Відмінності між версіями «Оксид заліза»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування 46.33.33.42 (обговорення) до зробленого Mediafond)
 
Рядок 16: Рядок 16:
* Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— [[оксид заліза(III)]] (мінерал [[гематит]])
* Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— [[оксид заліза(III)]] (мінерал [[гематит]])
* Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>&nbsp;— [[оксид заліза(II,III)]], складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал [[магнетит]]).
* Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>&nbsp;— [[оксид заліза(II,III)]], складний оксид, одночасно містить оксиди заліза(II) та заліза(III) (мінерал [[магнетит]]).
== Див. також ==
[[Наночастинки оксиду заліза]]


== Джерела ==
== Джерела ==

Поточна версія на 10:56, 10 грудня 2019

Оксид заліза може означати:

Характеристика ряду[ред. | ред. код]

Пігмент оксида заліза.
Роль оксиду заліза.

Залізо утворює два ряди сполук, які відповідають двом оксидам: монооксиду заліза FeO і сесквіоксиду заліза Fe2O3. У першому залізо є двовалентним, у другому — тривалентним. Також існує суміш оксидів Fe3O4.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

В природі присутні три найпоширеніші оксиди заліза:

Див. також[ред. | ред. код]

Наночастинки оксиду заліза

Джерела[ред. | ред. код]

  • Деркач Ф. А. Хімія : посібник для вступ. до вузів / Ф. А. Деркач. — Л. : Видавництво Львівського університету, 1968. — 312 с.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Посилання[ред. | ред. код]