Відмінності між версіями «Олександр Невський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показана 21 проміжна версія 11 користувачів)
Рядок 38: Рядок 38:
 
|в шлюбі = [[Олександра Брячиславна|Олександра Брячиславівна Полоцька]]
 
|в шлюбі = [[Олександра Брячиславна|Олександра Брячиславівна Полоцька]]
 
|діти = [[Василь Олександрович|Василь]], [[Дмитро Олександрович Переяславський|Дмитро]], [[Андрій Олександрович|Андрій]], [[Данило Олександрович|Данило]]
 
|діти = [[Василь Олександрович|Василь]], [[Дмитро Олександрович Переяславський|Дмитро]], [[Андрій Олександрович|Андрій]], [[Данило Олександрович|Данило]]
|династія = [[суздальські Юрійовичі]] [http://litopys.org.ua/dynasty/dyn39.htm]
+
|династія = [[Юрійовичі]]
 
|батько = [[Ярослав III Всеволодович]]<br />
 
|батько = [[Ярослав III Всеволодович]]<br />
 
названий батько хан [[Батий]]
 
названий батько хан [[Батий]]
Рядок 46: Рядок 46:
 
[[Файл:Alexander Newski.jpg|thumb|210px|right|Ікона Олександра Невського]]
 
[[Файл:Alexander Newski.jpg|thumb|210px|right|Ікона Олександра Невського]]
   
'''Олександр Ярославович Не́вський''' (близько 1221 <ref>http://www.history.org.ua/?termin=Oleksandr_Y</ref>, [[Переславль-Залєський]]&nbsp;— [[14 листопада]] [[1263]], [[Городець (місто)|Городець]])&nbsp;— князь новгородський (1236—1240 і 1241—1252, 1257—1259), [[васал]] [[Золота Орда|Золотої Орди]], за [[Ярлик (грамота)|ярликом]] [[хан]]а якої формально&nbsp;— князь київський (1249—1263), князь псковський (1242—1242). З 1243-го у васальній залежності від золотоординських ханів обіймав посаду князя у Великому Новгороді та Великого князя [[Владимир]]ського з [[1249]].
+
'''Олександр Ярославович Не́вський''' (близько 1221<ref>http://www.history.org.ua/?termin=Oleksandr_Y</ref>, [[Переславль-Залєський]]&nbsp;— [[14 листопада]] [[1263]], [[Городець (місто)|Городець]])&nbsp;— [[князь новгородський]] (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), [[Великі князі владимирські|великий князь владимирський]] (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Син [[Ярослав ІІІ Всеволодович|Ярослава Всеволодовича]], правнук [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]]. Прославився завдяки перемогам у [[Невська битва|Невській битві]] та [[Битва на Чудському озері|Битві на Чудському озері]]. Канонізований [[Російська православна церква|РПЦ]] у лику "[[благовірний]]".
   
 
Образ Олександра Невського часто використовується російською владою з пропагандистською метою ще з часів Петра І<ref>https://tvrain.ru/teleshow/medvedev/ledovoe_poboische_mif_sozdannyj_ejzenshtejnom-402518/ «Ледовое побоище&nbsp;— миф, созданный Эйзенштейном». Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский</ref>. Російський [[національний герой]].
Син [[Ярослав ІІІ Всеволодович|Ярослава III Всеволодовича]], правнук [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]] (династія суздальських Юрійовичів<ref>http://litopys.org.ua/dynasty/dyn39.htm</ref>). Прославився як учасник [[Невська битва|Невської битви]]. Однак ряд істориків вважає, що він у ній участі не брав, адже був занадто юним.
 
 
Значення особи Олександра Невського перебільшене та використовується з пропагандистською метою ще з часів Петра Першого<ref>https://tvrain.ru/teleshow/medvedev/ledovoe_poboische_mif_sozdannyj_ejzenshtejnom-402518/ «Ледовое побоище&nbsp;— миф, созданный Эйзенштейном». Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский</ref>. У [[Російська Федерація|Російській Федерації]] його вважають [[Національний герой|національним героєм]].
 
 
Проголошений святим [[РПЦ|Російською православною церквою]] у статусі "благовірний".
 
