Осколковий снаряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:06, 7 червня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наслідки дії осколкового боєприпасу (в даному випадку — суб-боєприпас з касетної авіабомби)

Оско́лковий снаря́д або уламковий снаряд — артилерійський снаряд основного призначення, при вибуху якого ціль уражається осколками корпусу і частково продуктами вибуху і ударною хвилею. Застосовується в наземній, зенітній, морській артилерії та авіаційному озброєнні для ураження відкритої та тієї, що знаходиться за легкими укриттями живої сили і військової техніки противника, у тому числі літальних апаратів.

Будова

Осколковий снаряд складається з корпусу, розривного заряду (тротил, тен, гексоген, сплави й суміші тротилу з гексогеном тощо), провідного паска і детонатора. Деякі осколкові снаряди (зенітні, авіаційні) забезпечуються трасером (для коригування стрільби) і самоліквідатором (для підриву снаряда, якщо він пролетів мимо цілі). Осколкові снаряди виготовляються із сталі і чавуну різних марок. Маса розривного заряду вибухової речовини становить 5-14% загальної маси снаряда. При рівних калібрах ефективніші циліндричні («жезлоподібні») осколкові снаряди, однак ці снаряди мали недалекобійну (необтічну) форму і використовувалися зазвичай в малокаліберної артилерії.

Принцип дії

Уражаюча дія снаряда залежить від осколковості, характеру цілі та умов стрільби. Осколковість осколкового снаряда характеризується кількістю осколків, що утворюються при його розриві, їх формою, початковою швидкістю розльоту осколків і розподілом по їх масі. Вона обумовлюється властивостями металу корпусу, конструкцією снаряда, масою і властивостями вибухової речовини розривного заряду. Осколки, як правило, утворюються в результаті дроблення корпусу снаряда при вибуху розривного заряду. У деяких осколкових снарядах використовується спеціальне спорядження (кульки, голки та тощо) або застосовуються конструктивні заходи з дроблення корпусу (виточки на корпусі, рифлені сорочки, кільця та інші способи).

Для ураження відкрито розташованої живої сили забійними є осколки масою 0,25-0,5 г і вище та володіють питомою кінетичною енергією порядку 8-15 кгс*м/м².

Умови стрільби включають вид стрільби (ударна, на рикошет і дистанційна), твердість ґрунту в місці падіння снаряда, установку і властивості детонатора. При ударній стрільби детонатор встановлюється на миттєву дію, розрив осколкового снаряда відбувається в момент його зустрічі з перешкодою. Розподіл осколків на площі, що уражається, при цьому виді стрільби залежить від кута падіння снаряда (кут між дотичною до траєкторії і горизонтом в точці падіння), твердості ґрунту в районі цілі і властивостей детонатора. При малих кутах падіння це означає, що частина осколків йде в землю або розлітається вгору, не завдаючи поразки цілі. Зі збільшенням кута падіння нищівна сила осколкового снаряда зростає за рахунок осколків, що розлітаються від бічної поверхні в сторону. Чим швидше спрацьовує детонатор при зіткненні з перешкодою, тим вище осколкова дія снаряда. З поглибленням осколкового снаряда в ґрунт, це дія різко знижується.

При стрільбі на рикошет снаряд, вдарившись об перешкоду, здійснює відбитий політ і розривається над ціллю в повітрі. Стрільба ведеться при установці ударного детонатора на уповільнену дію і при невеликих кутах падіння (до 20°). При дистанційній стрільбі осколковий снаряд розривається в повітрі до зустрічі з перешкодою. Це забезпечується дистанційними та неконтактними детонаторами. Осколкова дія осколкового снаряда значно сильніше при рикошетній та дистанційній стрільбі, ніж при ударній.

Див. також

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 140. — ISBN 00101-223. (рос.)

Література

  • Артиллерия и ракеты. М., 1968.

Посилання