Відмінності між версіями «Островідов Сергій Миколайович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Av pov 1.jpg (by DelinkerBot))
Рядок 13: Рядок 13:
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| країна = {{UNR}}
 
| країна = {{UNR}}
| рід військ = [[Файл:Av pov 1.jpg|border|70пкс|]] [[Повітряний флот УНР]]
+
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]]
 
| роки служби =
 
| роки служби =
 
| звання = {{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}
 
| звання = {{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}

Версія за 22:01, 2 грудня 2019

Сергій Миколайович Островідов
Островідов.jpg
Народження 1889(1889)
Смерть невідомо
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ Повітряний флот УНР
Звання 09 УНР 30-03-1920 Сотник.svg Сотник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Георгіївський хрест 2 ступеня
Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Сергій Миколайович Островідов (1889 - †?) - сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР.

Життєпис

Навчався у Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті на суднобудівельному відділенні.

В російській армії

19 серпня 1914 вступив добровольцем до 1-ї авіаційної роти російської армії. Закінчив Севастопольську авіаційну школу 5 травня 1915, потім воював у складі 23-го корпусного авіаційного загону. 4 грудня 1915 підвищений до звання прапорщика, невдовзі став підпоручником. Під час Першої світової війни нагороджений відзнаками Святого Георгія 4-го, 3-го та 2-го ступенів, а також всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою.

На службі Україні

З квітня 1918 р. обіймав посаду помічника голови технічного відділу управління авіації УНР, потім —Української Держави (формально значився льотчиком винищувального загону 1-го Волинського авіаційного дивізіону, потім — льотчиком 13-го загону 3-го Одеського авіаційного дивізіону). Наказом Військової офіції Української Держави від 16 жовтня 1918 отримав звання поручика російської служби з перейменуванням у значкові української служби.

Після приходу до влади Директорії залишився на старому місці. Влітку-восени 1919 р. — льотчик 1-го Запорізького авіаційного загону Дієвої армії УНР, брав активну участь у боях проти радянських військ. 1920 р. перебував у закордонних відрядженнях із закупівлі авіаційного та іншого військового майна. До листопада 1920 р. повернувся в АУНР і як військовий льотчик вступив до 2-ї бойової групи 1-ї Запорізької авіаційної ескадрильї, дістав звання сотника. По інтернуванні Армії УНР разом із особовим складом ескадрильї відбув до 1-ї польсько-французької авіаційної школи у Бидгощі, де протягом 1921–1922 рр. працював інженером.

Згодом емігрував до Франції, закінчив школу цивільного суднобудування, потім працював інженером.

Подальша доля невідома.

Джерела