Опорний коток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:52, 25 квітня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ходова частина важкого танка ІС-2 крупним планом. Добре видно суцільнолиті опорні котки
Обгумовані опорні котки танка «Леклерк» крупним планом
Ходова частина танку з «шаховим» розташуванням опорних котків конструкції Г. Кніпкампа забезпечувала хорошу плавність ходу і більш рівномірний розподіл тиску на ґрунт по опорній поверхні в порівнянні з іншими технічними рішеннями. З іншого боку, така конструкція ходової частини була складна у виробництві та ремонті, а також мала велику масу.

Опорний коток (в деяких застарілих джерелах може неправильно іменуватися підтримуючим[1]) — елемент гусеничного рушія, що є рухомою опорою корпусу танка (або іншої гусеничної або напівгусеничної машини) на гусеничній стрічці[2]. При достатньо великому діаметрі може також виконувати функції підтримуючого котка, несучи верхню гілку гусениці[3]. У конструкції колісно-гусеничних танків зі знімними гусеничними стрічками опорні котки також виконували роль коліс для пересування на колісному ходу.

Монтуються опорні котки на підшипниках на осях, які зв'язуються з корпусом через підвіску. З метою пом'якшення ударів об гусеницю під час руху на пересіченій місцевості опорні котки зазвичай роблять обгумованими[2].

Різновиди[ред. | ред. код]

Обгумовані опорні котки Т-34, Словаччина

В залежності від конструкції опорні котки підрозділяються на обгумовані, необгумовані і на котки з внутрішньою амортизацією. [2]

Найбільш широко поширені обгумовані опорні котки із зовнішніми гумовими бандажами. Їх основний недолік полягає в тому, що в окремий момент працює лише невелика частина гуми, в результаті чого матеріал випробовує на собі дуже великий тиск, швидко нагрівається і руйнується. [2]

Через недоліки обгумованих ковзанок на деяких моделях танків використані необгумовані опорні котки (литі або штамповані)[зн 1] або котки з внутрішньою амортизацією, в яких гумові бандажі розташовані між маточиною і сталевим ободом. У котку з внутрішнім розташуванням бандажа працює приблизно половина обсягу гуми, до того ж остання захищена від випадкових механічних ушкоджень — однак пом'якшувальна дія при використанні такої схеми слабкіша, ніж при використанні зовнішнього бандажа. [2]

У країнах Заходу опрацьовувався також варіант використання на танках обгумованих опорних котків з пневматичними шинами (котки такого типу застосовуються на деяких гусеничних всюдиходах), однак поширення він не отримав.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чобіток В. В. Ходова частина танків. Підвіска // техніка й озброєння : журнал. — 2005. — № 7.
  2. а б в г д Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магідовіч Є. І. Опорні котки // Танк. — М : Воениздат, 1954. — С. 131-133.
  3. Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магідовіч Є. І. Підтримуючі котки // Танк. — М : Воениздат, 1954. — С. 131.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. так, на створеному в міжвоєнний період радянському середньому трибаштовому танку Т-28, всі опорні котки якого спочатку виконувалися обгумованими, за результатами експлуатації на дві каретки в найзавантаженішій частині корпусу стали встановлювати суцільнометалеві котки

Література[ред. | ред. код]

  • Танк КВ. Керівництво служби / Заст. начальника ГАБТУ генерал-майор технічних військ Лебедєв.
  • Антонов А. С., Артамонов Б. А., Коробков Б. М., Магідовіч Є. І. Танк. — 607 с.

Посилання[ред. | ред. код]

  • * Сергій Вей. (19 грудня 2006). Опорні котки. Army Guide. Архів оригіналу за 2012-05-13. Процитовано 2011-03-29.