Відмінності між версіями «Оптимістична печера»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
(Загальна характеристика)
(Історія відкриття і дослідження)
 
(Не показані 13 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мовні помилки|дата=квітень 2017}}
 
  +
{{Печера
  +
| назва = Оптимістична
  +
| зображення = Вхід у печеру Оптимістична (2).jpg
  +
| зображення_розмір = 300px
  +
| опис = Вхід до печери
  +
| розташування = {{UKR}}<br/>[[Тернопільська область]],<br/>[[Борщівський район]],<br/>на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]]
  +
|lat_degrees = 48 | lat_minutes = 44 | lat_seconds = 07.0 | lat_direction = N
  +
|long_degrees = 25 | long_minutes = 58 | long_seconds = 34.6 | long_direction = E
  +
| глибина = 20
  +
| довжина = понад 260 км (станом на 2017 рік)
  +
| висота = <!-- над рівнем моря -->
  +
| рік відкриття = [[1966]] р.
  +
| геологія = гіпси
  +
| кількість входів = 1
  +
| список входів =
  +
| труднощі =
  +
| небезпека =
  +
| відкрита для відвідувачів =
  +
| довжина відкритої частини =
  +
| освітлення = відсутнє
  +
| сайт =
  +
|Карта розташування = Україна Тернопільська область
  +
}}
  +
{{coord|48|44|07.0|N|25|58|34.6|E|region:UA_type:landmark_source:kolossus-ruwiki|display=title}}
  +
'''Оптимісти́чна'''&nbsp;— гіпсова [[печера]], [[геологічна пам'ятка природи]] загальнодержавного значення в [[Україна|Україні]]. Розташована в межах [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]], в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв.&nbsp;2, вид.&nbsp;7).
  +
  +
Пам'ятка природи перебуває у віданні Львівської міської громадської організації&nbsp;— спелеоклубу «Циклоп». Статус надано 1971 року.
 
[[Файл:Optymistychna Cave.jpeg|thumb|300px|Вхід до печери]]
 
[[Файл:Optymistychna Cave.jpeg|thumb|300px|Вхід до печери]]
 
[[Файл:Ua cave optimistic surface.jpg|thumb|300px|Ландшафт над печерою]]
 
[[Файл:Ua cave optimistic surface.jpg|thumb|300px|Ландшафт над печерою]]
[[Файл:Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|300px|Кристали]]
 
'''Оптимісти́чна'''&nbsp;— гіпсова [[печера]], [[геологічна пам'ятка природи]] загальнодержавного значення в [[Україна|Україні]]. Розташована поблизу села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]] [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільській області]].
 
   
 
== Загальна характеристика ==
 
== Загальна характеристика ==
Занесена до [[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів Гінесса]] як найдовша у світі [[гіпс]]ова [[печера]], найдовша печера [[Євразія|Євразії]] та п'ята за довжиною серед печер світу<ref>{{Cite web|url=http://www.caverbob.com/wlong.htm|title=Рейтинг печер світу|last=Gulden|first=Bob|date=|website=http://www.caverbob.com/wlong.htm|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>.
 
  +
Сумарна закартована довжина ходів становить понад 260&nbsp;км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що зумовлено численністю та звивистістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20&nbsp;м від поверхні. Печера сильно замулена глиною. Трапляються [[сталактит]]и, освіти, [[геліктит]]и.
   
Сумарна картографована довжина її ходів становить понад 250&nbsp;км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що обумовлено чисельністю та хвилястістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20&nbsp;м під землею. Печера сильно замулена глиною. Трапляються [[сталактит]]и, освіти, [[геліктит]]и.
 
  +
Занесена до [[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів Гінесса]] як найдовша у світі [[гіпс]]ова [[печера]], найдовша печера [[Євразія|Євразії]] та п'ята за довжиною серед печер світу<ref>{{Cite web|url=http://www.caverbob.com/wlong.htm|title=Рейтинг печер світу|last=Gulden|first=Bob|date=|website=http://www.caverbob.com/wlong.htm|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>.
   
У 2010&nbsp;р. увійшла до складу [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»|національного природнього парку «Дністровський каньйон»]].
+
У 2010&nbsp;році ввійшла до складу [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»|національного природного парку «Дністровський каньйон»]].
   
