Ордоньйо I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ордоньйо I
Ордоньйо I
Ордоньйо I
Легендарний герб королів Астурії
король
Попередник: Раміро I
Наступник: Альфонсо III
 
Народження: 821
Ов'єдо, Астурія[d], Астурія, Іспанія
Смерть: 27 травня 866 або 26 травня 866
Ов'єдо, Астурія[d], Астурія, Іспанія
Віросповідання: католицтво
Батько: Раміро I
Дружина: Мунья Муньос де Браньосера
Діти: 5 синів і 1 донька

Медіафайли у Вікісховищі?

Див. також: Ордоньйо

Ордоньйо I (*Ordoño I, бл. 821 —27 травня 866) — король Астурії у 850—866 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з династії Астур-Леон. Син Раміро I, короля Астурії, та Муньї де Браньосера. Дитинство провів при дворі короля Альфонсо II. У 830 році перебрався до Галісії, де здобув знання з військової та адміністративної справ у Луго, де був губернатором його батько Раміро.

У 842 призначається намісником Галісії замість батька. Після смерті Альфонсо II, Ордоньйо сприяв батькові проти змовника Непоціана. Після перемоги Раміро II затвердив Ордоньйо на посаді губернатора Галісії.

У 850 році після смерті батька успадкував трон. Ордоньйо I став першим астурійським королем, який здобув владу без обрання грандами. З цього моменту вкорінюється спадковий принцип передачі влади над королівством.

Із самого початку король стикнувся з численними повстаннями басків, яких підтримували мусульманські володарі Сарагоси. Ордоньйо I вирішив розділити супротивників. Спочатку він завдав поразки маврам у битві біля річки Ебро. Тим самим зменшив сили ворохобників. Лише у 852 році король здобув перемоги над басками. Того ж року спрямував війська на допомогу повсталим моасарабам на чолі із Еухеніо з Толедо, але вони зазнали поразки.

У 856 році він зумів відвоювати Леон, що було втрачено його батьком Раміро I, а згодом міста Асторгу, Туї і Амайю. У 857 році було взято в облогу місто Альбейда. Через декілька днів король розбив полководця Мусу ібн Мусу, валі Сарагоси, в битві при Альбейді. Незабаром було захоплено саме місто.

Ордоньйо I завоював кілька фортець і міст Аро, Кересо-Ріотірон, замок де Карріас і Груау і побудував нові фортеці — Фріас і Лантарон. У 860 році відновив потужні укріплення навколо Амайї.

Після цього розпочав наступ на важливе місто Тудела. У 863 захоплено фортецю Таламанка-де-Харама. Втім намірам Ордоньйо I завадив новий наступ Кордовського емірату, які сплюндрували долину Алава. Згодом у битві при Буреба зазнав поразки астурійський васал Родріго, граф Кастилії. Завдяки цьому війська мусульман проникли до Памплони.

Протягом 865—866 років астурійські війська вели оборонні кампанії проти нападів мусульманських військовиків. У відповідь 866 року король спрямував війська проти Сінтри, яку пограбовано, також сплюндровано частино долини Тежу. Ордоньйо I помер в Ов'єдо у 866 році. Владу успадкував його син Альфонсо.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Мунья Муньос де Браньосера

Діти:

  • Альфонсо (848—910), король Астурії у 866—910 роках
  • Бермудо (д/н—870)
  • Фруела (д/н—870)
  • Нуньо (д/н—870)
  • Одоаріо (д/н—870)
  • Леодегунда (855—д/н), дружина Гарсія I, короля Памплони

Джерела[ред. | ред. код]

  • Yves Bonnaz (Hrsg): Chroniques asturiennes. Éditions du CNRS, Paris 1987, ISBN 2-222-03516-3 (lateinischer Text der wesentlichen Quellen mit französischer Übersetzung und ausführlichem Kommentar)
  • Paulino García Toraño: Historia de el Reino de Asturias. Oviedo 1986, ISBN 84-398-6586-4, S. 259—282
  • Rafael Altamira, Il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ордоньйо I