Опал: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
* О. цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63% ZrO<sub>2</sub> і 10% MnO), |
* О. цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63% ZrO<sub>2</sub> і 10% MnO), |
||
* О. яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза). |
* О. яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза). |
||
== Галерея == |
|||
<gallery perrow="3"> |
|||
File:MilkyRawOpal.jpg|thumb|left|Частина сировини опала, Південна Австралія |
|||
File:Coober Pedy opal at the SAM 1.JPG|thumb|right|220px|Благородний опал, [[Кубер-Педі]]; зразок, [[Південний музей Австралії]] |
|||
File:Opledefeu2.jpg|thumb|Опал вогненний з Мехіко |
|||
File:AndamookaOpalRock.jpg| |
|||
Image: Opaleautralie.jpg| <center>Groupe de coquillages en opale noble du Queensland, Australie (21x10 cm)</center> |
|||
Image : Opalenoire.jpg|<center>Opale noire - Lightning Ridge, New South Wales, Australie (15x12 mm)</center> |
|||
Image : Opale_Nectique.jpg|<center>Opale nectique (Neslite) - Saint-Ouen, Paris<ref>Le gypse de Paris et les minéraux qui l'accompagnent: (première contribution à la minéralogie du bassin de Paris) Alfred Larcoix 1897</ref> (3,3x2,9 cm)</center> |
|||
Image: Menilite.jpg|<center>Ménilite (Opale Résinite) - Plateau de Merdogne, Puy-de-Dôme, France (9x6,8 cm)</center> |
|||
Image : Opledefeu2.jpg|<center>Opale de feu - Chihuahua, Mexique (5x3,5 cm)</center> |
|||
Image:Opledefeu.jpg | Opale de feu taillée - Chihuahua, Mexique (12x9 mm)</center> |
|||
Image :Geyserite.jpg|<center>Opale Geyserite - Islande (9x5,5 cm)</center> |
|||
Image :Quincite.jpg|<center>Quincite - Quincy, Cher, France (8x8 cm)</center> |
|||
Image :Opal from Yowah, Queensland, Australia 2.jpg|<center>Yowah, [[Queensland]], Australie</center> |
|||
</gallery> |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 14:02, 30 грудня 2014
Опал (санскрит: опал — дорогоцінний камінь) (рос. опал, англ. opal, opalite, нім. Opal m) — аморфний мінерал класу силікатів. Типовий твердий гідрогель, утворений з аморфізованої суміші двооксиду кремнію та молекулярної води.
Син. – відрит, геліт, гель-кристобаліт, несліт.
Історія
Опал цінували ще в далеку старовину. За свідченнями Плінія (кн. XXXVII. Розд.6) йому властиві: “ніжний вогонь карбункула, блакитний пурпур аметиста, зелене море смарагду і все однаково неймовірно змішане світло”. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції “Про камені та геми” Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).
Для древніх римлян опал був каменем кохання і надії. У багатьох культурах він і сьогодні використовується як талісман.
Основні характеристики
Його хімічна формула SiO2·nH2O. Домішки оксидів CaO, MgO, Al2O3, Fe2O3, FeO, Na2O, K2O. Кількість води змінюється від 0,4 до 28%
Опал - аморфне тіло, його мікроскопічна структура, як і структура скла, не характризується кристалічним упорядкуванням. Опал зустрічається в основному у вигляді великих злитків.
Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід (діатомітів, трепелів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули кремнезему мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними ґлобулами. Спайність відсутня. Густина 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння.
Опали можуть мати найрізноманітніше забарвлення. Безбарвні чи прозорі варіанти називаються склянним чи молочним опалом. Різні темніші забарвлення (сіре, червоне, коричневе, бурштиново-жовте) зумовлені домішками. Опали такого роду називаються вогняними.
Варіант опалів — так званий шляхетний опал. Властива йому гра кольорів досягається спеціальною хімічною обробкою.
Поширення
Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95% світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище (Погребищенський район, Вінниччина), де вміст опалу в породі становить 10-40%.
Використання
Опали використовуються як прикраси. Використовують як виробне каміння. Благородний О. – дорогоцінний камінь.
Різновиди
Розрізняють:
- О.-агат (різнозабарвлений різновид опалу),
- О.-алофан (суміш галуазиту з варисцитом),
- О. благородний (коштовний різновид опалу),
- О. вогненний (різновид опалу гіацинтово-червоного до медово-жовтого кольору з вогнистим відблиском),
- О. водний (застаріла укр. назва каменю місячного),
- О. водяний (застаріла укр. назва гідрофану),
- О. восковий (різновид опалу восково-жовтого кольору),
- О. дерев’янистий (псевдоморфоза опалу по дереву),
- О. жовневий (меніліт – різновид опалу у вигляді червоно-бурих конкрецій),
- О. залізистий (опал з домішками заліза),
- О. звичайний (безбарвний і позбавлений гри кольорів),
- О. золотистий (різновид опалу з золотистим полиском),
- О. калмицький (те саме, що кахолонг – білий або блідо-жовтий, червонуватий халцедон, який являє собою перехідну форму від опалу до безводного халцедону),
- О. коштовний (те саме, що О. благородний),
- О. крокідолітовий (опал з включенням крокідоліту),
- О. лужний (опал натріїстий),
- О. марганцевистий (різновид опалу, який містить до 10% MnO),
- О. мексиканський (коштовний різновид опалу з Мексики),
- О. мерехтливий (коштовний опал з кольоровими плямами),
- О. молочний (різновид опалу молочно-білого, зеленуватого та жовтого кольору),
- О. моховий (опал, який містить мохоподібні включення),
- О. натріїстий (різновид опалу, який містить до 8% Na2O),
- О. ноніїв (зайва назва опалу),
- О.-онікс (різнозабарвлений різновид опалу),
- О. оніксовий (паралельносмугастий різновид опалу),
- О. перлинний (кахолонг), О. печінковий (меніліт),
- О. пінистий (тонкопористий різновид опалу),
- О. плаваючий (пористий різновид опалу),
- О. полум’яний (те саме, що О. вогненний),
- О. рожевий (різновид опалу рожевого кольору),
- О. світний (коштовний різновид білого опалу з Австралії),
- О. світний гребінчастий (коштовний різновид чорного опалу з Австралії),
- О. склуватий (гіаліт), О. скляний (гіаліт),
- О. смолистий (різновид опалу восково-медового або вохряно-жовтого кольору),
- О. смоляний (бурий різновид опалу),
- О. східний (торговельна назва опалу благородного),
- О. тростинний (те саме, що табашир – опалоподібне утворення в бамбуку, подібне до гідрофану),
- О. цейлонський (торговельна – назва каменю місячного),
- О. цирконіїстий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів Ловозерського масиву, який містить 7,71% ZrO2),
- О. цирконіїстий марганцевистий (різновид опалу з пегматитів нефелінових сієнітів з Білозерського масиву, яка містить 11,63% ZrO2 і 10% MnO),
- О. яшмовий (різновид опалу жовтого кольору з оксидами заліза).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Опал |