Відмінності між версіями «Область»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування Арсен Данилейко (обговорення) до зробленого Maximaximum)
(РРФСР)
 
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses}}
 
{{Otheruses}}
'''О́бласть'''&nbsp;— місцевість, земля, край; частина якоїсь території ([[країна|країни]], [[держава|держави]], [[материк]]а, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір ([[район]], [[зона]]), у межах якого щось знаходиться або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклинальна область тощо).<br/>
+
'''О́бласть''' ({{lang-cu|область}} < {{lang-x-slav|*obolstь < *obvoldtь < *obvoldati}}<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>)&nbsp;— місцевість, земля, край; частина якоїсь території ([[країна|країни]], [[держава|держави]], [[материк]]а, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір ([[район]], [[зона]]), у межах якого щось знаходиться або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклинальна область тощо).<br/>
 
 
 
'''Областю''' також називаються [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративно-територіальні]] одиниці в [[Україна|Україні]], [[Росія|Росії]] (а також в [[СРСР]] і [[Російська імперія|Російській імперії]]), [[Білорусь|Білорусі]], а також у низці інших країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.
 
'''Областю''' також називаються [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративно-територіальні]] одиниці в [[Україна|Україні]], [[Росія|Росії]] (а також в [[СРСР]] і [[Російська імперія|Російській імперії]]), [[Білорусь|Білорусі]], а також у низці інших країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.
Рядок 19: Рядок 19:
 
# '''[[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]]''': утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962&nbsp;— ''Станіславська''; центр&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]
 
# '''[[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]]''': утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962&nbsp;— ''Станіславська''; центр&nbsp;— [[Івано-Франківськ]]
 
# '''[[Київська область|Київська]]''': утворена 27.02.1932; частини передані до [[Харківська область|Харківської]], [[Чернігівська область|Чернігівської]] (1932), [[Вінницька область|Вінницької]], [[Житомирська область|Житомирської]], [[Полтавська область|Полтавської]] (1937), [[Кіровоградська область|Кіровоградської]] (1939) і [[Черкаська область|Черкаської]] (1954) областей, [[Київ|Київської міськради]] (1937, 1988), приєднані частини [[Вінницька область|Вінницької]] (1932), [[Полтавська область|Полтавської]] (1954) і [[Чернігівська область|Чернігівської]] (1987) областей; центр&nbsp;— [[Київ]]
 
# '''[[Київська область|Київська]]''': утворена 27.02.1932; частини передані до [[Харківська область|Харківської]], [[Чернігівська область|Чернігівської]] (1932), [[Вінницька область|Вінницької]], [[Житомирська область|Житомирської]], [[Полтавська область|Полтавської]] (1937), [[Кіровоградська область|Кіровоградської]] (1939) і [[Черкаська область|Черкаської]] (1954) областей, [[Київ|Київської міськради]] (1937, 1988), приєднані частини [[Вінницька область|Вінницької]] (1932), [[Полтавська область|Полтавської]] (1954) і [[Чернігівська область|Чернігівської]] (1987) областей; центр&nbsp;— [[Київ]]
# '''[[Кіровоградська область|Кіровоградська]]''': утворена 10.01.1939 з частин [[Київська область|Київської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]], [[Одеська область|Одеської]] і [[Полтавська область|Полтавської]]; частина ввійшла до [[Черкаська область|Черкаської]] (1954), приєднана частина [[Одеська область|Одеської]] (1954); центр&nbsp;— [[Кіровоград]]
+
# '''[[Кіровоградська область|Кіровоградська]]''': утворена 10.01.1939 з частин [[Київська область|Київської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]], [[Одеська область|Одеської]] і [[Полтавська область|Полтавської]]; частина ввійшла до [[Черкаська область|Черкаської]] (1954), приєднана частина [[Одеська область|Одеської]] (1954); центр&nbsp;— [[Кропивни́цький|Кропивницький]]
 
# '''[[Луганська область|Луганська]]''': утворена 3.06.1938 з частини [[Донецька область|Донецької]]; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась ''Ворошиловградською''; центр&nbsp;— [[Луганськ]]
 
# '''[[Луганська область|Луганська]]''': утворена 3.06.1938 з частини [[Донецька область|Донецької]]; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась ''Ворошиловградською''; центр&nbsp;— [[Луганськ]]
 
# '''[[Львівська область|Львівська]]''': утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радзехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до [[Польща|Польщі]] (1944), приєднані частина території [[Польща|Польщі]] (1951), [[Дрогобицька область]] (1959); центр&nbsp;— [[Львів]]
 
# '''[[Львівська область|Львівська]]''': утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радзехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до [[Польща|Польщі]] (1944), приєднані частина території [[Польща|Польщі]] (1951), [[Дрогобицька область]] (1959); центр&nbsp;— [[Львів]]
Рядок 38: Рядок 38:
 
До складу [[Білорусь|Білорусі]] входять 6 областей ({{lang-be|вобласць}}):
 
До складу [[Білорусь|Білорусі]] входять 6 областей ({{lang-be|вобласць}}):
 
# '''[[Берестейська область|Берестейська]]''': утворена 4.12.1939 з територій, що відійшли від [[Польща|Польщі]]; частини передані до [[Гродненська область|Гродненської області]] і [[Польща|Польщі]] (1944), приєднані частина [[Барановицька область|Барановицької]] області і [[Пінська область|Пінська]] (1954); центр&nbsp;— [[Берестя]]
 
# '''[[Берестейська область|Берестейська]]''': утворена 4.12.1939 з територій, що відійшли від [[Польща|Польщі]]; частини передані до [[Гродненська область|Гродненської області]] і [[Польща|Польщі]] (1944), приєднані частина [[Барановицька область|Барановицької]] області і [[Пінська область|Пінська]] (1954); центр&nbsp;— [[Берестя]]
# '''[[Вітебська область|Вітебська]]''': утворена 15.01.1938; частина входила до [[Полоцька область|Полоцької]] (1944–1954), приєднана частина [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Вітебськ]]
+
# '''[[Вітебська область|Вітебська]]''': утворена 15.01.1938; частина входила до [[Полоцька область|Полоцької]] (1944—1954), приєднана частина [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Вітебськ]]
 
# '''[[Гомельська область|Гомельська]]''': утворена 15.01.1938; приєднані частини [[Бобруйська область|Бобруйської]] та [[Поліська область|Поліської]] (1954); центр&nbsp;— [[Гомель]]
 
# '''[[Гомельська область|Гомельська]]''': утворена 15.01.1938; приєднані частини [[Бобруйська область|Бобруйської]] та [[Поліська область|Поліської]] (1954); центр&nbsp;— [[Гомель]]
 
# '''[[Гродненська область|Гродненська]]''': утворена 20.09.1944 з частин [[Барановицька область|Барановицької]], [[Берестейська область|Берестейської]] і [[Білостоцька область|Білостоцької]]; приєднані частини [[Барановицька область|Барановицької]] (1954) і [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Гродно]]
 
# '''[[Гродненська область|Гродненська]]''': утворена 20.09.1944 з частин [[Барановицька область|Барановицької]], [[Берестейська область|Берестейської]] і [[Білостоцька область|Білостоцької]]; приєднані частини [[Барановицька область|Барановицької]] (1954) і [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Гродно]]
 
# '''[[Мінська область|Мінська]]''': утворена 15.01.1938; частина передана до [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1944), приєднані частини [[Барановицька область|Барановицької]] і [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1954), [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Мінськ]]
 
# '''[[Мінська область|Мінська]]''': утворена 15.01.1938; частина передана до [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1944), приєднані частини [[Барановицька область|Барановицької]] і [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1954), [[Молодечненська область|Молодечненської]] (1960); центр&nbsp;— [[Мінськ]]
# '''[[Могильовська область|Могильовська]]''': утворена 15.01.1938; частина входила до [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1944–1954); центр&nbsp;— [[Могильов]]
+
# '''[[Могильовська область|Могильовська]]''': утворена 15.01.1938; частина входила до [[Бобруйська область|Бобруйської]] (1944—1954); центр&nbsp;— [[Могильов]]
   
 
== [[Болгарія]] ==
 
== [[Болгарія]] ==
Рядок 76: Рядок 76:
   
 
'''Області, які були перейменовані або скасовані:'''
 
'''Області, які були перейменовані або скасовані:'''
Нижче перераховані області, які існували в 1987–1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році):
+
Нижче перераховані області, які існували в 1987—1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році):
 
* '''Бургаська''' ([[Бургаська область|Бургаська]], [[Сливенська область|Сливенська]], [[Ямбольська область|Ямболська]])
 
* '''Бургаська''' ([[Бургаська область|Бургаська]], [[Сливенська область|Сливенська]], [[Ямбольська область|Ямболська]])
 
* '''Варненська''' ([[Варненська область|Варненська]], [[Добрицька область|Добрицька]], [[Шуменська область|Шуменська]])
 
* '''Варненська''' ([[Варненська область|Варненська]], [[Добрицька область|Добрицька]], [[Шуменська область|Шуменська]])
 
* '''Ловецька''' ([[Великотирновська область|Велико-Тирновська]], [[Габровська область|Габровська]], [[Ловецька область|Ловецька]], [[Плевенська область|Плевенська]])
 
* '''Ловецька''' ([[Великотирновська область|Велико-Тирновська]], [[Габровська область|Габровська]], [[Ловецька область|Ловецька]], [[Плевенська область|Плевенська]])
* '''Михайловградська''' (1987–1993, [[Монтанська область|Монтанська]])
+
* '''Михайловградська''' (1987—1993, [[Монтанська область|Монтанська]])
* '''Монтанська''' (1993–1999; [[Видинська область|Видинська]], [[Врацька область|Врацька]], [[Монтанська область|Монтанська]])
+
* '''Монтанська''' (1993—1999; [[Видинська область|Видинська]], [[Врацька область|Врацька]], [[Монтанська область|Монтанська]])
 
* '''Пловдивська''' ([[Пазарджицька область|Пазарджицька]], [[Пловдивська область|Пловдивська]], [[Смолянська область|Смолянська]])
 
* '''Пловдивська''' ([[Пазарджицька область|Пазарджицька]], [[Пловдивська область|Пловдивська]], [[Смолянська область|Смолянська]])
 
* '''Разградська''' ([[Разградська область|Разградська]], [[Русенська область|Русенська]], [[Силистренська область|Силистренська]], [[Тирговиштська область|Тирговиштська]])
 
* '''Разградська''' ([[Разградська область|Разградська]], [[Русенська область|Русенська]], [[Силистренська область|Силистренська]], [[Тирговиштська область|Тирговиштська]])
Рядок 117: Рядок 117:
 
# '''[[Марке]]''' ([[Анкона]])
 
# '''[[Марке]]''' ([[Анкона]])
 
# '''[[Молізе]]''' ([[Кампобассо]])
 
# '''[[Молізе]]''' ([[Кампобассо]])
# '''[[П'ємонт]]''' ([[Турін]])
+
# '''[[П'ємонт]]''' ([[Турин]])
 
# '''[[Сардинія (область)|Сардинія]]'''* ([[Кальярі]])
 
# '''[[Сардинія (область)|Сардинія]]'''* ([[Кальярі]])
 
# '''[[Сицилія (область)|Сицилія]]'''* ([[Палермо]])
 
# '''[[Сицилія (область)|Сицилія]]'''* ([[Палермо]])
Рядок 130: Рядок 130:
   
 
# '''[[Акмолинська область|Акмолинська]]''': утворена 24.04.1961 в складі [[Цілинний край|Цілинного краю]], з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до [[Кокчетавська область|Кокчетавської]] (1944), [[Тургайська область|Тургайської]] областей (1970, 1990), [[Астана|Астанинської міськради]] (1998), приєднані частини [[Тургайська область|Тургайської]] (1988, 1997) і [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської]] (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992&nbsp;— ''Цілиноградська''; центр&nbsp;— [[Кокшетау]] (до 22.04.1999&nbsp;— [[Астана]])
 
