Відмінності між версіями «Обговорення Вікіпедії:Стиль/Вступ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(→‎ВСТУП?: до Helgi)
Рядок 34: Рядок 34:
 
::З другої сторони: «анотація» більш відповідна, коли стаття, яка анотується, не слідує одразу після анотації, а радше пишеться з тією ціллю, щоб не було саме потреби читати оригіналу статті. Чи не так? У такому разі «вступ» тут явяється більш підхожим терміном... Або, як і нижчеподано: «вступний розділ».--[[Користувач:Lewkurdydyk|лк]] ([[Обговорення користувача:Lewkurdydyk|обговорення]]) 17:22, 8 квітня 2013 (UTC)
 
::З другої сторони: «анотація» більш відповідна, коли стаття, яка анотується, не слідує одразу після анотації, а радше пишеться з тією ціллю, щоб не було саме потреби читати оригіналу статті. Чи не так? У такому разі «вступ» тут явяється більш підхожим терміном... Або, як і нижчеподано: «вступний розділ».--[[Користувач:Lewkurdydyk|лк]] ([[Обговорення користувача:Lewkurdydyk|обговорення]]) 17:22, 8 квітня 2013 (UTC)
 
: IMHO ''«вступний розділ»'' має бути самодостатнім і завершеним. Це короткий синопсис (анотація) статті яку користувач може пробігти очима за 10-20 сек, якщо у нього нема часу читати всю статтю. До відома вікінгів: кожна наукова стаття в солідних гонорових журналах має коротку анотацію. Для чого? А для того, що схема зацікавленості читача виглядає так: Назва → анотація → стаття. Назва зацікавлює і інтригує. Анотація прояснює про що ж конкретно стаття і які висновки (результати), а вже колупання в деталях читач витягує з уважного читаття самої статті(причому сама стаття часто містить розділ Introduction (Вступ). Ця схема відпрацьована і ефективна на всі 100%. Вважаю що нам не треба винаходити ровер - беремо цю схему і тішимося. З власного досвіду, і досвіду моїх колег-науковців ВСТУП (як розділ в монографії, збірнику праць, матеріалах конф., оглядових статтях) майже НІХТО НЕ ЧИТАЄ (бо нікому не потрібна вода і загальні фрази)- відразу дивляться зміст і шукають цікаві для себе розділи. А от АНОТАЦІЇ (суть роботи в стислому вигляді)- читають ЗАВЖДИ, якщо цікавить назва. Тому я категорично за АНОТАЦІЮ --[[Користувач:Helgi|Helgi]] ([[Обговорення користувача:Helgi|обговорення]]) 10:27, 19 квітня 2013 (UTC)
 
: IMHO ''«вступний розділ»'' має бути самодостатнім і завершеним. Це короткий синопсис (анотація) статті яку користувач може пробігти очима за 10-20 сек, якщо у нього нема часу читати всю статтю. До відома вікінгів: кожна наукова стаття в солідних гонорових журналах має коротку анотацію. Для чого? А для того, що схема зацікавленості читача виглядає так: Назва → анотація → стаття. Назва зацікавлює і інтригує. Анотація прояснює про що ж конкретно стаття і які висновки (результати), а вже колупання в деталях читач витягує з уважного читаття самої статті(причому сама стаття часто містить розділ Introduction (Вступ). Ця схема відпрацьована і ефективна на всі 100%. Вважаю що нам не треба винаходити ровер - беремо цю схему і тішимося. З власного досвіду, і досвіду моїх колег-науковців ВСТУП (як розділ в монографії, збірнику праць, матеріалах конф., оглядових статтях) майже НІХТО НЕ ЧИТАЄ (бо нікому не потрібна вода і загальні фрази)- відразу дивляться зміст і шукають цікаві для себе розділи. А от АНОТАЦІЇ (суть роботи в стислому вигляді)- читають ЗАВЖДИ, якщо цікавить назва. Тому я категорично за АНОТАЦІЮ --[[Користувач:Helgi|Helgi]] ([[Обговорення користувача:Helgi|обговорення]]) 10:27, 19 квітня 2013 (UTC)
  +
::Для мене немає значення, яким терміном буде називатись нульовий розділ у настанові, але може для когось має значення. Я запрошу когось, щоб підбив проміжний підсумок по назві.--[[Користувач:Kusluj|Kusluj]] ([[Обговорення користувача:Kusluj|обговорення]]) 13:25, 21 квітня 2013 (UTC)
   
 
== Заготовка? ==
 
== Заготовка? ==

Версія за 13:25, 21 квітня 2013

...