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
   
=== Дитинство ===
+
=== Молоді роки ===
Народився в [[Переславль-Залєський|Переславль-Залєському]]. Був другим сином [[Ярослав III Всеволодович|Ярослава III]] від його третьої дружини Ростислави Ігорівни (в хрещенні Феодосії), дочки [[Мстислав Мстиславич|Мстислава Удатного]].
+
Народився в [[Переславль-Залєський|Переславль-Залєському]]. Був другим сином [[Ярослав III Всеволодович|Ярослава Всеволодовича]] від його третьої дружини [[Ростислава Мстиславна|Ростислави]] (в хрещенні Феодосії), дочки [[Мстислав Мстиславич|Мстислава Удатного]].
   
  +
З гордістю відкинув пропозицію прийняти корону європейського государя від Папи{{fact}}, але прийняв ярлик на князювання від ординця<ref>В. Білінський. Країна Моксель... - с. 152.</ref>.
Досі немає єдиної думки стосовно дати народження Олександра. Більшість російських джерел встановлюють дату приблизно&nbsp;— [[1221]] рік,<ref name="Kuchkin">''Кучкин В. А.'' [http://web.archive.org/web/20051029090219/http://www.auditorium.ru/books/4510/ch2_1.pdf Александр Невский&nbsp;— государственный деятель и полководец средневековой Руси] // Отечественная история / РАН. Ин-т рос. истории.&nbsp;— М. : Наука, 1996.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— 224 с.&nbsp;— С. .</ref> що припускає його участь у битві зі шведами на [[Нева|Неві]] ([[1240]]) та з німцями й естами на [[Чудське озеро|Чудському озері]] ([[1242]] рік). <!--Одне припущення не дозволяє стверджувати. Нижче наведена інша точка зору-->
 
Разом з тим, згідно з дослідженнями [[Гумільов Лев Миколайович|Льва Гумільова]], [[Білінський Володимир Броніславович|Володимира Білінського]]<ref name="b"/>, а також записками папського [[легат]]а у [[Золота Орда|Золотій Орді]] [[Джованні Да Плано Карпіні]], Олександр, будучи аманатом (заручником) у ставці хана [[Батий|Батия]], з [[1238]] року став названим (кровним) братом сина хана [[Батий|Батия]]&nbsp;— [[Сартак]]а<ref name="Gumilev">''Гумилёв Л. Н.'' [http://www.bibliotekar.ru/gumilev-lev/32.htm От Руси до России]</ref>. За [[Велика Яса|законами Золотої Орди]], кровними побратимами могли стати лише хлопці до 16 років (у цьому віці за монголо-татарськими законами людину вважали повнолітньою<ref name="ВБ140">''[[Білінський Володимир Броніславович|Білінський В]].'' Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження.&nbsp;— 2-ге видання, виправлене.&nbsp;— С. 140.</ref>) [[Сартак]] народився у [[1228]]–[[1230]] (чи 1228—1232<ref name="ВБ141">''[[Білінський Володимир Броніславович|Білінський В]].'' Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження.&nbsp;— 2-ге видання, виправлене.&nbsp;— С. 141.</ref><ref>Там само.&nbsp;— С. 144.</ref>). Отже, якщо Олександр народився [[1221]] року, він ніяким чином не міг стати «андом» (кровним побратимом) хана [[Сартак]]а. Це могло статися, лише якщо вони були однакового віку. Тобто, дійсний рік народження Олександра в найкращому випадку&nbsp;— '''[[1228]]''', а не [[1221]]. Тим більше, що Плано Карпіні у своїх записках повідомляє: у квітні 1246<ref>Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247.&nbsp;— Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen, 1997.&nbsp;— S. 120.&nbsp;— ISBN 3-7995-0603-9.{{ref-de}}</ref> він застав Олександра, сина Великого князя Володимирського [[Ярослав III Всеволодович|Ярослава]], у ставці хана [[Батий|Батия]] заручником.
 