# '''[[Акмолинська область|Акмолинська]]''': утворена 24.04.1961 в складі [[Цілинний край|Цілинного краю]], з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до [[Кокчетавська область|Кокчетавської]] (1944), [[Тургайська область|Тургайської]] областей (1970, 1990), [[Астана|Астанинської міськради]] (1998), приєднані частини [[Тургайська область|Тургайської]] (1988, 1997) і [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської]] (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992&nbsp;— ''Цілиноградська''; центр&nbsp;— [[Кокшетау]] (до 22.04.1999&nbsp;— [[Астана]])
# '''[[Актюбінська область|Актюбінська]]''': утворена 10.03.1932; частини ввійшли до [[Костанайська область|Кустанайської]] (1936), [[Кизилординська область|Кзил-Ординської]] (1938); центр&nbsp;— [[Актобе]]
+
# '''[[Актюбинська область|Актюбинська]]''': утворена 10.03.1932; частини ввійшли до [[Костанайська область|Кустанайської]] (1936), [[Кизилординська область|Кзил-Ординської]] (1938); центр&nbsp;— [[Актобе]]
# '''[[Алматинська область|Алматинська]]''': утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до [[Жамбилська область|Джамбульської]] (1938), [[Семипалатинська|Семипалатинської]] (1939); з частини була утворена [[Талдикорганська область|Талди-Курганська область]] (1944–1959, 1967–1997); до 28.01.1993&nbsp;— ''Алма-Атинська''; центр&nbsp;— [[Талдикорган]] (до 22.09.2001&nbsp;— [[Алмати]])
+
# '''[[Алматинська область|Алматинська]]''': утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до [[Жамбилська область|Джамбульської]] (1938), [[Семипалатинська|Семипалатинської]] (1939); з частини була утворена [[Талдикорганська область|Талди-Курганська область]] (1944—1959, 1967—1997); до 28.01.1993&nbsp;— ''Алма-Атинська''; центр&nbsp;— [[Талдикорган]] (до 22.09.2001&nbsp;— [[Алмати]])
# '''[[Атирауська область|Атирауська]]''': утворена 15.01.1938 з частини [[Західно-Казахстанська область|Західно-Казахстанської]]; з частини була утворена [[Мангістауська область|Мангишлацька]] (1973–1988, 1990); до 9.10.1991&nbsp;— ''Гур'євська''; центр&nbsp;— [[Атирау]]
+
# '''[[Атирауська область|Атирауська]]''': утворена 15.01.1938 з частини [[Західно-Казахстанська область|Західно-Казахстанської]]; з частини була утворена [[Мангістауська область|Мангишлацька]] (1973—1988, 1990); до 9.10.1991&nbsp;— ''Гур'євська''; центр&nbsp;— [[Атирау]]
 
# '''[[Жамбилська область|Жамбилська]]''': утворена 14.10.1939 з частин [[Алматинська область|Алма-Атинської]] і [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]]; до 4.05.1993&nbsp;— ''Джамбулська''; центр&nbsp;— [[Тараз]]
 
# '''[[Жамбилська область|Жамбилська]]''': утворена 14.10.1939 з частин [[Алматинська область|Алма-Атинської]] і [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]]; до 4.05.1993&nbsp;— ''Джамбулська''; центр&nbsp;— [[Тараз]]
 
# '''[[Західно-Казахстанська область|Західно-Казахстанська]]''': утворена 10.03.1932; з частини утворена [[Атирауська область|Гур'євська]] (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992&nbsp;— ''Уральська''; центр&nbsp;— [[Уральськ]]
 
# '''[[Західно-Казахстанська область|Західно-Казахстанська]]''': утворена 10.03.1932; з частини утворена [[Атирауська область|Гур'євська]] (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992&nbsp;— ''Уральська''; центр&nbsp;— [[Уральськ]]
 
# '''[[Карагандинська область|Карагандинська]]''': утворена 10.03.1932; частини ввійшли до [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської]] (1936), [[Павлодарська область|Павлодарської]] (1938), [[Акмолінська область|Акмолінської]] (1939) і [[Жезказганська область|Джезказганської]] (1939), [[Семипалатинська область|Семипалатинської]] (1990); приєднані [[Каркаралінський округ]] (1937); Жезказганська область (1997); центр&nbsp;— [[Караганда]] (до 29.07.1936&nbsp;— [[Петропавловськ]])
 
# '''[[Карагандинська область|Карагандинська]]''': утворена 10.03.1932; частини ввійшли до [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської]] (1936), [[Павлодарська область|Павлодарської]] (1938), [[Акмолінська область|Акмолінської]] (1939) і [[Жезказганська область|Джезказганської]] (1939), [[Семипалатинська область|Семипалатинської]] (1990); приєднані [[Каркаралінський округ]] (1937); Жезказганська область (1997); центр&nbsp;— [[Караганда]] (до 29.07.1936&nbsp;— [[Петропавловськ]])
 
# '''[[Кизилординська область|Кизилординська]]''': утворена 15.01.1938 з частин [[Актюбінська область|Актюбінської]] та [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]]; до 17.06.1997&nbsp;— ''Кзил-Ординська''; центр&nbsp;— [[Кизилорда]]
 
# '''[[Кизилординська область|Кизилординська]]''': утворена 15.01.1938 з частин [[Актюбінська область|Актюбінської]] та [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]]; до 17.06.1997&nbsp;— ''Кзил-Ординська''; центр&nbsp;— [[Кизилорда]]
# '''[[Костанайська область|Костанайська]]''': утворена 29.07.1936 з частин [[Актюбінська область|Актюбінської]] і [[Карагандинська область|Карагандинської]]; частина входила до [[Тургайська область|Тургайської]] (1970–1988, 1990–1997); до 17.06.1997&nbsp;— ''Кустанайська''; центр&nbsp;— [[Костанай]]
+
# '''[[Костанайська область|Костанайська]]''': утворена 29.07.1936 з частин [[Актюбінська область|Актюбінської]] і [[Карагандинська область|Карагандинської]]; частина входила до [[Тургайська область|Тургайської]] (1970—1988, 1990—1997); до 17.06.1997&nbsp;— ''Кустанайська''; центр&nbsp;— [[Костанай]]
 
# '''[[Мангістауська область|Мангістауська]]''': утворена 17.08.1990 з частини [[Атирауська область|Гур'євської]]; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; центр&nbsp;— [[Актау]]
 
# '''[[Мангістауська область|Мангістауська]]''': утворена 17.08.1990 з частини [[Атирауська область|Гур'євської]]; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; центр&nbsp;— [[Актау]]
 
# '''[[Павлодарська область|Павлодарська]]''': утворена 15.01.1938 з частин [[Карагандинська область|Карагандинської]] і [[Східно-Казахстанська область|Східно-Казахстанської]]; центр&nbsp;— [[Павлодар]]
 
# '''[[Павлодарська область|Павлодарська]]''': утворена 15.01.1938 з частин [[Карагандинська область|Карагандинської]] і [[Східно-Казахстанська область|Східно-Казахстанської]]; центр&nbsp;— [[Павлодар]]
Рядок 157: Рядок 157:
 
# '''[[Баткенська область|Баткенська]]''' (13.10.1999), центр&nbsp;— [[Баткен]]
 
# '''[[Баткенська область|Баткенська]]''' (13.10.1999), центр&nbsp;— [[Баткен]]
 
# '''[[Джалал-Абадська область|Джалал-Абадська]]''' (14.12.1990, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр&nbsp;— [[Джалал-Абад]]
 
# '''[[Джалал-Абадська область|Джалал-Абадська]]''' (14.12.1990, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр&nbsp;— [[Джалал-Абад]]
# '''[[Іссик-Кульська область|Іссик-Кульська]]''' (11.12.1970, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр&nbsp;— [[Каракол]] (в 1989–1992 роках&nbsp;— [[Баликчи|Іссик-Куль]])
+
# '''[[Іссик-Кульська область|Іссик-Кульська]]''' (11.12.1970, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр&nbsp;— [[Каракол]] (в 1989—1992 роках&nbsp;— [[Баликчи|Іссик-Куль]])
 
# '''[[Наринська область|Наринська]]''' (14.12.1990, раніше існувала 11.12.1970—5.10.1988), центр&nbsp;— [[Нарин (місто)|Нарин]]
 
# '''[[Наринська область|Наринська]]''' (14.12.1990, раніше існувала 11.12.1970—5.10.1988), центр&nbsp;— [[Нарин (місто)|Нарин]]
 
# '''[[Ошська область|Ошська]]''' (21.11.1939), центр&nbsp;— [[Ош (Киргизстан)|Ош]]
 
# '''[[Ошська область|Ошська]]''' (21.11.1939), центр&nbsp;— [[Ош (Киргизстан)|Ош]]
Рядок 167: Рядок 167:
 
У Радянському Союзі ''областю'' називалася адміністративно-територіальна одиниця, частина територіального ряду радянських республік; виділялася з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортних шляхів, а також тяжіння населених пунктів до крупних промислових центрів.
 
У Радянському Союзі ''областю'' називалася адміністративно-територіальна одиниця, частина територіального ряду радянських республік; виділялася з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортних шляхів, а також тяжіння населених пунктів до крупних промислових центрів.
   
За Конституцією СРСР 1936 року питання утворення областей і внесення змін в обласний поділ знаходилися у компетенції Союзу РСР, законом від [[11 лютого]] [[1957]] року віднесенні до відання союзних республік. Органами державної влади в областях Союзу були обласна Рада депутатів трудящих, яка обиралася населенням на 2 роки, виконавчим і розпорядчим органом&nbsp;— Виконком, який утворювався обласною Радою. Області в СРСР введені адміністративно-територіальною реформою 1923–1930 років замість раніше існуючих губерній. Ця реформа, в основі якої лежали принципи економічного районування, була підготовлена реорганізацією у перші роки радянської влади (1917–1922) дореволюційного адміністративно-територіального поділу (створення національних автономій, дроблення колишніх губерній і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, переважно навколо великих промислових центрів).
+
За Конституцією СРСР 1936 року питання утворення областей і внесення змін в обласний поділ знаходилися у компетенції Союзу РСР, законом від [[11 лютого]] [[1957]] року віднесенні до відання союзних республік. Органами державної влади в областях Союзу були обласна Рада депутатів трудящих, яка обиралася населенням на 2 роки, виконавчим і розпорядчим органом&nbsp;— Виконком, який утворювався обласною Радою. Області в СРСР введені адміністративно-територіальною реформою 1923—1930 років замість раніше існуючих губерній. Ця реформа, в основі якої лежали принципи економічного районування, була підготовлена реорганізацією у перші роки радянської влади (1917—1922) дореволюційного адміністративно-територіального поділу (створення національних автономій, дроблення колишніх губерній і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, переважно навколо великих промислових центрів).
   
Нижче наведено список областей, які були утворені в 1922–1991 роках і в наш час не існують:
+
Нижче наведено список областей, які були утворені в 1922—1991 роках і в наш час не існують:
   
 
=== [[Азербайджанська РСР]] ===
 
=== [[Азербайджанська РСР]] ===
Рядок 197: Рядок 197:
 
=== [[Казахська РСР]] ===
 
=== [[Казахська РСР]] ===
 
* '''[[Акмолінська область|Акмолінська]]''': 14.10.1939—26.12.1960; утворена з частин Карагандинської і Північно-Казахстанської; частина передана до Кокчетавської (1944); увійшла до Цілинного краю; центр&nbsp;— [[Акмолінськ]]
 
* '''[[Акмолінська область|Акмолінська]]''': 14.10.1939—26.12.1960; утворена з частин Карагандинської і Північно-Казахстанської; частина передана до Кокчетавської (1944); увійшла до Цілинного краю; центр&nbsp;— [[Акмолінськ]]
* '''Алма-Атинська''' (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]): 10.03.1932—28.01.1993; частини увійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939), Талди-Курганської (1944–1959, 1967); перейменована на Алматинську; центр&nbsp;— [[Алма-Ата]]
+
* '''Алма-Атинська''' (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]): 10.03.1932—28.01.1993; частини увійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939), Талди-Курганської (1944—1959, 1967); перейменована на Алматинську; центр&nbsp;— [[Алма-Ата]]
* '''Гур'євська''': 15.01.1938—9.10.1991; утворена з частини Західно-Казахстанської; з частини області утворена Мангишлацька (1973–1988), Мангістауська (1990); перейменована на Атирауську; центр&nbsp;— [[Атирау|Гур'єв]]
+
* '''Гур'євська''': 15.01.1938—9.10.1991; утворена з частини Західно-Казахстанської; з частини області утворена Мангишлацька (1973—1988), Мангістауська (1990); перейменована на Атирауську; центр&nbsp;— [[Атирау|Гур'єв]]
 
* '''Джамбульська''': 14.10.1939—4.05.1993; утворена з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської, перейменована на Жамбилську; центр&nbsp;— [[Джамбул]]
 
* '''Джамбульська''': 14.10.1939—4.05.1993; утворена з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської, перейменована на Жамбилську; центр&nbsp;— [[Джамбул]]
 
* '''Джезказганська''': 20.03.1973—8.09.1992; утворена з частини Карагандинської, перейменована на Жезказганську; центр&nbsp;— [[Джезказган]]
 
* '''Джезказганська''': 20.03.1973—8.09.1992; утворена з частини Карагандинської, перейменована на Жезказганську; центр&nbsp;— [[Джезказган]]
Рядок 204: Рядок 204:
 
* '''Кзил-Ординська''': 15.01.1938—17.06.1997; утворена з частин Актюбінської і Південно-Казахстанської, перейменована на Кизилординську; центр&nbsp;— [[Кзил-Орда]]
 
* '''Кзил-Ординська''': 15.01.1938—17.06.1997; утворена з частин Актюбінської і Південно-Казахстанської, перейменована на Кизилординську; центр&nbsp;— [[Кзил-Орда]]
 
* '''Кокчетавська''': 16.03.1944—7.10.1993; утворена з частин Акмолінської і Північно-Казахстанської, перейменована на Кокшетауську; центр&nbsp;— Кокчетав
 
