Відмінності між версіями «Облицювальний камінь»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(уточнення)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Київ, вул. Хрещатик.jpg|300px|right|thumb|Облицювальний камінь. [[Київ]]. [[Хрещатик]].]]
 
[[Файл:Київ, вул. Хрещатик.jpg|300px|right|thumb|Облицювальний камінь. [[Київ]]. [[Хрещатик]].]]
[[Файл:Каменеобробка.jpg|thumb|250px|Облицювальний камінь. [[Донецьк]].]]
+
[[Файл:Розколений кам'яний моноліт (каменеобробка).jpg|thumb|250px|Облицювальний камінь. [[Донецьк]].]]
 
'''Облицюва́льний ка́мінь''' ({{lang-ru|облицовочный камень}}, {{lang-en|facing stone, ornamental stone}}; {{lang-de|Vormauerungsstein m, Verblendstein m}}) — [[гірські породи]], що служать сировиною для облицювальних матеріалів.
 
'''Облицюва́льний ка́мінь''' ({{lang-ru|облицовочный камень}}, {{lang-en|facing stone, ornamental stone}}; {{lang-de|Vormauerungsstein m, Verblendstein m}}) — [[гірські породи]], що служать сировиною для облицювальних матеріалів.
   
Рядок 50: Рядок 50:
 
[[Категорія:Нерудні корисні копалини]]
 
[[Категорія:Нерудні корисні копалини]]
 
[[Категорія:Облицювальні матеріали]]
 
[[Категорія:Облицювальні матеріали]]
  +
[[Категорія:Оздоблювальні будівельні матеріали]]

Поточна версія на 11:12, 16 березня 2020

Облицювальний камінь. Київ. Хрещатик.
Облицювальний камінь. Донецьк.

Облицюва́льний ка́мінь (рос. облицовочный камень, англ. facing stone, ornamental stone; нім. Vormauerungsstein m, Verblendstein m) — гірські породи, що служать сировиною для облицювальних матеріалів.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Іноді під облицювальним каменем мають на увазі готову продукцію з природного каменю. О.к. поділяються на вивержені (граніти, сієніти, габро, базальти, туфи тощо), осадові (пісковики, вапняки, доломіт тощо) і метаморфічні (мармури, гнейси, кварцити тощо).

Класифікація за міцністю передбачає поділ на 3 групи, залежно від величини межі міцності на стиснення (в сухому стані):

  • міцні (80 МПа і вище),
  • середньої міцності (40—80 МПа)
  • неміцні (до 40 МПа).

За довговічністю — на 4 класи:

  • дуже довговічні (кварцити і дрібнозернисті граніти) — з початком руйнування через 650 років;
  • довговічні (грубозернисті граніти, сієніти, габро, лабрадорити) — 220—350 років,
  • відносно довговічні (білі мармури, вапняки і доломіт) — 75-120 років;
  • недовговічні (кольорові мармури, гіпсові камені, пористі вапняки) 20—75 років.

Класифікація за декоративністю передбачає поділ О.к. на 4 класи (високодекоративний, декоративний, малодекоративний і недекоративний). До О.к., що використовуються в сучасному будівництві, висуваються вимоги щодо монолітності, міцності, морозостійкості, стираності.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]