Відмінності між версіями «Олена Романівна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Державний діяч
{{князь}}
 
  +
| герб = Alex_K_Halych-Volhynia.svg
  +
| ширина герба = 70px
  +
}}
 
'''Олена Романівна''' ({{†}} після [[1241]]) — руська (давньоукраїнська) княжна, дочка Великого князя Київського [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславича]] та його першої дружини [[Предслава Рюриківна|Предслави Рюриківни]], дочки Великого Київського князя [[Рюрик Ростиславич (князь київський)|Рюрика Ростиславича]].
 
'''Олена Романівна''' ({{†}} після [[1241]]) — руська (давньоукраїнська) княжна, дочка Великого князя Київського [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславича]] та його першої дружини [[Предслава Рюриківна|Предслави Рюриківни]], дочки Великого Київського князя [[Рюрик Ростиславич (князь київський)|Рюрика Ростиславича]].
   
== Життєпис ==
+
== Біографія ==
 
Одружена з князем [[Михайло Всеволодович|св. Михайлом Всеволодовичем]], що займав князівства переяславське, чернігівське, був князем київським з березня 1238 по літо 1239 р.
 
Одружена з князем [[Михайло Всеволодович|св. Михайлом Всеволодовичем]], що займав князівства переяславське, чернігівське, був князем київським з березня 1238 по літо 1239 р.
   
Рядок 10: Рядок 13:
   
 
Взаємини княжни Олени зі зведеними братами мали періоди конфронтації та замирення. Після втечі 1239 р. від наступу татар князів Михайла і Ростислава до Угорщини князь Ярослав Інгваревич захопив Олену Романівну, яку у нього забрали Данило і Василько, утримуючи у великій честі. Після повернення Михайла і Ростислава вони віддали їм свою сестру, надавши в управління [[Луцьк]]. Після захоплення 1240 р. монголо-татарами [[Київ|Києва]] та просування орди до [[Волинь|Волині]] князь Михайло втік з Оленою у Німеччину. У місті Середа їх пограбували, повбивавши челядь. Ймовірно, тоді княжна Олена загинула.
 
Взаємини княжни Олени зі зведеними братами мали періоди конфронтації та замирення. Після втечі 1239 р. від наступу татар князів Михайла і Ростислава до Угорщини князь Ярослав Інгваревич захопив Олену Романівну, яку у нього забрали Данило і Василько, утримуючи у великій честі. Після повернення Михайла і Ростислава вони віддали їм свою сестру, надавши в управління [[Луцьк]]. Після захоплення 1240 р. монголо-татарами [[Київ|Києва]] та просування орди до [[Волинь|Волині]] князь Михайло втік з Оленою у Німеччину. У місті Середа їх пограбували, повбивавши челядь. Ймовірно, тоді княжна Олена загинула.
  +
  +
== Сім'я ==
  +
{{main|Рюриковичі|Волинські Мономаховичі|Романовичі}}
  +
* Батько: {{ГР|Роман-Борис Мст}}
  +
* Брати і сестри:
  +
** {{ГР|Феодора Ром}}
  +
** {{ГР|Данило Ром}}
  +
** {{ГР|Василько Ром}}
  +
** {{ГР|Саломея Ром}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
 
* {{ВойтовичКД}}
 
* {{ВойтовичКД}}
{{монарх-доробити}}
 
{{Перші леді України}}
 
   
  +
{{ac}}
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
[[Категорія:Волинські княгині]]
 
[[Категорія:Волинські княгині]]

Поточна версія на 05:54, 4 лютого 2020

Олена Романівна
Alex K Halych-Volhynia.svg
 
Смерть: не раніше 1241
Батько: Роман Мстиславич
Мати: Предслава Рюриківна
У шлюбі з: Михайло Всеволодович
Діти: Ростислав Михайлович і Maria of Chernigovd

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олена Романівна (пом. після 1241) — руська (давньоукраїнська) княжна, дочка Великого князя Київського Романа Мстиславича та його першої дружини Предслави Рюриківни, дочки Великого Київського князя Рюрика Ростиславича.

Біографія[ред. | ред. код]

Одружена з князем св. Михайлом Всеволодовичем, що займав князівства переяславське, чернігівське, був князем київським з березня 1238 по літо 1239 р.

Подружжя мало сина Ростислава Михайловича, князя новгородського (1230—1231), галицького (1237—1238), який у 1238—1245 рр. боровся з королем Данилом за Галич та був двоюрідним братом Короля Русі Льва І.

Олена Романівна разом із чоловіком і сином вважали Данила Романовича та Василька Романовичами бастардами, що неправедно претендують на спадок Романа Мстиславича, бо народилися до насильного постриження в черниці матері Олени, княжни Предслави Рюриківни.

Взаємини княжни Олени зі зведеними братами мали періоди конфронтації та замирення. Після втечі 1239 р. від наступу татар князів Михайла і Ростислава до Угорщини князь Ярослав Інгваревич захопив Олену Романівну, яку у нього забрали Данило і Василько, утримуючи у великій честі. Після повернення Михайла і Ростислава вони віддали їм свою сестру, надавши в управління Луцьк. Після захоплення 1240 р. монголо-татарами Києва та просування орди до Волині князь Михайло втік з Оленою у Німеччину. У місті Середа їх пограбували, повбивавши челядь. Ймовірно, тоді княжна Олена загинула.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько: Роман (бл. 1152—1205), князь новгородський (1168—1170), володимирський (1170—1187, 1188—1205), галицький (1187—1188, 1199—1205), великий князь київський (1204)
  • Брати і сестри:
    • Федора (?—після 1200) ∞ Василько, галицький княжич-бастрад
    • Данило (1202—1264), князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238), київський (1239—1240), галицько-волинський (1238—1264), король Русі (1253—1264)
    • Василько (бл. 1205—1269), князь белзький (1207—1211), берестейський (1208—1210, 1219—1228), перемильський (1209—1219), пересопницький (1225—1229), луцький (1229—1238), володимирський (1238—1269)
    • Саломея (бл. 1204/1205—1235) ∞ Святополк II, східнопомеранський князь

Література[ред. | ред. код]