   
  +
У 1239&nbsp;р. одружився з донькою полоцького князя [[Брячислав Василькович|Брячислава Васильковича]]. Ще з дитячих років не раз від імені батька обіймав князівський стіл у [[Великий Новгород|Новгороді]] (1228—1229, 1231). Сівши тут знову [[1236]] року, Олександр Ярославич воював і вступав у договірні відносини з [[Литва (земля)|Литвою]], [[Швеція|Швецією]], [[Тевтонський орден|Тевтонським орденом]].
З цього деякі дослідники роблять висновок, що Олександр через свій юний вік не міг брати участі у битві зі шведами на [[Нева|Неві]] ([[1240]] рік) та з німцями й естами на [[Чудське озеро|Чудському озері]] ([[1242]] рік)<ref>''Білінський В.'' [[Країна Моксель, або Московія]]. Книга перша.&nbsp;— К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2010.&nbsp;— 376 с.&nbsp;— ISBN 978-966-355-046-6</ref><ref name="b">[http://www.day.kiev.ua/218449 Про що мовчать «байкарі» російської історії] // День.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;200—201, 4 листопада.&nbsp;— С. 23.</ref>.
 
   
  +
=== Княжіння у Новгороді. Війни з Швецією та Орденом ===
=== Стосунки з Золотою Ордою ===
 
  +
15 червня 1240 на чолі своєї дружини, міських ополчень Новгорода й Ладоги Олександр [[Невська битва|завдав поразки шведам]] на місці впадіння річки Іжори в Неву. Скоріш за все, саме за цю перемогу Олександр Ярославич отримав прізвисько ''Невський''. У вересні 1240 війська Тевтонського ордену, датчан і дерптського єпископа захопили [[Ізборськ]], а далі, на запрошення одного з боярських угруповань міста&nbsp;— [[Псков]]. Під тиском ворожої князеві боярської партії Олександр узимку 1240/41 був змушений піти з Новгорода. Але коли тевтонські загони почали здійснювати грабіжницькі рейди майже під самі стіни міста, новгородське віче знову покликало на княжіння Олександра. Навесні 1241 він повернувся до Новгорода й протягом року вигнав лицарів із новгородських володінь. Звільнивши Псков, дружини Олександра Невського вступили вже на територію Тевтонського ордену. Однак навесні 1242 Олександр дізнався про наближення об'єднаних військ Тевтонського ордену, дерптського єпископа й естів і відступив на новгородський бік [[Чудсько-Псковське озеро|Чудського озера]]. 5 квітня 1242 на льоду Чудського озера Олександру вдалося здобути відчутну перемогу, яка на певний час принесла спокій на північно-західні кордони Русі. Завдяки цій перемозі Олександр надовго зміцнив своє становище на новгородському столі.
У роки навали [[Батий|Батия]] на суздальську землю ([[1237]]–[[1238]]) ні Олександр, ні його батько [[Ярослав III Всеволодович|Ярослав Всеволодович]], ні молодші брати Ярослава опору не чинили, тому не були знищені татаро-монголами. Сам Олександр у [[1238]]–[[1252]] роках перебував у [[Золота Орда|Золотій Орді]] у хана Батия. 30 жовтня 1246 року через підозру підготування змови в [[Каракорум]]і під тортурами помер його батько Ярослав Всеволодович.
 
[[Файл:Oleksandr Nevskyi.jpg|thumb|210px|right|Олександр Невський на колінах перед Великим ханом Батиєм. Хромолітографія. Кінець XIX&nbsp;ст.]]
 
[[1249]] року «Сартак Батеевич, царь Татарский даде Киев и Русскую землю Александру Ярославичу Киевскому». У [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївському літописі]] говориться, що «{{lang-ru|Александр получил в удел всю Русскую землю}}», без уточнення територіального змісту цього поняття.
 
