Відмінності між версіями «Одноелектронне наближення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 9: Рядок 9:
==Числа заповнення ==
==Числа заповнення ==
Одноелектронний гамільтоніан у загальному випадку має вигляд
Одноелектронний гамільтоніан у загальному випадку має вигляд
:<math> \hat{H} = - \frac{\hbar^2}{2m} \Delta + V(\mathbf{r}) </math>.
:<math> \hat{H} = - \frac{\hbar^2}{2m} \Delta + V(\mathbf{r}) </math>,

де <math> V(\mathbf{r}) </math> - усереднений потенціал.


Спектр хвильових функцій цього гамільтоніана визначається розв'язками рівняння
Спектр хвильових функцій цього гамільтоніана визначається розв'язками рівняння

Версія за 18:33, 14 листопада 2007

Одноелектронне наближення - наближений метод знаходження хвильових функцій та енергетичних станів квантової системи із багатьма електронами.

В основі одноелектронного наближення лежить припущення, що квантову систему можна описати, як систему окремих електронів, що рухаються в усередненому потенціальному полі, яке враховує взаємодію як з ядрами атомів, так і з іншими електронами.

Хвильова функція багатоелектронної системи в одноелектронному наближенні вибирається у вигляді детермінанта Слейтера певного набору функцій, що залежать від координат однієї частинки. Ці функції є власними функціями одноелектронного гамільтоніану із усередненим потенціалом.

В ідеалі потенціал, у якому рухаються електрони повинен бути самоузгодженим. Щоб досягнути цієї мети використовують ітераційну процедуру, наприклад, метод Гартрі-Фока. Проте часто систему описують модельним потенціалом.

Числа заповнення

Одноелектронний гамільтоніан у загальному випадку має вигляд

,

де - усереднений потенціал.

Спектр хвильових функцій цього гамільтоніана визначається розв'язками рівняння

,

де i - індекс, що номерує ці функції. Число власних функцій гамільтоніана незліченне. Для побудови хвильової функції багатоелектронної системи з N електронами можна вибрати N будь-яких або ж N суперпозиції цих функцій, проте з огляду на принцип виключення Паулі усі вони повинні бути різними.

Основному стану квантової системи відповідає набір із N функцій, для яких одноелектронні енергії - найменші. Повна енергія основного стану системи визначається сумою одноелектронних енергій

Хвильова функція багатоелектронної системи конструюється із хвильових функцій із врахуванням вимоги антисиметричності щодо перестановок. Здебільшого це робиться з використанням детермінанту Слейтера. Використовуючи оператори народження цю хвильову функцію можна подати у вигляді

Хвильову функцію збудженого стану можна побудувати, вибравши замість однієї з власних функцій одноелектронного гамільтоніану з найменшою енергією будь-яку іншу функцію.

Значення

Одноелектронне наближення широко використовується в квантовій хімії й теорії твердого тіла. Зокрема, на ньому ґрунтується зонна теорія.