Навіщо аж 4 абзаци? Для вступу 1-2 досить. На чотири абзаци можна цілу статтю написати.

Не більше ніж 4 абзаци. Бажано, щоб розміри вступу були пропорційні розмірам статті--Kusluj (обговорення) 16:28, 16 січня 2013 (UTC)

Навіщо у вступі використовувати після тире слово це? Це зайве слово і його потрібно уникати. Взагалі багато з чим не погоджуюсь--Kamelot (обговорення) 17:19, 6 лютого 2013 (UTC)

З чим саме ви не погоджуєтесь?--Kusluj (обговорення) 14:31, 21 лютого 2013 (UTC)

Слід наголосити у вступі стислість та зв'язність, а то матимемо (вірніше — уже маємо!) ось що: "Сучасна українська література  — українська література останніх десятиліть, створена сучасними письменниками. Коли точно не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто мають на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще у роки Перебудови (1985) і особливо після Чорнобильської катастрофи (1986)[1]. Деякі дослідники вважають, що сучасна українська література починається від 1970-х років після покоління шестидесятників[2].

В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до іноземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської та класичної зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т.д.), використанням нових стилістичних прийомів (постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, використання суржика), різноманітністю та змішанням жанрів, своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті. Термін «сучасна українська література» часто скорочується як «сучукрліт» або «укрсучліт».

Відомі сучасні українські поети — Олег Лишега (*1949), Василь Герасим'юк (*1956), Ігор Римарук (*1958-2008), Петро Мідянка (*1959), Оксана Забужко (*1960), Юрій Андрухович (*1960), Кость Москалець (*1963), Володимир Цибулько (*1964), Ігор Павлюк (*1967), Сергій Жадан (*1974), Андрій Бондар (*1974), Остап Сливинський (*1978), Дмитро Лазуткін (*1978), Олег Коцарев (*1981), Богдана Матіяш (*1982), Павло Коробчук (*1984), Ірина Шувалова (*1986), Андрій Любка (*1987), Лесь Белей (*1987).

Провідні прозаїки: Юрій Винничук (*1952), Юрій Ґудзь (*1957-2002), Юрій Андрухович (*1960), Оксана Забужко (*1960), Юрій Іздрик (*1962), Євген Пашковський (*1962), Олесь Ульяненко (*1962-2010), Степан Процюк (*1964), Тарас Прохасько (*1968), Наталка Сняданко (*1973), Сергій Жадан (*1974), Анатолій Дністровий (*1974), Дзвінка Матіяш (*1978), Ірена Карпа (*1980), Таня Малярчук (*1983), Любко Дереш (*1984).

Серед есеїстів відомі передовсім Микола Рябчук (*1953), Віталій Жежера (*1953), Юрій Андрухович (*1960), Оксана Забужко (*1960), Василь Махно (*1964), Олександр Бойченко (*1970), Юрко Прохасько (*1970), Анатолій Дністровий (*1974), Андрій Бондар (*1974), .

Сучасні драматурги: Олександр Ірванець (*1961), Надія Симчич (*1966), Неда Неждана (*1971), Павло Ар’є (*1977), Анна Багряна (*1981), Олена Клименко, Олег Миколайчук-Низовець, Сергій Щученко, Артем Вишневський, Олександра Погребінська, Олекса Сліпець."

Прочитайте в "Обговоренні" до статті раціоналізацію такого "вступу" і реакцію на мій коментар авторові...--лк (обговорення) 05:14, 6 квітня 2013 (UTC)
На мою думку, список авторів у вступі недоречний, але він так само недоречний в будь-якому іншому місці цієї статті, дивіться також ось цю пропозицію на настанову, яку теж сподіваюсь колись довести до офіційного статусу. І я згоден з вами, що згадування всіх авторів сучасної літератур у вступі буде "перевантажувати" його, навіть якщо це все подати прозою, а не списком --Kusluj (обговорення) 07:46, 8 квітня 2013 (UTC)

ВСТУП?