   
  +
=== Боротьба за Владимир ===
Брат Олександра &nbsp;— великий князь [[Андрій Ярославич]]&nbsp;— уклав союз із [[Данило Галицький|Данилом Романовичем]] і спробував виступити проти Золотої Орди. Щойно довідавшись про заколот брата, Олександр 1252 року негайно з'явився в Золотій Орді у Батия. У столиці Орди [[Сарай-Бату|Сараї]] Олександр отримав «{{lang-ru|престол Великого Владимирського князя}}»&nbsp;— був призначений [[тисяцький|тисяцьким]] у [[Володимирський улус]] для охорони ординських переписувачів населення<ref>''[[Іванченко Раїса Петрівна|Іванченко Р]]''. [https://ushchuk.files.wordpress.com/2013/09/d180d0b0d197d181d0b0-d196d0b2d0b0d0bdd187d0b5d0bdd0bad0be.pdf Перші кроки української державності].&nbsp;— К. : Просвіта, 2013.&nbsp;— С. 10.</ref>. ще до вигнання Андрія. За кілька місяців знову приїхав до Сараю. Однак у проміжку часу між 14.03.1252 до 14.03.1253 Батий помер. Син його [[Сартак]] хотів панувати над татарами, однак став жертвою свого дядька [[Берке]], який згідно з волею [[Каган (титул)|Великого Хана]] [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]] став спадкоємцем Батия. [[Берке]] у 1257 році довірив вести справи в улусі своєму наміснику Улавчію. Останній пізніше вимагав від Олександра Невського, щоб [[Новгород]] теж платив данину поголовну як інші міста та поселення згідно перепису [[1257]] року, проведеного під керівництвом Олександра. Того [[1257]] року монголи провели другий перепис населення у суздальській землі за супроводу Олександра Невського. Перепис здійснювали чисельники зі ставки хана, але військове забезпечення операції здійснював князь Володимирський Олександр Невський. За результатами перепису кожен мешканець [[Володимиро-Суздальське князівство|суздальської землі]], крім служителів церков та монахів, мав сплачувати одну шкуру ведмедя, одного чорного бобра, одного чорного соболя, <!--одну, що?--> одну лисячу шкуру. За несплату данини&nbsp;— рабство<ref>''Иоанн де Плано Карпини.'' История Монгалов; ''Вильгельм де Рубрук.'' Путешествие в Восточные страны.&nbsp;— СПб. : Изд. А.&nbsp;С.&nbsp;Суворина, 1911.&nbsp;— С. 33—34. {{ref-ru}}</ref>. У 1257—1258 роках Олександр разом з татарами виконував наказ намісника Улавчія, знищивши при цьому знать міста, яке не хотіло йти у рабство. Сам юний князь [[Василь Олександрович]], за велінням своїх бояр, виїхав із Новгорода до [[Псков]]а, оголосивши, що не хоче коритися батькові, який везе із собою окови та сором для людей вільних. Невський, обурившись непослухом сина, велів схопити його у Пскові та під вартою відвезти у Суздальську землю, а бояр стратив: найзапеклішим заколотникам Олександр наказав виколоти очі та відрізати носи<ref>''Карамзин Н.'' История государства Российского.&nbsp;— М. : Моск. рабочий, Слог., 1993—1994.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 197—200. {{ref-ru}}</ref>. Невський залишився у Новгороді до 1259 року та жорстоко придушив повстання, що спалахнуло проти татар. Після успішного приборкання новгородців залишив місто в управління синові [[Андрій Олександрович|Андрію]], а сам повернувся у [[Володимир-на-Клязьмі]]. Проте і у Владимирі не було покори татарам, там теж вибухнули повстання. 1262 року по всій Русі запалало повстання проти монгольських збирачів данини&nbsp;— баскаків, та проти купців, що відкупили збирання данини,&nbsp;— бесерменів. У Новгороді, в Суздалі, Ярославлі, Владимирі, Ростові, Твері&nbsp;— всюди повстав народ. «Бисть віче на бесермени по всім градом руським, и побиша татар везде, не терпяще насиліе от них». Вічева Русь, що сама могла управляти собою, свій вибір зробила, вдаривши у дзвони і «побиша» недругів. Олександр Невський теж зробив вибір: разом з ординським, власне татарським військом він найактивнішим чином придушував повстання у всіх містах Північно-Східної Руси.
 
  +
По смерті батька, великого князя київського і владимирського, Ярослава Всеволодича у вересні 1246 року Олександр одержав від монголів [[Велике князівство Тверське|Тверське князівство]]. Прагнучи більшого, він навесні 1248 подався до золотоординського хана [[Батий|Батия]], далі&nbsp;— у монгольську столицю [[Каракорум]], де отримав київський великокнязівський стіл із південною Руською землею. Проте [[Владимиро-Суздальське князівство]] монголи віддали його молодшому братові [[Андрій Ярославич|Андрієві Ярославичу]]. Невдоволений цим, Олександр 1252 року почав боротьбу з Андрієм за Владимир. Імовірно, він спирався на хана Батия. Багатотисячна монголська «Неврюєва рать» розбила об'єднане військо великого князя владимирського Андрія Ярославича та його брата, тверського князя [[Ярослав Ярославич|Ярослава Ярославича]], спустошила землі Північно-Східної Русі, що ледве почали відновлюватися після [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]] 1237–40. Князь Андрій змушений був втекти до Швеції. Владимирський великокнязівський стіл посів Олександр.
   
