувати ці терміни. --Akhristov 09:19, 3 березня 2007 (UTC)

Не повинна, але може.--Ahonc?!/©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)
«Рахуються» слова в суржику, в українській мові «вважаються».Verdi 09:43, 3 березня 2007 (UTC)
Отут Ахрістов і проколовся!:)--Ahonc?!/©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)

Гадаю, що тлумаченням слів повинен займатися тлумачний словник, а не Користувач:Akhristov. В словнику слово є — отже, воно є в мові. Все інше — оригінальне дослідження, заборонене в Вікіпедії. Невже не знайшлося більш змістовного заняття, ніж списки в переліки перейменовувати? Більше нема чим лічильник редагувань накрутити? Verdi 09:43, 3 березня 2007 (UTC)

ru:Википедия:Недопустимость оскорблений, угроз и агрессии. --Akhristov 09:50, 3 березня 2007 (UTC)
Скоріше ru:Википедия:Предполагайте добрые намерения. Безумовно наміри були покращити Вікіпедію. У нас практично всі конфлітки виникають через перейменування. Можливо варто зробити окремий проект: Вікіпедія:Перейменування статей куди б виносились пропозиції щодо цього. --Yakudza -พูดคุย 16:06, 3 березня 2007 (UTC)
У російській вікіпедії є щось схоже (здається, ru:Википедия:К переименованию)--Ahonc?!/©~№? 16:52, 3 березня 2007 (UTC)

Невірний[ред. код]

Не зрозумів чим не подобається "невірна відповідь". Річ в тім, що мова допускає таке застосування. І самій сторінці використовується -

"невірне перенесення чужих мовних форм"

пропоную цей пункт видалити. --Movses

Перебільшення помилковості[ред. код]

Я вважаю, що деякі з написаних тут помилок правильніше вважати не "помилками", а "не зовсім вдалим вживанням слів", та й то лише на думку окремих естетів. --D.A.M. 22:12, 20 березня 2008 (UTC)

Які саме? --77.121.103.198 13:40, 1 жовтня 2008 (UTC)
Скажімо, «помилкове» вживання ведучий (механізм, вал) є в словнику.нет. --Friend 14:09, 30 грудня 2009 (UTC)
Друзі, словники фіксують наявний словниковий запас, але не дають порад щодо вживання — це прерогатива порадників з культури мовлення, між іншим. Від сили, словники можуть вказати сферу вжитку, — але в окремих мовознавців є думка, що надавання позначок слова звужує сферу їх застосування.--Albedo 14:27, 21 лютого 2010 (UTC)

переїжджаю і переїжджаю[ред. код]

Власне так (однаково) написано в таблиці. Я не є фахівцем з української мови, але по-моєму тут якась неточність. Може в першому прикладі (неправильному) має бути "переїзджаю" або якось так?--aeou 12:38, 20 лютого 2010 (UTC)

Є КИМ/чим або таки Є ХТО/що?[ред. код]

Шанові панове, окрім помилок у вживанні слів чи не має бути розділ або якась таблиця з помилками синтаксичними? Найчастіше що впадає в око - це вживання звороту є ким/чим. Хоча це й найрозповсюдженіша практика побудови фраз у сучасному мовленні - вона неправильна і нею надуживають останніми роками, бо помилки розповсюджує наше ТВ. Про це ви можете дізнатися в Антоненка-Давидовича, в Курило, в багатьох інших мовознавців. Навіть шаблони вікі - "користувач є українцем".... українською неспотвореною то буде таки "користувач є українець", або "користувач-українець". Неспроможність перекласти з російської "является" викликало ту хвилю у телебаченні, газетах і статтях потвори є ким/чим замість є хто/що.

Ще одне явище - російські канцеляризми. Всі пишуть - "буде зроблений", "був збудований", "нами буде проведено" . Ці фрази - не українські. Українській мові не притаманна така кількість пасивних форм. "його зроблять", "збудували", "ми проведемо" - то по-українськи.