* '''Кокчетавська''': 16.03.1944—7.10.1993; утворена з частин Акмолінської і Північно-Казахстанської, перейменована на Кокшетауську; центр&nbsp;— Кокчетав
* '''Кустанайська''': 29.07.1936—17.06.1997 (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]); утворена з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970–1988, 1990–1997); перейменована на Костанайську; центр&nbsp;— [[Кустанай]]
+
* '''Кустанайська''': 29.07.1936—17.06.1997 (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]); утворена з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); перейменована на Костанайську; центр&nbsp;— [[Кустанай]]
 
* '''Мангишлацька''': 20.03.1973—2.06.1988; утворена з частини Гур'євської, увійшла до Гур'євської; центр&nbsp;— [[Актау|Шевченко]]
 
* '''Мангишлацька''': 20.03.1973—2.06.1988; утворена з частини Гур'євської, увійшла до Гур'євської; центр&nbsp;— [[Актау|Шевченко]]
 
* '''Південно-Казахстанська''' (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Джамбульської (1939); перейменована на Чимкентську; центр&nbsp;— [[Чимкент]]
 
* '''Південно-Казахстанська''' (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР [[РРФСР]]): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Джамбульської (1939); перейменована на Чимкентську; центр&nbsp;— [[Чимкент]]
Рядок 211: Рядок 211:
 
* '''Тургайська''': 23.11.1970—2.06.1988; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Кустанайської і Цілиноградської; 17.08.1990—22.04.1997; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Акмолінської і Кустанайської; центр&nbsp;— [[Аркалик]]
 
* '''Тургайська''': 23.11.1970—2.06.1988; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Кустанайської і Цілиноградської; 17.08.1990—22.04.1997; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Акмолінської і Кустанайської; центр&nbsp;— [[Аркалик]]
 
* '''Уральська''': 3.05.1962—6.07.1992; утворена із Західно-Казахстанської, перейменована на Західно-Казахстанську; центр&nbsp;— [[Уральськ]]
 
* '''Уральська''': 3.05.1962—6.07.1992; утворена із Західно-Казахстанської, перейменована на Західно-Казахстанську; центр&nbsp;— [[Уральськ]]
* '''Цілиноградська''': 24.04.1961—6.07.1992; утворена з частини Цілинного краю; частина входила до Тургайської (1970–1988, з 1990); перейменована на Акмолинську; центр&nbsp;— [[Цілиноград]]
+
* '''Цілиноградська''': 24.04.1961—6.07.1992; утворена з частини Цілинного краю; частина входила до Тургайської (1970—1988, з 1990); перейменована на Акмолинську; центр&nbsp;— [[Цілиноград]]
 
* '''Чимкентська''': 3.05.1962—6.07.1992; утворена з Південно-Казахстанської; приєднана частина [[Сирдар'їнська|Сирдар'їнської області]] Узбецької РСР (1971); перейменована на Південно-Казахстанську; центр&nbsp;— [[Чимкент]]
 
* '''Чимкентська''': 3.05.1962—6.07.1992; утворена з Південно-Казахстанської; приєднана частина [[Сирдар'їнська|Сирдар'їнської області]] Узбецької РСР (1971); перейменована на Південно-Казахстанську; центр&nbsp;— [[Чимкент]]
   
Рядок 234: Рядок 234:
   
 
=== [[РРФСР]] ===
 
=== [[РРФСР]] ===
Нижче перераховані області РРФСР, які були утворені у 1918–1991 роках:
+
Нижче перераховані області РРФСР, які були утворені у 1918—1991 роках:
* '''[[Амудар'їнська область|Амудар'їнська]]''' (1918–1924, в складі Туркестанської АРСР), центр&nbsp;— [[Чимбай (місто)|Чимбай]]
+
* '''[[Амудар'їнська область|Амудар'їнська]]''' (1918—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр&nbsp;— [[Чимбай (місто)|Чимбай]]
 
* '''Арзамаська''' (7.01.1954—23.04.1957), центр&nbsp;— [[Арзамас]]
 
* '''Арзамаська''' (7.01.1954—23.04.1957), центр&nbsp;— [[Арзамас]]
 
* '''Балашовська''' (6.01.1954—19.11.1957), центр&nbsp;— [[Балашов]]
 
* '''Балашовська''' (6.01.1954—19.11.1957), центр&nbsp;— [[Балашов]]
Рядок 246: Рядок 246:
 
* '''Івановська Промислова''' (14.01.1929—11.03.1936), центр&nbsp;— [[Іваново]]
 
* '''Івановська Промислова''' (14.01.1929—11.03.1936), центр&nbsp;— [[Іваново]]
 
* '''Калінінська''' (29.01.1935—1990; перейменована на Тверську), центр&nbsp;— [[Калінін]]
 
* '''Калінінська''' (29.01.1935—1990; перейменована на Тверську), центр&nbsp;— [[Калінін]]
* '''Каменська''' (6.01.1954—19.11.1957), центр&nbsp;— [[Каменськ-Шахтинський]]
+
* '''Кам'янська''' (6.01.1954—19.11.1957), центр&nbsp;— [[Кам'янськ-Шахтинський]]
 
* '''Камчатська'''<ref na{{main|}}me="kamch">До складу області входив [[Коряцький автономний округ]]</ref> (20.10.1932—30.06.2007; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—23.01.1956 в складі Хабаровського краю), центр&nbsp;— [[Петропавловськ-Камчатський]]
 
* '''Камчатська'''<ref na{{main|}}me="kamch">До складу області входив [[Коряцький автономний округ]]</ref> (20.10.1932—30.06.2007; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—23.01.1956 в складі Хабаровського краю), центр&nbsp;— [[Петропавловськ-Камчатський]]
 
* '''Кенігсберзька''' (7.04.—4.07.1946; перейменована на Калінінградську), центр&nbsp;— Кенігсберг
 
* '''Кенігсберзька''' (7.04.—4.07.1946; перейменована на Калінінградську), центр&nbsp;— Кенігсберг
Рядок 316: Рядок 316:
   
 
=== [[Таджицька РСР]] ===
 
=== [[Таджицька РСР]] ===
* '''Гармська''' (27.10.1939—24.08.1955), центр&nbsp;— [[Гарм]] (1939–1950), [[Новабад]] (1950–1955)
+
* '''Гармська''' (27.10.1939—24.08.1955), центр&nbsp;— [[Гарм]] (1939—1950), [[Новабад]] (1950—1955)
* '''[[Кулябська область|Кулябська]]''' (27.10.1939—24.08.1955, 29.12.1973—1988, 1990–1992), центр&nbsp;— [[Куляб]]
+
* '''[[Кулябська область|Кулябська]]''' (27.10.1939—24.08.1955, 29.12.1973—1988, 1990—1992), центр&nbsp;— [[Куляб]]
* '''Курган-Тюбинська''' (7.01.1944—23.01.1947, 4.04.1977—1988, 1990–1992), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
+
* '''Курган-Тюбинська''' (7.01.1944—23.01.1947, 4.04.1977—1988, 1990—1992), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
 
* '''Ленінабадська''' (27.10.1939—28.03.1962, 23.12.1970—10.11.2000; перейменована на Согдійську), центр&nbsp;— [[Худжанд]] (Ленінабад)
 
* '''Ленінабадська''' (27.10.1939—28.03.1962, 23.12.1970—10.11.2000; перейменована на Согдійську), центр&nbsp;— [[Худжанд]] (Ленінабад)
 
* '''Памірська''' (січень—грудень 1925), центр&nbsp;— [[Хорог]]
 
* '''Памірська''' (січень—грудень 1925), центр&nbsp;— [[Хорог]]
 
* '''Сталінабадська''' (27.10.1939—10.04.1951), центр&nbsp;— [[Сталінабад]]
 
* '''Сталінабадська''' (27.10.1939—10.04.1951), центр&nbsp;— [[Сталінабад]]
 
* '''Ура-Тюбинська''' (19.01.1945—23.01.1947), центр&nbsp;— [[Ура-Тюбе]]
 
* '''Ура-Тюбинська''' (19.01.1945—23.01.1947), центр&nbsp;— [[Ура-Тюбе]]
* '''Хатлонська''' (1988–1990), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
+
* '''Хатлонська''' (1988—1990), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
   
 
=== [[Туркменська РСР]] ===
 
=== [[Туркменська РСР]] ===
Рядок 341: Рядок 341:
 
* '''Наманганська''' (6.03.1941—25.01.1960), центр&nbsp;— [[Наманган]]
 
* '''Наманганська''' (6.03.1941—25.01.1960), центр&nbsp;— [[Наманган]]
 
* '''Самаркандська''' (29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
 
* '''Самаркандська''' (29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
* '''Сурхан-Дар'їнська''' (29.01.1925—29.09.1926, 6.03.1941—1963; перейменована на Сурхандар'їнську), центр&nbsp;— [[Шерабад|Ширабад]] (1925–1926), [[Термез]] (1941–1963)
+
* '''Сурхан-Дар'їнська''' (29.01.1925—29.09.1926, 6.03.1941—1963; перейменована на Сурхандар'їнську), центр&nbsp;— [[Шерабад|Ширабад]] (1925—1926), [[Термез]] (1941—1963)
 
* '''Ташкентська''' (29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ташкент]]
 
* '''Ташкентська''' (29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ташкент]]
 
* '''Ферганська''' (29.01.1925—8.02.1927), центр&nbsp;— [[Коканд]]
 
* '''Ферганська''' (29.01.1925—8.02.1927), центр&nbsp;— [[Коканд]]
Рядок 352: Рядок 352:
 
* '''[[Дрогобицька область|Дрогобицька]]''': 4.12.1939—25.05.1959, утворена з Добромильського, Дрогобицького, Жидачівського, Лиськівського, Мостиського, Перемишльського, Рудківського, Самбірського, Стрийського, Турківського повітів, які відійшли від Польщі; частини передані до [[Польща|Польщі]]<ref name="drogo">У березні [[1945]] року до Польщі відійшли Бірчанський, Лиськівський райони і частина Перемишльського, у травні [[1948]]&nbsp;— Медиківський, в [[1951]]&nbsp;— Нижньо-Устрицький</ref> (1945, 1948, 1951); увійшла до [[Львівська область|Львівської]]; центр&nbsp;— [[Дрогобич]]
 
* '''[[Дрогобицька область|Дрогобицька]]''': 4.12.1939—25.05.1959, утворена з Добромильського, Дрогобицького, Жидачівського, Лиськівського, Мостиського, Перемишльського, Рудківського, Самбірського, Стрийського, Турківського повітів, які відійшли від Польщі; частини передані до [[Польща|Польщі]]<ref name="drogo">У березні [[1945]] року до Польщі відійшли Бірчанський, Лиськівський райони і частина Перемишльського, у травні [[1948]]&nbsp;— Медиківський, в [[1951]]&nbsp;— Нижньо-Устрицький</ref> (1945, 1948, 1951); увійшла до [[Львівська область|Львівської]]; центр&nbsp;— [[Дрогобич]]
 
* '''[[Ізмаїльська область|Ізмаїльська]]''': 7.12.1940—15.02.1954; перейменована з [[Аккерманська область|Аккерманської]], увійшла до [[Одеська область|Одеської]], центр&nbsp;— [[Ізмаїл]]
 
* '''[[Ізмаїльська область|Ізмаїльська]]''': 7.12.1940—15.02.1954; перейменована з [[Аккерманська область|Аккерманської]], увійшла до [[Одеська область|Одеської]], центр&nbsp;— [[Ізмаїл]]
* '''[[Кам'янець-Подільська область|Кам'янець-Подільська]]''': 22.09.1937—4.02.1954; утворена з частини [[Вінницька область|Вінницької]], перейменована на [[Хмельницька область|Хмельницьку]]; центр&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський]] (1937–1944), [[Проскурів]] (1944–1954)
+
* '''[[Кам'янець-Подільська область|Кам'янець-Подільська]]''': 22.09.1937—4.02.1954; утворена з частини [[Вінницька область|Вінницької]], перейменована на [[Хмельницька область|Хмельницьку]]; центр&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський]] (1937—1944), [[Проскурів]] (1944—1954)
 
* '''[[Кримська область|Кримська]]''': 19.02.1954—12.02.1991; передана з [[РРФСР]], перетворена на [[Кримська АРСР|Кримську АРСР]]; центр&nbsp;— [[Сімферополь]]
 
* '''[[Кримська область|Кримська]]''': 19.02.1954—12.02.1991; передана з [[РРФСР]], перетворена на [[Кримська АРСР|Кримську АРСР]]; центр&nbsp;— [[Сімферополь]]
 
* '''[[Луганська область|Луганська]]''': 5.03.1958—5.01.1970; утворена з [[Ворошиловградська область|Ворошиловградської]], перейменована на [[Ворошиловградська область|Ворошиловградську]]; центр&nbsp;— [[Луганськ]]
 
* '''[[Луганська область|Луганська]]''': 5.03.1958—5.01.1970; утворена з [[Ворошиловградська область|Ворошиловградської]], перейменована на [[Ворошиловградська область|Ворошиловградську]]; центр&nbsp;— [[Луганськ]]
Рядок 369: Рядок 369:
 
