Відмінності між версіями «Павло I»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 69: Рядок 69:
 
* [[Ейдельман Натан Якович|Эйдельман Н. Я.]]. Грань Веков. http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/NYE/18_19/18_19_1.HTM
 
* [[Ейдельман Натан Якович|Эйдельман Н. Я.]]. Грань Веков. http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/NYE/18_19/18_19_1.HTM
 
* {{УРЕ}}
 
* {{УРЕ}}
  +
{{бібліоінформація}}
 
 
{{Імператори Росії}}
 
{{Імператори Росії}}
   
Рядок 80: Рядок 80:
 
[[Категорія:Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)]]
 
[[Категорія:Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)]]
 
[[Категорія:Поховані в Петропавлівському соборі]]
 
[[Категорія:Поховані в Петропавлівському соборі]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]

Поточна версія на 05:30, 16 листопада 2018

Павло I
Павло I
9-ий імператор Російської імперії
6(17).11.1796 — 1801
Попередник: Катерина II
Спадкоємець: Олександр І
 
Народження: 20 вересня (1 жовтня) 1754(1754-10-01)
Санкт-Петербург
Смерть: 12 (24) березня 1801(1801-03-24) (46 років)
Санкт-Петербург
Релігія: православна церква
Династія: Романови
Батько: Петро III
Мати: Катерина II
Дружина: Наталя, Марія
Діти: Олександр, Микола, Костянтин
Автограф: Paul I signature.svg
Нагороди:
орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Святої Анни орден Серафимів Орден Святого Олександра Невського орден Чорного орла Орден Святого Іоанна Єрусалимського Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира орден Білого Орла орден Святого Януарія Sacred Military Constantinian Convent орден Святого Фердинанда за заслуги Орден Святого Духа

Медіафайли у Вікісховищі?

Павло I (20 вересня (1 жовтня) 1754, Санкт-Петербург — 12 (24 березня) 1801, Санкт-Петербург) — російський імператор з 6 (17).11.1796.

Син Петра III і Катерини II. Був одружений з Гессен-Дармштадтською принцесою Вільгельміною; після її смерті — з принцесою Софією Доротеєю Вюртенберзькою (з 1776, у православ'ї — Марія Федорівна). З 1783 жив у Гатчині, де мав свій двір і невелике військо.

Політика[ред. | ред. код]

У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про триденну панщину (1796) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто в українському стилі (1801). Армія була реформована за прусським зразком.

Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.

Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та застосування норм магдебурзького права.

Пам'ятник Павлу I в Павловську
Пам'ятник Павлу I у дворі Михайлівського замку

За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.

Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство, викликало ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилась вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.

Сім'я і діти[ред. | ред. код]

Дружини[ред. | ред. код]

  • Наталя Олексіївна (Августа-Вільгельміна-Луїза Гессен-Дамштатська) (1755—1776) — перша дружина великого князя. Померла при пологах разом з дитиною (мертвонароджений спадкоємець).
  • Марія Федорівна (Доротея Вертимберзька) (1759—1828) — друга дружина імператора Павла, мати його 10 дітей.

Діти[ред. | ред. код]

Сини
  • Олександр Павлович — імператор. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Костянтин Павлович — великий князь. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Микола Павлович — імператор після свого брата Олександра. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Михайло Павлович — великий князь. Наймолодший син Павла та Марії Федорівни.
Доньки (усі від другої дружини Марії Федорівни)

Мав позашлюбного сина Семена від фрейліни Софії Ушакової та доньку Марфу від Любові Баргард[джерело?].

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]