== Історія відкриття ==
+
== Історія відкриття і дослідження ==
Придністровське Поділля, багате печерами, давно приваблювало дослідників. В [[1965]] році львівські спелеологи з новоствореного клубу «Циклоп» проводили топозйомку печери «Вітрова» біля села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]] Борщівського району, коли місцеві хлопчики показали на струмок, розташований неподалік, який іде під землю. У той раз розкопати нічого не вдалося, але повернувшись через рік, [[8 травня]] [[1966]] року, Олексій Соляр і Мирон Петрович Савчин пройшли за глиняний сифон, який перегороджував їм шлях у минулому році, та обстежили близько 400&nbsp;м печери. Із самого початку передбачалося, що її довжина не менше 3&nbsp;км; подальше дослідження перетворило її в найдовшу печеру тодішнього Радянського Союзу. Печеру назвали Оптимістичною, оскільки скептично налаштовані колеги прозвали львів'ян «оптимістами». Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу «Циклоп». Загальне керівництво дослідженням здійснював президент клубу М. Савчин.
+
Придністровське [[Поділля]] багате печерами, тому давно приваблювало дослідників. У [[1965]] році львівські [[спелеолог]]и з новоствореного клубу «Циклоп» проводили [[топографічне знімання]] печери «[[Вітрова (печера)|Вітрова]]» біля села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]] Борщівського району, коли місцеві хлопчики показали струмок, розташований неподалік, який іде під землю. Тоді розкопати нічого не вдалося, але повернувшись через рік, [[8 травня]] [[1966]] року, Олексій Соляр і Мирон Петрович Савчин пройшли за глиняний [[Сифон (гідрографія)|сифон]], який перегороджував їм шлях минулого року, та обстежили близько 400&nbsp;м печери. Із самого початку передбачалося, що її довжина не менше 3&nbsp;км; подальше дослідження перетворило її в найдовшу печеру тодішнього Радянського Союзу. Печеру назвали Оптимістичною, оскільки скептично налаштовані колеги прозвали львів'ян «оптимістами». Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу «Циклоп». Загальне керівництво дослідженням здійснював президент клубу М. Савчин.
   
Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена в 20—25-метровій товщі гіпсів на глибині 60—80 метрів. Складається з 10 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.
+
Печера горизонтальна, [[лабіринт]]ового типу, закладена у 20—25-метровій товщі [[гіпс]]ів на глибині 60—80 метрів. Складається з 15 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.
   
 
Окремі райони закладені в різних геологічних блоках з різною історією їхнього розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, що були відкриті у різні роки. Дослідження деяких з них ще триває.
 
Окремі райони закладені в різних геологічних блоках з різною історією їхнього розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, що були відкриті у різні роки. Дослідження деяких з них ще триває.
   
Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер з більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них «Aqva vitae» з площею поверхні 82 м². Крім цього є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівню води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа вода та Пд-з. району Центрального. Сезонними повенями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1—2 тижнів.
+
Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер з більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них «''Aqva vitae''» з площею поверхні 82 м². Крім цього, є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівня води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа Вода та південний захід району Центрального. Сезонними повенями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1—2 тижнів.
 
 
Вже було проведено понад 170 експедицій; в дослідженнях печери брали участь і спелеологи з інших країн: [[Болгарія|Болгарії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] тощо.
+
Вже було проведено понад 260 експедицій. У дослідженнях печери брали участь також спелеологи з інших країн: [[Болгарія|Болгарії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] тощо.
   
У міру того як тривали дослідження печери, виникала необхідність у нових підземних базових таборах. На [[2008]] рік їх було 15. «Оазис», один із найбільш далеких підземних таборів, розташований на периметрі печери, є також і найзручнішим: прямо в таборі є резервуар з чистою водою, колонкою для її викачування, близько 700 літрів вже запасеної води, спальні місця на півсотні чоловік і нове кухонне начиння.
+
У міру того як тривали дослідження печери, виникала необхідність у нових підземних базових таборах. На [[2008]] рік їх було 15. «Оазис», один із найвіддаленіших підземних таборів, розташований на периметрі печери, є також і найзручнішим: прямо в таборі є резервуар з чистою водою, колонкою для її викачування, близько 700 літрів запасу води, спальні місця на півсотні чоловік і нове кухонне начиння.
   
На даний час довжина печери становить понад 250&nbsp;км.
+
На даний час розвідана довжина печери становить понад 250&nbsp;км.
   