* '''Архангельська''' (25.01.1780—26.03.1784), центр&nbsp;— [[Архангельськ]]
 
* '''Архангельська''' (25.01.1780—26.03.1784), центр&nbsp;— [[Архангельськ]]
 
* '''Астраханська''' (5.05.1785—30.04.1790), центр&nbsp;— [[Астрахань]]
 
* '''Астраханська''' (5.05.1785—30.04.1790), центр&nbsp;— [[Астрахань]]
* '''Батумська''' (1878–1883, 1.07.1903—16.03.1921<ref name="batum">Більша частина області відійшла до [[Туреччина|Туреччини]] за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша&nbsp;— до [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської АРСР]]</ref>), центр&nbsp;— [[Батум]]
+
* '''Батумська''' (1878—1883, 1.07.1903—16.03.1921<ref name="batum">Більша частина області відійшла до [[Туреччина|Туреччини]] за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша&nbsp;— до [[Азербайджанська РСР|Азербайджанської АРСР]]</ref>), центр&nbsp;— [[Батум]]
 
* '''Бессарабська''' (29.04.1818—28.10.1873), центр&nbsp;— [[Кишинів]]
 
* '''Бессарабська''' (29.04.1818—28.10.1873), центр&nbsp;— [[Кишинів]]
* '''Білостоцька''' (1807–1842), центр&nbsp;— [[Білосток]]
+
* '''Білостоцька''' (1807—1842), центр&nbsp;— [[Білосток]]
 
* '''Великоустюзька''' (26.03.1784—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Великий Устюг]]
 
* '''Великоустюзька''' (26.03.1784—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Великий Устюг]]
* '''Вірменська''' (1828–1840), центр&nbsp;— [[Ерівань]]
+
* '''Вірменська''' (1828—1840), центр&nbsp;— [[Ерівань]]
 
* '''Вологодська''' (25.01.1780—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Вологда]]
 
* '''Вологодська''' (25.01.1780—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Вологда]]
* '''Дагестанська''' (30.05.1860—20.01.1921), центр&nbsp;— [[Дербент]] (1860–1866), [[Темір-Хан-Шура]] (1866–1921)
+
* '''Дагестанська''' (30.05.1860—20.01.1921), центр&nbsp;— [[Дербент]] (1860—1866), [[Темір-Хан-Шура]] (1866—1921)
* '''Джаро-Белоканська''' (1830–1840), центр&nbsp;— [[Белокани]]
+
* '''Джаро-Белоканська''' (1830—1840), центр&nbsp;— [[Белокани]]
 
* '''Єкатеринбурзька''' (18.10.1781—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]]
 
* '''Єкатеринбурзька''' (18.10.1781—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]]
 
* '''Забайкальська''' (11.07.1851—1920), центр&nbsp;— [[Чита]]
 
* '''Забайкальська''' (11.07.1851—1920), центр&nbsp;— [[Чита]]
Рядок 384: Рядок 384:
 
* '''Іркутська''' (6.03.1783—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Іркутськ]]
 
* '''Іркутська''' (6.03.1783—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Іркутськ]]
 
* '''Кавказька''' (5.05.1785—12.12.1796, 24.07.1822—2.05.1847), центр&nbsp;— [[Катериноград]] (5.05.1785—30.04.1790), [[Астрахань]] (30.04.1790—12.12.1796), [[Ставрополь]] (24.07.1822—2.05.1847)
 
* '''Кавказька''' (5.05.1785—12.12.1796, 24.07.1822—2.05.1847), центр&nbsp;— [[Катериноград]] (5.05.1785—30.04.1790), [[Астрахань]] (30.04.1790—12.12.1796), [[Ставрополь]] (24.07.1822—2.05.1847)
* '''Камчатська''' (1803–1822, 2.12.1849—14.11.1856, 1909–1920), центр&nbsp;— Верхньокамчатськ (1803–1822), Петропавловський порт (1849–1920)
+
* '''Камчатська''' (1803—1822, 2.12.1849—14.11.1856, 1909—1920), центр&nbsp;— Верхньокамчатськ (1803—1822), Петропавловський порт (1849—1920)
 
* '''Кам'янецька''' (1793—1.05.1795), центр&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський]]
 
* '''Кам'янецька''' (1793—1.05.1795), центр&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський]]
 
* '''Карська''' (1.11.1877—16.03.1921<ref name="karssk">Більша частина області відійшла до [[Туреччина|Туреччини]] за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша&nbsp;— до [[Вірменська РСР|Вірменської АРСР]]</ref>), центр&nbsp;— [[Карс (місто)|Карс]]
 
* '''Карська''' (1.11.1877—16.03.1921<ref name="karssk">Більша частина області відійшла до [[Туреччина|Туреччини]] за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша&nbsp;— до [[Вірменська РСР|Вірменської АРСР]]</ref>), центр&nbsp;— [[Карс (місто)|Карс]]
 
* '''Каспійська''' (10.07.1840—14.12.1846), центр&nbsp;— [[Шемаха]]
 
* '''Каспійська''' (10.07.1840—14.12.1846), центр&nbsp;— [[Шемаха]]
* '''Квантунська''' (1899–1905), центр&nbsp;— [[Порт-Артур]]
+
* '''Квантунська''' (1899—1905), центр&nbsp;— [[Порт-Артур]]
* '''Коливанська''' (1779–1783), центр&nbsp;— [[Коливань]]
+
* '''Коливанська''' (1779—1783), центр&nbsp;— [[Коливань]]
 
* '''Костромська''' (6.03.1778—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Кострома]]
 
* '''Костромська''' (6.03.1778—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Кострома]]
 
* '''Кубанська''' (8.02.1860—7.12.1920), центр&nbsp;— [[Катеринодар]]
 
* '''Кубанська''' (8.02.1860—7.12.1920), центр&nbsp;— [[Катеринодар]]
Рядок 402: Рядок 402:
 
* '''Охотська''' (6.03.1783—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Охотськ]]
 
* '''Охотська''' (6.03.1783—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Охотськ]]
 
* '''Пермська''' (18.10.1781—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Перм]]
 
* '''Пермська''' (18.10.1781—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Перм]]
* '''Приморська''' (14.11.1856—1920), центр&nbsp;— [[Ніколаєвськ]] (14.11.1856—28.04.1880), [[Хабаровка]] (28.04.1880—1888), [[Владивосток]] (1888–1920)
+
* '''Приморська''' (14.11.1856—1920), центр&nbsp;— [[Ніколаєвськ]] (14.11.1856—28.04.1880), [[Хабаровка]] (28.04.1880—1888), [[Владивосток]] (1888—1920)
 
* '''Самаркандська''' (1.01.1887—27.10.1924; з 30.04.1918 в складі [[Туркестанська АРСР|Туркестанської АРСР]]), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
 
* '''Самаркандська''' (1.01.1887—27.10.1924; з 30.04.1918 в складі [[Туркестанська АРСР|Туркестанської АРСР]]), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
* '''Сахалінська''' (1909–1920), центр&nbsp;— [[Олександрівський пост]]
+
* '''Сахалінська''' (1909—1920), центр&nbsp;— [[Олександрівський пост]]
 
* '''Семипалатинська''' (19.05.1854—26.08.1920), центр&nbsp;— [[Семипалатинськ]]
 
* '''Семипалатинська''' (19.05.1854—26.08.1920), центр&nbsp;— [[Семипалатинськ]]
 
* '''Семиріченська''' (11.07.1867—12.10.1922; з 30.04.1918 в складі [[Туркестанська АРСР|Туркестанської АРСР]]; перейменована на Джетисуйську), центр&nbsp;— [[Вірний]]
 
* '''Семиріченська''' (11.07.1867—12.10.1922; з 30.04.1918 в складі [[Туркестанська АРСР|Туркестанської АРСР]]; перейменована на Джетисуйську), центр&nbsp;— [[Вірний]]
Рядок 410: Рядок 410:
 
* '''Таврійська''' (2.02.1784—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Сімферополь]]
 
* '''Таврійська''' (2.02.1784—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Сімферополь]]
 
* '''Тарнопольська''' ([[1809]]–[[1815]]), центр&nbsp;— [[Тарнополь]]
 
* '''Тарнопольська''' ([[1809]]–[[1815]]), центр&nbsp;— [[Тарнополь]]
* '''Терська''' (8.02.1860—20.01.1921), центр&nbsp;— [[Моздок]] (1860–1862), [[Владикавказ]] (1862–1921)
+
* '''Терська''' (8.02.1860—20.01.1921), центр&nbsp;— [[Моздок]] (1860—1862), [[Владикавказ]] (1862—1921)
 
* '''Тобольська''' (19.01.1782—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Тобольськ]]
 
* '''Тобольська''' (19.01.1782—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Тобольськ]]
 
* '''Томська''' (19.01.1782—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Томськ]]
 
* '''Томська''' (19.01.1782—12.12.1796), центр&nbsp;— [[Томськ]]
Рядок 424: Рядок 424:
   
 
== Росія [[1917]]–[[1919]] ==
 
== Росія [[1917]]–[[1919]] ==
У 1917–1919 роках областями називалися тимчасові об'єднання низки губерній навколо великих промислових центрів (Московська, Уральська, Північна, Північно-Західна (Західна), Західно-Сибірська, Сибірська та ін.), створені за ініціативою Всеросійської наради Рад (березень 1917 року) для укріплення впливу центральної влади на місцях і посилення пролетарського керівництва місцевими Радами. Обласні (міжгубернську) Ради після [[Жовтнева революція 1917|Жовтневої революції 1917 року]] отримали функції державної влади, їх виконавчі органи назвиалися облвиконкомами або раднаркомами. Із розвитком і укріпленням апарату радянської влади обласні об'єднання були скасовані.
+
У 1917—1919 роках областями називалися тимчасові об'єднання низки губерній навколо великих промислових центрів (Московська, Уральська, Північна, Північно-Західна (Західна), Західно-Сибірська, Сибірська та ін.), створені за ініціативою Всеросійської наради Рад (березень 1917 року) для укріплення впливу центральної влади на місцях і посилення пролетарського керівництва місцевими Радами. Обласні (міжгубернську) Ради після [[Жовтнева революція 1917|Жовтневої революції 1917 року]] отримали функції державної влади, їх виконавчі органи назвиалися облвиконкомами або раднаркомами. Із розвитком і укріпленням апарату радянської влади обласні об'єднання були скасовані.
   
 
На початку 20-их років [[XX століття]] областями називалис також об'єднання низки губерній на чолі з Ревкомами і Бюро ЦК РКП(б) (Сибірська, Уральська, Далекосхідна, Південно-Східна).
 
На початку 20-их років [[XX століття]] областями називалис також об'єднання низки губерній на чолі з Ревкомами і Бюро ЦК РКП(б) (Сибірська, Уральська, Далекосхідна, Південно-Східна).
   
Нижче перераховані області, які були утворені в 1917–1919 роках:
+
Нижче перераховані області, які були утворені в 1917—1919 роках:
   
* '''Західна''' (1917–1918), центр&nbsp;— [[Мінськ]] (1917–1918), [[Смоленськ]] (1918)
+
* '''Західна''' (1917—1918), центр&nbsp;— [[Мінськ]] (1917—1918), [[Смоленськ]] (1918)
 
* '''Західно-Сибірська''' (1917—7.06.1918), центр&nbsp;— [[Омськ]]
 
* '''Західно-Сибірська''' (1917—7.06.1918), центр&nbsp;— [[Омськ]]
* '''Уральська''' (1917–1919), центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]] (1917—25.07.1918), [[В'ятка (місто)|В'ятка]] (25.07.1918—1919)
+
* '''Уральська''' (1917—1919), центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]] (1917—25.07.1918), [[В'ятка (місто)|В'ятка]] (25.07.1918—1919)
   
 
== [[Росія]] ==
 
== [[Росія]] ==
   
 
До складу Російської Федерації входять 46 областей:
 
До складу Російської Федерації входять 46 областей:
# '''Амурська''': утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.08.1948 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Читинської області (1948); раніше існувала в 1858–1920; центр&nbsp;— Благовєщенськ
+
# '''Амурська''': утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.08.1948 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Читинської області (1948); раніше існувала в 1858—1920; центр&nbsp;— Благовєщенськ
 
# '''Архангельська''': утворена 23.09.1937 з частини Північної; включає [[Ненецький автономний округ]]; центр&nbsp;— Архангельськ
 
# '''Архангельська''': утворена 23.09.1937 з частини Північної; включає [[Ненецький автономний округ]]; центр&nbsp;— Архангельськ
 
# '''Астраханська''': утворена 27.12.1943 з частини Сталінградської області і Калмицької АРСР; центр&nbsp;— Астрахань
 
# '''Астраханська''': утворена 27.12.1943 з частини Сталінградської області і Калмицької АРСР; центр&nbsp;— Астрахань
Рядок 443: Рядок 443:
 