  +
=== Велике княжіння та смерть ===
Під час придушення повстання військо князя Олександра Невського, що канонізований православною Церквою, виявляло ту саму «азійську жорстокість», яку ніби татари і занесли у Росію. Дружинники Олександра Невського, онука [[Всеволод Велике Гніздо|Всеволода «Велике Гніздо»]], відрізали пальці, вуха та носи, сікли батогом полонених, палили оселі та городи нічим не «гірше» за татар. «Олександрово побоїще» в Твері пам'ятали анітрохи не гірше, пам'ятали так само і тим же, ніж «Неврюєву рать».
 
  +
Закріпившись у Владимирі, Олександр утримав за собою й Новгород, звідки його військо стримувало наступ шведів і литовців. Перебуваючи в залежності від [[Золота Орда|Золотої Орди]], Олександр змушений був дозволити перепис населення Владимиро-Суздальської й Новгородської земель і обкладення їх обтяжливою даниною. 1262&nbsp;р. князь підтримав золотоординського хана [[Берке]] в суперечці з великим монголським ханом [[Хубілай I (імператор Юань)|Хубілаєм]]. Того ж року він був змушений поїхати до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим Чингізидом&nbsp;— правителем Ірану ханом [[Хулагу]]. На зворотному шляху з Орди на Русь Олександр захворів і помер у [[Городець (місто)|Городці]] на Волзі. Перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій.
   
  +
Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. 1724 за наказом [[Петро I|Петра I]] [[мощі]] Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Частки мощів зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира і в храмі святого Олександра Невського в [[Софія|Софії]].
У 1262 році, коли вже правив хан Берке, він вимагав від Олександра вояків для війни з Іраном. Олександр відмовив. Тоді ж його викликали до хана Берке у Сарай для пояснень, де він пробув зиму і літо. Восени, на зворотній дорозі, [[14 листопада]] [[1263]] року Невський помер у [[Городець (місто)|Городці]] на [[Волга|Волзі]]. У дорозі він [[Застуда|застудився]] і сконав, найімовірніше, від [[Пневмонія|пневмонії]]&nbsp;— головного тяжкого ускладнення застуди.
 
[[Файл:Stamp of Russia 2014 No 1902 Alexander Nevsky by Aleksey Ignatov.png|thumb|right|210px|<small>''Російська [[поштова марка]], присвячена Олександру Невському (2014 рік)''</small>]]
 
 
=== Військові заслуги ===
 
За офіційною російською [[історіографія|історіографією]], [[15 липня]] [[1240]] року військо Олександра здобуло перемогу над шведами у [[Невська битва|битві]] на річці [[Нева]]. 1241 року він завоював фортецю Копор'є, перемігши німецьких [[лицар]]ів. 1242 року взимку захопив Псков, [[5 квітня]] дав [[Тевтонський орден|Тевтонському ордену]] рішучий [[Льодове побоїще|бій на кризі Чудського озера]]. 1253 року відбив новий набіг на [[Псков]], у 1254 — уклав договір щодо кордонів з [[Норвегія|Норвегією]]. 1256 року ходив походом у фінську землю.
 
 
Згідно з офіційною російською [[історіографія|історіографією]], після Невської битви [[1240]] року отримав прізвисько «Невський». Проте дослідження [[Гумільов Лев Миколайович|Лева Гумільова]], [[Білінський Володимир Броніславович|Володимира Білінського]] та письмові свідчення папського посланця у Золотій Орді [[Плано Карпіні Джованні да|Плано Карпіні]] вказують, що Олександрові 1240 року було не більше 12-ти. Крім того, він пробув в Орді у Батия з 1238 до 1252 року<ref name="b"/><ref>''Білінський В.'' [[Країна Моксель, або Московія|«Країна Моксель, або Московія»]]. Книга перша.&nbsp;— К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2010.&nbsp;— 76 с. ISBN 978-966-355-046-6</ref>, тому він не міг брати участь у тих битвах 1240—1242 років (та й значення цих битв є незначним - у битвах брали участь не більше ніж 300 вояків з обох сторін).
 