 
== Райони ==
 
== Райони ==
Нині Оптимістична складається з 10 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їхніми розмірами, формою, відтінком. Райони відносно ізольовані, з'єднані між собою одним або двома ходами. До найкрасивіших ділянок печери можна віднести галереї Караганда, Золотий Полоз, Пушкіна, Чумацький Шлях, також район Радіо Люкс; гроти Тудуся та Кіт.
+
Оптимістична складається з 15 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їхніми розмірами, формою, відтінком. Райони відносно ізольовані, з'єднані між собою одним або двома ходами. Найкрасивішими ділянками печери вважають галереї Караганда, Золотий Полоз, Пушкіна, Чумацький Шлях, також район Радіо Люкс, гроти Тудуся та Кіт.
   
Починається ця велична і цікава печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, досить різноманітні. Стіни сірі, частіше вимазані гіпсом. Район називають «Старий» або «Вхідний». Його довжина 9,9&nbsp;км. На сході, через двухсотметровий низький і вузький лаз, він з'єднується з печерою Вітрова. На заході Вхідний район примикає до району «Глобусів». Тут з'являються широкі, добре пророблені водою галереї&nbsp;— «Циклоп», «Спелеологів», «Вічно юних», «Софія»; зали&nbsp;— «Дружба», «Ювілейний».
+
Починається ця велична і цікава печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, досить різноманітні. Стіни сірі, частіше вимазані гіпсом. Район називають Старий або Вхідний. Його довжина 9,9&nbsp;км. На сході через двохсотметровий низький і вузький лаз він з'єднується з печерою Вітрова. На заході Вхідний район примикає до району «Глобусів». Тут з'являються широкі, добре пророблені водою галереї&nbsp;— «Циклоп», «Спелеологів», «Вічно юних», «Софія»; зали&nbsp;— «Дружба», «Ювілейний».
   
Часто трапляються гроти, що утворилися обваленням величезних гіпсових брил. Поверхня відриву часто має сферичну форму, звідки й походить назва району Глобусів. Він додав до карти печери 10,6&nbsp;км. На півночі район «Глобусів» з'єднується з районом «Свіжа вода». Коли цей район відкрили в більшості ходів стояла вода, що й дало назву району.
+
Часто трапляються [[Грот (рельєф)|гроти]], що утворилися внаслідок обвалів величезних гіпсових брил. Поверхня відриву часто має сферичну форму, звідки й походить назва району Глобусів. Він додав до карти печери 10,6&nbsp;км. На півночі район Глобусів з'єднується з районом Свіжа Вода. Коли цей район відкрили, в більшості ходів стояла вода, що й дало назву району.
   
У районі «Глобусів» у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в каністрах з поверхні.
+
У районі Глобусів у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в [[каністра]]х з поверхні.
   
На південному заході району «Глобусів» через єдиний прохід з'єднується з «Новим» районом. Ще його називають «Центральний». Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3&nbsp;км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дозволило поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району ледве чи не сама густа сітка ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами,&nbsp;— «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й ін. На перетинанні різних ходів у результаті обвалень утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх&nbsp;— «підвали»&nbsp;— найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори, готичного типу. Стіни в «Новому» районі переважно темні, місцями вкриті засліплюючими білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.
+
На південному заході район Глобусів через єдиний прохід з'єднується з Новим районом. Ще його називають Центральний. Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3&nbsp;км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дозволило поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району ледве чи не найгустіша мережа ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами,&nbsp;— «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й інші. На перетині різних ходів у результаті обвалів утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх&nbsp;— «підвали»&nbsp;— найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори [[Готична архітектура|готичного]] типу. Стіни в Новому районі переважно темні, місцями вкриті сліпучо-білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.
   
На захід від «Нового» району тягнеться в північно-західному напрямку «Далекий» район. Його загальна довжина 22,151&nbsp;км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська»&nbsp;— завдовжки 180&nbsp;м при ширині 15&nbsp;м, «Шипуча»&nbsp;— завдовжки 190&nbsp;м, «Львівська»&nbsp;— 80&nbsp;м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти у повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район «Озерний». На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись останнім вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі&nbsp;— друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район&nbsp;— «Озерний». Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, у той час як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері Голубі Озера він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в «Озерному» районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська»; зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й форми їх досить дивовижні&nbsp;— на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.
+
На захід від Нового району тягнеться в північно-західному напрямку Далекий район. Його загальна довжина 22,15&nbsp;км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська»&nbsp;— завдовжки 180&nbsp;м і завширшки 15&nbsp;м, «Шипуча»&nbsp;— завдовжки 190&nbsp;м, «Львівська»&nbsp;— 80&nbsp;м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал, можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район Озерний. На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись тут вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі&nbsp;— друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район&nbsp;— Озерний. Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, тоді як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері [[Печера «Озерна»|Голубі Озера]] він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в Озерному районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська», зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й вони мають дивовижні форми&nbsp;— на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.
   
