Відмінності між версіями «Орієнтальне православ'я»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
Рядок 12: Рядок 12:
 
* [[Еритрейська Православна Церква Тевахедо|Еритрейська православна церква]]
 
* [[Еритрейська Православна Церква Тевахедо|Еритрейська православна церква]]
 
* [[Сирійська православна церква]];
 
* [[Сирійська православна церква]];
* [[Індійська Малабарська православна церква|Маланкарська православна сирійська церква Індії]].
+
* [[Маланкарська Православна Сирійська Церква Індії|Маланкарська православна сирійська церква Індії]].
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 15:20, 22 квітня 2018

Орієнтальне православ'я — це усталена в науковій спільноті назва на позначення орієнтальних православних церков (застарілі назви: дохалкідоніські церкви, нехалкідонські церкви, монофізитські церкви, міафізитські церкви), групи давніх східних християнських церков, які не визнають Халкідонський собор та усі наступні Вселенські собори в переліку Східно-православної та Західно-католицької церков.

Помилково вважаються монофізитськими. Але їхня христологія походить від Александрійської школи та її яскравого представника св. Кирила Александрійського. Їхнє вчення засноване на формулі святого Кирила «μία φύσις τοῦ θεοῦ λόγου σεσαρκωμένη» («Єдина природа Бога Слово, що прийняв плоть»), тому коректна назва їхнього вчення — міафізитство.

Від «Халкідонських» церков відрізняються лише тим, що не визнають рішень Вселенських соборів після Ефеського собору 431 року. Із православною церквою мають незначні розбіжності у христології, обрядова сторона переважно однакова або дуже близька. Починаючи з 20 століття неодноразово здійснювалися спроби відновлення єврахистійної єдності з Православною церквою, але досі вони не завершилися успіхом.

До орієнтальних православних церков належать шість церков, які постійно підтримують євхаристійне спілкування[1]:

Див. також

Примітки

  1. Oriental Orthodox Churches — World Council of Churches. www.oikoumene.org (en). Процитовано 2017-04-03.