   
 
== Офіційна канонізація РПЦ ==
 
== Офіційна канонізація РПЦ ==
Олександр Невський [[Канонізація|Канонізований]] [[Російська православна церква|РПЦ]] до лику [[благовірний|благовірних]] при [[митрополит]]і [[Макарій (Московитянин)|Макарії]] на Московському Соборі [[1547]] року.
+
Олександр Невський [[Канонізація|Канонізований]] [[Російська православна церква|РПЦ]] до лику [[благовірний|благовірних]] при [[митрополит]]і [[Макарій (митрополит Московський)|Макарії]] на Московському Соборі [[1547]] року.
   
 
== Пам'ять ==
 
== Пам'ять ==
Рядок 91: Рядок 80:
 
У [[Російська імперія|Російській імперії]] у [[1725]]–[[1917]] роках існувала державна нагорода&nbsp;— [[Орден Святого Олександра Невського]]. У [[1942]] році в [[СРСР]] було засновано [[Орден Олександра Невського]]&nbsp;— військову нагороду для [[командир]]ів [[Червона Армія|Червоної Армії]].
 
У [[Російська імперія|Російській імперії]] у [[1725]]–[[1917]] роках існувала державна нагорода&nbsp;— [[Орден Святого Олександра Невського]]. У [[1942]] році в [[СРСР]] було засновано [[Орден Олександра Невського]]&nbsp;— військову нагороду для [[командир]]ів [[Червона Армія|Червоної Армії]].
   
[[1938]] року [[Ейзенштейн Сергій Михайлович|Сергій Ейзенштейн]] зняв пропагандистський [[фільм]] [[Олександр Невський (фільм)|«Олександр Невський»]], присвячений Льодовому побоїщу, у [[1991]] — у Росії вийшов фільм «Житіє Олександра Невського», у [[2008]]&nbsp;— «Олександр. Невська битва».
+
[[1938]] року [[Ейзенштейн Сергій Михайлович|Сергій Ейзенштейн]] зняв пропагандистський [[фільм]] [[Олександр Невський (фільм)|«Олександр Невський»]], присвячений Льодовому побоїщу, у [[1991]]&nbsp;— у Росії вийшов фільм «Житіє Олександра Невського», у [[2008]]&nbsp;— «Олександр. Невська битва».
   
 
Олександр Невський здобув перемогу у російському проекті 2008 року «[[Ім'я Росії]]» (аналог українського проекту «[[Великі українці]]»).
 
Олександр Невський здобув перемогу у російському проекті 2008 року «[[Ім'я Росії]]» (аналог українського проекту «[[Великі українці]]»).
Рядок 105: Рядок 94:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/13290311/legal/oleksandr_nevskiy Олександр Невський] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/rurykowiczowie02.html#B7 Dynastia Rurykowiczów 2. Всеволод «Велике гніздо»] {{ref-pl}}
+
* [https://web.archive.org/web/20141220060303/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/rurykowiczowie02.html#B7 Dynastia Rurykowiczów 2. Всеволод «Велике гніздо»] {{ref-pl}}
   
 
{{Commonscat|Alexander Nevsky}}
 
{{Commonscat|Alexander Nevsky}}
   
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
 
|-
 
| width="25%" | Попередник<br />[[Ярослав III Всеволодович]]<br />титул оскаржувався іншими претендентами
 
| width="10%" | [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|50px]]
 
| width="20%" | '''[[Великий князь Київський]]'''<br />[[1249]]-[[1263]] титулярний
 
| width="10%" | [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|50px]]
 
| width="25%" | Наступник<br />[[Ярослав Ярославич]]<br />титул оскаржувався іншими претендентами
 
|}
 
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
 
|-
 
|-
| width="25%" | Попередник<br />[[Андрій Ярославич]]
+
| width="25%" | Попередник<br/>[[Андрій Ярославич]]
 
| width="10%" | [[Файл:Vladimir city.png|50px]]
 
| width="10%" | [[Файл:Vladimir city.png|50px]]
| width="20%" | '''[[Владимир|Великий князь Владимирський]]'''<br />[[1252]]-[[1263]]
+
| width="20%" | '''[[Владимир|Великий князь Владимирський]]'''<br/>[[1252]]-[[1263]]
 
| width="10%" | [[Файл:Vladimir city.png|50px]]
 
| width="10%" | [[Файл:Vladimir city.png|50px]]
| width="25%" | Наступник<br />[[Ярослав Ярославич]]
+
| width="25%" | Наступник<br/>[[Ярослав Ярославич]]
 
|}
 
|}
 
 
Рядок 130: Рядок 112:
   