Найкрасивішим районом вважається «Заозерний». Потрапити туди можна, подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння&nbsp;— смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали&nbsp;— від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи&nbsp;— гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже п'ятикілометровий шлях, де доводиться йти навшпиньки або просто зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробиратись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити горня гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, примусами, там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересувань печерою, перетворять подорож у цікаву й захоплюючу пригоду, що запам'ятається на все життя.
+
Найкрасивішим районом вважають Заозерний. Потрапити туди можна подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння&nbsp;— смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали&nbsp;— від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи&nbsp;— гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже 5-кілометровий шлях, де доводиться йти навкарачки чи зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробираючись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, примусами, там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної, гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересування печерою.
  +
  +
==Озера==
  +
Оптимістична печера має oзepa Мpiя, Чacтинкa Бoгa, П'ятикyтнe, Пepмcкe, Фpiкe, Мicтик, Кишeнькa i oзepo Мiкpoн, якe зa oцiнкaми cпeцiaлicтiв пpeтeндyє нa звaння нaйбiльшoгo пiдзeмнoгo oзepa Укpaїни&nbsp;— завглибшки 5 м, a мoжливo i 6 м, з кpиштaлeвo чиcтoю вoдoю, тeмпepaтypoю 7 гpaдyciв зa Цeльciєм i плoщeю пoвepхнi бл. 500 м².<ref>[http://tgn.in.ua/2017/08/15/na-tepnopilschyni-znajshly-najbilshe-v-ukpajini-pidzemne-ozepo/ Нa Тepнoпiльщинi знaйшли нaйбiльшe в Укpaїнi пiдзeмнe oзepo]</ref>
   
 
== Рекорди ==
 
== Рекорди ==
 
* Це найдовша у світі гіпсова печера.<ref>{{РП}}.&nbsp;— С. 51</ref>, яка увійшла в Книгу рекордів Гіннеса.
 
* Це найдовша у світі гіпсова печера.<ref>{{РП}}.&nbsp;— С. 51</ref>, яка увійшла в Книгу рекордів Гіннеса.
* Виявлені тут геліктити своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у [[вапняк]]ових печерах.
+
* Виявлені тут [[геліктит]]и своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у [[вапняк]]ових печерах.
+
[[Файл:Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|200px|Кристали]]
  +
[[Файл:61-208-5039_Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|200px|Кристали]]
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
Рядок 51: Рядок 75:
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* Печера Оптимістична: до 45-річчя Львівського спелеоклубу «Циклоп».&nbsp;— 302 с.&nbsp;— Львів, 2008.
 
* Печера Оптимістична: до 45-річчя Львівського спелеоклубу «Циклоп».&nbsp;— 302 с.&nbsp;— Львів, 2008.
 
  +
* {{ГЕУ}}
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{Вікіпосилання
 
{{Вікіпосилання
Рядок 59: Рядок 83:
 
}}
 
}}
 
{{External media||align=right
 
{{External media||align=right
||video1={{YouTube|ViqbbB_222|Печера з Тернопільщини — на сторінках Книги рекордів Гіннеса|logo=1}} // Тернопільська філія НТКУ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 22 листопада.
+
||video1={{YouTube|ViqbbB_222|Печера з Тернопільщини — на сторінках Книги рекордів Гіннеса}} // Тернопільська філія НТКУ.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 22 листопада.
 
}}
 
}}
* [http://optumistuchna.com/ Сайт печери «Оптимістична»].
 
  +
* [http://ecoternopil.gov.ua/images/borshiv.pdf Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
  +
* [http://optymistychna.com/ Сайт печери «Оптимістична»].
 
