Відмінності між версіями «Опанці»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
(→‎Македонія: уточнення)
Рядок 42: Рядок 42:
 
=== Македонія ===
 
=== Македонія ===
 
* {{нп|Скопска-Црна-Гора|||Skopska Crna Gora}}
 
* {{нп|Скопска-Црна-Гора|||Skopska Crna Gora}}
** ''Опанкі з опутице'': (оpanci s's oputice) з шнурками з пеньки; зроблені з волової або свинячий шкіри, зв'язаної шнурками з пеньки.
+
** ''Опанкі з опутице'': (оpanci s's oputice) з шнурками з [[прядиво|прядива]]; зроблені з волової або свинячий шкіри, зв'язаної шнурками з пеньки.
** ''Opanci з remeni'': — з ременями на підйомі, робились з чиненої шкіри взуттьовиками, та носились в урочистих випадках.
+
** ''Opanci з remeni'': — з ременями на підйомі, робились з вичиненої шкіри взуттьовиками, та носились в урочистих випадках.
   
 
=== Чорногорія ===
 
=== Чорногорія ===

Версія за 03:28, 16 серпня 2019

Опанці з пласким завершенням

Опанці — традиційне селянське взуття мешканців Південно-Східної Європи (зокрема, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії). Особливостями опанців (ім'я у множині) є: виготовлення зі шкіри, відсутність шнурків, міцність, і різні варіанти мисиків. У Сербії вигляд рогу яким закінчується мисик вказує на регіон походження. Поняття і слово, існує також в Румунії (як opincă), як запозичення у слов'ян. Опанці вважаються національним символом Сербії[en], і традиційним селянським взуттям в Балканському регіоні.

Етимологія

Сербсько-хорватське òpanak/опанак, а також болгарське та македонське опинок, в кінцевому рахунку, є похідними від праслов'янського слова *opьnъkъ,[1] яке складається з наступних частин:[1]

  • прийменник/приставка *о(б) — «близько, і т. д.» з остаточною *б що асимілювалася, і отриманий подвоєний приголосний кластер *опу спрощений до *п
  • *-рьп-, м'якій сербо-хорватській -пан- з сильним[en] йер[en] *ь озвученим як  /a/. *рьп — це аблаут форма кореня дієслова *pęti (від більш раннього *pen-ti), що в оригіналі означає «напружуватися, рухатися» (пор. сучасний стандарт сербо-хорватських дієслов, передаючи одне і те ж таке поняття як nàpēti/напети, pròpēti/пропети, ràspēti/распети, pòpēti/попети..), але згодом приходять в значенні «сходження на гору» (звідки і сенс сучасного стандарту сербо-хорватського pȇti/петі, pènjati/пѐњати).
  • *-ъкъ, слов'янський суфікс

Таким чином буквально, òpanak/опанак буде приблизно означать «взуття для сходження».[2]

Варіанти назви у різних країнах

  • Албанія — опінга (алб. opinga)
  • Болгарія (у множини) — цирвуліте, опінці, опинці, опінкі, вривчанкі, калеврі (болг. цървулите, опинци, опънци, опинки, връвчанки, калеври)
  • Македонія — опінок/опінці (мак. опинок/опинци)
  • Сербія — опанак/опанці (серб. опанак/опанци), на сербохорватській — opanak/opanci
  • Румунія — опінке/опінкі (рум. opincă/opinci)
  • Хорватія — опанці (хорв. opanci)

Історія

Ще 50 років тому, опанці зазвичай носились в сільських районах Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Македонії, Румунії та Сербії.[3] В даний час вони використовуються тільки в народних костюмах, фольклорних танцювальних колективах, на фестивалях, святах та інших культурних заходах.

Найбільший опанак в світі, внесений у книгу рекордів Гіннеса в 2006 року має довжину 3.2 м, розмір 450, вагу 222 кг, він зроблений опанчарем (opančar) Славком Стругаревичем (Slavko Strugarević), з Врнячка баня[en], Сербія.[4]

Регіональні варіанти

Боснія та Герцеговина

  • Glamočke
  • Hercegovačke

Болгарія

  • На півночі — opinki, у центральної та західної Болгарії tsârvouli: шкіряні сандалі з тупими кінцями, прив'язані до ніг довгими шнурами, які формують мережу, даючи їм ім'я vruvchanki. Їх носили поверх шматка вовняної тканини обгорнутої навколо ноги.

Хорватія

Опанці є частиною деяких варіантів хорватського національного костюма.