А мені взагалі не подобається слово ВСТУП. Хочу анотацію, абстракт, бо: «знайомить із темою статті та коротко переказує найважливіші аспекти теми» саме анотація, абстракт --Helgi (обговорення) 20:25, 21 лютого 2013 (UTC)

Якщо спільнота так вирішить, то чому б і ні?--Kusluj (обговорення) 08:50, 22 лютого 2013 (UTC)
Анотація і реферат описують, які наведено факти, а вступ — це власне головні факти --ASƨɐ 12:40, 22 лютого 2013 (UTC)

Словник української мови, Том перший А—Б, «Наукова думка», Київ, 2010, с. 219:

АНОТА́ЦІЯ — Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті і т. ін.

Виходить, що «анотація» — саме той термін, могла б відповідати потребам Вікіпедії.--лк (обговорення) 15:39, 6 квітня 2013 (UTC)

Я орієнтуюсь на те, що назви мають бути зрозумілі. Всі три варіанти до появи цієї пропозиції вживались паралельно, причому я би навіть сказав, що "вступ" був найпоширенішим. Пропозиція ще деякий час буде обговорюватись, тому можливі варіанти. Зрештою, якщо буде багато бажаючих і не буде консенсусу, то можна організувати голосування за назву.--Kusluj (обговорення) 08:02, 8 квітня 2013 (UTC)
З другої сторони: «анотація» більш відповідна, коли стаття, яка анотується, не слідує одразу після анотації, а радше пишеться з тією ціллю, щоб не було саме потреби читати оригіналу статті. Чи не так? У такому разі «вступ» тут явяється більш підхожим терміном... Або, як і нижчеподано: «вступний розділ».--лк (обговорення) 17:22, 8 квітня 2013 (UTC)
IMHO «вступний розділ» має бути самодостатнім і завершеним. Це короткий синопсис (анотація) статті яку користувач може пробігти очима за 10-20 сек, якщо у нього нема часу читати всю статтю. До відома вікінгів: кожна наукова стаття в солідних гонорових журналах має коротку анотацію. Для чого? А для того, що схема зацікавленості читача виглядає так: Назва → анотація → стаття. Назва зацікавлює і інтригує. Анотація прояснює про що ж конкретно стаття і які висновки (результати), а вже колупання в деталях читач витягує з уважного читаття самої статті(причому сама стаття часто містить розділ Introduction (Вступ). Ця схема відпрацьована і ефективна на всі 100%. Вважаю що нам не треба винаходити ровер - беремо цю схему і тішимося. З власного досвіду, і досвіду моїх колег-науковців ВСТУП (як розділ в монографії, збірнику праць, матеріалах конф., оглядових статтях) майже НІХТО НЕ ЧИТАЄ (бо нікому не потрібна вода і загальні фрази)- відразу дивляться зміст і шукають цікаві для себе розділи. А от АНОТАЦІЇ (суть роботи в стислому вигляді)- читають ЗАВЖДИ, якщо цікавить назва. Тому я категорично за АНОТАЦІЮ --Helgi (обговорення) 10:27, 19 квітня 2013 (UTC)
Для мене немає значення, яким терміном буде називатись нульовий розділ у настанові, але може для когось має значення. Я запрошу когось, щоб підбив проміжний підсумок по назві.--Kusluj (обговорення) 13:25, 21 квітня 2013 (UTC)

Заготовка?

Які ще заготовки? Замінити на коротка стаття. Вступу, насправді преамбули, може не бути, якщо стаття коротка і не має змісту. Розмір вступного розділу повинен бути пропорційним розміру статті, але вершину змісту повинно бути видно на стандартному моніторі (телефони, звісно, інша справа). --Дядько Ігор (обговорення) 06:40, 23 лютого 2013 (UTC)

Змінив назву розділу.--Kusluj (обговорення) 08:50, 25 лютого 2013 (UTC)

Наголос

Переніс обговорення, оскільки це питання вже вирішено в політиці. Настанова нижча по ієрархії, начебто.--Kusluj (обговорення) 13:50, 3 квітня 2013 (UTC)

Примітки

  1. Тамара Гундорова. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. — Київ, Критика. — 2005.
  2. В. Даниленко, С. 6.