Відмінності між версіями «Обжинки»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 28: Рядок 28:
   
 
== Про обжинки ==
 
== Про обжинки ==
У кінці липня близько Спаса (кінець липня і початок серпня), закінчуються було жнива{{sfn|Килимник|1963|с=79, 86}}. До [[Спас_(свято)|Спаса]] обжинаються майже всі господарі, і цього дня приносять до церкви житні вінки; священик освячує їх разом із плодами{{sfn|Чубинський|1993|с=}} і хлібом, що спечений з борошна нового врожаю{{sfn|Воропай|1958|с=143–148}}. Вінки ці ретельно зберігаються, і зернами з них починають засівати озимі поля…{{sfn|Чубинський|1993|с=}} На Спаса, як правило, завершували жнива і святкували Обжинки<ref name="Слобода"/>.
+
[[У|В]] кінці липня близько Спаса (кінець липня і початок серпня) жнива закінчувалися{{sfn|Килимник|1963|с=79, 86}}. До [[Спас_(свято)|Спаса]] обжинали майже всі господарі, в цей день вони приносили до церкви житні вінки; священик освячував їх разом з плодами{{sfn|Чубинський|1993|с=}} і хлібом, що був спечений з борошна нового врожаю{{sfn|Воропай|1958|с=143–148}}. Ці вінки ретельно зберігалися, і зерном з них засівали озимі поля…{{sfn|Чубинський|1993|с=}} На Спаса, як правило, завершували жнива і святкували Обжинки<ref name="Слобода"/>.
   
Обжинки розпочиналися оспівуванням останнього зжатого снопа та [[Волосова борода|«Волосової бороди»]] (подекуди її називають «Спасовою»)&nbsp;— трішки недожатого збіжжя, оберненого колоссям до землі. Парубки проповзали попід ним, «щоби їх цілий рік спина не боліла». Сплетений із останніх колосків вінок накладали на голову найкращій жниці й з останнім снопом ішли на подвір'я господаря, співаючи обрядові пісні. Господар зустрічав на воротях і запрошував на обжинкову толоку (т.&nbsp;зв. «[[могорич]]»), що завершувалася грою троїстих музик і забавою.
+
Обжинки розпочиналися оспівуванням останнього скошеного снопа та «<nowiki/>[[Велес|Велесової бороди]]<nowiki/>» (її ще називають «Спасовою»)&nbsp;— трохи нескошеного збіжжя, зігнутого колоссям до землі. Парубки проповзали під ним, «щоби в них цілий рік спина не боліла». Сплетений з останніх колосків вінок накладали на голову найкращій жниці яку називали царицею, і з останнім снопом йшли на подвір'я господаря, співаючи обрядові пісні. Господар зустрічав на воротах і запрошував на обжинкову толоку (т.&nbsp;зв. «[[могорич]]»), що завершувалася грою троїстих музик і різними забавами.
   
Велика збірка обжинкових пісень вміщена у збірнику [[Головацький Яків Федорович|Я. Головацького]] «Народні пісні Галицької та Угорської Русі» (1878). Обжинки і звичаї з ними пов'язані часто описував в своїй радіозамальовках і книгах журналіст [[Токар Олександр Семенович|Олександр Токар]].
+
Велика збірка обжинкових пісень вміщена у збірнику [[Головацький Яків Федорович|Я. Головацького]] «Народні пісні Галицької та Угорської Русі» (1878). Обжинки і звичаї з ними пов'язані часто описував в своїх радіозамальовках і книгах журналіст [[Токар Олександр Семенович|Олександр Токар]].
   
 
== Приказки і прикмети ==
 
== Приказки і прикмети ==

Поточна версія на 11:21, 22 вересня 2020

Обжинки
Обжинки
Обжинки
Ким святкується Українці
Тип народно-православний
Дата кінець липня і початок серпня[1][2]; 6 (19) серпня[3][неавторитетне джерело][4]
Традиції обжинкова толока
CMNS: Обжинки у Вікісховищі

Обжинки — стародавній український народний звичай[2].

Про обжинки[ред. | ред. код]

В кінці липня близько Спаса (кінець липня і початок серпня) жнива закінчувалися[1]. До Спаса обжинали майже всі господарі, в цей день вони приносили до церкви житні вінки; священик освячував їх разом з плодами[4] і хлібом, що був спечений з борошна нового врожаю[5]. Ці вінки ретельно зберігалися, і зерном з них засівали озимі поля…[4] На Спаса, як правило, завершували жнива і святкували Обжинки[3].

Обжинки розпочиналися оспівуванням останнього скошеного снопа та «Велесової бороди» (її ще називають «Спасовою») — трохи нескошеного збіжжя, зігнутого колоссям до землі. Парубки проповзали під ним, «щоби в них цілий рік спина не боліла». Сплетений з останніх колосків вінок накладали на голову найкращій жниці яку називали царицею, і з останнім снопом йшли на подвір'я господаря, співаючи обрядові пісні. Господар зустрічав на воротах і запрошував на обжинкову толоку (т. зв. «могорич»), що завершувалася грою троїстих музик і різними забавами.

Велика збірка обжинкових пісень вміщена у збірнику Я. Головацького «Народні пісні Галицької та Угорської Русі» (1878). Обжинки і звичаї з ними пов'язані часто описував в своїх радіозамальовках і книгах журналіст Олександр Токар.

Приказки і прикмети[ред. | ред. код]

  • Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста.
  • Внесе нечиста, не винесе і пречиста.
  • На Велику Богородицю починається бабине літо.
  • Яка година на Велику Богородицю, така буде й всю осінь.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]