Відмінності між версіями «Олександр IV»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (r2.7.2+) (Робот: замінив tl:Alejandro IV (Papa) на tl:Papa Alejandro IV; косметичні зміни)
м (r2.6.5) (робот додав: sk:Alexander IV. (pápež))
Рядок 74: Рядок 74:
 
[[sh:Aleksandar IV.]]
 
[[sh:Aleksandar IV.]]
 
[[simple:Pope Alexander IV]]
 
[[simple:Pope Alexander IV]]
  +
[[sk:Alexander IV. (pápež)]]
 
[[sv:Alexander IV]]
 
[[sv:Alexander IV]]
 
[[sw:Papa Alexander IV]]
 
[[sw:Papa Alexander IV]]

Версія за 21:27, 5 березня 2013

Олександр IV
B Alexander IV.jpg
Папа Римський
12 грудня 1254 — 25 травня 1261
Попередник: Іннокентій IV
Наступник: Урбан IV
Народження: бл.1199, Ананьї, Італія
Єнне, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Смерть: 25 травня 1261[1]
Вітербо, Лаціо, Італія[1]
Релігія: Римо-католицька церква
У миру Ріналдо ді Дженне деі Конті ді Сеньї
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олександр IV (лат. Alexander; *бл.1199—†25 травня1261), сто вімдесятий папа Римський (12 грудня 125425 травня 1261.

З боку матері член сім'ї Конті, графів Сеньї, як і папи Іннокентій III та Григорій IX. Його дядько Григорій IX призначив його кардиналом-дияконом у 1227 та єпископом Остії у 1231. Після смерті Іннокентія IV обраний папою у Неаполі 12 грудня 1254.

Олександра IV описували як міцну, добродушну людину, проте не наділену великими здібностями. Спадкував Іннокентію IV як захисник Конрадіна, останнього з Гогенштауфенів, однак уже через два тижні організував змову та протистояв дядькові Конрадіна Манфредові. Папа громив партію Манфреда відлученнями, проте він зміг змусити королів Англії та Норвегії розпочати хрестовий похід проти Гогенштауфенів. Рим иакож став прихильником гібелінів, тому папа втік до Вітербо, де й помер. Його було поховано у кафедральному соборі у Вітербо,але могила була зруйнована під час будівельних робіт у XVI століття.

Його правління відзначалось спробами до досягнення єдності між православною церквою та римо-католицькою церквою, запровадженням інквізиції у Франції,прихильністю до бідних орденів, спробами організувати хрестові походи проти татар після їх другого нападу на Польщу у 1259.

Джерела


  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #100936040 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.