* [http://md-eksperiment.org/etv_page.php?page_id=885&album_id=11&category=novosti_kulturi Оригинальный музей глиняных скульптур] // Молодіжний рух Експеримент.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 12 листопада. {{ref-ru}}
 
* [http://md-eksperiment.org/etv_page.php?page_id=885&album_id=11&category=novosti_kulturi Оригинальный музей глиняных скульптур] // Молодіжний рух Експеримент.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 12 листопада. {{ref-ru}}
 
* [http://www.caverbob.com/wlong.htm Рейтинг печер світу] {{ref-en}}
 
* [http://www.caverbob.com/wlong.htm Рейтинг печер світу] {{ref-en}}
 
* ''[[Мороз Володимир Романович|Мороз В.]]'' [http://te.20minut.ua/news/139369 Оптимістичну продовжили на 7 км] / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль).&nbsp;— 2008.&nbsp;— 11 грудня.
 
* ''[[Мороз Володимир Романович|Мороз В.]]'' [http://te.20minut.ua/news/139369 Оптимістичну продовжили на 7 км] / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль).&nbsp;— 2008.&nbsp;— 11 грудня.
 
* [http://speleo.land.kiev.ua/cave-1.html Печера Оптимістична] // Печери України.
 
* [http://speleo.land.kiev.ua/cave-1.html Печера Оптимістична] // Печери України.
  +
* [http://www.tenews.org.ua/post/view/1502732628-naybilshe-pidzemne-ozero-pecheri-optimistichnoi-doslidzhuyut-speleodayveri] // Найбільше підземне озеро печери Оптимістичної досліджують спелеодайвери.
 
* [http://nedoma.com.ua/p/11/udivitelnoe-ryadom-peshhera-optimisticheskaya.html Удивительное рядом. Пещера «Оптимистическая»] // Недома.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 22 жовтня. {{ref-ru}}
 
* [http://nedoma.com.ua/p/11/udivitelnoe-ryadom-peshhera-optimisticheskaya.html Удивительное рядом. Пещера «Оптимистическая»] // Недома.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 22 жовтня. {{ref-ru}}
   

Поточна версія на 21:31, 16 листопада 2017

Оптимістична
Вхід у печеру Оптимістична (2).jpg
Вхід до печери
Розташування Україна Україна
Тернопільська область,
Борщівський район,
на південний захід від села Королівка
Глибина 20 м
Довжина понад 260 км (станом на 2017 рік) м
Рік відкриття 1966 р.
Геологія гіпси
Кількість входів 1
Освітлення відсутнє

Координати: 48°44′07″ пн. ш. 25°58′34″ сх. д. / 48.735278° пн. ш. 25.976278° сх. д. / 48.735278; 25.976278 Оптимісти́чна — гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Борщівського району Тернопільської області, на південний захід від села Королівка, в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв. 2, вид. 7).

Пам'ятка природи перебуває у віданні Львівської міської громадської організації — спелеоклубу «Циклоп». Статус надано 1971 року.

Вхід до печери
Ландшафт над печерою

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Сумарна закартована довжина ходів становить понад 260 км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що зумовлено численністю та звивистістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20 м від поверхні. Печера сильно замулена глиною. Трапляються сталактити, освіти, геліктити.

Занесена до Книги рекордів Гінесса як найдовша у світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та п'ята за довжиною серед печер світу[1].

У 2010 році ввійшла до складу національного природного парку «Дністровський каньйон».

Історія відкриття і дослідження[ред.ред. код]

Придністровське Поділля багате печерами, тому давно приваблювало дослідників. У 1965 році львівські спелеологи з новоствореного клубу «Циклоп» проводили топографічне знімання печери «Вітрова» біля села Королівка Борщівського району, коли місцеві хлопчики показали струмок, розташований неподалік, який іде під землю. Тоді розкопати нічого не вдалося, але повернувшись через рік, 8 травня 1966 року, Олексій Соляр і Мирон Петрович Савчин пройшли за глиняний сифон, який перегороджував їм шлях минулого року, та обстежили близько 400 м печери. Із самого початку передбачалося, що її довжина не менше 3 км; подальше дослідження перетворило її в найдовшу печеру тодішнього Радянського Союзу. Печеру назвали Оптимістичною, оскільки скептично налаштовані колеги прозвали львів'ян «оптимістами». Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу «Циклоп». Загальне керівництво дослідженням здійснював президент клубу М. Савчин.

Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена у 20—25-метровій товщі гіпсів на глибині 60—80 метрів. Складається з 15 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.