# '''Брянська''': утворена 5.07.1944 з частини Орловської, центр&nbsp;— Брянськ
 
# '''Брянська''': утворена 5.07.1944 з частини Орловської, центр&nbsp;— Брянськ
 
# '''Владимирська''': утворена 14.08.1944 з частин Горьківської, Івановської та Московської; центр&nbsp;— Владимир
 
# '''Владимирська''': утворена 14.08.1944 з частин Горьківської, Івановської та Московської; центр&nbsp;— Владимир
# '''Волгоградська''': утворена 5.12.1936 зі Сталінградського краю; з частини області утворена Астраханська (1943), частина тимчасово передавалася до Балашовської і Каменської (1954–1957), приєднані частини АРСР Німців Поволжя (1941), Калмицької АРСР (1943); до 10.11.1961&nbsp;— Сталінградська; центр&nbsp;— Волгоград
+
# '''Волгоградська''': утворена 5.12.1936 зі Сталінградського краю; з частини області утворена Астраханська (1943), частина тимчасово передавалася до Балашовської і Каменської (1954—1957), приєднані частини АРСР Німців Поволжя (1941), Калмицької АРСР (1943); до 10.11.1961&nbsp;— Сталінградська; центр&nbsp;— Волгоград
 
# '''Вологодська''': утворена 23.09.1937 з частин Ленінградської та Північної, частина передана до Костромської (1944), центр&nbsp;— Вологда
 
# '''Вологодська''': утворена 23.09.1937 з частин Ленінградської та Північної, частина передана до Костромської (1944), центр&nbsp;— Вологда
 
# '''Воронезька''': утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Рязанської, Тамбовської (1937), Балашовської, Бєлгородської, Каменської і Липецької (1954), приєднані частини Балашовської та Каменської (1957); центр&nbsp;— Воронеж
 
# '''Воронезька''': утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Рязанської, Тамбовської (1937), Балашовської, Бєлгородської, Каменської і Липецької (1954), приєднані частини Балашовської та Каменської (1957); центр&nbsp;— Воронеж
Рядок 468: Рядок 468:
 
# '''Пензенська''': утворена 4.02.1939 з частин Куйбишевської, Саратовської і Тамбовської; частина передана до Ульяновської (1943).
 
# '''Пензенська''': утворена 4.02.1939 з частин Куйбишевської, Саратовської і Тамбовської; частина передана до Ульяновської (1943).
 
# '''Псковська''': утворена 23.08.1944 з частин Калінінської і Ленінградської областей, частин Естонської і Латвійської РСР; приєднана частина Великолуцької (1957); центр&nbsp;— Псков
 
# '''Псковська''': утворена 23.08.1944 з частин Калінінської і Ленінградської областей, частин Естонської і Латвійської РСР; приєднана частина Великолуцької (1957); центр&nbsp;— Псков
# '''Ростовська''': утворена 13.09.1937 з частини Азово-Чорноморського краю; частина передавалася до Каменської (1954–1957), приєднана частина Калмицької АРСР (1943); центр&nbsp;— Ростов-на-Дону
+
# '''Ростовська''': утворена 13.09.1937 з частини Азово-Чорноморського краю; частина передавалася до Каменської (1954—1957), приєднана частина Калмицької АРСР (1943); центр&nbsp;— Ростов-на-Дону
 
# '''Рязанська''': утворена 26.09.1937 з частин Воронезької та Московської; частина передана до Липецької (1954); центр&nbsp;— Рязань
 
# '''Рязанська''': утворена 26.09.1937 з частин Воронезької та Московської; частина передана до Липецької (1954); центр&nbsp;— Рязань
 
# '''Самарська''': утворена 5.12.1936 з Куйбишевського краю; частина передана до Тамбовської (1937), Пензенської (1939) і Ульяновської (1943); до 25.01.1991&nbsp;— Куйбишевська; центр&nbsp;— Самара
 
# '''Самарська''': утворена 5.12.1936 з Куйбишевського краю; частина передана до Тамбовської (1937), Пензенської (1939) і Ульяновської (1943); до 25.01.1991&nbsp;— Куйбишевська; центр&nbsp;— Самара
# '''Саратовська''': утворена 5.12.1936 із Саратовського краю; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954–1957), приєднана частина АРСР Німців Поволжя (1941); центр&nbsp;— [[Саратов]]
+
# '''Саратовська''': утворена 5.12.1936 із Саратовського краю; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957), приєднана частина АРСР Німців Поволжя (1941); центр&nbsp;— [[Саратов]]
 
# '''Сахалінська''': утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.01.1947 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Південно-Сахалінської (1947); центр&nbsp;— [[Южно-Сахалінськ]] (до 2.01.1947&nbsp;— [[Олександрівськ-Сахалінський]])
 
# '''Сахалінська''': утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.01.1947 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Південно-Сахалінської (1947); центр&nbsp;— [[Южно-Сахалінськ]] (до 2.01.1947&nbsp;— [[Олександрівськ-Сахалінський]])
 
# '''[[Свердловська область|Свердловська]]''': утворена 17.01.1934 з частини [[Уральська область (Росія)|Уральської]]; частина передана до [[Пермська область|Пермської]] (1938); до 3.10.1938 до складу області входив [[Комі-Пермяцький національний округ]]; центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]] (Свердловськ)
 
# '''[[Свердловська область|Свердловська]]''': утворена 17.01.1934 з частини [[Уральська область (Росія)|Уральської]]; частина передана до [[Пермська область|Пермської]] (1938); до 3.10.1938 до складу області входив [[Комі-Пермяцький національний округ]]; центр&nbsp;— [[Єкатеринбург]] (Свердловськ)
 
# '''Смоленська''': утворена 27.09.1937 з частини Західної; частини передані до Калузької та Великолуцької (1944); центр&nbsp;— [[Смоленськ]]
 
# '''Смоленська''': утворена 27.09.1937 з частини Західної; частини передані до Калузької та Великолуцької (1944); центр&nbsp;— [[Смоленськ]]
# '''Тамбовська''': утворена 27.09.1937 з частин Воронезької і Куйбишевської; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954–1957); центр&nbsp;— [[Тамбов]]
+
# '''Тамбовська''': утворена 27.09.1937 з частин Воронезької і Куйбишевської; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957); центр&nbsp;— [[Тамбов]]
 
# '''Тверська''': утворена 29.01.1935 з частин Західної, Ленінградської та Московської; частини передані до Новгородської, Великолуцької та Псковської (1944), приєднана частина Великолуцької (1957); до 1990&nbsp;— Калінінська; центр&nbsp;— [[Твер]]
 
# '''Тверська''': утворена 29.01.1935 з частин Західної, Ленінградської та Московської; частини передані до Новгородської, Великолуцької та Псковської (1944), приєднана частина Великолуцької (1957); до 1990&nbsp;— Калінінська; центр&nbsp;— [[Твер]]
 
# '''Томська''': утворена 13.08.1944 з частин Кемеровської, Новосибірської областей і Алтайського краю; центр&nbsp;— [[Томськ]]
 
# '''Томська''': утворена 13.08.1944 з частин Кемеровської, Новосибірської областей і Алтайського краю; центр&nbsp;— [[Томськ]]
Рядок 487: Рядок 487:
 
До складу Таджикистану входять 2 області ({{Lang-tg|вилояти}}):
 
До складу Таджикистану входять 2 області ({{Lang-tg|вилояти}}):
 
# '''[[Согдійська область|Согдійська]]''' (утворена 23.12.1970; до 10.11.2000&nbsp;— ''Ленінабадська'', Ленінабадська область раніше існувала 27.10.1939—28.03.1962, центр&nbsp;— [[Худжанд]]
 
# '''[[Согдійська область|Согдійська]]''' (утворена 23.12.1970; до 10.11.2000&nbsp;— ''Ленінабадська'', Ленінабадська область раніше існувала 27.10.1939—28.03.1962, центр&nbsp;— [[Худжанд]]
# '''[[Хатлонська область|Хатлонська]]''' (утворена в 1992 році з територій Кулябської і Курган-Тюбинської, раніше існувала в 1988–1991 роках), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
+
# '''[[Хатлонська область|Хатлонська]]''' (утворена в 1992 році з територій Кулябської і Курган-Тюбинської, раніше існувала в 1988—1991 роках), центр&nbsp;— [[Курган-Тюбе]]
   
 
== Танзанія ==
 
== Танзанія ==
Рядок 499: Рядок 499:
 
# '''Занзібар Північний''' (Мкокотоні)
 
# '''Занзібар Північний''' (Мкокотоні)
 
# '''Занзібар Центр.-Півд.''' (Коані)
 
# '''Занзібар Центр.-Півд.''' (Коані)
# '''Ірінга''' (Ірінга)
+
# '''Іринга''' (Іринга)
 
# '''Кігома''' (Кігома)
 
# '''Кігома''' (Кігома)
# '''Кіліманджаро''' (Моші)
+
# '''Кіліманджаро''' ([[Моші (місто)|Моші]])
 
# '''Лінді''' (Лінді)
 
# '''Лінді''' (Лінді)
 
# '''Маньяра''' ([[Бабаті]])
 
# '''Маньяра''' ([[Бабаті]])
Рядок 514: Рядок 514:
 
# '''Руква''' (Сумбаванга)
 
# '''Руква''' (Сумбаванга)
 
# '''Рувума''' (Сонгеа)
 
# '''Рувума''' (Сонгеа)
# '''Сінгіда''' (Сінгіда)
+
# '''Сингіда''' ([[Сингіда]])
 
# '''Табора''' (Табора)
 
# '''Табора''' (Табора)
 
# '''Танга''' (Танга)
 
# '''Танга''' (Танга)
Рядок 536: Рядок 536:
 
# '''[[Наманганська область|Наманганська]]''' (18.12.1967 з частин Андижанської та Ферганської, раніше існувала 6.03.1941—25.01.1960), центр&nbsp;— [[Наманган]]
 
# '''[[Наманганська область|Наманганська]]''' (18.12.1967 з частин Андижанської та Ферганської, раніше існувала 6.03.1941—25.01.1960), центр&nbsp;— [[Наманган]]
 
# '''[[Самаркандська область|Самаркандська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 1.01.1887—27.10.1924, 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
 
# '''[[Самаркандська область|Самаркандська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 1.01.1887—27.10.1924, 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Самарканд]]
# '''[[Сирдар'їнська область|Сирдар'їнська]]'''<ref name="sirdaryo">[[Сирдар'їнська область (Російська імперія)|Сирдар'їнська область]] також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867–1924 роках на території сучасних [[Жамбилська область|Жамбилської]], [[Кизилординська область|Кизилординської]], [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]] областей ([[Казахстан]]), [[Ташкентська область|Ташкентської області]] і [[Каракалпакстан|Республіки Каракалпакстан]] ([[Узбекистан]]), центр&nbsp;— [[Ташкент]]. У [[1924]] році частина області відійшла до [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]], решта території перетворена на губернію.</ref> (16.02.1963 з частин Самаркандської і Ташкентської), центр&nbsp;— [[Гулістан]] (до 26.11.1963&nbsp;— [[Янгієр]], у 1988–1990&nbsp;— [[Джиззак]])
+
# '''[[Сирдар'їнська область|Сирдар'їнська]]'''<ref name="sirdaryo">[[Сирдар'їнська область (Російська імперія)|Сирдар'їнська область]] також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних [[Жамбилська область|Жамбилської]], [[Кизилординська область|Кизилординської]], [[Південно-Казахстанська область|Південно-Казахстанської]] областей ([[Казахстан]]), [[Ташкентська область|Ташкентської області]] і [[Каракалпакстан|Республіки Каракалпакстан]] ([[Узбекистан]]), центр&nbsp;— [[Ташкент]]. У [[1924]] році частина області відійшла до [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]], решта території перетворена на губернію.</ref> (16.02.1963 з частин Самаркандської і Ташкентської), центр&nbsp;— [[Гулістан]] (до 26.11.1963&nbsp;— [[Янгієр]], у 1988—1990&nbsp;— [[Джиззак]])
# '''[[Сурхандар'їнська область|Сурхандар'їнська]]''' (6.03.1941 з частини Бухарської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Термез]] (в 1925–1926&nbsp;— [[Шерабад|Ширабад]])
+
# '''[[Сурхандар'їнська область|Сурхандар'їнська]]''' (6.03.1941 з частини Бухарської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Термез]] (в 1925—1926&nbsp;— [[Шерабад|Ширабад]])
 
# '''[[Ташкентська область|Ташкентська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ташкент]]
 
# '''[[Ташкентська область|Ташкентська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ташкент]]
# '''[[Ферганська область|Ферганська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 19.02.1876—27.10.1924, 29.01.1925—8.02.1927), центр&nbsp;— [[Фергана]] (у 1924–1927&nbsp;— [[Коканд]])
+
# '''[[Ферганська область|Ферганська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 19.02.1876—27.10.1924, 29.01.1925—8.02.1927), центр&nbsp;— [[Фергана]] (у 1924—1927&nbsp;— [[Коканд]])
# '''[[Хорезмська область|Хорезмська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ургенч]] (у 1925–1926&nbsp;— [[Хіва]])
+
# '''[[Хорезмська область|Хорезмська]]''' (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр&nbsp;— [[Ургенч]] (у 1925—1926&nbsp;— [[Хіва]])
   
 
''Стаття написана за матеріалами Великої радянської енциклопедії''
 
''Стаття написана за матеріалами Великої радянської енциклопедії''
Рядок 546: Рядок 546:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist|2}}
 
{{reflist|2}}
  +
  +
== Джерела та література ==
  +
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Oblast Область] // {{ЕІУ|7|504}}
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Поточна версія на 13:23, 27 листопада 2017

О́бласть (стцерк.-слов. область < прасл. *obolstь < *obvoldtь < *obvoldati[1]) — місцевість, земля, край; частина якоїсь території (країни, держави, материка, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір (район, зона), у межах якого щось знаходиться або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклинальна область тощо).

