Облога Лісабона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:39, 22 червня 2019, створена N.Português (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Облога Лісабона
Португальське міжкоролів'я
Peste obrigando os Castelhanos a levantar o Cerco a Lisboa (1901) - Constantino Fernandes.png
Чума жене Хуана І з-під Лісабона (1901, Конштантіну Фернандеш)
Координати: 38°43′00″ пн. ш. 9°10′00″ зх. д. / 38.7166666666947776320739649° пн. ш. 9.1666666666944784935822099° зх. д. / 38.7166666666947776320739649; -9.1666666666944784935822099
Дата: 29 травня3 вересня 1384
Місце: Лісабон, Португалія
Результат: перемога португальців
Сторони
Brasão de armas do reino de Portugal (1485).svg
Португалія
Arms of the Crown of Castile (16th Century-1715).svg
Кастилія
Командувачі
Жуан Хуан І
Військові сили
невідомо 10000 вояків
54 кораблі
Втрати
невідомо великі
  Фернандо де Товар
  Педро Касес де Вака

Обло́га Лісабо́на (порт. Cerco de Lisboa) — у 1384 році військова операція кастильського короля Хуана І з метою захопити португальську столицю. Тривала з 29 травня по 3 вересня (4 місяці й 26 днів). Обороною міста керував авіський магістр Жуан, майбутній король Португалії. Подія була складовою португальсько-кастильської війни, що спалахнула в часі Португальського міжкоролів'я (13831385). Приводом до облоги стало Лісабонське грудневе повстання 1383 року, внаслідок якого міщани вигнали королеву-регентшу Леонору, тещу Хуана І, а замість неї проголосили «захисником королівства» магістра Жуана[1]. У січні 1384 року кастильський король вторгся до Португалії, намагаючись захистити свої права на португальський трон[2]. Оборонці Лісабона поспіхом укріпили міські мури, брами і 77 башт. У травні кастильська 10-тисячна армія та флот оточили столицю з суші й моря. Протягом облоги найбільші сутички відбувалися біля брами святої Катерини. У липні португальські моряки з Порту, ціною власних життів, прорвали морську блокаду й доставити обложеним провізію. Нуну Перейра, що діяв у кастильському запіллі, перерізав лінії постачання противника, спричинивши голод в його рядах. У серпні серед кастильців спалахнула епідемія чуми, яка виморила половину їхнього війська[3], включаючи кастильського адмірала Фернандо де Товара, магістра сантьягівців Педро Кабесу-де-Ваку, королівського двірського Педро де Веласко та інших. Врешті-решт, аби врятувати своє життя і армію, Хуан І зняв облогу і повернувся до Кастилії, сподіваючись здобути Лісабон наступного року[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Livermore 1947:175.
  2. Livermore 1947:176.
  3. а б Livermore 1947:177.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Облога Лісабона