 
[[Категорія:Юрійовичі]]
 
[[Категорія:Юрійовичі]]
 
[[Категорія:Великі князі Володимирські]]
  +
[[Категорія:Великі князі Київські]]
  +
[[Категорія:Князі новгородські]]
  +
[[Категорія:Князі Псковські]]
 
[[Категорія:Святі Росії]]
 
[[Категорія:Святі Росії]]
 
[[Категорія:Православні святі]]
 
[[Категорія:Православні святі]]
 
[[Категорія:Народились 1221]]
 
[[Категорія:Народились 1221]]
 
[[Категорія:Поховані в Олександро-Невській лаврі]]
 
[[Категорія:Поховані в Олександро-Невській лаврі]]
[[Категорія:Великі князі Володимирські]]
 
 
[[Категорія:Національні герої]]
 
[[Категорія:Національні герої]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
Рядок 140: Рядок 125:
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
 
[[Категорія:Померли від пневмонії]]
 
[[Категорія:Померли від пневмонії]]
  +
[[Категорія:Уродженці Переславль-Залєського]]

Поточна версія на 01:12, 3 травня 2019

Олександр Невський
Олександр Невський
Олександр Невський
Великий Князь Владимирський
1249 — 1263
Попередник: Андрій Ярославич
Наступник: Ярослав Ярославич
Князь Новгородський
1236 — 1240
Попередник: Ярослав Всеволодович
Наступник: Андрій Ярославич
1241 — 1252
Попередник: Андрій Ярославич
Наступник: Василій Олександрович
1257 — 1259
Попередник: Василій Олександрович
Наступник: Дмитро Олександрович
 
Народження: близько 1221
Переславль-Залєський
Смерть: 14 листопада 1263
Городець
Громадянство: Київська Русь
Віросповідання: православ'я
Династія: Юрійовичі
Батько:

Ярослав III Всеволодович

названий батько хан Батий
Мати: Ростислава Мстиславівна Смоленська
У шлюбі з: Alexandra Brachyslavna[d][1]
Діти: Василь, Дмитро, Андрій, Данило

Медіафайли у Вікісховищі?

Ікона Олександра Невського

Олександр Ярославович Не́вський (близько 1221[2], Переславль-Залєський — 14 листопада 1263, Городець) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Син Ярослава Всеволодовича, правнук Юрія Долгорукого. Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. Канонізований РПЦ у лику "благовірний".

Образ Олександра Невського часто використовується російською владою з пропагандистською метою ще з часів Петра І[3]. Російський національний герой.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Народився в Переславль-Залєському. Був другим сином Ярослава Всеволодовича від його третьої дружини Ростислави (в хрещенні Феодосії), дочки Мстислава Удатного.

З гордістю відкинув пропозицію прийняти корону європейського государя від Папи[джерело?], але прийняв ярлик на князювання від ординця[4].

У 1239 р. одружився з донькою полоцького князя Брячислава Васильковича. Ще з дитячих років не раз від імені батька обіймав князівський стіл у Новгороді (1228—1229, 1231). Сівши тут знову 1236 року, Олександр Ярославич воював і вступав у договірні відносини з Литвою, Швецією, Тевтонським орденом.

