Олешківські піски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:04, 17 серпня 2007, створена OPbot (обговорення | внесок) (Завдання 20.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оле́шківські піски́ — піщаний масив (піщана арена), розташований за 30 км на схід від міста Херсон. Назва походить від старої (до 1925 р.) назви міста Цюрупинськ — Олешки.

Масив має розмір близько 15 км у діаметрі. Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі[1]. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.

Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв'язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. До сьогодні у пісках знаходиться велика кількість снарядів, що не розірвалися.

Походження

Олешківські піски у нинішньому своєму вигляді з'явилися досить недавно. У низинах Дніпра піски існували завжди, але їх просування стримував покрив степової рослинності. У ХІХ ст. сюди почали завозити овець (один лише барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, володів величезними отарами до мільйона голів[2]) які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. За словами П. Костичева, який вивчав Олешківські піски у 1880-х рр., не більше ніж за сто років до того часу Олешківські піски були суцільно закріплені рослинністю, місцями деревами. Думки, «ніби поява пісків відбулася від зміни кліматичних умов місцевості», Костичев вважає абсолютно голослівними («доказів цього немає ані найменших»). «Утворення сипких пісків і перепони до їх закріплення обумовлюються однією і тією ж і притому лише однією причиною: посиленим випасанням худоби.»[3] У «Журнале общеполезных сведений» за 1837 рік указується, що площа лісів на пісках нижнього Дніпра, що складала у 1802 році більше 5 000 га до 1832 року впала практично до нуля.[4]

Географія, клімат

Дослідні роботи по закріпленню пісків були розпочаті наприкінці XVIII сторіччя, але масштабного характеру набули у 1830—1840 роках у зв'язку з діяльністю по активізації лісорозведення міністра фінансів графа Канкріна та утворенням Олешківського лісництва.[4] Період генерального межування та наділення селян землею (1859—1890 роки) став катастрофою для лісів, площа пісків значно збільшилася. Відновлення було продовжене тільки починаючи з 1920-х років. Зараз піски зупинено по краях величезними штучними лісами, загальна площа яких біля 100 тисяч гектарів. В регіоні діє Степовий філіал УкрНДІ лісоагромеліорації (УкрНДІЛГА), який розв'язує проблеми комплексного використання пісків, а також створення перешкод на шляху розширення пустелі.

Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями — 210 000 га. Не зважаючи на те, що Олешківські піски часто називають пустелею, це не зовсім правильно. За температурним режимом та кількістю опадів їх можна швидше віднести до напівпустель. Тим не менше, кліматичні умови такі, що влітку пісок нагрівається до 75 градусів. Повітря над пісками прогрівається сильніше, тому влітку краплі дощу швидко випаровуються. Інтенсивність дощів (за деякими непідтвердженими даними) тут дещо менше, ніж в Херсоні, який знаходиться на іншому березі Дніпра. Хоча зараз піски стримуються лісами, іноді вони заносять околиці довколишніх поселень.

Екологія

Основні фактори впливу на екологічну ситуацію в регіоні — зменшення площі лісу та зменшення шару піску. Зменшення площі лісу викликано вирубкою, пожежами, природною загибеллю соснових насаджень, нездатних до самовідтворення та може призвести до розширення піщаного масиву.[4] З іншого боку, неконтрольоване використання піску для будівництва та розміщення сільськогосподарських об'єктів в регіоні призводить до зниження рівня ґрунтових вод та їх забруднення, що може позбавити мешканців регіону якісної питної води та негативно впливатиме на ліс.[5]

Примітки

  1. Стаття у «Газеті по-київськи»
  2. Чивилихин Владимир, Поющие пески
  3. Берг Л.С. Климат и жизнь
  4. а б в Попков М., Полякова Л. Сосняки на песчаных аренах нижнеднепровья: история, проблемы, перспективы (PDF)
  5. Рябцев М.П. Богатство, которое нужно сохранить.

Посилання