Відмінності між версіями «Повстання Павлюка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
 
|territory=
 
|territory=
 
|result = Поразка повстанців
 
|result = Поразка повстанців
|combatant1=[[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Військо Запорозьке]]</div>
+
|combatant1=[[Файл:Herb Viyska Zaporozkoho.svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Військо Запорозьке]]</div>
 
|combatant2=[[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Річ Посполита]]</div>
 
|combatant2=[[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|50px|center]]<div style='text-align: center;'>[[Річ Посполита]]</div>
 
|commander1=[[Павло Бут]]
 
|commander1=[[Павло Бут]]
Рядок 24: Рядок 24:
 
Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників.
 
Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників.
   
Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637&nbsp;р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. З допомогою лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|Миколаю Потоцькому-«ведмежій лапі»]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].
+
Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637&nbsp;р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. Шляхом лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|Миколаю Потоцькому-«ведмежій лапі»]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 37: Рядок 37:
 
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.]
 
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К.: Генеза, 1993.]
 
* УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
 
* УРЕ.— К., 1962.— т. 10.
* [[Радослав Сікора]]. ''З історії польських крилатих гусарів''.— Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
+
* [[Радослав Сікора]]. ''З історії польських крилатих гусарів''.— Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
 
* Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 540—541. {{ref-pl}}
 
* Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 540—541. {{ref-pl}}
   
Рядок 47: Рядок 47:
 
[[Категорія:Повстання Павлюка|*]]
 
[[Категорія:Повстання Павлюка|*]]
 
[[Категорія:1637 в Україні]]
 
[[Категорія:1637 в Україні]]
  +
[[Категорія:Козацька доба Черкаської області]]

Поточна версія на 03:48, 27 квітня 2019

Повстання Павлюка
Дата: 1637 рік
Місце: Україна, Річ Посполита
Результат: Поразка повстанців
Сторони
Herb Viyska Zaporozkoho.svg
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Командувачі
Павло Бут Миколай Потоцький

Повстання Павла Павлюка — козацьке повстання у 1637 році в Україні під керівництвом Павла Павлюка проти шляхти.

Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні 1637 р. вони, виступивши із Запоріжжя, захопили артилерію реєстровців у Корсуні і вивезли її на Запорізьку Січ. У серпні 1637 р. повстанський загін, керований Павлюком, вирушив із Запорізької Січі на Київщину. 12 (22) серпня 1637 року Павлюк звернувся до селян, реєстрових козаків і міщан з універсалом, у якому закликав заарештовувати реєстрову старшину — прихильників шляхетської Речі Посполитої і вступати до повстанських загонів.

Піднімати повстання на Переяславщині Павлюк послав з Крилова[1] полковників Карпа Скидана і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Саву Кононовича і кількох старшин-зрадників.

Найширше повстання розгорнулося на Лівобережній Україні. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста Шимона Окольського, «краще ликове життя, ніж шовкову смерть». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В Кумейківському бою 1637 р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до Боровиці (поблизу Черкас) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. Шляхом лютого терору польському гетьманові Миколаю Потоцькому-«ведмежій лапі» вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на Дон. Захопленого у полон Павлюка стратили у Варшаві.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637)… S. 541

Джерела та література[ред. | ред. код]