Відмінності між версіями «Овчаро-кабларські монастирі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 44: Рядок 44:
   
 
Стоїть на пагорбі серед лісу над монастирем Благовіщення. Час закладення монастиря невідомий.На ХІХ стояв в руїні. Церква відбудована 1939 р. меншою за давнішу. Невелика будівля монастиря стоїть незаселеною, через що монастир не діє.
 
Стоїть на пагорбі серед лісу над монастирем Благовіщення. Час закладення монастиря невідомий.На ХІХ стояв в руїні. Церква відбудована 1939 р. меншою за давнішу. Невелика будівля монастиря стоїть незаселеною, через що монастир не діє.
  +
  +
=== Монастир Івана Хрестителя ===
  +
  +
Вірогідно, був закладений до 1389 р.жіночий монастир. Затоплений 1954 р. при водосховищем ГЕС. Відбудований 1957 р. з відтворенням вигляду старої церкви. Отримав статус Лаври.
  +
   
   

Версія за 13:20, 10 вересня 2018

Овчаро-кабларські монастирі

Меандр ріки Західна Морава

Комплекс монастирів розташований у Центральній Сербії західніше міста Чачак у меандрі ріки Західна Морава. Монастирі були закладені у XIV-XV ст. в період діяльності Сербського патріархату Печі. Місцевість ще прийнято називати "Сербською горою Афон".

Історія

Під горою Овчар на правому березі ріки розміщені монастирі Введенський, Вознесенський, Свято-Троїцький, Преображенський і Стрітенський монастирі. Напроти іншому під горою Каблар розташовані Благовіщенський, Іоанно-Предтеченський, Нікольський монастирі та Іллінська, Саввінська, Успенська церкви. Долина ріки була частково затоплена після будівництва ГЕС "Овчар Баня" (1954). З часів середньовіччя долина була відома гарячими джерелами, які описав у XVII ст. Евлія Челебі.

Монастир ВВведенський

Монастир Введенський

Розташований на виході з ущелини і за легендою збудований свв. Савою і Симеоном. Вперше задокументований 1528 р. Декілька разів зруйнований. Церква зведена 1930 р., з 1933 р. парафіяльна. З 1975 р. діє жіночий монастир.

Монастир Вознесенський

Монастир Вознесенський

Походить з ХІІ - ХІІІ ст. У XVI ст. відомий школою переписування книг, виконання ілюстрацій. Здавна стояв в руїні на 1937 р., коли був відбудований.

Преображенський монастир

Монастир Преображенський

Монастир св. Трійці

Був закладений на лівому березі і вперше згаданий 1525 р. Стояв закинутим до відновлення 1811 р. Зруйнований 1910 р. при будівництві залізниці. Відновлений на правому березі і освячений у жовтні 1940 р. Під його управлінням перебувають церкви св. Сави і печерна каплиця.

Монастир св. Трійці

Вперше описані 1815 р. руїни монастиря, де жили два священики з сім'ями. У ХХ ст. стояв покинутим і підпорядкованим монастиреві Стрітення. Відновлений 1979 р., церква є парафіяльною для сусідніх селищ. Вівтар походить з 1868 р. Залишки фрескового розпису XVII ст.

Монастир Стрітенський

Монастир Стрітенський

Монастир розташований на вершині гори Овчар. Мав бути закладений у ХІІІ ст. Вперше згаданий 1571 р., коли вимурували церкву. Стояв покинутим і був відновлений 1818 р. Оздоблення, фрески походять з середини ХІХ ст. Відновлений 1988 р.

Монастир Благовіщення


Монастир Благовіщенський

Монастир розташовано на лівому березі ріки на під горою Каблар над ГЕС "Ястребац Баня". Закладений у ХІІ-ХІІІ ст., відколи походить частина мурів церкви, докорінно перебудованої 1602 р. Монастир славився школою оздоблення рукописів. Збереглась ікона з часу його заснування. Будівлі монастиря походять з різних періодів до ХІХ-ХХ ст.

Монастир св. Іллі

Монастир Іллінський

Стоїть на пагорбі серед лісу над монастирем Благовіщення. Час закладення монастиря невідомий.На ХІХ стояв в руїні. Церква відбудована 1939 р. меншою за давнішу. Невелика будівля монастиря стоїть незаселеною, через що монастир не діє.

Монастир Івана Хрестителя

Вірогідно, був закладений до 1389 р.жіночий монастир. Затоплений 1954 р. при водосховищем ГЕС. Відбудований 1957 р. з відтворенням вигляду старої церкви. Отримав статус Лаври.









Біля церкви св. Сави розміщена печерна каплиця Кахениця.

Посилання

Джерела