Княжіння у Новгороді. Війни з Швецією та Орденом[ред. | ред. код]

15 червня 1240 на чолі своєї дружини, міських ополчень Новгорода й Ладоги Олександр завдав поразки шведам на місці впадіння річки Іжори в Неву. Скоріш за все, саме за цю перемогу Олександр Ярославич отримав прізвисько Невський. У вересні 1240 війська Тевтонського ордену, датчан і дерптського єпископа захопили Ізборськ, а далі, на запрошення одного з боярських угруповань міста — Псков. Під тиском ворожої князеві боярської партії Олександр узимку 1240/41 був змушений піти з Новгорода. Але коли тевтонські загони почали здійснювати грабіжницькі рейди майже під самі стіни міста, новгородське віче знову покликало на княжіння Олександра. Навесні 1241 він повернувся до Новгорода й протягом року вигнав лицарів із новгородських володінь. Звільнивши Псков, дружини Олександра Невського вступили вже на територію Тевтонського ордену. Однак навесні 1242 Олександр дізнався про наближення об'єднаних військ Тевтонського ордену, дерптського єпископа й естів і відступив на новгородський бік Чудського озера. 5 квітня 1242 на льоду Чудського озера Олександру вдалося здобути відчутну перемогу, яка на певний час принесла спокій на північно-західні кордони Русі. Завдяки цій перемозі Олександр надовго зміцнив своє становище на новгородському столі.

Боротьба за Владимир[ред. | ред. код]

По смерті батька, великого князя київського і владимирського, Ярослава Всеволодича у вересні 1246 року Олександр одержав від монголів Тверське князівство. Прагнучи більшого, він навесні 1248 подався до золотоординського хана Батия, далі — у монгольську столицю Каракорум, де отримав київський великокнязівський стіл із південною Руською землею. Проте Владимиро-Суздальське князівство монголи віддали його молодшому братові Андрієві Ярославичу. Невдоволений цим, Олександр 1252 року почав боротьбу з Андрієм за Владимир. Імовірно, він спирався на хана Батия. Багатотисячна монголська «Неврюєва рать» розбила об'єднане військо великого князя владимирського Андрія Ярославича та його брата, тверського князя Ярослава Ярославича, спустошила землі Північно-Східної Русі, що ледве почали відновлюватися після монголо-татарської навали 1237–40. Князь Андрій змушений був втекти до Швеції. Владимирський великокнязівський стіл посів Олександр.

Велике княжіння та смерть[ред. | ред. код]

Закріпившись у Владимирі, Олександр утримав за собою й Новгород, звідки його військо стримувало наступ шведів і литовців. Перебуваючи в залежності від Золотої Орди, Олександр змушений був дозволити перепис населення Владимиро-Суздальської й Новгородської земель і обкладення їх обтяжливою даниною. 1262 р. князь підтримав золотоординського хана Берке в суперечці з великим монголським ханом Хубілаєм. Того ж року він був змушений поїхати до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим Чингізидом — правителем Ірану ханом Хулагу. На зворотному шляху з Орди на Русь Олександр захворів і помер у Городці на Волзі. Перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій.

Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. 1724 за наказом Петра I мощі Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в Санкт-Петербурзі. Частки мощів зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира і в храмі святого Олександра Невського в Софії.

Офіційна канонізація РПЦ[ред. | ред. код]

Олександр Невський Канонізований РПЦ до лику благовірних при митрополиті Макарії на Московському Соборі 1547 року.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Іменем Олександра Невського названі вулиці, площі тощо. На його честь названо астероїд 5612 Невський.

Йому присвячені православні храми (зокрема Александро-Невська лавра в Санкт-Петербурзі), він є небесним покровителем Петербурга.

У Російській імперії у 17251917 роках існувала державна нагорода — Орден Святого Олександра Невського. У 1942 році в СРСР було засновано Орден Олександра Невського — військову нагороду для командирів Червоної Армії.

1938 року Сергій Ейзенштейн зняв пропагандистський фільм «Олександр Невський», присвячений Льодовому побоїщу, у 1991 — у Росії вийшов фільм «Житіє Олександра Невського», у 2008 — «Олександр. Невська битва».

Олександр Невський здобув перемогу у російському проекті 2008 року «Ім'я Росії» (аналог українського проекту «Великі українці»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александра Брячиславна // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1896. — Т. 1. — С. 114.
  2. http://www.history.org.ua/?termin=Oleksandr_Y
  3. https://tvrain.ru/teleshow/medvedev/ledovoe_poboische_mif_sozdannyj_ejzenshtejnom-402518/ «Ледовое побоище — миф, созданный Эйзенштейном». Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский
  4. В. Білінський. Країна Моксель... - с. 152.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Андрій Ярославич
Vladimir city.png Великий князь Владимирський
1252-1263
Vladimir city.png Наступник
Ярослав Ярославич