П'єр Лоті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:30, 24 лютого 2018, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (додана Категорія:Люди на марках за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Лоті
фр. Pierre Loti
Pierre Loti en académicien.jpg
Ім'я при народженні Луї Марі-Жульєн Віо
фр. Louis Marie-Julien Viaud
Псевдо Pierre Loti
Народився 14 січня 1850(1850-01-14)
Рошфор
Помер 10 червня 1923(1923-06-10) (73 роки)
Андай[1]
Поховання Олерон
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність письменник, Officer of the French Navy, романіст, есеїст, автор щоденника, військовослужбовець, журналіст, письменник-мандрівник
Alma mater Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмік[d] і Ліцей Генріха IV
Мова творів французька[2]
Членство Французька академія і Грецьке філологічне товариство Константинополя[d]
Автограф Pierre Loti signature.svg
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону

П'єр Лоті у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

П'єр Лоті (фр. Pierre Loti, справжнє ім'я — Луї Марі-Жульєн Віо (фр. Louis Marie-Julien Viaud); 14 січня 1850, Рошфор. — 10 червня 1923, Андай) — французький письменник, офіцер французького флоту. За політичними уподобаннями — тюркофіл.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Рошфор, Франція. Став офіцером військового флоту та мандрував на Далекому та Близькому Сході. Це стало джерелом натхнення для написання художніх творів, сповнених екзотики та пригод. Саме це забезпечило офіцеру надзвичайну популярність у Європі, де його багато перекладали і захоплювалися (зокрема в Україні) на межі ХІХ і XX століття.

З 1891 року член Французької академії наук.

Скандальну славу письменник має у Болгарії, оскільки під час Балканських воєн написав низку статей на підтримку Османської імперії, в яких захищав чесноти османів, а війну Болгарії проти Османської імперії називав не інакше як хижацькою. У відповідь болгарський поет Іван Вазов написав вірш «На Пиер Лоти» (листопад 1912). Щоправда, це не похитнуло тюркофільських поглядів письменника, що принесло йому особливу пошану надалі в самій Туреччині.

Твори Лоті перекладала українською мовою Ольга Косач-Кривинюк.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1879 — Aziyadé, романтична історія кохання французького офіцера та красивої турчанки;
  • 1881 — Le Roman d'un spahi, перший роман, який підписаний «П'єр Лоті»; дія відбувається у Сенегалі;
  • 1882 — Le Mariage de Loti (Rarahu)
  • 1883 — Trois journées de guerre en Annam
  • 1883 — Mon frère Yves
  • 1886 — Pêcheur d'Islande, винятково успішний роман;[3]
  • 1887 — Madame Chrysanthème, також успішний роман;
  • 1890 — Au Maroc и Le Roman d'un enfant,[4] автобіографічний текст, в якому автор розповідає про власне дитинство;
  • 1892 — Fantôme d'Orient
  • 1897 — Ramuntcho — «Рамунчо», роман про молодого контрабандиста з Країни Басків;
  • 1906 — Les Désenchantées, ще один популярний роман;
  • 1918 — L'Horreur allemande, Les Massacres d'Arménie
  • 1919 — Prime jeunesse

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118780522 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Текстът на Pêcheur d'Islande. fr.wikisource. Процитовано 2008-09-02. 
  4. Текст Le Roman d'un enfant. fr.wikisource. Процитовано 2008-09-02.