Знову ж таки, фрази як "1999рік - встановлений пам'ятний знак на честь....", але українською "1999 рік - встановлено...", "встановлений" ми сказали б у фразі "встановлений 1999 році пам'ятний знак вирішили демонтувати" . Різниця між цими випадками значуща, але якщо ми дослівно перекладаємо з російської, або пишемо російські звороти українськими словами,то не краще тоді й вживати-таки російську мову? Бо у такому вигляді статті у Вікі схожі на латину....ніби-то й слова самі правильні, але мова мертва, і кожен пише як хоче.

І останнє, до чого хочу привернути вашу увагу, надуживання сполучником "який" замість "що", якщо ви уважно переглянете укр. літературу до 1990-х років, ви побачите, що майже завжди пишуть: хлопець, що читає; книжка, що я її купив 2 роки тому; робітник, що йому ... і т.д. Зараз надуживають у цих випадках словом "який": хлопець, який читає; книжка, яку я купив; робітник, якому ...Такі спрощені звороти не притаманні українській мові, про це ви можете дізнатися з книжки О.Кирило "Уваги до сучасної літературної української мови" (книжка видавалась до 60-х років, і досить цікава бо відтворює не мову штампів, а саме народну мову; на цю книжку багато в чому посилається Антоненко-Давидович).У мові важливі не лише слова, а й узгодження їх у вправний спосіб.

З повагою,Romari81 23:44, 2 червня 2010 (UTC)

А чого не написати «книжка, куплена мною 2 роки тому»? А чим не подобається встанволений? По-моєму, можна і так, і так. Щодо «користувач є українець» — також не згоден. Може ви є українець, а є українцем.--Анатолій (обг.) 08:48, 30 червня 2010 (UTC)
Після дієслова "бути" українська мова зазвичай вживає орудного відм. якщо йдеться про непевну, змінливу або вже нехарактерну ознаку: То був волом, а то хочеш зостатися конем (Номис). Колись то була птиця:жайворонок — царем, а царицею — миш (Рудченко),стала ж ознака більше озачується номінативом - ще Потебня на прикладі "історія є учителькою життя" вважає це за вплив польський, а зараз під впливом рос. "являться кем/чем" це увійшло в мову остаточно.Ви не звертали уваги, що років 20-30 тому майже ніхто так не розмовляв, а все через те, що люди не можуть позбутися російської звички "являться кем/чем"? Я вам назвав 2 дуже відомі книжки з української мови, всі приклади в них - грунтуються на укр.літературі, прочитайте, не пожалкуєте, я не можу тут викласти повністю цю тему. Щодо "встановлений" - Російське "В 1991 году установлен памятник такому-то... " ураїнською "У 1991 році/1991 року встановлено пам'ятник...", жодним разом "встановлений", бо "встановлений" вживається у такому випадку: "Встановлений у 1991 року пам'ятник зруйнували наступного ж року." для безособового "установлен" вживаємо "встановлено", знову ж я не можу викласти тут це все, просто мені здавалося очевидним. Romari81 16:47, 30 червня 2010 (UTC)

Мова в Маріуполі[ред. код]

Шановний Амакухо, ви спираєтесь щодо російської мови на якісь джерела, якусь школу чи просто стверджуєте? Бо я маю неінтернетівські дані (фактичні) із філологічного факультету Маріупольського державного гуманітарного університету. Я думаю, що ви (можливо, мовознавець) проводили дослідження в Приазов'ї. Більше того суржиком говорить і Краснодарський край, і Ростовська область. --ДмитрОст 18:35, 08 січня 2011 (UTC)

Я всього лиш попросив посилання на джерело, адже ваше твердження про мову в цьому місті мені, особисто, видається сумнівним на основі власного досвіду. Ніякого «фонетично-лексичного злиття української, російської та грецької мов» я в цьому місті не помітив, тому хоча б приклад такої маріупольської говірки був би дуже доцільним. (І обговорювати статтю Маріуполь було б доцільніше у обговоренні статті Маріуполь). --Α.Μακυχα 20:54, 8 січня 2011 (UTC)