Областю також називаються адміністративно-територіальні одиниці в Україні, Росії (а також в СРСР і Російській імперії), Білорусі, а також у низці інших країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.

Області поділяються на райони і міськради (в Україні, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані, Узбекистані), етрапиТуркменістані), общиниБолгарії), міста і села (у Вірменії), провінціїІталії), округиТанзанії)

Україна[ред.ред. код]

Мапа України
Докладніше: Області України

До складу України входять 24 області:

  1. Вінницька: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
  2. Волинська: утворена 4.12.1939 з Володимир-Волинського, Горохівського, Камінь-Каширського, Ковельського, Луцького і Любомльського повітів; центр — Луцьк
  3. Дніпропетровська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — місто Дніпро
  4. Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, районів і міст республіканського підпорядкування, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
  5. Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
  6. Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
  7. Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
  8. Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
  9. Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
  10. Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
  11. Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
  12. Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радзехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
  13. Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
  14. Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
  15. Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
  16. Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
  17. Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
  18. Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольского, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
  19. Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
  20. Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
  21. Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільськ)
  22. Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
  23. Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
  24. Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднана частина Сумської області (1965); центр — Чернігів

Білорусь[ред.ред. код]

До складу Білорусі входять 6 областей (біл. вобласць):

  1. Берестейська: утворена 4.12.1939 з територій, що відійшли від Польщі; частини передані до Гродненської області і Польщі (1944), приєднані частина Барановицької області і Пінська (1954); центр — Берестя
  2. Вітебська: утворена 15.01.1938; частина входила до Полоцької (1944—1954), приєднана частина Молодечненської (1960); центр — Вітебськ
  3. Гомельська: утворена 15.01.1938; приєднані частини Бобруйської та Поліської (1954); центр — Гомель
  4. Гродненська: утворена 20.09.1944 з частин Барановицької, Берестейської і Білостоцької; приєднані частини Барановицької (1954) і Молодечненської (1960); центр — Гродно
  5. Мінська: утворена 15.01.1938; частина передана до Бобруйської (1944), приєднані частини Барановицької і Бобруйської (1954), Молодечненської (1960); центр — Мінськ
  6. Могильовська: утворена 15.01.1938; частина входила до Бобруйської (1944—1954); центр — Могильов

Болгарія[ред.ред. код]

Болгарія поділена на 28 областей, утворених 1999 року:

  1. Благоєвградська (центр — Благоєвград)
  2. Бургаська (Бургас)
  3. Варненська (Варна)
  4. Великотирновська (Велико-Тирново)
  5. Видинська (Видин)
  6. Врацька (Враца)
  7. Добрицька (Добрич)
  8. Габровська (Габрово)
  9. Кирджалійська (Кирджалі)
  10. Кюстендилська (Кюстендил)
  11. Ловецька (Ловеч)
  12. Монтанська (Монтана)
  13. Пазарджицька (Пазарджик)
  14. Перницька (Перник)
  15. Плевенська (Плевен)
  16. Пловдивська (Пловдив)
  17. Разградська (Разград)
  18. Русенська (Русе)
  19. Силистринська (Силистра)
  20. Сливенська (Сливен)
  21. Смолянська (Смолян)
  22. Софійська (Софія)
  23. Місто Софія (Софія)
  24. Старозагорська (Стара Загора)
  25. Тирговиштська (Тирговиште)
  26. Хасковська (Хасково)
  27. Шуменська (Шумен)
  28. Ямболська (Ямбол)

Області, які були перейменовані або скасовані: Нижче перераховані області, які існували в 1987—1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році):

Вірменія[ред.ред. код]

Вірменія поділена на 10 областей (марзів) та міста зі спеціальним статусом — Єревана (столиця), утворених 7 листопада 1995 року:

  1. Арагацотн (марз утворений на території Апаранського, Арагацького, Аштаракського і Талінського районів), центр — Аштарак
  2. Арарат (утворений на території Араратського, Арташатського і Масіського районів), центр — Арташат
  3. Армавір (утворений на території Армавірського, Баграмянського і Ечміадзінського районів), центр — Армавір
  4. Вайоц-Дзор (утворений на території Вайкського і Єхегнадзорського районів), центр — Єхегнадзор
  5. Гегаркунік (утворений на території району імені Камо, Варденіського, Красносєльського, Мартунінського і Севанського районів), центр — Гавар
  6. Єреван (утворений на території Єреванської міськради), центр — Єреван
  7. Котайк (утворений на території Котайкського, Наїрійського і Разданського районів), центр — Раздан
  8. Лорі (утворений на території Гугаркського, Спітакського, Степанаванського, Таширського і Туманянського районів), центр — Ванадзор
  9. Сюнік (утворений на території Горіського, Капанського, Мегрінського і Сісіанського районів), центр — Капан
  10. Тавуш (утворений на території Іджеванського, Ноємберянського і Таушського районів), центр — Іджеван
  11. Ширак (утворений на території Амасійського, Анійського, Артікського, Ахурянського і Ашоцького районів), центр — Гюмрі

Італія[ред.ред. код]

Італія поділена на 20 областей (із них 5 автономних, позначені зірочкою) (італ. regione):

  1. Абруцці (центр — Л'Акуїла)
  2. Апулія (Барі)
  3. Базиліката (Потенца)
  4. Валле-д'Аоста* (Аоста)
  5. Венеція (Венеція)
  6. Емілія-Романья (Болонья)
  7. Калабрія (Катандзаро)
  8. Кампанія (Неаполь)
  9. Лаціо (Рим)
  10. Лігурія (Генуя)
  11. Ломбардія (Мілан)
  12. Марке (Анкона)
  13. Молізе (Кампобассо)
  14. П'ємонт (Турин)
  15. Сардинія* (Кальярі)
  16. Сицилія* (Палермо)
  17. Тоскана (Флоренція)
  18. Трентіно-Альто-Адідже* (Тренто)
  19. Умбрія (Перуджа)
  20. Фріулі-Венеція-Джулія* (Трієст)

Казахстан[ред.ред. код]

До складу Казахстану входять 14 областей (каз. облысы):

  1. Акмолинська: утворена 24.04.1961 в складі Цілинного краю, з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до Кокчетавської (1944), Тургайської областей (1970, 1990), Астанинської міськради (1998), приєднані частини Тургайської (1988, 1997) і Північно-Казахстанської (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992 — Цілиноградська; центр — Кокшетау (до 22.04.1999 — Астана)
  2. Актюбинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Кустанайської (1936), Кзил-Ординської (1938); центр — Актобе
  3. Алматинська: утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939); з частини була утворена Талди-Курганська область (1944—1959, 1967—1997); до 28.01.1993 — Алма-Атинська; центр — Талдикорган (до 22.09.2001 — Алмати)
  4. Атирауська: утворена 15.01.1938 з частини Західно-Казахстанської; з частини була утворена Мангишлацька (1973—1988, 1990); до 9.10.1991 — Гур'євська; центр — Атирау
  5. Жамбилська: утворена 14.10.1939 з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської; до 4.05.1993 — Джамбулська; центр — Тараз
  6. Західно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; з частини утворена Гур'євська (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Уральська; центр — Уральськ
  7. Карагандинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Північно-Казахстанської (1936), Павлодарської (1938), Акмолінської (1939) і Джезказганської (1939), Семипалатинської (1990); приєднані Каркаралінський округ (1937); Жезказганська область (1997); центр — Караганда (до 29.07.1936 — Петропавловськ)
  8. Кизилординська: утворена 15.01.1938 з частин Актюбінської та Південно-Казахстанської; до 17.06.1997 — Кзил-Ординська; центр — Кизилорда
  9. Костанайська: утворена 29.07.1936 з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); до 17.06.1997 — Кустанайська; центр — Костанай
  10. Мангістауська: утворена 17.08.1990 з частини Гур'євської; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; центр — Актау
  11. Павлодарська: утворена 15.01.1938 з частин Карагандинської і Східно-Казахстанської; центр — Павлодар
  12. Південно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частина ввійшла до Джамбульської (1939), приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Чимкентська; центр — Шимкент
  13. Північно-Казахстанська: утворена 29.07.1936 з частини Карагандинської; частини ввійшли до Акмолінської (1939), Кокчетавської (1944), Акмолинської (1999); приєднана Кокшетауська область (1997); центр — Петропавловськ
  14. Східно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Павлодарської (1938) та Семипалатинської (1939), приєднана Семипалатинська (1997); центр — Усть-Каменогорськ (до 14.10.1939 — Семипалатинськ)

Області, які були скасовані в 1997 році:

Області, які існували до 1991 року, див. у розділі Казахська РСР

Киргизстан[ред.ред. код]

До Киргизстану входять 7 областей:

  1. Баткенська (13.10.1999), центр — Баткен
  2. Джалал-Абадська (14.12.1990, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Джалал-Абад
  3. Іссик-Кульська (11.12.1970, раніше існувала 21.11.1939—27.01.1959), центр — Каракол (в 1989—1992 роках — Іссик-Куль)
  4. Наринська (14.12.1990, раніше існувала 11.12.1970—5.10.1988), центр — Нарин
  5. Ошська (21.11.1939), центр — Ош
  6. Таласька (14.12.1990, раніше існувала 22.06.1944—18.02.1956 і 3.09.1980—5.10.1988), центр — Талас
  7. Чуйська (14.12.1990), центр — Бішкек (5.03.2003—3.08.2006 — Токмок)

Радянський Союз[ред.ред. код]

Докладніше: Область (СРСР)

У Радянському Союзі областю називалася адміністративно-територіальна одиниця, частина територіального ряду радянських республік; виділялася з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортних шляхів, а також тяжіння населених пунктів до крупних промислових центрів.

За Конституцією СРСР 1936 року питання утворення областей і внесення змін в обласний поділ знаходилися у компетенції Союзу РСР, законом від 11 лютого 1957 року віднесенні до відання союзних республік. Органами державної влади в областях Союзу були обласна Рада депутатів трудящих, яка обиралася населенням на 2 роки, виконавчим і розпорядчим органом — Виконком, який утворювався обласною Радою. Області в СРСР введені адміністративно-територіальною реформою 1923—1930 років замість раніше існуючих губерній. Ця реформа, в основі якої лежали принципи економічного районування, була підготовлена реорганізацією у перші роки радянської влади (1917—1922) дореволюційного адміністративно-територіального поділу (створення національних автономій, дроблення колишніх губерній і утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, переважно навколо великих промислових центрів).