  • Паннонія
    • Опанці робились з широкою підошвою, яка покриває стопу, і верхньої частини, що охоплює пальці, вони запинались навколо стопи і ноги довгими шкіряними ремінцями. У міжвоєнний період вперше з'явились вигнути опанці, їх до цих пір носять в деяких сільських районах чоловіки.
  • Славонія
    • Шкіряні сандалі носили чоловіки і жінки по всій північній Хорватії, але пізніше вони були замінені на легкі та низькі вишиті туфлі або чоботи (čižme). Селянські постоли вийшли із загального користування близько 1900 року.
  • Динарські Альпи
    • oputaši або pripletenjaci робились з сиром'ятної шкіри, яка вирізалась і формувалась на дерев'яної прес-форми для того щоб зробити форму підошви, краї складались вгорі і зашнуровувались з допомогою шнурка зробленого з баранячих кишок або тонких стрічок з овечій шкіри, які називались oputa. Верхня частина опанців формувалась шнурівкою разом з смужками з кишок або шкіри. На п'яті підошва продовжувалась плетеною частиною, що кінчалась довгими шкіряними шнурками, які використовувалися, щоб зв'язати опанці навколо стопи. Їх носили поверх панчіх. Опанці спочатку робились вдома, потім сільськими умільцями, а потім і фахівцями з виробу опанців в невеликих містах.
    • УЛікі замість шнурків використовували білі шнури. Ці опанці носили чоловіки.

Македонія

  • Скопска-Црна-Гора[en]
    • Опанкі з опутице: (оpanci s's oputice) з шнурками з прядива; зроблені з волової або свинячий шкіри, зв'язаної шнурками з пеньки.
    • Opanci з remeni: — з ременями на підйомі, робились з вичиненої шкіри взуттьовиками, та носились в урочистих випадках.

Чорногорія

  • У Никшичі замість шнурків використовували білі шнури. Ці опанці носили чоловіки.

Сербія

Опанці відомі як національний символ Сербії, і частина сербського національного костюму.

Šumadija opanak з kljunom
  • Шумадія
    • Шумадійскій опанак з kljunom, також відомий як šiljkani: взуття з загостреним мисиком.
    • Šumadijski opanak без клюна: взуття без загостреного мисика.
    • Качерский опанак або Старо Шумадійский опанак: з низькою спинкою, вигнутим загостренням попереду та з плетеним переднім верхом, шкіряними шнурками.
  • Західна і північна Сербія
    • Црвени opanci (Червон opanci): робились з частково вичиненої шкіри пофарбованої в червоний колір шляхом замочування в гарячій воді з вільховою або березовою корою, після чого шкіра формувалась остаточно, плетений перед виготовлявся зі смужок шкіри і прив'язувався до ноги ремінцем з шкіри. Вони були прийняті в Боснії в середині 19 століття і носилися по всій західній та північній Сербії. Виробництво було перенесено в майстерні біля 1900, також у вжиток ввійшла дублена шкіра. З 1870 року червоні опанці називають donaši або Šabački opanci у випадку зношеності.
  • Інші різновиди
    • Vrncani opanci: виготовлялись з чиненої шкіри і носились під час роботи.
    • Opanci donaši: з'явились в кінці 19-го століття і були зроблені з чиненої шкіри різних жовтих і коричневих відтінків, залежно від рослин, які використовувались для дублення — дуба, яблуні, скумпії, кори ялівцю. У них є підошва, верх, рясні ремені та шкіряні ремінці для прив'язування взуття.
    • Vlaške (Волоські опанці): шматок шкіри затягнутий навколо ноги за допомогою шнура.
    • Kosmajski opanak (Космайскі опанці[en]): мають фігурний перед, тканий верх і шкіряні ремені позаду.
    • Šopske (Шопські[en] опанці).
    • Crvenjaši (червоні).
    • šabačke (Шабацькі опанці).
    • valjevske (Валевські опанці).
    • užičke (Ужицькі опанці).
    • kolubarske (Колубарські[en]опанці).
    • moravske (Моравські опанці).
    • noske (носаті).
    • mrki (коричневі).
    • kilaši (кілограмові).
    • kukičari (гакоподібні).
    • točkaši (автошинови): зроблені зі старих покришок, робились у період після Другої Світової Війни.

Див. також

Примітки

  1. а б Skok, Petar (1972). Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika, knjiga druga: K-poni 2. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti. с. 651. 
  2. V. Anić (2004). Hrvatski enciklopedijski rječnik 7. Zagreb: Jutarnji list. ISBN 953-6045-28-1. 
  3. Eliznik.org.uk, South East Europe costume, peasant sandals
  4. Smedia.rs, Napravio najveći opanak na svetu!

Посилання