Варіативність[ред. код]

Чому можна тільки "іон"? Стаття у Вікіпедії подає ще й "йон". Отже можна писати і так, і так? 178.95.180.234 19:59, 22 червня 2014 (UTC)

Стосовно[ред. код]

Слово "стосовно" теж коректне. Пропоную забрати це зі списку--Unikalinho (обговорення) 05:42, 18 листопада 2015 (UTC)

Зміни 2016[ред. код]

1. Прибрав

відношення, мати відношення стосунок, мати стосунок, стосуватись українською відношення — математичний термін — «відношення a/b»

Відкриваємо тлумачний словник. Найперше ж значення:

1) Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь.

Отже це зовсім не помилка. --Yakiv Glück 06:18, 29 серпня 2016 (UTC)

2. Прибрав

військовий (як іменник) військовик[1] питомий іменник для означення особи

Відкриваємо тлумачний словник. Біля слова «військовик» стоїть ремарка «західноукраїнське». Не варто його нав’язувати як стандарт. --Yakiv Glück 06:27, 29 серпня 2016 (UTC)

3. Прибрав

переїздить переїжджає згідно з орфографічним словником; «переїжджає», хоча «приїздить»

Переїздити так само є в тлумачному словнику з тотожним значенням. --Yakiv Glück 20:35, 29 серпня 2016 (UTC)

  1. «Практичний словник синонімів української мови», Кобза, Київ, 1993. — 469 с. ISBN 5-87274-050-6

Майбутня класифікація помилок[ред. код]

Як наше товариство ставиться до поділу списку на три з помилками різних типів (орфографічними, лексичними, граматичними)? --Олесь Діброва (обговорення) 13:05, 4 липня 2017 (UTC)

Ну, якщо ще якось зменшить кількість помилок на сторінках Вікіпедії, то чому б і ні. Втім, я не бачу як класифікація вплине на вже наявні помилки у статтях (чи зменшить їх кількість у нових дописах). --Olvin (обговорення) 14:26, 4 липня 2017 (UTC)
Я б сказав, що користуватися списком стане трохи зручніше. (Три списки будуть в одній статті.)--Олесь Діброва (обговорення) 07:26, 5 липня 2017 (UTC)

Йон[ред. код]

Прибрав його з помилок. Слово йон читається саме як /йон/, а не як /іон/. Слово яке читається /іон/ за правописом дійсно пишеться як іон, але тут не той випадок. У сучасних підручниках з хімії (наприклад шкільні Буринської, Попеля, у власне шкільній програмі як документі) використовується саме термін йон який читається так само як пишеться. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 05:42, 19 серпня 2017 (UTC)

Раз в словникові є обидва, то використовувати можна обидва. Основний варіант у тлумачному словнику — через і. З чиєїсь руки у шкільній літературі дійсно почалася міграція на «йона». Це не тема/компетенція даного розділу, але краще все ж вживати якийсь один варіант, аби не збивати читачів з пантелику. Найліпшим було б взяти написання з якогось свіжого академічного джерела, чогось на кшталт «Великого хімічного словника/довідника» видання 2010-х років. --Yakiv Glück 06:14, 19 серпня 2017 (UTC)
Сам би хотів такий побачити, бо із номенклатурою в нас капітальні проблемки... --Олег.Н (обговорення) 12:59, 19 серпня 2017 (UTC)

Протяг[ред. код]

Насправді форма "на протязі" є питомою, а "протягом" є новотвір. Оригінально "протягом" мало інше значення: протягом, наприклад, співали - протяжно тобто.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:30, 10 жовтня 2017 (UTC)

Не такий вже й новотвір, якщо його широко наводили в допогромних словниках 30-х років Dalekiy obriy (обговорення) 18:19, 23 жовтня 2017 (UTC)