Відмінності між версіями «Обійми»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
Рядок 30: Рядок 30:
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{Примітки}}
 
 
{{Вікіцитати}}
 
{{Вікіцитати}}
 
{{Примітки}}

Поточна версія на 18:58, 23 березня 2020

Обійми — форма фізичної близькості, універсальна в людських спільнотах, в яких двоє або більше людей обвивають свої руки або ноги навколо шиї або тулуба один одного і міцно тримають один одного. Якщо в обіймах бере участь більше двох осіб, вони називаються груповими обіймами.

Характеристика[ред. | ред. код]

Елізабет Віже-Лебрен «Мадам Віже-Лебрен та її донька». 1789. Полотно, олія. Лувр, Париж

Обійми, іноді в асоціації з поцілунком, є однією з форм невербальної комунікації. Залежно від культури, зв'язків і відносин, обійми можуть означати знайомство, любов, прихильність, дружбу, братерство або співчуття[1], а також підтримку, розраду і співпереживання, особливо там, де слів недостатньо. Обійми зазвичай демонструють любов і душевне тепло, які іноді виникають від радості або щастя возз'єднання чи зустрічі після довгої розлуки. Невзаємні обійми можуть вказувати на проблеми в стосунках. Тривалість обіймів обумовлена ​​соціально і культурно.

На відміну від деяких інших видів фізичного контакту, обійми можуть бути здійснені публічно і приватно без стигми в багатьох країнах, релігіях і культурах, в сім'ях, а також за віковим і гендерним принципом[2], але, як правило, обійми — показник того, що люди знайомі один з одним.

Обійми після спортивної перемоги

Несподівані обійми можуть бути сприйняті як вторгнення людини в особистий простір, але їх взаємність — показник того, що це вітається. Деякі західні культурні дослідники радять уникати обіймів на роботі, щоб запобігти неприємним моментам, особливо з людьми, які не люблять обніматися[3].

Дитина може обіймати також ляльки або м'які іграшки. Маленькі діти обіймають своїх батьків, коли вони відчувають загрозу від незнайомої людини, хоча це можна і не розглядати як обійми, тому що така поведінка демонструє потребу захисту, а не любові.

Культурні аспекти[ред. | ред. код]

Рідше обійми стають частиною ритуалу ініціації в тих чи інших соціальних групах. У деяких культурах, таких як Франція, Іспанія і Латинська Америка, для друзів чоловічої статі обійми і плескання по спині є радісним привітанням[4]. Подібні обійми, як правило, супроводжуються поцілунком в щоку. Це звична поведінка для західних жінок при зустрічі і прощанні. У Португалії та Бразилії, фраза Обіймаю є ввічливою формою закінчення листа в чоловічому листуванні. У римо-католицькому обряді святої меси обійми можуть замінювати поцілунок або рукостискання при примиренні.

Групові обійми молодих хлопців як жест міцної дружби

У травні 2009 року Нью-Йорк Таймс повідомила, що «обійми стали улюбленим соціальним привітанням підлітків сьогоднішніх США»[5]. У ряді шкіл у США були видані заборони на обійми, які в деяких випадках вилилися в студентські протести проти цих заборон[6][7].

Канадське журналістське дослідження в 2015 році зауважило популярність чоловічих дружніх обіймів серед молодих франкомовних дорослих у Квебеку[8].

Під час Рамадану обіймати близьку людину без сексуальних позивів у світлий час доби — халяль, обійми з сексуальним підтекстом — харам[9].

Користь для здоров'я[ред. | ред. код]

Була доведена користь обіймів для здоров'я. Одне дослідження показало, що обійми підвищують рівень окситоцину і знижують рівень артеріального тиску[10].

Групові обійми[ред. | ред. код]

Групові обійми — корисний інструмент в груповій терапії для закріплення почуття згуртованості учасників після сесії[11], хоча це може викликати дискомфорт у членів групи, які соромляться фізичного контакту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kathleen Keating (1994). The Hug Therapy Book. Hazelden PES. ISBN 1-56838-094-1. 
  2. Duranti, Alessandro. Universal and Culture-Specific Properties of Greetings // Journal of Linguistic Anthropology : journal. — Vol. 7, no. 1 (6). — P. 63—97. Процитовано 2015-11-18.|access-date= requires |url= (CS1_errors%23accessdate_missing_url help)
  3. A New Rule For The Workplace: 'Hug Sparingly'. NPR. 2014-01-11. 
  4. William Cane, The Art of Hugging: The World-Famous Kissing Coach Offers Inspiration and Advice on Why, Where, and How to Hug, St. Martin's Griffin, US, 2013
  5. Kershaw, Sarah (2009-05-27). For Teenagers, Hello Means 'How About a Hug?'. The New York Times. Архів оригіналу за 2011-07-14. 
  6. Grant, Denise (2010-04-15). Students pan hugging ban. Архів оригіналу за 2012-03-20. 
  7. School Bans Hugs Over 2 Seconds. 2008-03-02. Архів оригіналу за 2008-05-16. 
  8. Lili Boisvert, radio-canada.ca, Bromance: ces gars qui craquent pour leurs amis Archived вересень 11, 2016 на сайті Wayback Machine., Canada, January 19, 2015
  9. [1]Архівовано October 20, 2014, у Wayback Machine.
  10. How hugs can aid women's hearts. BBC News. 2005-08-08. Процитовано 2008-11-28. 
  11. Albert Pesso, Movement in Psychotherapy: Psychomotor Techniques and Training (1969), pp. 92-93.