Нижче наведено список областей, які були утворені в 1922—1991 роках і в наш час не існують:

Азербайджанська РСР[ред.ред. код]

  • Бакинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Баку
  • Гянджинська (3.04.1952—23.04.1953), центр — Кіровабад

Білоруська РСР[ред.ред. код]

Грузинська РСР[ред.ред. код]

  • Кутаїська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Кутаїсі
  • Тбіліська (5.11.1951—23.04.1953), центр — Тбілісі

Естонська РСР[ред.ред. код]

Казахська РСР[ред.ред. код]

  • Акмолінська: 14.10.1939—26.12.1960; утворена з частин Карагандинської і Північно-Казахстанської; частина передана до Кокчетавської (1944); увійшла до Цілинного краю; центр — Акмолінськ
  • Алма-Атинська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—28.01.1993; частини увійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939), Талди-Курганської (1944—1959, 1967); перейменована на Алматинську; центр — Алма-Ата
  • Гур'євська: 15.01.1938—9.10.1991; утворена з частини Західно-Казахстанської; з частини області утворена Мангишлацька (1973—1988), Мангістауська (1990); перейменована на Атирауську; центр — Гур'єв
  • Джамбульська: 14.10.1939—4.05.1993; утворена з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської, перейменована на Жамбилську; центр — Джамбул
  • Джезказганська: 20.03.1973—8.09.1992; утворена з частини Карагандинської, перейменована на Жезказганську; центр — Джезказган
  • Західно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Гур'євської (1938); перейменована на Уральську; центр — Уральськ
  • Кзил-Ординська: 15.01.1938—17.06.1997; утворена з частин Актюбінської і Південно-Казахстанської, перейменована на Кизилординську; центр — Кзил-Орда
  • Кокчетавська: 16.03.1944—7.10.1993; утворена з частин Акмолінської і Північно-Казахстанської, перейменована на Кокшетауську; центр — Кокчетав
  • Кустанайська: 29.07.1936—17.06.1997 (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР); утворена з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); перейменована на Костанайську; центр — Кустанай
  • Мангишлацька: 20.03.1973—2.06.1988; утворена з частини Гур'євської, увійшла до Гур'євської; центр — Шевченко
  • Південно-Казахстанська (до 5.12.1936 в складі Казахської АРСР РРФСР): 10.03.1932—3.05.1962; частина передана до Джамбульської (1939); перейменована на Чимкентську; центр — Чимкент
  • Семипалатинська: 14.10.1939—3.05.1997; утворена з частин Алма-Атинської і Східно-Казахстанської, увійшла до Східно-Казахстанської; центр — Семипалатинськ
  • Талди-Курганська: 16.03.1944—6.06.1959; утворена з частини Алма-Атинської, увійшла до Алма-Атинської; 23.12.1967—4.05.1993; утворена з частини Алма-Атинської, перейменована на Талдикорганську; центр — Талди-Курган
  • Тургайська: 23.11.1970—2.06.1988; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Кустанайської і Цілиноградської; 17.08.1990—22.04.1997; утворена з частин Кустанайської і Цілиноградської, увійшла до Акмолінської і Кустанайської; центр — Аркалик
  • Уральська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена із Західно-Казахстанської, перейменована на Західно-Казахстанську; центр — Уральськ
  • Цілиноградська: 24.04.1961—6.07.1992; утворена з частини Цілинного краю; частина входила до Тургайської (1970—1988, з 1990); перейменована на Акмолинську; центр — Цілиноград
  • Чимкентська: 3.05.1962—6.07.1992; утворена з Південно-Казахстанської; приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); перейменована на Південно-Казахстанську; центр — Чимкент

Киргизька РСР[ред.ред. код]

  • Джалал-Абадська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Джелал-Абадського округу, ввійшла до Ошської; центр — Джалал-Абад
  • Іссик-Кульська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Іссик-Кульського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Пржевальськ
  • Наринська: 11.12.1970—5.10.1988; утворена з Ак-Талинського, Ат-Башинського, Джумгарського, Кочкорського, Тогуз-Тороуського, Тянь-Шаньського районів і міста Нарина; територія ввійшла до Іссик-Кульської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Таласька: 22.06.1944—18.02.1956; утворена з частин Фрунзенської та Джалал-Абадської обалстей; ввійшла до Фрунзенської обалсті; 3.09.1980—5.10.1988; утворена з Кіровського, Ленінпольського, Манаського, Таласького, Чаткальского районів, міста Таласа і частини Ошської області; частина передана до Ошської області (1980-ті); територія ввійшла до Ошської області і районів республіканського підпорядкування; центр — Талас
  • Тянь-Шаньська: 22.11.1939—30.12.1962; утворена з Тянь-Шаньського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Нарин
  • Фрунзенська: 21.11.1939—27.01.1959; утворена з Фрунзенського округу, територія ввійшла до районів республіканського підпорядкування; центр — Фрунзе

Латвійська РСР[ред.ред. код]

  • Даугавпілська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Даугавпілс
  • Лієпайська (8.04.1952—25.04.1953), центр — Лієпая
  • Ризька (8.04.1952—25.04.1953), центр — Рига

Литовська РСР[ред.ред. код]

  • Вільнюська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Вільнюс
  • Каунаська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Каунас
  • Клайпедська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Клайпеда
  • Шяуляйська (20.06.1950—28.05.1953), центр — Шяуляй

РРФСР[ред.ред. код]

Нижче перераховані області РРФСР, які були утворені у 1918—1991 роках:

  • Амудар'їнська (1918—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Чимбай
  • Арзамаська (7.01.1954—23.04.1957), центр — Арзамас
  • Балашовська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Балашов
  • Великолуцька (22.08.1944—2.10.1957), центр — Великі Луки
  • Горьківська (5.12.1936—22.10.1990; перейменована на Нижньогородську), центр — Горький
  • Грозненська (22.03.1944—10.04.1957), центр — Грозний
  • Джетисуйська (12.10.1922—1924, в складі Туркестанської АРСР), центр — Алма-Ата
  • Донська (20.03.1920—13.02.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Західна (14.01.1929—27.09.1937), центр — Смоленськ
  • Івановська Промислова (14.01.1929—11.03.1936), центр — Іваново
  • Калінінська (29.01.1935—1990; перейменована на Тверську), центр — Калінін
  • Кам'янська (6.01.1954—19.11.1957), центр — Кам'янськ-Шахтинський
  • Камчатська[2] (20.10.1932—30.06.2007; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—23.01.1956 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Кенігсберзька (7.04.—4.07.1946; перейменована на Калінінградську), центр — Кенігсберг
  • Кримська (30.06.1945—12.02.1991; з 19.02.1954 у складі УРСР), центр — Сімферополь
  • Кубано-Чорноморська (7.12.1920—13.02.1924), центр — Краснодар
  • Куйбишевська (5.12.1936—25.01.1991; перейменована на Самарську), центр — Куйбишев
  • Молотовська[3] (8.03.1940—2.10.1957; перейменована на Пермську), центр — Молотов
  • Нижньогородська (14.01.—15.07.1929), центр — Нижній Новгород
  • Нижньоволзька[4] (21.05.—11.06.1928), центр — Саратов
  • Об-Іртиська[5] (17.01.—7.12.1934), центр — Тюмень
  • Оренбурзька (7.12.1934—26.12.1938; перейменована на Чкаловську), центр — Оренбург
  • Пермська[3] (3.10.1938—30.11.2005; з 8.03.1940 по 2.10.1957 — Молотовська), центр — Перм
  • Південно-Східна (13.02.—17.10.1924), центр — Ростов-на-Дону
  • Північна (5.12.1936—23.09.1937), центр — Архангельськ
  • Середньоволзька (14.05.1928—20.10.1929), центр — Самара
  • Сталінградська (5.12.1936—10.11.1961; перейменована на Волгоградську), центр — Сталінград
  • Східно-Сибірська (5.12.1936—26.09.1937), центр — Іркутськ
  • Туркменська (7.08.1921—27.10.1924; утворена із Закаспійської), центр — Полторацьк
  • Уральська[6] (3.11.1923—17.01.1934), центр — Свердловськ
  • Центральнопромислова (14.01.—3.06.1929; перейменована на Московську), центр — Москва
  • Центральночорноземна (14.05.1928—13.06.1934), центр — Воронеж
  • Чкаловська (26.12.1938—4.12.1957; перейменована на Оренбурзьку), центр — Чкалов
  • Читинська[7] (5.03.—7.12.1934 в складі Східно-Сибірського краю; 26.09.1937—29.02.2008); центр — Чита

Башкірська АРСР[ред.ред. код]

  • Стерлітамацька (29.05.1952—30.04.1953), центр — Стерлітамак
  • Уфимська (29.05.1952—30.04.1953), центр — Уфа

Казахська АРСР[ред.ред. код]

Татарська АРСР[ред.ред. код]

  • Бугульминська (21.02.—30.04.1953), центр — Бугульма
  • Казанська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Казань
  • Чистопольська (8.05.1952—30.04.1953), центр — Чистополь

Далекосхідний край[ред.ред. код]

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Благовєщенськ
  • Зейська (22.07.1934—26.09.1937), центр — Рухлово
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Приморська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Владивосток
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; з 20.10.1938 в складі Хабаровського краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський
  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; з 20.10.1938 в складі Приморського краю), центр — Ворошилов
  • Хабаровська (22.07.1934—20.10.1938), центр — Хабаровськ

Північнокавказький (Азово-Чорноморський) край[ред.ред. код]

  • Північна (20.11.1933—5.07.1934), центр — Міллерово

Приморський край[ред.ред. код]

  • Уссурійська (22.07.1934—18.09.1943; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ворошилов

Східно-Сибірський край[ред.ред. код]

  • Читинська (5.03.—7.12.1934), центр — Чита

Хабаровський край[ред.ред. код]

  • Амурська (20.10.1932—2.08.1948; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Благовєщенськ
  • Камчатська (20.10.1932—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Петропавловськ-Камчатський
  • Нижньоамурська (22.07.1934—23.01.1956; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Ніколаєвськ-на-Амурі
  • Південно-Сахалінська (2.02.1946—2.01.1947), центр — Южно-Сахалінськ
  • Сахалінська (20.10.1932—2.01.1947; до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю), центр — Олександрівськ-Сахалінський

Таджицька РСР[ред.ред. код]

  • Гармська (27.10.1939—24.08.1955), центр — Гарм (1939—1950), Новабад (1950—1955)
  • Кулябська (27.10.1939—24.08.1955, 29.12.1973—1988, 1990—1992), центр — Куляб
  • Курган-Тюбинська (7.01.1944—23.01.1947, 4.04.1977—1988, 1990—1992), центр — Курган-Тюбе
  • Ленінабадська (27.10.1939—28.03.1962, 23.12.1970—10.11.2000; перейменована на Согдійську), центр — Худжанд (Ленінабад)
  • Памірська (січень—грудень 1925), центр — Хорог
  • Сталінабадська (27.10.1939—10.04.1951), центр — Сталінабад
  • Ура-Тюбинська (19.01.1945—23.01.1947), центр — Ура-Тюбе
  • Хатлонська (1988—1990), центр — Курган-Тюбе

Туркменська РСР[ред.ред. код]

  • Ашхабадська (21.11.1939—25.05.1959, 27.12.1973—1988), центр — Ашхабад
  • Балканська[8] (1991—18.05.1992; перейменована на Балканський велаят), центр — Небітдаг
  • Керкинська (29.12.1943—23.01.1947), центр — Керкі
  • Красноводська (21.11.1939—23.01.1947, 4.04.1952—9.12.1955, 27.12.1973—1988), центр — Красноводськ
  • Марийська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Марийський велаят), центр — Мари
  • Ташаузька (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Дашогузький велаят), центр — Ташауз
  • Чарджоуська (21.11.1939—10.01.1963, 4.12.1970—18.05.1992; перейменована на Лебапський велаят), центр — Чарджоу

Узбецька РСР[ред.ред. код]

  • Джиззацька (29.12.1973—1988), центр — Джиззак
  • Зеравшанська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Стара Бухара
  • Кашка-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші (Бек-Буді)
  • Навоїйська (20.04.1982—1988), центр — Навої
  • Наманганська (6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  • Самаркандська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  • Сурхан-Дар'їнська (29.01.1925—29.09.1926, 6.03.1941—1963; перейменована на Сурхандар'їнську), центр — Ширабад (1925—1926), Термез (1941—1963)
  • Ташкентська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  • Ферганська (29.01.1925—8.02.1927), центр — Коканд
  • Хорезмська (29.01.1925—29.09.1926), центр — Хіва

Українська РСР[ред.ред. код]

Російська імперія[10][ред.ред. код]

У дореволюційній Росії областю називали деякі адміністративно-територіальні одиниці, які відповідали губерніям, але управлялися особливим положенням. Спочатку (остання чверть XVIII століття) областями називали провінції, на які ділилися намісництва з великою кількістю населення. З кінця XVIII століття областями називали знову приєднані території на околицях держави, а також землі козацьких військ (Донського, Кубанського, Терського). Області не мали органів самоврядування (міської думи, земства), були обмежені в низці інших прав, управлялись воєнними губернаторами і, як правило, входили до складу генерал-губернаторств.

Кількість областей не залишалася постійною. Протягом XIX—початку XX ст. утворено 34 області і скасовано 14. Деякі області були перетворені на губернії (Каспійська — на Шемахинську, 1846; Кавказька — на Ставропольську, 1847; Бессарабська — на Бессарабську губернію, 1873), розділені (Туркестанська — на Семиріченську і Сирдар'їнську, 1867), приєднані до губерній (Омська — до Тобольської, 1839; Білостоцька — до Гродненської, 1842). До 1917 року в Російській імперії була 21 область (18 з них у складі Іркутського, Приамурського, Степового і Туркестанського генерал-гебернаторств; 3 області — Війська Донського, Тургайська і Уральська до генерал-губернаторств не входили). Після революції 1917 року нерівноправність областей була ліквідована і багато з них називались губерніями.

Росія 19171919[ред.ред. код]

У 1917—1919 роках областями називалися тимчасові об'єднання низки губерній навколо великих промислових центрів (Московська, Уральська, Північна, Північно-Західна (Західна), Західно-Сибірська, Сибірська та ін.), створені за ініціативою Всеросійської наради Рад (березень 1917 року) для укріплення впливу центральної влади на місцях і посилення пролетарського керівництва місцевими Радами. Обласні (міжгубернську) Ради після Жовтневої революції 1917 року отримали функції державної влади, їх виконавчі органи назвиалися облвиконкомами або раднаркомами. Із розвитком і укріпленням апарату радянської влади обласні об'єднання були скасовані.

На початку 20-их років XX століття областями називалис також об'єднання низки губерній на чолі з Ревкомами і Бюро ЦК РКП(б) (Сибірська, Уральська, Далекосхідна, Південно-Східна).

