Оборонна операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
План оборонної операції в ході битви на Курської дузі

Оборо́нна опера́ція — форма ведення бойових дій оперативними (оперативно-стратегічними) об'єднаннями збройних сил; сукупність погоджених і взаємозв'язаних за метою, місцем і часом битв, боїв і ударів, що проводяться на театрі воєнних дій або стратегічному (операційному) напрямку за єдиним замислом та планом з метою прикриття (утримання) окремих стратегічних чи операційних напрямків, районів і об'єктів, зриву наступу противника, нанесення йому можливо великих втрат, виграшу часу і створення умов для переходу своїх військ у наступ або контрнаступ.

Зміст оборонної операції

Оборонна операція, як правило, проводиться в рамках фронтової (стратегічного наступу усіх військ) у взаємодії з іншими арміями (фронтами, групами армій) або армійської операції силами і засобами на континентальному театрі воєнних дій, а на приморських напрямах — також з силами і засобами військово-морських сил. На окремих операційних (стратегічних) напрямках оборонна операція може проводитися самостійно.

Оборонна операція включає: вогневе ураження військ (сил) противника при висуванні та занятті їм вихідного положення; контрпідготовку; оборонні операції армій (армійських корпусів) 1-го, а іноді і 2-го ешелону; фронтові контрудари; бойові дії ВПС фронту, з'єднань і частин родів військ, спеціальних військ і резервів; на приморському напрямку — відбиття висадки морських десантів спільно з силами флоту.

Фронт (група армій, армія) переходить до оборони вимушено чи навмисно, при відсутності безпосереднього зіткнення з противником або в зіткненні з ним. На початку війни оборонна операція може проводитися з метою відбиття (зриву) підготовки або початку вторгнення противника, утримання оборонних рубежів і районів. У ході наступу війська можуть переходити до оборони для відбиття контрнаступу або часткою сил для відбиття контрударів противника, при невдалому результаті зустрічного бою, а також для утримання важливих в оперативному відношенні рубежів (районів) при завершенні операції. У всіх випадках оборона військ повинна бути стійкою, активною і маневреної, здатної відбити потужні удари противника, який застосовує усі види зброї.

Оборонна операція зародилася за часів російсько-японської війні 1904-05, коли в Мукденської битві 1905 російські війська, об'єднані в 3 армії, оборонялися на 155-км фронті і діяли за єдиним задумом, під єдиним керівництвом, із загальною метою. Однак це нове явище в військовому мистецтві не було в той час вивчено та оцінено.

На початок 1-ої світової війни армії держав, що брали участь у війні ще не мали розробленої теорії не лише фронтових, а й армійських оборонних операцій.

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 339-342. — ISBN 00101-150. (рос.)

Література

  • Сунь-цзы. Искусство войны.
  • Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
  • Фронтин С. Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.