Окремі райони закладені в різних геологічних блоках з різною історією їхнього розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, що були відкриті у різні роки. Дослідження деяких з них ще триває.

Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер з більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них «Aqva vitae» з площею поверхні 82 м². Крім цього, є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівня води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа Вода та південний захід району Центрального. Сезонними повенями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1—2 тижнів.

Вже було проведено понад 260 експедицій. У дослідженнях печери брали участь також спелеологи з інших країн: Болгарії, Польщі, Росії тощо.

У міру того як тривали дослідження печери, виникала необхідність у нових підземних базових таборах. На 2008 рік їх було 15. «Оазис», один із найвіддаленіших підземних таборів, розташований на периметрі печери, є також і найзручнішим: прямо в таборі є резервуар з чистою водою, колонкою для її викачування, близько 700 літрів запасу води, спальні місця на півсотні чоловік і нове кухонне начиння.

На даний час розвідана довжина печери становить понад 250 км.

Райони[ред.ред. код]

Оптимістична складається з 15 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їхніми розмірами, формою, відтінком. Райони відносно ізольовані, з'єднані між собою одним або двома ходами. Найкрасивішими ділянками печери вважають галереї Караганда, Золотий Полоз, Пушкіна, Чумацький Шлях, також район Радіо Люкс, гроти Тудуся та Кіт.

Починається ця велична і цікава печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, досить різноманітні. Стіни сірі, частіше вимазані гіпсом. Район називають Старий або Вхідний. Його довжина 9,9 км. На сході через двохсотметровий низький і вузький лаз він з'єднується з печерою Вітрова. На заході Вхідний район примикає до району «Глобусів». Тут з'являються широкі, добре пророблені водою галереї — «Циклоп», «Спелеологів», «Вічно юних», «Софія»; зали — «Дружба», «Ювілейний».

Часто трапляються гроти, що утворилися внаслідок обвалів величезних гіпсових брил. Поверхня відриву часто має сферичну форму, звідки й походить назва району Глобусів. Він додав до карти печери 10,6 км. На півночі район Глобусів з'єднується з районом Свіжа Вода. Коли цей район відкрили, в більшості ходів стояла вода, що й дало назву району.

У районі Глобусів у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в каністрах з поверхні.

На південному заході район Глобусів через єдиний прохід з'єднується з Новим районом. Ще його називають Центральний. Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3 км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дозволило поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району ледве чи не найгустіша мережа ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами, — «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й інші. На перетині різних ходів у результаті обвалів утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх — «підвали» — найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори готичного типу. Стіни в Новому районі переважно темні, місцями вкриті сліпучо-білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.

На захід від Нового району тягнеться в північно-західному напрямку Далекий район. Його загальна довжина 22,15 км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська» — завдовжки 180 м і завширшки 15 м, «Шипуча» — завдовжки 190 м, «Львівська» — 80 м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал, можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район Озерний. На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись тут вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі — друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район — Озерний. Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, тоді як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері Голубі Озера він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в Озерному районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська», зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й вони мають дивовижні форми — на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.

Найкрасивішим районом вважають Заозерний. Потрапити туди можна подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння — смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали — від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи — гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже 5-кілометровий шлях, де доводиться йти навкарачки чи зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробираючись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, примусами, там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної, гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересування печерою.

Озера[ред.ред. код]

Оптимістична печера має oзepa Мpiя, Чacтинкa Бoгa, П'ятикyтнe, Пepмcкe, Фpiкe, Мicтик, Кишeнькa i oзepo Мiкpoн, якe зa oцiнкaми cпeцiaлicтiв пpeтeндyє нa звaння нaйбiльшoгo пiдзeмнoгo oзepa Укpaїни — завглибшки 5 м, a мoжливo i 6 м, з кpиштaлeвo чиcтoю вoдoю, тeмпepaтypoю 7 гpaдyciв зa Цeльciєм i плoщeю пoвepхнi бл. 500 м².[2]

Рекорди[ред.ред. код]

  • Це найдовша у світі гіпсова печера.[3], яка увійшла в Книгу рекордів Гіннеса.
  • Виявлені тут геліктити своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у вапнякових печерах.
Кристали
Кристали

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Печера з Тернопільщини — на сторінках Книги рекордів Гіннеса на YouTube. // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 22 листопада.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.