Нижче перераховані області, які були утворені в 1917—1919 роках:

Росія[ред.ред. код]

До складу Російської Федерації входять 46 областей:

  1. Амурська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.08.1948 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Читинської області (1948); раніше існувала в 1858—1920; центр — Благовєщенськ
  2. Архангельська: утворена 23.09.1937 з частини Північної; включає Ненецький автономний округ; центр — Архангельськ
  3. Астраханська: утворена 27.12.1943 з частини Сталінградської області і Калмицької АРСР; центр — Астрахань
  4. Бєлгородська: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької та Курської, центр — Бєлгород
  5. Брянська: утворена 5.07.1944 з частини Орловської, центр — Брянськ
  6. Владимирська: утворена 14.08.1944 з частин Горьківської, Івановської та Московської; центр — Владимир
  7. Волгоградська: утворена 5.12.1936 зі Сталінградського краю; з частини області утворена Астраханська (1943), частина тимчасово передавалася до Балашовської і Каменської (1954—1957), приєднані частини АРСР Німців Поволжя (1941), Калмицької АРСР (1943); до 10.11.1961 — Сталінградська; центр — Волгоград
  8. Вологодська: утворена 23.09.1937 з частин Ленінградської та Північної, частина передана до Костромської (1944), центр — Вологда
  9. Воронезька: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Рязанської, Тамбовської (1937), Балашовської, Бєлгородської, Каменської і Липецької (1954), приєднані частини Балашовської та Каменської (1957); центр — Воронеж
  10. Івановська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частини передані до Костромської, Владимирської (1944) і Нижньогородської (1994); центр — Іваново
  11. Іркутська: утворена 26.09.1937 з частини Східно-Сибірської; 1.01.2008 приєднано Усть-Ординський Бурятський автономний округ; центр — Іркутськ
  12. Калінінградська: утворена 7.04.1946 з міста Кенігсберга і прилеглих районів; до 4.07.1946 — Кенігсберзька; центр — Калінінград
  13. Калузька: утворена 5.07.1944 з частин Московської, Орловської, Смоленської і Тульської; центр — Калуга
  14. Кемеровська: утворена 26.01.1943 з частини Новосибірської; частина приєднана до Томської (1944); центр — Кемерово
  15. Кіровська: утворена 5.12.1936 з Кіровського краю; центр — Кіров
  16. Костромська: утворена 13.08.1944 з частин Вологодської, Горьківської, Івановської та Ярославської; центр — Кострома
  17. Курганська: утворена 6.02.1943 з частин Омської та Челябінської; частина передана до Тюменської (1944); центр — Курган
  18. Курська: утворена 13.06.1934 з частини Центральночорноземної; частини передані до Орловської (1937), Бєлгородської та Липецької (1954); центр — Курськ
  19. Ленінградська: утворена 1.08.1927 з Ленінградської, Мурманської, Новгородської, Псковської і Череповецької губерній; частини передані до Західної (1929), Калінінської (1935), Вологодської (1937), Мурманської (1938), Новгородської, Великолуцької і Псковської (1944) областей; центр — Санкт-Петербург
  20. Липецька: утворена 6.01.1954 з частин Воронезької, Курської, Орловської та Рязанської; центр — Липецьк
  21. Магаданська: утворена 3.12.1953 з частини Хабаровського краю; до 1991 року включала Чукотський автономний округ; центр — Магадан
  22. Московська: утворена 14.01.1929 з Московської, Рязанської, Тверської і Тульської губерній; частини передані до Калінінської (1935), Рязанської і Тульської (1937), Калузької і Владимирської (1944) областей і Московської міськради (1990); до 3.06.1929 — Центральнопромислова; центр — Москва
  23. Мурманська: утворена 28.05.1938 з частин Ленінградської області і Карельської АРСР; центр — Мурманськ
  24. Нижньогородська: утворена 5.12.1936 з Горьківського краю; частини передані до Костромської, Владимирської (1944), Арзамаської (1954), приєднана Арзамаська (1957); раніше існувала 14.01.—15.07.1929; з 5.12.1936 по 22.10.1990 — Горьківська; центр — Нижній Новгород
  25. Новгородська: утворена 5.07.1944 з частин Калінінської і Ленінградської; частина передана до Великолуцької (1944); центр — Великий Новгород
  26. Новосибірська: утворена 28.09.1937 з частини Західно-Сибірського краю; частини передані до Кемеровської (1943) і Томської (1944); центр — Новосибірськ
  27. Омська: утворена 7.12.1934 з Об-Іртиської і частин Челябінської області та Західно-Сибірського краю; частини передані до Курганської (1943) і Тюменської (1944); центр — Омськ
  28. Оренбурзька: утворена 7.12.1934 з частини Середньоволзького краю; з 26.12.1938 по 4.12.1957 — Чкаловська; центр — Оренбург
  29. Орловська: утворена 27.09.1937 з частин Західної та Курської; частини передані до Брянської, Калузької (1944) і Липецької (1954); центр — Орел
  30. Пензенська: утворена 4.02.1939 з частин Куйбишевської, Саратовської і Тамбовської; частина передана до Ульяновської (1943).
  31. Псковська: утворена 23.08.1944 з частин Калінінської і Ленінградської областей, частин Естонської і Латвійської РСР; приєднана частина Великолуцької (1957); центр — Псков
  32. Ростовська: утворена 13.09.1937 з частини Азово-Чорноморського краю; частина передавалася до Каменської (1954—1957), приєднана частина Калмицької АРСР (1943); центр — Ростов-на-Дону
  33. Рязанська: утворена 26.09.1937 з частин Воронезької та Московської; частина передана до Липецької (1954); центр — Рязань
  34. Самарська: утворена 5.12.1936 з Куйбишевського краю; частина передана до Тамбовської (1937), Пензенської (1939) і Ульяновської (1943); до 25.01.1991 — Куйбишевська; центр — Самара
  35. Саратовська: утворена 5.12.1936 із Саратовського краю; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957), приєднана частина АРСР Німців Поволжя (1941); центр — Саратов
  36. Сахалінська: утворена 20.10.1932, до 20.10.1938 в складі Далекосхідного краю, 20.10.1938—2.01.1947 в складі Хабаровського краю; приєднана частина Південно-Сахалінської (1947); центр — Южно-Сахалінськ (до 2.01.1947 — Олександрівськ-Сахалінський)
  37. Свердловська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частина передана до Пермської (1938); до 3.10.1938 до складу області входив Комі-Пермяцький національний округ; центр — Єкатеринбург (Свердловськ)
  38. Смоленська: утворена 27.09.1937 з частини Західної; частини передані до Калузької та Великолуцької (1944); центр — Смоленськ
  39. Тамбовська: утворена 27.09.1937 з частин Воронезької і Куйбишевської; частини передані до Пензенської (1939) і тимчасово до Балашовської (1954—1957); центр — Тамбов
  40. Тверська: утворена 29.01.1935 з частин Західної, Ленінградської та Московської; частини передані до Новгородської, Великолуцької та Псковської (1944), приєднана частина Великолуцької (1957); до 1990 — Калінінська; центр — Твер
  41. Томська: утворена 13.08.1944 з частин Кемеровської, Новосибірської областей і Алтайського краю; центр — Томськ
  42. Тульська: утворена 26.09.1937 з частини Московської; частина передана до Калузької (1944); центр — Тула
  43. Тюменська: утворена 14.08.1944 з частин Курганської та Омської; включає Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи; центр — Тюмень
  44. Ульяновська: утворена 19.01.1943 з частин Куйбишевської та Пензенської; центр — Ульяновськ
  45. Челябінська: утворена 17.01.1934 з частини Уральської; частини передані до Омської (1934) та Курганської (1943); центр — Челябінськ
  46. Ярославська: утворена 11.03.1936 з частини Івановської Промислової; частина передана до Костромської (1944), центр — Ярославль

Таджикистан[ред.ред. код]

До складу Таджикистану входять 2 області (тадж. вилояти):

  1. Согдійська (утворена 23.12.1970; до 10.11.2000 — Ленінабадська, Ленінабадська область раніше існувала 27.10.1939—28.03.1962, центр — Худжанд
  2. Хатлонська (утворена в 1992 році з територій Кулябської і Курган-Тюбинської, раніше існувала в 1988—1991 роках), центр — Курган-Тюбе

Танзанія[ред.ред. код]

Танзанія поділена на 26 областей:

  1. Аруша (центр — Аруша)
  2. Дар-ес-Салам (Дар-ес-Салам)
  3. Додома (Додома)
  4. Західна Озерна [Кагера] (Букоба)
  5. Занзібар Західний (Занзібар)
  6. Занзібар Північний (Мкокотоні)
  7. Занзібар Центр.-Півд. (Коані)
  8. Іринга (Іринга)
  9. Кігома (Кігома)
  10. Кіліманджаро (Моші)
  11. Лінді (Лінді)
  12. Маньяра (Бабаті)
  13. Мара (Мусома)
  14. Мбея (Мбея)
  15. Морогоро (Морогоро)
  16. Мтвара (Мтвара)
  17. Мванза (Мванза)
  18. Пемба Південна (Мкоані)
  19. Пемба Північна (Вете)
  20. Прибережна [Пвані] (Кібаха)
  21. Руква (Сумбаванга)
  22. Рувума (Сонгеа)
  23. Сингіда (Сингіда)
  24. Табора (Табора)
  25. Танга (Танга)
  26. Шиньянга (Шиньянга)

Туркменістан[ред.ред. код]

У Туркменістані виділяють 5 областей (велаятів, туркм.: welayat):

  1. Ахалський велаят: утворений 18.05.1992 з районів республіканського підпорядкування; центр — Енев
  2. Балканський велаят:утворений 18.05.1992 з Балканської області; центр — Балканабат (Небітдаг)
  3. Дашогузький велаят: утворений 18.05.1992 з Ташаузької області; центр — Дашогуз (Дашховуз)
  4. Лебапський велаят: утворений 18.05.1992 з Чарджоуської області; центр — Туркменабат (Чарджев)
  5. Марийський велаят: утворений 18.05.1992 з Марийської області; центр — Мари

Узбекистан[ред.ред. код]

До складу Узбекистану входять 12 областей[13] (узб. viloyat):

  1. Андижанська (утворена 6.03.1941 з частини Ферганської), центр — Андижан
  2. Бухарська (15.01.1938), центр — Бухара
  3. Джиззацька (16.02.1990 з частини Сирдар'їнської, раніше існувала 29.12.1973—6.09.1988), центр — Джиззак
  4. Кашкадар'їнська (7.02.1964 з частини Сурхандар'їнської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926, 20.01.1943—25.01.1960), центр — Карші
  5. Навоїйська (27.01.1992 з частини Бухарської, раніше існувала 20.04.1982—6.09.1988), центр — Навої
  6. Наманганська (18.12.1967 з частин Андижанської та Ферганської, раніше існувала 6.03.1941—25.01.1960), центр — Наманган
  7. Самаркандська (15.01.1938, раніше існувала 1.01.1887—27.10.1924, 29.01.1925—29.09.1926), центр — Самарканд
  8. Сирдар'їнська[14] (16.02.1963 з частин Самаркандської і Ташкентської), центр — Гулістан (до 26.11.1963 — Янгієр, у 1988—1990 — Джиззак)
  9. Сурхандар'їнська (6.03.1941 з частини Бухарської, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Термез (в 1925—1926 — Ширабад)
  10. Ташкентська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ташкент
  11. Ферганська (15.01.1938, раніше існувала 19.02.1876—27.10.1924, 29.01.1925—8.02.1927), центр — Фергана (у 1924—1927 — Коканд)
  12. Хорезмська (15.01.1938, раніше існувала 29.01.1925—29.09.1926), центр — Ургенч (у 1925—1926 — Хіва)

Стаття написана за матеріалами Великої радянської енциклопедії

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  2. До складу області входив Коряцький автономний округ
  3. а б До складу області входив Комі-Пермяцький автономний округ.
  4. До складу області входила Калмицька АО, область перейменована на Нижньоволзький край.
  5. До складу області входили Остяко-Вогульський і Ямальський національні округи.
  6. До складу області входив Комі-Пермяцький національний округ (з 26.02.1925).
  7. До складу області входив Агінський Бурятський автономний округ
  8. Область утворена на території колишньої Красноводської області, яка існувала у 19391947, 19521955, 19731988 роках.
  9. У березні 1945 року до Польщі відійшли Бірчанський, Лиськівський райони і частина Перемишльського, у травні 1948 — Медиківський, в 1951 — Нижньо-Устрицький
  10. Дати вказані за старим стилем. У XVIII столітті слід додати 11 днів, в XIX ст. — 12, в XX ст. — 13 днів
  11. Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Азербайджанської АРСР
  12. Більша частина області відійшла до Туреччини за Московським (16.03.1921) і Карським (13.10.1921) договорами, менша — до Вірменської АРСР
  13. За Конституцією, прийнятою 8 грудня 1992 року, адміністративна одиниця називається вілаятом (узб. viloyat)
  14. Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей (Казахстан), Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан (Узбекистан), центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]